Olha Sviderska | Lviv Polytechnic National University (original) (raw)

Uploads

Papers by Olha Sviderska

Свідерська О.І. к.політ.н., доцент кафедри теоретичної та практичної психології Національний унів... more Свідерська О.І. к.політ.н., доцент кафедри теоретичної та практичної психології Національний університет «Львівська політехніка» Демид В.М. студентка за спеціальністю 053 «Психологія» Національний університет «Львівська політехніка»

Visnyk of the Lviv University

Розглянуто сором як емоцію політичну. Доведено, що політика сорому тісно пов'язана із поняттями м... more Розглянуто сором як емоцію політичну. Доведено, що політика сорому тісно пов'язана із поняттями моралі, публічної ганьби, відчуття провини, та ін. Акцентовано, що в індивідуалізованому суспільстві життя втрачає ознаки цілісності, а людська амбівалентність добра і зла, та постійне відчуття самотності роблять його ще більш фрагментарним, невизначеним, відчуженим, атомізованим. Такі зміни у суспільному житті призводять до необхідності попередження або боротьби із сучасними «політичними демонами»: соціальною байдужістю, тероризмом, хейтом, публічною ганьбою, соромом, расизмом, сексизмом, гомофобією, «привілеями». Відтак моральні звички розглядаються швидше порушенням правил ніж дотримання соціальних норм. Означено, що соціально-політичний феномен політики сорому варто розглядати у контексті соціальних порядків, що діють відповідно до розподілу матеріальних і соціальних благ (свобода, безпека, легкість життя, комфорт, нормативне прийняття вираження своїх емоцій, визнання особистості тощо). Доведено, що сором може бути пов'язаним і використовуватися у контексті маргінальних груп, або представників меншин. Індивід, який не має відчуття приналежності до певної соціальної спільноти, або ж позбавлений прав звичайного громадянина може відчувати сором через власну ідентичність, чи відсутність її. Доведено, що основою політики сорому є ганьба, до прикладу за недоречний коментар політика, невдало підібрану сукню, некомпетентність речника, за будь-яке нормативне порушення, чи суперечливу поведінку, що порушує інституційні правила соціальної взаємодії. Акцентовано, що політика сорому є одним із важливих та актуальних форм реалізації політики у сучасному світі. Використання елементів сорому чи публічної ганьби через надмірну агресію, формування почуття провини, цькування політичних акторів чи представників опозиції має достатньо амбівалентне значення для суспільного устрою, а тому потребує детального вивчення. Ключові слова: політика сорому; публічна ганьба; політичний хейт; політична маніпуляція, індивідуалізоване суспільство; політика моралі. Постановка проблеми. Виклики сучасного глобалізованого світу актуалізували дослідження емоцій у суспільно-політичному житті. Цілком очевидним є той факт, що емоційно-почуттєва сфера радше є предметом психологічних досліджень, однак трансформація, якої зазнає сьогодні політична наука не може оминати таких важливих тем як дослідження взаємозв'язку політичних процесів із змінами, які відбуваються у психології звичайних громадян. В індивідуалізованому суспільстві людина-атомізована особа, яку досить часто аналізують через призму споживацтва, хаосу, нарцисизму, інфантильності чи невизначеності. Із появою можливостей відкритого доступу до публічної інформації та швидкісного пошуку, а також розвитком соціальних мереж, сформувалася і можливість по-іншому виявляти політичні вподобання чи активність. Сьогодні однією із вагомих

Сучасний розвиток суспільства, трансформації й численні різноманітні зміни зумовили необхідність ... more Сучасний розвиток суспільства, трансформації й численні різноманітні зміни зумовили необхідність розглядати будь-які суспільні процеси комплексно, враховуючи детермінанти розвитку соціуму як психологічного, так й, до прикладу, філософського, інституційного чи економічного характеру. Відомо, що сучасність супроводжується поступовим ускладненням розвитку не тільки суспільства але й соціалізації особи, як його частини

Вісник Львівського національного університету, 2022

кандидат політичних наук, доцент кафедри теоретичної та практичної психології Національного уніве... more кандидат політичних наук, доцент кафедри теоретичної та практичної психології Національного університету «Львівська політехніка» У статті автор досліджує взаємозв'язок сорому та свободи у політичному дискурсі. Виявлено, що тематика сорому, свободи, почуття провини, гідності, тощо є доволі складною та суперечливою. Акцентовано, що емоції здатні локалізуватися у двох вимірах: з одного боку це психічні стани, які притаманні індивіду, з іншого ж боку, емоції локалізуються у певних соціальних структурах і виконують роль фундаменту взаємовідносин між індивідами всередині спільноти чи поза нею. Сором це почуття, яке суттєвим чином впливає не тільки на індивіда, його поведінку, його місце у системі соціально-політичних наук, але й відіграє одну із ключових ролей у внутрішньо-державній політиці та міжнародних відносинах. Доведено, що сучасний індивід характеризується схильність до деморалізованої, безсоромної поведінки по відношенню до інших людей. Таку ж поведінку досить часто бачимо з боку публічних осіб, одним із яскравих прикладів яких є Д. Трамп. Визначено, що звикання до відсутності вибачень і нахабства з боку публічних осіб має тяжкі наслідки. Зокрема, використання сорому з боку аморальних політиків, або у відвертій політичній маніпуляції, досить часто індивідам із демократичними цінностями можуть трактуватися як акт політичного насильства. Інші ж можуть сприймати радикальні заклики як сміливий спосіб протидіяти системі. Сором тісно пов'язаний із відчуттям приниження та посягання на людську свободу та гідність. Доведено, що політичні лідери, які часто вдаються до використання політики сорому є достатньо небезпечними. Вони ламають систему, через нівелювання терпимості, а вона виступає своєрідною межею, порушення якої провокує появу проблем у суспільстві. Визначено, що сором керує людським життям у кілька способів: викликаючи почуття провини, маніпулюючи, здійснюючи над індивідом політичне насилля. Ключові слова: гідність, свобода, політика сорому, політичне насилля, публічна ганьба.

The influence of the Global Network on the possibility allows users to make an active contributio... more The influence of the Global Network on the possibility allows users to make an active contribution to the filling of its content by posting comments, videos, or other materials on the websitesis investigated. It’s detected, that the latest method of psychological impact is astroturfing the main advantages of which are the budget and mass distribution of the false information among the Internet consumers. It is proved that Astroturfing is one of the successful forms of virtual mass behavior. Due to the correct usage of informational and communicative technologies, there is an acceleration of the process of creating Astroturfing. These new technologies can profoundly change the quality of the political process in modern societies. The main problem is that astroturfing is almost impossible to study. Partially, it is connected with the complexity and diversity of the structural elements, and partially because it is difficult to distinguish fake or propaganda from the political reality. ...

Visnyk of the Lviv University

SOCIAL SCIENCES: REGULARITIES AND DEVELOPMENT TRENDS, 2020

Вісник Національного університету оборони України, 2020

Дослідженні соціально-психологічні особливості політичних цінностей української молоді у контекст... more Дослідженні соціально-психологічні особливості політичних цінностей української молоді у контексті сучасних реалій. Визначено, що одним із невід'ємних компонентів демократичної трансформації є процес комплексних, багаторівневих змін в уявленнях індивідів, груп та верств населення про пріоритетні цілі й способи розвитку суспільства. Доведено, що українська студентська молодь обирає переважно цінності демократичного спрямування. Ключові слова: політична психологія; ціннісна система; політичні цінності; політична поведінка; постмодерн; суспільство демократичних змін.

Політичне життя, 2020

Досліджено особливості інституційно-психологічних детермінант формування віртуальної маси у епоху... more Досліджено особливості інституційно-психологічних детермінант формування віртуальної маси у епоху постправди. Визначено, що основними інституційними детермінантами, котрі формують віртуальну масу є особливості суспільного порядку, стан державних інститутів, особливості культурного середовища, тощо, тоді як психологічними визначено мотиваційну систему, індивідуально-психологічні характеристики індивіда, котрий входить у структуру маси й особливості масової свідомості. Акцентовано, що нівелювання колективного, атомізація індивіда, збільшення й видозміна ризиків, фрагментація, та інші фактори сприяють поширенню антигуманізму, повної дезорієнтації, обмеження й безпомічності сучасного індивіда. Інформаційні засоби та віртуальна комунікація сьогодні починають виконувати роль інструментів прояву громадянської та політичної позиції індивіда, її віртуалізації, анонімності і нерідко призводять до симуляції, прийняття індивідом чужих соціальних ролей. Виявлено, що глобалізація мережі має тісний взаємозв'язок із політичними процесами, котрі відбуваються у сучасному суспільстві. Означено, що надмірне перенасичення інформацією, поява егалітарних цінностей, що виникли на основі переконань Постмодерну про те, що універсальних істини не існує, що «істина» залежить від культурного контексту, зумовили появу у ХХІ столітті нової епохи, котра отримала офіційну назву-постправди. Особливу увагу акцентовано на новітніх маніпулятивних технологіях епохи постправди, котрим піддається маса у ХХІ столітті, шляхом імплементації інтернетнаративів у віртуальну поведінку звичайного індивіда, а звідти-й реальний соціум. Визначено, що сучасне суспільство окрім індивідуалізму, характеризується втратою контролю над більшістю соціально-політичних процесів, різким збільшенням ризиків, наслідком яких є повний хаос у формуванні стабільних інституцій задля забезпечення нормативності політичних процесів й формування політичної поведінки у реальному житті. Ключові слова: віртуальна маса, масова політична поведінка, постправда, політичні інститути, інституційно-психологічні детермінанти, ціннісна система. Постановка проблеми. Формування масової політичної поведінки у сучасному суспільстві, як і десятки років тому залишається актуальною темою для ґрунтовних наукових досліджень у різних галузях наук, зокрема-політології. Маючи, передусім «ситуативний» характер, масова політична поведінка є найбільш актуальною тоді, коли у певному суспільстві відбуваються події, які можна класифікувати як революції, страйки, протести, та ін., у більш-менш спокійний період часу роль мас у політичному процесі дещо нівелюється. Проте, варто також наголосити й на тому, що масова політична поведінка у ХХІ столітті, набуває іншого, віртуального характеру, адже століття в котрому відбувається глобалізація й постійний розвиток інтернет технологій, трансформує політичний процес у кіберпростір, який, своєю чергою детермінує розвиток нових провів такої поведінки, наділяючи її знаками, симулятивності, фрагментарності, нівелюванням традиційних інституцій, а масу перетворює на споживачів неправдивої інформації, осіб, ціннісні орієнтації яких сповнені ненависті, озлобленості та агресії. Масова політична поведінка у наукових дослідженнях зустрічається ще за часів наукових розвідок Г. Тарда, Г. Лебона, З. Фрейда, Х. Ортега і Гассета, та ін.. Період кінця ХХ-початку ХХІ століття відкрив нові імена у дослідженні ролі віртуалізації й поширення інтернету на особливості формування у цьому просторі мас. Серед більш сучасних дослідників варто згадати: Ж. Бодріяра, З. Баумана, М. Кастельса, Ф. Уебстера, та ін, науковий внесок яких по-іншому дозволяє поглянути на проблему формування маси у сучасному суспільстві. Виклад основного матеріалу. Як зазначає Х. Ортега і Гассет у своїй всесвітньовідомій праці «Повстання мас», «… приналежність до маси-суто психологічна ознака, і зовсім не обов'язково,

Політикус, 2022

Свідерська Ольга Іванівна кандидат політичних наук, доцент кафедри теоретичної та практичної псих... more Свідерська Ольга Іванівна кандидат політичних наук, доцент кафедри теоретичної та практичної психології Національного університету «Львівська політехніка» вул. Степана Бандери, 12, Львів, Україна Цифрова пропаганда та ризики інформаційної безпеки у контексті російсько-української війни Доведено, що основним чинником перемоги українського суспільства над російською пропагандою є високий показник мобілізації у віртуальному просторі: реальні фото з війни, волонтерство, яке об'єднувало зірок, блогерів, звичайних громадян, інтелектуалів, політиків, злагоджені дії кібер-поліції, кібер-хакерів, політичні промови президента, чоловіки, які поверталися до України для того, аби записуватися у ряди ТРО чи ЗСУ, жінки, котрі намагалися захистити життя своїх дітей. Однак глобальний рівень сприйняття російської пропаганди є різним для політичних акторів Заходу та Глобального Півдня, чи Китаю, відтак протистояння у інформаційному просторі українських та російських наративів буде достатньо тривалим, та матиме наслідки для світової політики. У статті поняття інформаційної війни прирівнюється до цілеспрямованих злочинних дій, метою яких є дезінформувати, деморалізувати, та вибудувати «мовчазну покірність населення», що здійснюються державою-агресором за допомогою хакерських атак, зламів систем внутрішньо-державного забезпечення життєдіяльності та обороноздатності, дискредитації політичного керівництва й збройних сил, проведення стратегічних, кризових та бойових інформаційнопсихологічних спецоперацій на території держави, яка стала об'єктом інформаційної чи гібридної агресії. Одним із ключових інструментів у веденні інформаційної війни є цифрова пропаганда. Головним завданням пропаганди є змінити суспільну свідомість таким чином, щоб нація, по відношенню до котрої здійснюють злочинні дії підкорилася волі агресора, сприйняла його реальність за свою, і перестала боротися із злочинними діями проти себе. Визначено, що в українських реаліях можна визначити чотири рівні на яких працює інформаційна війна: індивідуальний, регіональний, національний та глобальний. Кожен із тих рівнів по-своєму реагує на політичні наративи, які просуваються пропагандою, відтак впливають на внутрішню інформаційну безпеку цілої країни. Окреслено, що на кожному із функціональних рівнів формуються ризики, пов'язані із інформаційною безпекою: втрату ідентичності, відчуття відстороненості, формування образу «внутрішньо-державного ворога», виходячи з територіальної (регіональної) ідентичності, або втрату репутаційного капіталу держави.

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОЛІТИКО-ІДЕОЛОГІЧНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ, 2021

Проаналізовано психологічні особливості політико-ідеологічного самовизначення особи в умовах полі... more Проаналізовано психологічні особливості політико-ідеологічного самовизначення особи в умовах політичної кризи й інституційних трансформацій сучасного українського суспільства. Визначено взаємозв'язки політичних орієнтацій, цінностей та потреби у соціальному схваленні. Ключові слова: ідеологія; політичні цінності; політичний дискурс; наратив; політико-ідеологічне самовизначення.

АСТРОТЕРФІНГ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПСИХОЛОГІЧНОГО ВПЛИВУ НА МАСОВУ СВІДОМІСТЬ, 2021

The influence of the Global Network on the possibility allows users to make an active contribut... more The influence of the Global Network on the possibility allows users to make an active
contribution to the filling of its content by posting comments, videos, or other materials on the websitesis investigated. It’s detected, that the latest method of psychological impact is astroturfing the main advantages of which are the budget and mass distribution of the false information among the Internet consumers. It is proved that Astroturfing is one of the successful forms of virtual mass behavior. Due to the correct usage of informational and communicative technologies, there is an acceleration of the process of creating Astroturfing. These new technologies can profoundly change the quality of the political process in modern societies.
The main problem is that astroturfing is almost impossible to study. Partially, it is connected with the complexity and diversity of the structural elements, and partially because it is difficult to distinguish fake or propaganda from the political reality. Despite many governments’ trying to stop the manipulative influence of the
takeholders, efforts are insufficient. That means that efforts to stop the negative impact of astroturfing on the formation of political thoughts and beliefs are unsuccessful. The reveal that the security measures which state institutions are trying to use are quite mild for the elimination of the astroturfing negative impacts, however, tougher measures significantly reduce confidentiality. It is proved that the most effective means of preventing and deterrence of astroturfing is the necessity of the internet users’ increase in informational hygiene and political awareness, the ability to distinguish fakes, understand the main mechanism of the informational impact etc.

Psycholinguistics in a Modern World

The influence of social networks on the formation of the manipulative aspect of political narrati... more The influence of social networks on the formation of the manipulative aspect of political narratives in the postmodern is investigated. With the development of Web 2.0 technologies, Internet users have been able to radically form alternative sources of information alongside the main political actors, to which only the media previously had a monopoly. Today, regular Internet users have access to a simple and affordable way to broadcast their own stories to a global audience. The formation of a political narrative is not only a means of changing the rules of the political game or political consciousness, but also the creation of a certain illusory world, changing the previously formed picture of the world. One of the main aspects in creating a political narrative is to take into account the peculiarities of the national character of the audience among which it is distributed, and the most powerful element determining its success is the appropriate emotional load.

Visnyk of the Lviv University

Вісник Львівського національного університету, 2022

Visnyk of the Lviv University

SOCIAL SCIENCES: REGULARITIES AND DEVELOPMENT TRENDS, 2020

Вісник Національного університету оборони України, 2020

Політичне життя, 2020

Політикус, 2022

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОЛІТИКО-ІДЕОЛОГІЧНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ, 2021

АСТРОТЕРФІНГ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПСИХОЛОГІЧНОГО ВПЛИВУ НА МАСОВУ СВІДОМІСТЬ, 2021

Psycholinguistics in a Modern World

Visnyk of the Lviv University

Social Sciences: Regularities and Development Trends : Collective monograph. Riga, Latvia : “Baltija Publishing”, , 2020

Peculiarities of discursivization and narrativization of fear in political practices of manipulat... more Peculiarities of discursivization and narrativization of fear in political practices of manipulation, their digital representation are analysed. The manipulative potential of fear as a reaction of the modern individual and society to growing threats and uncertainty in the development of socio-political processes is substantiated. The essence and nature of the culture of fear as a modern perception of risks, constructed discursively and in the media, are analysed. This transforms fear from an instrument of policy into a policy of fear. Representative, interpretive and constructive possibilities of narrative as effective means of manipulative influence on the mass consciousness are clarified. Characteristics and principles of functioning of media and viral narratives are determined. The dynamics of the emergence of digital narratives in the context of the pandemic world is traced.
Key words: discourse, emotions, fear, culture of fear, narrativization of fear, manipulative practices, viral narrative, media narrative.

Інформаційне суспільство: сучасні трансформації: монографія С.22-30, 2020

Проаналізовані нові тенденції, що виявляються у становленні практик політичної активності та полі... more Проаналізовані нові тенденції, що виявляються у становленні практик політичної активності та політичної участі в умовах інформаційного суспільства та поширення цифрових технологій

RESEARCH, CHALLENGES AND DEVELOPMENT PROSPECTS IN THE AREA OF SOCIAL SCIENCES, 2020

SUMMARY Institutional and socio-cultural dimensions of political transformations in post-communis... more SUMMARY
Institutional and socio-cultural dimensions of political transformations in post-communist societies are analysed. Their content examines the processes of institutionalization and formalization of the new conventional rules (institutions) of the political elites’ struggle for power, the formation of democratic values and behaviours. It is specified that the processes of mediatization, discursivization of political processes, destructive manipulative technologies, and the spread of populist ideologies contribute to the de-legitimization and de-formalization of democratic institutions and create grounds for strengthening the authoritarian tendencies in modern transit societies. It is emphasized that the results of socio-political transformations can be either the consolidation of the democratic regime or the formation and consolidation of a new model of the authoritarian regime.
It is found out that the effectiveness of the transformation process is largely determined by the socio-cultural characteristics of the society, the intensity of changes in the value-based and symbolic systems of the society. Another important factor in the success of the transformation process is the formation of the nation-state and common identity at the macro-level of the society. The peculiarities and difficulties of the democratic transformations in Ukraine, their cyclical nature and incomplete state are outlined. The interdependence of the processes of consolidation of the new regime and the formation of the nation-state identity in Ukraine is substantiated.