Алексей Якубин | National Technical University of Ukraine (original) (raw)

Papers by Алексей Якубин

Політична сфера будується на рівності й компромісі, це її природний стан, тоді як у суспільній сф... more Політична сфера будується на рівності й компромісі, це її природний стан, тоді як у суспільній сфері існує надто багато конфліктних інтересів, надто багато відмінностей, тож її треба регулювати за допомогою політики дуже обережно й продумано, тільки в найнеобхідніших речах, на противагу економічній сфері, що потребує політичних рамок регулювання й вирівнювання для самопідтримки її нормальної функціональності в інтересах більшості громадянин (і тут варто чітко розуміти різницю між регулюванням і регламентацією, які зумисне або через незнання змішано в різних дебатах про політику дерегуляції, хибно представлено й переплутано — про що обґрунтовано застерігав Мішель Крозьє (Крозье 1993)). Можна погодиться з аргументом Ханни Арендт, навіяним аристотелівською інтерпретацією, що мета політики — гармонізувати суспільство, а не вносити в нього додатковий розбрат і конфлікти між різними суспільними групами (Арендт 2013).
Виходячи з такого розуміння, політика пам’яті, виражена в спеціальних законах і указах про встановлення безкомпромісної загальнообов’язкової колективної пам’яті, дуже часто зазіхає на регламентацію тих аспектів суспільної сфери, де така регуляція й регламентація зайва, ба навіть шкідлива, — і тим самим вносить у неї більше конфліктів, ніж примирення, що очевидно розходиться з самим призначенням політики пам’яті, прирікаючи її до саморуйнування, до перетворення на свій антипод — історичну політику, що за своєю суттю зорієнтована на посилення конфліктності в суспільстві (про їхню відмінність див. у Якубин 2014).
Пропоную детальніше розглянути в цьому ключі українську ситуацію з політично інспірованою офіційною репрезентацією пам’яті про Велику Вітчизняну / Другу світову війну в 2010‑х роках.

«Черный ящик» как необходимость левого и феминистского политического субъекта в Украине Алексей Я... more «Черный ящик» как необходимость левого и феминистского политического субъекта в Украине Алексей Якубин «Being a part of something special makes you special, right?/ Если ты часть чего-то особенного, то ты уже особенный, ведь так?» Сериал «Хор» (Glee, 2009-2015) Я хотел бы представить некоторые тезисы, приглашающие к раз-мышлению по вопросу о том, как возможно левым и феминистическому движению вернуть собственную субъектность в тех условиях, которые есть сейчас. При этом «левые», как и «феминистическое движение» тут понимаются как широкие зонтичные понятия, сфокусированные на со-циально-политическом прогрессе наиболее угнетенных групп общества, расширение прав и свобод для их представителей, уменьшение социально-экономического неравенства внутри сообществ и между ними по формуле «свобода/равенство/братство/сестринство» 1. Цель, как минимум, усилить те прогрессивные потенции что уже при-сутствуют в этих векторах, и не раздельно, в своих областях, а вместе, как единый совместный прогрессивный проект. Не только в нашей стране. Но в нашей стране во многом это тоже актуальный вопрос. Потому что у нас политика, особенно парламентская, системная политика во многом, как это ни парадоксально, сейчас существует без левых политических сил. С одной стороны, существует высокий уровень социального запроса на то, чтобы были левые политические силы, а также феминистские силы, связанные с левыми. Но, с другой стороны, мы видим, что в парламенте отсутствует подобная политическая сила. Это может показаться странным, но это так. В этой статье мне хотелось бы поразмышлять, как возможно органи-зовать (создать) левый политический субъект. Но мы с вами понимаем, что это некие политические технологии, это стратегии.

Олексій Якубін, кандидат політичних наук, старший викладач кафедри соціології Національного техні... more Олексій Якубін, кандидат політичних наук, старший викладач кафедри соціології Національного технічного університету України " Київський політехнічний інститут " Дар'я Пікалюк, спеціаліст соціології, Національний технічний університет України " Київський політехнічний інститут " Деякі теоретичні аспекти вивчення соціальних інновацій: поширення, закріплення, вимірювання Інновації розглянуто, як соціальний процес, показані інституційні та дифузійні характеристики соціальних інновацій Ключові слова: інновації, соціальні інновації, дифузія, інституціоналізація, вимірювання Инновации рассмотрены в качестве социального процесса, показаны институциональные и диффузионные характеристики социальных инноваций Ключевые слова: инновации, социальные инновации, диффузия, институционализация, измерение We considered innovation as an essential social process, showing institutional and diffusion characteristics of the social innovation Зрозуміло, що ви легко помічаєте проблеми, якими сповнений наш світ! Так чому б вам не уявити собі рішення, а потім довестисвою ідею до робочого стану, після чого перетворити її в щось корисне для суспільства? Білл Дрейтон, засновник організації Ashoka Останнім часом навіть на повсякденному рівні наша мова наповнена словами, які пов'язані з чимось новим, його винаходом/запровадженням, досягненням (часто, виключно, фінансового) успіху за допомогою нової ідеї, практики,

За сучасних умов гострих дебатів суспільствознавців у континуумі «девелпменталізмversus неолібера... more За сучасних умов гострих дебатів суспільствознавців у континуумі
«девелпменталізмversus неолібералізм» актуальним стає визначення палітри сучасних концепцій держави, що сприяє розвитку. Це уможливіть адекватне розуміння сутності сучасних соціологічних та ідеологічних дебатів щодо моделі розвитку модерних суспільств, сучасних трансформацій модерну та його особливостей на пострадянських теренах.
Сьогодні суспільствознавці сьогодні мають справу з такими дослідницькими питаннями, щодо держави, яка сприяє розвитку: 1) чи цей тип держави є виключно регіональним феноменом, притаманним Східній Азії, чи існує можливість успішного видворення такої інституційної матриці в інших регіонах світу?; 2) держава, що сприяє розвитку є явищем минулого чи вона може витворюватися за сучасних умов?; 3) держава, що сприяє розвитку за визначенням має вибіркову спорідненість зі жорстко ієрархічною авторитарною бюрократією (як це мало місце у більшості успішних Східній Азії за певним виключенням Японії) або навіть зі тоталітарною диктатурою (сталінський СССР), чи все ж таки ми маємо підстави говорити про сумісність проекту держави, що сприяє розвитку із демократичними практиками?

Статья посвящена актуальной политике памяти в ЕС, показаны ее методы, достижения и противоречия н... more Статья посвящена актуальной политике памяти в ЕС, показаны ее методы, достижения и противоречия на современном этапе. Основные нарративы европейской политики памяти, концепт Дома Европейской истории, рассматриваются сквозь призму их ассамбляжного характера.

The article is devoted to the EU politics of memory, shows its methods, achievements and contradictions at the present stage. It discusses main narratives of European politics of memory, the concept of the House of European History, through the prism of their assemblage characteristics.

Ключевые слова: политика памяти, историческая политика, ассамбляж, Дом Европейской истории, Европейский союз.
Key words: politics of memory, Geschichtspolitik, аssemblage, the House of European History, the European Union.

В этой статье политическое время рассмотрено с точки зрения его внутренней неоднородности, «сущес... more В этой статье политическое время рассмотрено с точки зрения его внутренней неоднородности, «существовании» в нем своеобразных «временных слоев». Для этого используется, адаптированный к его специфике, структурный подход диапазонов темпоральности Ф. Броделя. Авторы предлагают, в методологических целях, анализировать политическое время через призму его микро-, мезо- и макроуровней, привлекая для этого существующие современные концептуальные разработки Б.Кубисека, Д.Норта, Дж. Модельски и др. По замыслу авторов, рассмотренное в таком ключе политическое время поможет не только лучше объяснить «темные пятна» политической динамики через «открытия» новых путей интеграции микро-основ политического поведения в исследования макро-исторических процессов, но, и что не менее важно, обогатить саму политическую теорию, давая ей возможность действовать эффективнее с широким кругом современных проблем, которые, на данный момент, находятся за пределами ее кругозора.

Books by Алексей Якубин

DISSERTATIONS by Алексей Якубин

Reports by Алексей Якубин

//Держава та глобальні соціальні зміни: історична соціологія панування та спротиву в епоху модерн... more //Держава та глобальні соціальні зміни: історична соціологія панування та спротиву в епоху модерну: матеріали міжнародної науков-практичної конференції (м. Київ, 26-27 листопада 2015 р.) - К. – 2015. – с. 36-38

Доклад для Международной конференции в НТУУ «КПИ» ««Великі війни, великі трансформації: історичн... more Доклад для Международной конференции в НТУУ «КПИ»
««Великі війни, великі трансформації: історична соціологія ХХ ст. 1914-2014».
27-28 листопада 2014р. , г. Киев

Talks by Алексей Якубин

Что бы не изучали социальные науки, по существу, все это многообразие можно свести к трем ключевы... more Что бы не изучали социальные науки, по существу, все это многообразие можно свести к трем ключевым словам-практикам: «понять», «объяснить» и, если удастся, «изменить».

Політична сфера будується на рівності й компромісі, це її природний стан, тоді як у суспільній сф... more Політична сфера будується на рівності й компромісі, це її природний стан, тоді як у суспільній сфері існує надто багато конфліктних інтересів, надто багато відмінностей, тож її треба регулювати за допомогою політики дуже обережно й продумано, тільки в найнеобхідніших речах, на противагу економічній сфері, що потребує політичних рамок регулювання й вирівнювання для самопідтримки її нормальної функціональності в інтересах більшості громадянин (і тут варто чітко розуміти різницю між регулюванням і регламентацією, які зумисне або через незнання змішано в різних дебатах про політику дерегуляції, хибно представлено й переплутано — про що обґрунтовано застерігав Мішель Крозьє (Крозье 1993)). Можна погодиться з аргументом Ханни Арендт, навіяним аристотелівською інтерпретацією, що мета політики — гармонізувати суспільство, а не вносити в нього додатковий розбрат і конфлікти між різними суспільними групами (Арендт 2013).
Виходячи з такого розуміння, політика пам’яті, виражена в спеціальних законах і указах про встановлення безкомпромісної загальнообов’язкової колективної пам’яті, дуже часто зазіхає на регламентацію тих аспектів суспільної сфери, де така регуляція й регламентація зайва, ба навіть шкідлива, — і тим самим вносить у неї більше конфліктів, ніж примирення, що очевидно розходиться з самим призначенням політики пам’яті, прирікаючи її до саморуйнування, до перетворення на свій антипод — історичну політику, що за своєю суттю зорієнтована на посилення конфліктності в суспільстві (про їхню відмінність див. у Якубин 2014).
Пропоную детальніше розглянути в цьому ключі українську ситуацію з політично інспірованою офіційною репрезентацією пам’яті про Велику Вітчизняну / Другу світову війну в 2010‑х роках.

«Черный ящик» как необходимость левого и феминистского политического субъекта в Украине Алексей Я... more «Черный ящик» как необходимость левого и феминистского политического субъекта в Украине Алексей Якубин «Being a part of something special makes you special, right?/ Если ты часть чего-то особенного, то ты уже особенный, ведь так?» Сериал «Хор» (Glee, 2009-2015) Я хотел бы представить некоторые тезисы, приглашающие к раз-мышлению по вопросу о том, как возможно левым и феминистическому движению вернуть собственную субъектность в тех условиях, которые есть сейчас. При этом «левые», как и «феминистическое движение» тут понимаются как широкие зонтичные понятия, сфокусированные на со-циально-политическом прогрессе наиболее угнетенных групп общества, расширение прав и свобод для их представителей, уменьшение социально-экономического неравенства внутри сообществ и между ними по формуле «свобода/равенство/братство/сестринство» 1. Цель, как минимум, усилить те прогрессивные потенции что уже при-сутствуют в этих векторах, и не раздельно, в своих областях, а вместе, как единый совместный прогрессивный проект. Не только в нашей стране. Но в нашей стране во многом это тоже актуальный вопрос. Потому что у нас политика, особенно парламентская, системная политика во многом, как это ни парадоксально, сейчас существует без левых политических сил. С одной стороны, существует высокий уровень социального запроса на то, чтобы были левые политические силы, а также феминистские силы, связанные с левыми. Но, с другой стороны, мы видим, что в парламенте отсутствует подобная политическая сила. Это может показаться странным, но это так. В этой статье мне хотелось бы поразмышлять, как возможно органи-зовать (создать) левый политический субъект. Но мы с вами понимаем, что это некие политические технологии, это стратегии.

Олексій Якубін, кандидат політичних наук, старший викладач кафедри соціології Національного техні... more Олексій Якубін, кандидат політичних наук, старший викладач кафедри соціології Національного технічного університету України " Київський політехнічний інститут " Дар'я Пікалюк, спеціаліст соціології, Національний технічний університет України " Київський політехнічний інститут " Деякі теоретичні аспекти вивчення соціальних інновацій: поширення, закріплення, вимірювання Інновації розглянуто, як соціальний процес, показані інституційні та дифузійні характеристики соціальних інновацій Ключові слова: інновації, соціальні інновації, дифузія, інституціоналізація, вимірювання Инновации рассмотрены в качестве социального процесса, показаны институциональные и диффузионные характеристики социальных инноваций Ключевые слова: инновации, социальные инновации, диффузия, институционализация, измерение We considered innovation as an essential social process, showing institutional and diffusion characteristics of the social innovation Зрозуміло, що ви легко помічаєте проблеми, якими сповнений наш світ! Так чому б вам не уявити собі рішення, а потім довестисвою ідею до робочого стану, після чого перетворити її в щось корисне для суспільства? Білл Дрейтон, засновник організації Ashoka Останнім часом навіть на повсякденному рівні наша мова наповнена словами, які пов'язані з чимось новим, його винаходом/запровадженням, досягненням (часто, виключно, фінансового) успіху за допомогою нової ідеї, практики,

За сучасних умов гострих дебатів суспільствознавців у континуумі «девелпменталізмversus неолібера... more За сучасних умов гострих дебатів суспільствознавців у континуумі
«девелпменталізмversus неолібералізм» актуальним стає визначення палітри сучасних концепцій держави, що сприяє розвитку. Це уможливіть адекватне розуміння сутності сучасних соціологічних та ідеологічних дебатів щодо моделі розвитку модерних суспільств, сучасних трансформацій модерну та його особливостей на пострадянських теренах.
Сьогодні суспільствознавці сьогодні мають справу з такими дослідницькими питаннями, щодо держави, яка сприяє розвитку: 1) чи цей тип держави є виключно регіональним феноменом, притаманним Східній Азії, чи існує можливість успішного видворення такої інституційної матриці в інших регіонах світу?; 2) держава, що сприяє розвитку є явищем минулого чи вона може витворюватися за сучасних умов?; 3) держава, що сприяє розвитку за визначенням має вибіркову спорідненість зі жорстко ієрархічною авторитарною бюрократією (як це мало місце у більшості успішних Східній Азії за певним виключенням Японії) або навіть зі тоталітарною диктатурою (сталінський СССР), чи все ж таки ми маємо підстави говорити про сумісність проекту держави, що сприяє розвитку із демократичними практиками?

Статья посвящена актуальной политике памяти в ЕС, показаны ее методы, достижения и противоречия н... more Статья посвящена актуальной политике памяти в ЕС, показаны ее методы, достижения и противоречия на современном этапе. Основные нарративы европейской политики памяти, концепт Дома Европейской истории, рассматриваются сквозь призму их ассамбляжного характера.

The article is devoted to the EU politics of memory, shows its methods, achievements and contradictions at the present stage. It discusses main narratives of European politics of memory, the concept of the House of European History, through the prism of their assemblage characteristics.

Ключевые слова: политика памяти, историческая политика, ассамбляж, Дом Европейской истории, Европейский союз.
Key words: politics of memory, Geschichtspolitik, аssemblage, the House of European History, the European Union.

В этой статье политическое время рассмотрено с точки зрения его внутренней неоднородности, «сущес... more В этой статье политическое время рассмотрено с точки зрения его внутренней неоднородности, «существовании» в нем своеобразных «временных слоев». Для этого используется, адаптированный к его специфике, структурный подход диапазонов темпоральности Ф. Броделя. Авторы предлагают, в методологических целях, анализировать политическое время через призму его микро-, мезо- и макроуровней, привлекая для этого существующие современные концептуальные разработки Б.Кубисека, Д.Норта, Дж. Модельски и др. По замыслу авторов, рассмотренное в таком ключе политическое время поможет не только лучше объяснить «темные пятна» политической динамики через «открытия» новых путей интеграции микро-основ политического поведения в исследования макро-исторических процессов, но, и что не менее важно, обогатить саму политическую теорию, давая ей возможность действовать эффективнее с широким кругом современных проблем, которые, на данный момент, находятся за пределами ее кругозора.

//Держава та глобальні соціальні зміни: історична соціологія панування та спротиву в епоху модерн... more //Держава та глобальні соціальні зміни: історична соціологія панування та спротиву в епоху модерну: матеріали міжнародної науков-практичної конференції (м. Київ, 26-27 листопада 2015 р.) - К. – 2015. – с. 36-38

Доклад для Международной конференции в НТУУ «КПИ» ««Великі війни, великі трансформації: історичн... more Доклад для Международной конференции в НТУУ «КПИ»
««Великі війни, великі трансформації: історична соціологія ХХ ст. 1914-2014».
27-28 листопада 2014р. , г. Киев

Что бы не изучали социальные науки, по существу, все это многообразие можно свести к трем ключевы... more Что бы не изучали социальные науки, по существу, все это многообразие можно свести к трем ключевым словам-практикам: «понять», «объяснить» и, если удастся, «изменить».