Halyna Severyna | National Technical University of Ukraine (original) (raw)

Uploads

Papers by Halyna Severyna

Aktualʹnì pitannâ gumanìtarnih nauk, 2023

Статтю присвячено теоретичному огляду різних трактувань поняття «суперечка» та генезі риторикофіл... more Статтю присвячено теоретичному огляду різних трактувань поняття «суперечка» та генезі риторикофілософських концепцій і підходів до її вивчення. Шляхом виконання ретроспективного огляду тлумачень явища суперечки від античних часів до сучасності з урахуванням низки позамовних факторів, які здійснювали вплив на формування системи поглядів на ведення суперечки, авторка робить висновок, що в основі суперечки знаходиться протиріччя між опонентами, які у формі полеміки відстоюють свої бачення або спростовують погляди співрозмовника. З'ясовано, що комунікативним наміром мовця під час суперечки може бути доведення істини чи відстоювання прав і свобод, власне бажання перемогти в полеміці, доведення певних морально-етичних суджень, або реалізація власних прихованих інтенції шляхом маніпулювання. Наголошується також, що історія цього поняття пов'язана з появою та розквітом античних риторичних студій, у межах яких суперечку поділяли на три основні види: діалектичну (суперечка заради істини), еристичну (суперечка заради перемоги), софістичну (суперечка заради суперечки). Показано, що відомих риторів об'єднувало негативне ставлення до еристичного й софістичного мовлення, оскільки вони не поділяли кінцеву мету суперечки, яку переслідували софісти, адже інтенції античних ораторів полягали в пошуку істини на відміну від ідей софізму. За результатами розгляду сучасних лінгвістичних підходів до розуміння суперечки в контексті функційнопрагматичного підходу, авторка наводить узагальнює й відмінні ознаки суперечки у площині філософських і лінгвістичних студій та зазначає, що суперечка як комунікативний феномен знаходиться на перетині лінгвістичного, філософського і соціокультурного вимірів. Авторка робить висновок, що античне розуміння суперечки та сучасний погляд на її вивчення відрізняються, оскільки на теперішній час у пріоритеті постає осмислення прийомів і тактик, що лежать в основі аргументованого мовлення, заради досягнення кінцевої мети суперечкиперемоги над опонентом. Наголошується, що вектор філософських досліджень спрямований на вивчення логічних прийомів доведення та на побудову стратегічної лінії аргументації, у той час, як лінгвістичний-на підбір стилістичних, лексико-граматичних і просодичних засобів вербалізації аргументації.

Актуальнi питання гуманiтарних наук, 2023

Статтю присвячено теоретичному огляду різних трактувань поняття «суперечка» та генезі риторикофіл... more Статтю присвячено теоретичному огляду різних трактувань поняття «суперечка» та генезі риторикофілософських концепцій і підходів до її вивчення. Шляхом виконання ретроспективного огляду тлумачень явища суперечки від античних часів до сучасності з урахуванням низки позамовних факторів, які здійснювали вплив на формування системи поглядів на ведення суперечки, авторка робить висновок, що в основі суперечки знаходиться протиріччя між опонентами, які у формі полеміки відстоюють свої бачення або спростовують погляди співрозмовника. З’ясовано, що комунікативним наміром мовця під час суперечки може бути доведення істини чи відстоювання прав і свобод, власне бажання перемогти в полеміці, доведення певних морально-етичних суджень, або реалізація власних прихованих інтенції шляхом маніпулювання. Наголошується також, що історія цього поняття пов’язана з появою та розквітом античних риторичних студій, у межах яких суперечку поділяли на три основні види: діалектичну (суперечка заради істини), еристичну (суперечка заради перемоги), софістичну (суперечка заради суперечки). Показано, що відомих риторів об’єднувало негативне ставлення до еристичного й софістичного мовлення, оскільки вони не поділяли кінцеву мету суперечки, яку переслідували софісти, адже інтенції античних ораторів полягали в пошуку істини на відміну від ідей софізму. За результатами розгляду сучасних лінгвістичних підходів до розуміння суперечки в контексті функційнопрагматичного підходу, авторка наводить узагальнює й відмінні ознаки суперечки у площині філософських і лінгвістичних студій та зазначає, що суперечка як комунікативний феномен знаходиться на перетині лінгвістичного, філософського і соціокультурного вимірів. Авторка робить висновок, що античне розуміння суперечки та сучасний погляд на її вивчення відрізняються, оскільки на теперішній час у пріоритеті постає осмислення прийомів і тактик, що лежать в основі аргументованого мовлення, заради досягнення кінцевої мети суперечки – перемоги над опонентом. Наголошується, що вектор філософських досліджень спрямований на вивчення логічних прийомів доведення та на побудову стратегічної лінії аргументації, у той час, як лінгвістичний – на підбір стилістичних, лексико-граматичних і просодичних засобів вербалізації аргументації.

PROCEEDINGS OF THE VI INTERNATIONAL ROUND TABLE DISCUSSION “CURRENT TRENDS IN PHONETIC STUDIES”, 2023

The paper represents the study of such a communicative process as controversy performed through ... more The paper represents the study of such a communicative process as controversy performed through retrospective look at its origin and types. The paper aims to outline the linguistic status of argumentative speech acts and disclose the influence of the proponent / opponent’s psychological characteristics on its actualization during a communicative process.

МАТЕРІАЛИ VІ Міжнародної науково-практичної конференції ІННОВАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ТА ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ: ВИКЛИК ГЛОБАЛЬНОГО СВІТУ

Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» Полтавський інститут економіки і прав... more Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» Полтавський інститут економіки і права Матеріали VI Міжнародної науково-практичної конференції, м. Полтава, Полтавський інститут економіки і права, 19-20 травня 2022 року 2 Полтавський інститут економіки і права УДК 330.111.66(477):34 Редакційна колегія Надія Мякушко-докторка філософії у галузі політичних наук, кандидатка політичних наук, доцентка, в. о. завідувачки кафедри соціальної роботи та спеціальної освіти, директорка Полтавського інституту економіки і права (голова). Роман Шаравара-кандидат економічних наук, доцент, професор кафедри правознавства та фінансів, перший заступник директора Полтавського інституту економіки і права. Руслан Басенко-кандидат педагогічних наук, доцент, заступник директора з науковопедагогічної роботи, міжнародної та грантової діяльності, завідувач кафедри правознавства та фінансів Полтавського інституту економіки і права (відповідальний редактор). Сергій Короєд-доктор юридичних наук, професор, професор кафедри правознавства та фінансів Полтавського інституту економіки і права. Валерій Бебик-доктор політичних, кандидат психологічних наук, професор, професор Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, лауреат Державної премії імені І. Франка в галузі інформаційної діяльності та Міжнародної премії імені М. Гоголя. Олександр Лавріненко-доктор педагогічних наук, професор, головний науковий співробітник відділу теорії і практики педагогічної освіти Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України. Ольга Бацман-кандидатка педагогічних наук, доцентка кафедри соціальної роботи та спеціальної освіти Полтавського інституту економіки і права. Наталія Рябокінь-кандидатка філологічних наук, доцентка, завідувачка кафедри філології та соціально-гуманітарних дисциплін Полтавського інституту економіки і права. Інноваційний потенціал та правове забезпечення соціальноекономічного розвитку України: виклик глобального світу : Матеріали VІ Міжнар. наук.-практ. конф., 19-20 травня 2022 р. / Полт. ін-т економіки і права ЗВО «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» ; ред. колег. : Н. Мякушко (голова), Р. Шаравара, Р. Басенко та ін.; відп. ред. Р. Басенко. Полтава : ПІЕП, 2022. 667 с. У збірнику матеріалів представлено доповіді та повідомлення наукового зібрання вчених, організаторів освіти, науково-педагогічних працівників, фахівців-практиків, здобувачів різних ступенів освіти, які присвячені аналізові політико-правових, соціальнофілософських, освітньо-педагогічних, фінансово-економічних та інших вимірів інноваційного розвитку України та світу. Окремо звернено увагу на протидію України російській військовій агресії та окреслено шляхи повоєнної відбудови країни. Матеріали збірника будуть цікавими вченим, викладачам і здобувачам освіти, усім, хто залучений до науково-теоретичного аналізу сучасного світу.

Young Scientist

УДК 811.111'159.923 северина г.г., тараненко Л.і. Національний технічний університет України «Киї... more УДК 811.111'159.923 северина г.г., тараненко Л.і. Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» ЛінгвОстиЛістиЧні ОсОбЛивОсті МОвЛення ріЗних типів ОсОбистОсті (нА МАтеріАЛі АнгЛійськОї МОви) Анотація. Статтю присвячено вивченню закономірностей впливу психологічних характеристик людини на організацію її мовлення та особливості її комунікативної поведінки. На підставі аналізу низки теоретичних й експериментальних джерел підтверджено існування як мінімум двох моделей мовленнєвої поведінки індивіда, притаманних, відповідно, інтровертам і екстравертам. За результатами проведення лінгвістичного й корпусного аналізів промов представників екстра-й інтровертивних типів особистості встановлено диференційні ознаки лінгвостилістичного оформлення їхнього мовлення, а саме: відображення засобами усіх рівнів мови егоцентричної/альтруїстичної комунікативної поведінки мовця, його відкритості / замкнутості у процесі спілкування та впевненості / невпевненості під час висловлювання своєї думки; синтаксичне ускладнення / подрібнене членування мовленнєвого потоку; надмірне / недостатнє вживання емоційно-забарвленої лексики.

Aktualʹnì pitannâ gumanìtarnih nauk, 2023

Статтю присвячено теоретичному огляду різних трактувань поняття «суперечка» та генезі риторикофіл... more Статтю присвячено теоретичному огляду різних трактувань поняття «суперечка» та генезі риторикофілософських концепцій і підходів до її вивчення. Шляхом виконання ретроспективного огляду тлумачень явища суперечки від античних часів до сучасності з урахуванням низки позамовних факторів, які здійснювали вплив на формування системи поглядів на ведення суперечки, авторка робить висновок, що в основі суперечки знаходиться протиріччя між опонентами, які у формі полеміки відстоюють свої бачення або спростовують погляди співрозмовника. З'ясовано, що комунікативним наміром мовця під час суперечки може бути доведення істини чи відстоювання прав і свобод, власне бажання перемогти в полеміці, доведення певних морально-етичних суджень, або реалізація власних прихованих інтенції шляхом маніпулювання. Наголошується також, що історія цього поняття пов'язана з появою та розквітом античних риторичних студій, у межах яких суперечку поділяли на три основні види: діалектичну (суперечка заради істини), еристичну (суперечка заради перемоги), софістичну (суперечка заради суперечки). Показано, що відомих риторів об'єднувало негативне ставлення до еристичного й софістичного мовлення, оскільки вони не поділяли кінцеву мету суперечки, яку переслідували софісти, адже інтенції античних ораторів полягали в пошуку істини на відміну від ідей софізму. За результатами розгляду сучасних лінгвістичних підходів до розуміння суперечки в контексті функційнопрагматичного підходу, авторка наводить узагальнює й відмінні ознаки суперечки у площині філософських і лінгвістичних студій та зазначає, що суперечка як комунікативний феномен знаходиться на перетині лінгвістичного, філософського і соціокультурного вимірів. Авторка робить висновок, що античне розуміння суперечки та сучасний погляд на її вивчення відрізняються, оскільки на теперішній час у пріоритеті постає осмислення прийомів і тактик, що лежать в основі аргументованого мовлення, заради досягнення кінцевої мети суперечкиперемоги над опонентом. Наголошується, що вектор філософських досліджень спрямований на вивчення логічних прийомів доведення та на побудову стратегічної лінії аргументації, у той час, як лінгвістичний-на підбір стилістичних, лексико-граматичних і просодичних засобів вербалізації аргументації.

Актуальнi питання гуманiтарних наук, 2023

Статтю присвячено теоретичному огляду різних трактувань поняття «суперечка» та генезі риторикофіл... more Статтю присвячено теоретичному огляду різних трактувань поняття «суперечка» та генезі риторикофілософських концепцій і підходів до її вивчення. Шляхом виконання ретроспективного огляду тлумачень явища суперечки від античних часів до сучасності з урахуванням низки позамовних факторів, які здійснювали вплив на формування системи поглядів на ведення суперечки, авторка робить висновок, що в основі суперечки знаходиться протиріччя між опонентами, які у формі полеміки відстоюють свої бачення або спростовують погляди співрозмовника. З’ясовано, що комунікативним наміром мовця під час суперечки може бути доведення істини чи відстоювання прав і свобод, власне бажання перемогти в полеміці, доведення певних морально-етичних суджень, або реалізація власних прихованих інтенції шляхом маніпулювання. Наголошується також, що історія цього поняття пов’язана з появою та розквітом античних риторичних студій, у межах яких суперечку поділяли на три основні види: діалектичну (суперечка заради істини), еристичну (суперечка заради перемоги), софістичну (суперечка заради суперечки). Показано, що відомих риторів об’єднувало негативне ставлення до еристичного й софістичного мовлення, оскільки вони не поділяли кінцеву мету суперечки, яку переслідували софісти, адже інтенції античних ораторів полягали в пошуку істини на відміну від ідей софізму. За результатами розгляду сучасних лінгвістичних підходів до розуміння суперечки в контексті функційнопрагматичного підходу, авторка наводить узагальнює й відмінні ознаки суперечки у площині філософських і лінгвістичних студій та зазначає, що суперечка як комунікативний феномен знаходиться на перетині лінгвістичного, філософського і соціокультурного вимірів. Авторка робить висновок, що античне розуміння суперечки та сучасний погляд на її вивчення відрізняються, оскільки на теперішній час у пріоритеті постає осмислення прийомів і тактик, що лежать в основі аргументованого мовлення, заради досягнення кінцевої мети суперечки – перемоги над опонентом. Наголошується, що вектор філософських досліджень спрямований на вивчення логічних прийомів доведення та на побудову стратегічної лінії аргументації, у той час, як лінгвістичний – на підбір стилістичних, лексико-граматичних і просодичних засобів вербалізації аргументації.

PROCEEDINGS OF THE VI INTERNATIONAL ROUND TABLE DISCUSSION “CURRENT TRENDS IN PHONETIC STUDIES”, 2023

The paper represents the study of such a communicative process as controversy performed through ... more The paper represents the study of such a communicative process as controversy performed through retrospective look at its origin and types. The paper aims to outline the linguistic status of argumentative speech acts and disclose the influence of the proponent / opponent’s psychological characteristics on its actualization during a communicative process.

МАТЕРІАЛИ VІ Міжнародної науково-практичної конференції ІННОВАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ТА ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ: ВИКЛИК ГЛОБАЛЬНОГО СВІТУ

Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» Полтавський інститут економіки і прав... more Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» Полтавський інститут економіки і права Матеріали VI Міжнародної науково-практичної конференції, м. Полтава, Полтавський інститут економіки і права, 19-20 травня 2022 року 2 Полтавський інститут економіки і права УДК 330.111.66(477):34 Редакційна колегія Надія Мякушко-докторка філософії у галузі політичних наук, кандидатка політичних наук, доцентка, в. о. завідувачки кафедри соціальної роботи та спеціальної освіти, директорка Полтавського інституту економіки і права (голова). Роман Шаравара-кандидат економічних наук, доцент, професор кафедри правознавства та фінансів, перший заступник директора Полтавського інституту економіки і права. Руслан Басенко-кандидат педагогічних наук, доцент, заступник директора з науковопедагогічної роботи, міжнародної та грантової діяльності, завідувач кафедри правознавства та фінансів Полтавського інституту економіки і права (відповідальний редактор). Сергій Короєд-доктор юридичних наук, професор, професор кафедри правознавства та фінансів Полтавського інституту економіки і права. Валерій Бебик-доктор політичних, кандидат психологічних наук, професор, професор Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, лауреат Державної премії імені І. Франка в галузі інформаційної діяльності та Міжнародної премії імені М. Гоголя. Олександр Лавріненко-доктор педагогічних наук, професор, головний науковий співробітник відділу теорії і практики педагогічної освіти Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України. Ольга Бацман-кандидатка педагогічних наук, доцентка кафедри соціальної роботи та спеціальної освіти Полтавського інституту економіки і права. Наталія Рябокінь-кандидатка філологічних наук, доцентка, завідувачка кафедри філології та соціально-гуманітарних дисциплін Полтавського інституту економіки і права. Інноваційний потенціал та правове забезпечення соціальноекономічного розвитку України: виклик глобального світу : Матеріали VІ Міжнар. наук.-практ. конф., 19-20 травня 2022 р. / Полт. ін-т економіки і права ЗВО «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» ; ред. колег. : Н. Мякушко (голова), Р. Шаравара, Р. Басенко та ін.; відп. ред. Р. Басенко. Полтава : ПІЕП, 2022. 667 с. У збірнику матеріалів представлено доповіді та повідомлення наукового зібрання вчених, організаторів освіти, науково-педагогічних працівників, фахівців-практиків, здобувачів різних ступенів освіти, які присвячені аналізові політико-правових, соціальнофілософських, освітньо-педагогічних, фінансово-економічних та інших вимірів інноваційного розвитку України та світу. Окремо звернено увагу на протидію України російській військовій агресії та окреслено шляхи повоєнної відбудови країни. Матеріали збірника будуть цікавими вченим, викладачам і здобувачам освіти, усім, хто залучений до науково-теоретичного аналізу сучасного світу.

Young Scientist

УДК 811.111'159.923 северина г.г., тараненко Л.і. Національний технічний університет України «Киї... more УДК 811.111'159.923 северина г.г., тараненко Л.і. Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» ЛінгвОстиЛістиЧні ОсОбЛивОсті МОвЛення ріЗних типів ОсОбистОсті (нА МАтеріАЛі АнгЛійськОї МОви) Анотація. Статтю присвячено вивченню закономірностей впливу психологічних характеристик людини на організацію її мовлення та особливості її комунікативної поведінки. На підставі аналізу низки теоретичних й експериментальних джерел підтверджено існування як мінімум двох моделей мовленнєвої поведінки індивіда, притаманних, відповідно, інтровертам і екстравертам. За результатами проведення лінгвістичного й корпусного аналізів промов представників екстра-й інтровертивних типів особистості встановлено диференційні ознаки лінгвостилістичного оформлення їхнього мовлення, а саме: відображення засобами усіх рівнів мови егоцентричної/альтруїстичної комунікативної поведінки мовця, його відкритості / замкнутості у процесі спілкування та впевненості / невпевненості під час висловлювання своєї думки; синтаксичне ускладнення / подрібнене членування мовленнєвого потоку; надмірне / недостатнє вживання емоційно-забарвленої лексики.