Igor Serdiuk | Kyiv School of Economics (original) (raw)

Papers by Igor Serdiuk

Przeszłość Demograficzna Polski

The article is an introduction to the state of development of historical demographic studies in U... more The article is an introduction to the state of development of historical demographic studies in Ukrainian historiography. The authors try to explain why, at a time when historical demography was the mainstream in world historiography, it made practically no progress in Soviet Ukraine, and its achievements were left unused in historians' research. The reasons for interest in historical demography today, and its influence on the development of historical anthropological research, are also analyzed. The authors describe the main research Abstrakt Artykuł stanowi wprowadzenie do stanu rozwoju historycznych badań demograficznych w historiografii ukraińskiej. Autorzy próbują wyjaśnić, dlaczego w czasach, gdy demografia historyczna była głównym nurtem historiografii światowej, nie odnotowała ona praktycznie żadnego postępu w sowieckiej Ukrainie, a jej osiągnięcia nie zostały wykorzystane w badaniach historyków. Przeanalizowano również przyczyny zainteresowania dzisiejszą demografią historyczną i jej wpływ na rozwój historycznych badań

Liha-Pres is an international publishing house which belongs to the category "C" according to the... more Liha-Pres is an international publishing house which belongs to the category "C" according to the classification of Research School for SocioEconomic and Natural Sciences of the Environment (SENSE) [isn: 3943,

Zaporizhzhia historical review, 2019

Eminak, 2018

У статті вивчаються особливості дитячої праці у Гетьманщині. Основна увага концентрується на взає... more У статті вивчаються особливості дитячої праці у Гетьманщині. Основна увага концентрується на взаємодії між неповнолітніми наймитами та господарями. Простежено, що важливим складником цієї взаємодії було фізичне насильство, на якому також трималися ієрархічні стосунки. Численні судові справи свідчать, що у таких стосунках часто переходили навіть допустиму тоді межу. Зафіксовані девіації мають відчутне ґендерне забарвлення: основними девіаціями стосовно хлопців були забійства, стосовно малолітніх наймичок – зґвалтування. Спільною та поширеною проблемою для всіх були відмови віддати платню. З іншого боку, господарі теж потерпали від типово дитячих учинків, як-то підпали, шкода майну, недогляди худоби, втечі з одягом тощо.

Eminak, 2019

У статті на прикладі справи про зґвалтування неповнолітньої дівчини аналізується інформаційний по... more У статті на прикладі справи про зґвалтування неповнолітньої дівчини аналізується інформаційний потенціал судової документації Гетьманщини для вивчення історії дитинства. Показано, що окрім опису злочину такі джерела містять багато важливих подробиць, побутових деталей, вказівок на мотивації дій фігурантів. Такі дані уможливлюють дослідження сприймання дітей, дитячої праці, догляду й опіки над малолітніми.

Przeszłość Demograficzna Polski

Bylye Gody, 2015

This article will talk about the child in society of Hetman – the autonomous entity within the Ru... more This article will talk about the child in society of Hetman – the autonomous entity within the Russian Empire, which was rapidly losing the remnants of autonomy in the second half of the XVIII century, subjecting to the desire of the center to modernize and unify its border territory. Such interaction of traditions and innovations influenced the public's worldview and determined the attitude to the family, marriage, child. These topics are still relatively poorly studied in the Ukrainian material, particularly the problems of childhood. The studies of actually "little man" in Ukraine of XVIII century are made virtually from a clean slate and at the beginning it is necessary to determine whom society is considered as a child, and also when the childhood is ended. This issue is harder than it seems at first glance, because the society of Hetmanate in relation to children was guided by the stratagem of folk traditions, religious norms, the "old" law (the Lithuan...

Przeszłość Demograficzna Polski

The Child in 18th‑century Ukrainian Historical Narrative // Slavia Orientalis. 2021. vol. LXX. No 1, 2021

The article analyzes reflections on the child in the most notable works of the 18 th-century Ukra... more The article analyzes reflections on the child in the most notable works of the 18 th-century Ukrainian historical narrative: the chronicles of Samovidets, Hryhoriy Hrabianka, Samiilo Velychko, and Istoria Rusiv. These works, being the only historical thought reflections of the Hetman State, had no equal. Later they were to become the basis for constructing the modern vision of the Cossack past on the part of 19 th-century Ukrainian historians, writers, and public figures. The focus is on those plots and contexts where the authors addressed children's topics. The 18 th-century vision of childhood is investigated on that basis, along with the impact these stories had on later recipients and the formation of modern ideas about childhood in "old Ukraine". Attempted is also a study of children's topics as a tool for describing and constructing the past in Baroque rhetoric and historical narratives.

Poland's Demographic Past, 2019

Сердюк І. Румянцевський опис Малоросії як джерело вивчення демографічних характеристик міст Гетьманщини // Історична пам'ять. 2008. №2. С.144-152., 2008

У статті аналізується потенціал чистовиків Генерального опису полкових міст Гетьманщини для вивче... more У статті аналізується потенціал чистовиків Генерального опису полкових міст Гетьманщини для вивчення демографічних характеристик їхнього населення.

Місто: історія, культура, суспільство. Е-журнал урбаністичних студій / Інститут історії України НАН України, Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка; редкол.: Мирослав Борисенко (гол. ред.), Тетяна Водотика (шеф-редактор). – Київ, 2017. № 2 (4). – 189 с., 2017

Від мегапоселень Трипілля до універмагів у радянських містах 1920-30-х років – запрошуємо до озна... more Від мегапоселень Трипілля до універмагів у радянських містах 1920-30-х років – запрошуємо до ознайомлення зі статтями 4 номера. Спеціальна тема також присутня – ранньомодерне місто.

МІКС, 2017

The article examines the use of hired child labor in the Hetman State society with an emphasis on... more The article examines the use of hired child labor in the Hetman State society with an emphasis on its peculiarities inherent to the urban population. In general, the labor was the most important element of the socialization of the child at the time, and it worked “seriously”; its work was aimed precisely at the outcome but not at the process or work itself. This is the main difference from the present-day practices, and that is what made possible and allowed the widespread use of hired child labor, it was regarded not as a upbringing, but as a real contribution to the family economy
У статті досліджується використання найманої дитячої праці сус-пільством Гетьманщини з наголосом на її особливостях, притаманних для міського населення. Наймана праця та учнівство означали пере-бування дитини за межами власної родини та мобільність (у рамках одного населеного пункту, або ж на більшій території). Така трудова міграція дітей та підлітків була важливою складовою виокремлення мі-ста Гетьманщини над округою. В його населенні, порівняно із селами, підвищена концентрація осіб віком 10–14, а найбільше – 15–19 років. Міста пропонували більше варіацій винагороди. Вони мали розмаїття вакансій і пропозицій роботи саме для малолітніх та неповнолітніх слуг. Концентруючи економічні та людські ресурси, місто Гетьманщини да-вало можливість знайти роботу десь поблизу з рідною домівкою. Дити-на могла кілька разів змінювати господарів, однак не покидаючи одного населеного пункту. В сільській місцевості, такі переміщення відбували-ся б від хутора до хутора, чи поміж селами. Переваги міста невіддільні від його небезпек, адже соціальний капітал, набутий малолітніми наймитами, міг бути і негативним та поширю-ватися на всю родину. Наявність мігрантів, мандрівного та маргіналі-зованого елементу, солдати на постої – ці типово міські явища поро-джували попит на проституцію, куди втягувалися малолітні дівчата. Хлопчиків могли залучати до крадіжок худоби та речей, підманювати до втеч, викрадати для служби. У такому разі родини дітей-наймитів не тільки не отримували користі із заробітків своїх нащадків, але ще й наражалися на іншування, мусили сплачувати шкоду і так далі. Попри ці небезпеки місто Гетьманщини вабило до себе молодь. Ключові слова: Гетьманщина, дитина, життєвий цикл, наймит, наймичка, праця, слуга.

Соціум, 2017

У статті досліджуються проблеми бездітності, безпліддя та імпотенції у суспільстві Гетьманщини. Й... more У статті досліджуються проблеми бездітності, безпліддя та імпотенції у суспільстві Гетьманщини. Йдеться про сприйняття цих явищ релігійним соціумом, котрий загалом був налаштований на дітонародження. Здатність до зачаття розглядається як важлива умова глорифікації індивіда у традиційному суспільстві. Прагнення до продовження роду мало не тільки біологічне чи економічне, а й глибоко соціальне підґрунтя. Патріархальне середовище по своєму трактувало цю потребу. З одного боку, від повно-цінного чоловіка очікувалося виконання ролі батька, з іншого – відповідальність за відсутність дітей охочіше покладалася на жінку. Про це свідчать механізми та практики лікування безпліддя, які широко практикували місцеві ворожки, а церква перевела в розряд «чудесного». У цьому контексті про прокреацію ми можемо говорити як те, що було бажане; запит на чари, лікарські практики і чуда – як надію, можливе безпліддя – як ризик і страх. Інакше кажучи, ми говоримо про складові такого собі «горизонту очікувань». Одним із найважливіших елементів на цьому горизонті було дітонарод-ження. На жаль, джерела Гетьманщини рідко промовляють про бездітні шлюби. Переважно це казусні випадки, пов'язані з розлученнями, церковними чудами тощо. Перші спроби підрахунків, але передусім західноєвропейський матеріал та демографія, дозволяють дуже обережно висловити припущення, що бездітними залишалися близько 5% шлюбів. Однак, такі «безплідні дерева» імовірно були добре помітними на фоні родин із дітьми, а отже мали всі підстави підпасти під іншування або ж маргіналізацію. Уникнути їх, бодай частково, можна було, взявши дитину «на виріст», учнів, малолітніх наймитів тощо. Це пов'язано не тільки з механізмами глорифікації, а й з потребою у домінуванні, притаманною патріархальному суспільству. Врахування подібних аспектів може бути продуктивним у контексті вивчення дитячої праці, учнівства, наймитування, сирітства, таких явищ, як соціальний трансфер і соціальний капітал. Ключові слова: бездітність, безпліддя, батьківство, Гетьманщина, історія дитинства.

The article examines the strategies and practices of choosing baptized parents in society of Hetm... more The article examines the strategies and practices of choosing baptized parents in society of Hetmanschyna. Two main aspects of the problem are considered. The first of these is the canonical model of baptism and its observance or violation. In the XVIII century. the church tried to
discipline the priests and the flock and officially forbade having more than one godfather or mother. However, these prohibitions were consistently ignored. The reasons for this are related to the second aspect – the attitude of the population towards the role of the godfather (mother) and the relevant ties that were established by this act. The contemporary society considered participating in the baptism of the child as an opportunity to establish new connections that
could not be made through marriage. Given that coercion was seen as a blood affinity, it gave
reason to hope for protection, help. These expectations regarding the child served as a kind of
fuse in the case of orphans. Parents could also take advantage of new ties to implement their
own life strategies

Емінак, 2017

The article examines orphanhood as a phenomenon that was extremely common in traditional society ... more The article examines orphanhood as a phenomenon that was extremely common in traditional society due to mortality. It is
assumed that at least one in five children was an orphan. However, most of these children successfully integrated into the society,
found themselves occupations and became able to feed themselves. This means that the society of Hetmanschyna had appropriate
fuses, which allowed the child’s normal socialization even after the loss of relatives. It also points to the effect of social
mechanisms of care over orphans, which allowed to solve the problem of orphanhood when the state was just beginning to worry
about it, and only at the level of the capital. Orphan care options were different. First, in the case of the death of parents, the
rights and duties of guardianship over children passed to relatives (including baptized parents) who had to take care of the
property of children (if any) and take care of their further fate. Motivating guardians from a commonplace environment could
have an economic background. Having taken orphans into the family, it was possible to use child labor without payment, as there
are special instructions for fiscal documents. Secondly, a child could be in a foreign family on the rights of a hired worker. There
are references that the nobles used such children for small orders, as personal assistants. Thirdly, the orphans could raise
childless married couples who could fulfill their role as parents, this was very important in the society of the time.

Досліджується проблема дітності родин у Гетьманщині. Йдеться про необхідність перегляду усталених... more Досліджується проблема дітності родин у Гетьманщині. Йдеться про необхідність перегляду усталених і стереотипних
поглядів на традиційне суспільство. Одним із таких стереотипів є уявлення про переважаючу частку дітей у ньому, повсюдно
багатодітні родини та велику кількість дітей, котрих народжувала жінка упродовж життя. У статті ці уявлення конкре-
тизуються у «цифрові» виміри, а також подана спроба їх корекції, відповідно до даних облікових джерел ХVІІІ ст.

Przeszłość Demograficzna Polski

Zaporizhzhia historical review, 2019

Eminak, 2018

Eminak, 2019

Przeszłość Demograficzna Polski

Bylye Gody, 2015

Przeszłość Demograficzna Polski

The Child in 18th‑century Ukrainian Historical Narrative // Slavia Orientalis. 2021. vol. LXX. No 1, 2021

Poland's Demographic Past, 2019

МІКС, 2017

Соціум, 2017

Емінак, 2017

Serdiuk, Igor. People of regimental towns: historical-demographic characteristics of the urban po... more Serdiuk, Igor. People of regimental towns: historical-demographic characteristics of the urban population of the Hetmanschyna in the second half of the XVIII th century. -Poltava -2011. -304 р.

Ця книжка є спробою дослідити минуле козацької України не через героїку чи політичні перетворення... more Ця книжка є спробою дослідити минуле козацької України не через героїку чи політичні перетворення, а через життя справді маленької людини». Основними її персонажами є немовлята, учні ремісників і наймити, школярі й сироти, малолітні волоцюги та жебраки, байстрюки і нащадки старшини. У фокусі дослідження – долі окремих дітей, але найперше – збірний образ дитинства й уявлення про нього, котрі побутували в суспільстві Гетьманщини. Як це суспільство структурувало дитячий вік, як ставилося до народження і смерті дитини, як уявляло долю її душі у засвітах? Зрештою, що тоді мали на увазі під поняттям «багатодітність», як намагалися розв’язати проблеми з безпліддям, як відбувалися дорослішання і соціалізація дитини? Відповіді на ці та інші запитання представлені на сторінках монографії. Видання розраховано на фахівців та всіх, хто цікавиться історією дитинства і родини, Гетьманщини, соціальною історією.

Publisher Oleksandr Savchuk, 2021

Authors of the book reveal the appearance of new medical ideas and the formation of the state med... more Authors of the book reveal the appearance of new medical ideas and the formation of the state medical system in Ukraine in the eighteenth and nineteenth centuries. The authors pay attention to the ways the imperial initiatives were implemented at the local level and superimposed on the local traditional context, and how science-based knowledge was combined with traditional healing practices. The topics of the chapters cover various issues: the vision of a “different” corporeality and the use of the “monstrous” as a resource; the existence of epidemics in local communities; first attempts at vaccination and control of smallpox; assertion of male dominance in medicine and women's involvement in professional obstetrics; displacement of guild medical practices.