Олег Мельничук | Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University in Vinnytsia (original) (raw)

Papers by Олег Мельничук

Naukovì zapiski Vìnnicʹkogo deržavnogo pedagogìčnogo unìversitetu ìmenì Mihajla Kocûbinsʹkogo. Serìâ: Ìstorìâ/Naukovì zapiski. Serìâ: Ìstorìâ, Jun 16, 2024

Naukovì zapiski, Oct 3, 2023

Naukovì zapiski, Dec 25, 2023

The purpose of the article on the basis of archival sources and scientific heritage of domestic s... more The purpose of the article on the basis of archival sources and scientific heritage of domestic scientists analyzes the experience of practical activities of state authorities to solve the problem of mass unemployment of the population of the Ukrainian SSR in the 1920s. The research methodology is based on the fundamental principles of historical research: historicism, consistency, objectivity in the selection of facts and documents. Among the special methods used in the study should be called problem-chronological, historical-systemic, historical-typological. The scientific novelty of the article is to reveal the features of state policy and the activities of state authorities to overcome the unemployment of employees through the system of compulsory state social insurance. Conclusions. Having finally seized power in Ukraine, the Bolshevik leadership publicly declared the need to create an effective system of social support for especially vulnerable segments of the population. Of course, declarative slogans did not reflect real intentions and opportunities. Under the conditions of a debilitating civil war and economic devastation, it was quite natural to see a massive increase in the number of unemployed and a drop in the living standards of the population. This was especially exacerbated with the transition to a new economic policy. In the early 1920s a number of legislative initiatives were adopted to mitigate the unemployment situation. It was about the introduction of compulsory unemployment insurance at the state level. Insurance premiums paid by employers and employees were to become the financial basis for the payment of benefits to the unemployed. The implementation of this state policy on the ground relied on labor exchanges. However, excessive bureaucracy and a limited number of such institutions could not sufficiently solve this problem. The lack of funds for material support of the population was particularly acute, so the government was forced to look for alternative options: public works, in-kind assistance or the provision of various benefits. Active industrial construction, which began at the end of the 1920s, led to an increase in the demand for labor. In such conditions, the Party-Soviet leadership took a course to eliminate unemployment by administrative means, not recognizing as unemployed those workers who refused the job offered to them.

Naukovì zapiski Vìnnicʹkogo deržavnogo pedagogìčnogo unìversitetu ìmenì Mihajla Kocûbinsʹkogo. Serìâ: Ìstorìâ/Naukovì zapiski. Serìâ: Ìstorìâ, Jun 19, 2024

Педевтологія, Dec 20, 2023

Vìsnik nauki ta osvìti, Jun 12, 2024

Knowledge, Education, Law, Management, Jul 13, 2021

Стаття присвячена, по-перше, визначенню ролі держави у формуванні відносин держави та церкви чере... more Стаття присвячена, по-перше, визначенню ролі держави у формуванні відносин держави та церкви через здійснення відповідної державної політики, по-друге, усвідомленню ролі суб’єктів публічного адміністру- вання у процесі формування та реалізації державної політики у сфері релігії та церкви. Наголошено на тому, що держава повинна забезпечити реалізацію права особи на свободу віросповідання, створюючи для цього сприятли- ві умови, а також держава повинна охороняти та захищати це право особи від будь-яких протиправних посягань чи обмежень. Доведено, що процес формування та реалізації державної політики у окресленій сфері має багато проблем, які притаманні як країнам Європи, так і Україні. Встановлено, що національне законодавство передба- чає досить широке коло суб’єктів, які формують та реалізують державну політику у сфері релігії. Це може поро- джувати не тільки різночитання основних засад такої політики, а й протиріччя між моделлю відносин держави та церкви, що закріплена в Конституції України, та політикою, яку реалізують на практиці перераховані вище державні органи.

Aktualʹnì pitannâ u sučasnìj naucì, Jun 22, 2024

Мета статтіпорівняти інтелектуальний внесок в історіографію Голодомору двох американський учених-... more Мета статтіпорівняти інтелектуальний внесок в історіографію Голодомору двох американський учених-Чемберлена і Конквеста, виявити їхні концептуальні підходи і фактологічні пріоритети, спільні і відмінні інтерпретації причин та наслідків штучного голоду 1932-1933 рр. Методологія статті зумовлена її метою і завданнями, а порівняльноісторіографічний дискурс є ключовим для дослідження. Проблемно-хронологічний метод застосовано для виявлення еволюції наукових поглядів обох учених, їхніх змін, доповнень і теоретичного оформлення. Специфіка проблематики покликала на допомогу метод біографістики. Текстологічний аналіз джерел вимагав критичного ставлення до автентичності посилань, їх інформаційного наповнення. Загальний принцип історизму у поєднанні з історіографічною оцінкою джерел (праць учених) забезпечив цілісне Актуальні питання у сучасній науці № 6(24) 2024 1173 сприйняття інтелектуального тандему у просторі і часі. Наукова новизна полягає у поєднанні теоретично-історичних інтерпретацій Голодомору, притаманним провідним західним дослідникам-Чемберлену і Конквесту. Їхні праці дуже цитовані на Заході, але кожен окремо. Застосоване нами порівняння їхніх суджень про Голодомор і політичну систему в СРСР є першою спробою виявлення спільних і відмінних тлумачень, особливо теоретично-узагальнюючих оцінок. Українська історіографія знає основні праці Конквеста, які перекладені і видані в Україні, а монографії Чемберлена лишаються англомовними. Його згадують у якості журналіста, який перебував в СРСР у роки Голодомору. Наукова спадщина і біографія забуті. Зазначено, що Чемберлен є першим західним дослідником, який написав книгу про організований голод у роки його скоєння. Монографія Чемберлена «Russia's Iron Age» (1934) мала ознаки академічної праці, належно оформленої, яка відрізнялася від пропагандистських і публіцистичних брошур. Американський журналіст і «студент-історик» першим використав термін «метод голоду» у контексті застосування масового терору проти мирного населення. У Конквеста визначення «терор голодом» постає у 1986 р., але з системним викладом причин, обставин і наслідків Голодоморугеноциду. Обоє підкреслювали авторитарний тип радянської політичної системи. Ключові слова: радянська політична система, сталінізм, Голодомор, комуністичний режим, Чемберлен, Конквест, «метод голоду». «терор голодом».

Naukovì zapiski, Jan 15, 2022

Повсякденне життя подільських селян у період нацистської окупації (за матеріалами села Мельниківе... more Повсякденне життя подільських селян у період нацистської окупації (за матеріалами села Мельниківець, що на Вінниччині) Анотація. Метою статті є висвітлення повсякденного життя подільського селянства в період нацистської окупації на матеріалах села Мельниківець, що на Вінниччині. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні загальнонаукових, спеціальноісторичних та міждисциплінарних методів мікроісторичного дослідження з урахуванням принципів системності, історизму, людиноцентризму, науковості та верифікації. Наукова новизна полягає у спробі авторів, з позицій конкретного мікроісторичного дослідження, охарактеризувати життя та побут подільського селянства в період нацистської окупації. До аналізу залучено широке коло неопублікованих джерел, переважна більшість з яких уперше вводиться до наукового обігу. Висновки. З перших днів нацистської окупації, за вказівкою властей, селяни активно долучились до формування органів місцевої влади, делегуючи до їх складу найбільш авторитетних односельців. Архівні документи та спогади очевидців засвідчують, що переважна більшість обраних осіб не вислуговувались перед окупантами, хоча й змушені були виконувати покладені на них функції. Задля збереження життя односельців, багато з них у своїй роботі намагались передусім запобігати провокаціям та уникати конфліктів з окупаційною владою, а також надавати допомогу у разі продовольчих труднощів. У початковий період репресії окупаційної влади спрямовувались виключно проти комуністично-комсомольського активу села. Більшість мешканців, зокрема колишніх військовополонених, мали змогу займатись сільським господарством, сплачуючи встановлені податки. Однак із поразками на фронтах та активізацією антинацистського опору політика окупаційних властей зазнала змін: посилено репресії проти українського національного руху; заборонено діяльність освітніх установ; активізовано використання примусової праці населення тощо. У цей час серед місцевого населення остаточно розвіялись надії щодо лояльності окупаційного режиму. Після звільнення окупованої нацистами території, репресії проти селянства розпочали вже радянські правоохоронні органи, звинувачуючи їх у співпраці з нацистами. До відповідальності були притягнуті усі, хто обіймав будь-які посади в період окупації, незважаючи на характер та результати їх діяльності. Ключові слова: Друга світова війна, нацистська окупація, подільське селянство, повсякденне життя. Постановка проблеми. Історія Другої світової війни належить до категорії тем, дослідження яких у радянські часи значною мірою зазнало впливу офіційної ідеології. Працюючи в рамках дозволених меж, радянські історики були змушені обґрунтовувати визначені наперед історичні міфи, акцентуючи увагу на вивченні тих проблем, які «лягали» в канву офіційної концепції. У своїх макроісторичних дослідженнях науковці здебільш надавали перевагу висвітленню військових наступальних операцій, показу героїзму радянських солдат, характеристиці діяльності партизан та підпільників у тилу ворога тощо. Водночас вони намагалися уникати «незручних» та «неперспективних» для радянської історіографії тем, пов'язаних із вивченням життя та побуту людей, та окремих соціальних груп, показу стратегій їх виживання в екстремальних умовах воєнного часу та ін.

Актуальні питання у сучасній науці

Партбюро інституту зобов'язувало кафедри марксизму-ленінізму, педагогіки та ін. посилити роботу з... more Партбюро інституту зобов'язувало кафедри марксизму-ленінізму, педагогіки та ін. посилити роботу з підвищення ідейно-теоретичного рівня викладацького колективу інституту. Організували серед студентів інституту роз'яснювальну роботу про ідеологічні помилки, допущені їх попердниками. Ключові слова: Кам'янець-подільський педінститут, громадськополітична діяльність, Хрущовська «відлига», навчально-виховна робота, діалектичний матеріалізм.

Вісник науки та освіти

ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА ЩОДО ПІДГОТОВКИ ПЕДАГОГІЧНИХ КАДРІВ У СЕРЕДИНІ 1950-х-ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ 1960-х рр... more ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА ЩОДО ПІДГОТОВКИ ПЕДАГОГІЧНИХ КАДРІВ У СЕРЕДИНІ 1950-х-ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ 1960-х рр. В УКРАЇНІ Анотація. У статті розкрито проведення державної політики щодо підготовки педагогічних кадрів у середині 1950-хпершій половині 1960-х рр. в Україні. Зазначено, що досліджувана проблема фрагментарно вивчалася радянськими дослідниками, зокрема в ідеологічному обгрунтуванні. Водночас, у сфері культури виразно проявилися властиві цього часу протиріччя, коли ідеологічні послаблення змінювалися грубим адмініструванням, коли партійні керівники відверто втручалися у процес художньої творчості і наукові пошуки, як і раніше вважаючи, що культура і наука повинні обслуговувати інтереси політики з урахуванням завдань комуністичної «пропаганди». Ускладнювали роботу неодноразові структурні зміни у складі цих вишів, які доводилося здійснювати за вказівкою згори. Все ж поступово кількісно і якісно зростали викладацькі склади. Водночас, мали місце і значна плинність кадрів, через що в інститутах переважали викладачі, які мали стаж роботи не більше 10 років. Обов'язковим атрибутом того часу було підвищення ідейно-політичного рівня викладачів. У зв'язку з цим зверталася увага на ріст у їхньому середовищі партійного прошарку. Основною перешкодою в підборі висококваліфікованих науково-педагогічних працівників була відсутність житла. Труднощі були й із комплектацією штатних викладачів. Для того, щоб залучити працюючу молодь і доросле населення до навчання, педагогічні

Scientific Papers of the Vinnytsia Mykhailo Kotsyiubynskyi State Pedagogical University Series History

Метою статті є характеристика основних форм та видів соціального захисту найманих працівників у м... more Метою статті є характеристика основних форм та видів соціального захисту найманих працівників у міжвоєнній Чехословаччині, що базувалися на запровадженні загальнообов’язкового державного соціального страхування. Методологія дослідження ґрунтується на загальнонаукових принципах об’єктивності, системності, історизму, в поєднанні зі спеціальними методами: проблемно-хронологічним, порівняльно-правовим, контент-аналізу. Наукова новизна полягає у спробі, на основі аналізу нормативних актів, періодичної преси того часу, загальної та спеціальної літератури, визначити ефективність системи соціального захисту робітників та службовців у міжвоєнній Чехословаччині. Висновки. З середини 1920-х рр. основною організаційно-правовою формою соціального захисту найманих працівників у Чехословаччині було соціальне страхування. Щоправда, сама система соціального страхування у Першій Чехословацькій республіці до останніх днів її існування не була остаточно вибудованою, оскільки не об’єднувала усі відомі ...

Scientific Papers of Vinnytsia Mykhailo Kotsyiubynskyi State Pedagogical University. Series: History

соціальне страхування як інститут соціального забезпечення у світовій практиці вперше з‘явився у ... more соціальне страхування як інститут соціального забезпечення у світовій практиці вперше з‘явився у другій половині ХІХ ст. у таких кранах, як Німеччина, Австрія, Фінляндія, Швеція, Бельгія. В Росії, переважно аграрній країні з повільними темпами розвитку капіталізму, закони про обов‘язкове державне соціальне страхування усіх робітників з‘явилися на початку ХХ ст. До цього часу страхування здійснювалося через забезпечення робітників лікарською допомогою. Пакет страхових законів, прийнятих Державною Думою Росії в 1912 р., передбачав страхування робітників від нещасних випадків, на випадок хвороби. Лікарняні каси виплачували застрахованим допомоги у разі пологів, хвороби, каліцтва чи смерті. Попри всі свої недоліки нові страхові закони ввели вперше в російське законодавство про фабрично-заводську працю принципи обов‘язкового страхування. Простежуючи історію соціального страхування, надалі слід звернути увагу на зміну основних напрямків та принципів соціального страхування в Росії та Укра...

Naukovì zapiski, Apr 22, 2022

Оксана Пеленська-відома фахівчиня у царині українського емігрантського творчого середовища у міжв... more Оксана Пеленська-відома фахівчиня у царині українського емігрантського творчого середовища у міжвоєнній Чехословаччині, автор монографії «Український портрет на тлі Праги: Українське мистецьке середовище в міжвоєнній Чехо-Словаччині» (Нью-Йорк-Прага, 2005). Певним продовженням цієї тематики та результатом тривалої дослідницької роботи стало видання праці довідникового характеру-«Україна поза Україною: Енциклопедичний словник мистецького, культурного і громадського життя української еміграції в міжвоєнній Чехословаччині (1919-1939). Прага: Národní knihovna České republiky-Slovanská knihovna, 2019. 331 с.». Видання виконане якісно у поліграфічному плані. Рецензована праця складається з таких частин: «Вступне слово» (с. 5-8), «Видавничі зауваги» (с. 9), «Словникова частина» (с. 11-279), «Ілюстрації» (мистецьких творів емігрантів) (с. 282-300), «Українські пам'ятники, пам'ятні знаки і меморіальні таблиці в Чеській Республіці» (с. 301-304), «Українські адреси в міжвоєнній Чехословаччині» (с. 305-309), «Бібліографія» (с. 310-316), «Довідкова література» (с. 317), «Реєстр гасел» (с. 318-322), «Прийняті скорочення» (с. 323-324), «Бібліографічні скорочення» (с. 325-328), резюме англійською, українською та чеською мовами (с. 329-331). Енциклопедичний словник присвячено унікальному доробку українських емігрантів у царині культури та громадського життя в Чехословаччині в 1920-1930-х рр. Аргументуючи актуальність теми, О. Пеленська відзначила: «Історія української міжвоєнної еміграції-важливе джерело для вивчення історії України ХХ ст. і в цьому контексті творчість українських мистців невід'ємна його складова» (с. 7). Словникова частина нараховує 340 гасел. До них подано основну літературу з теми та ілюстрації. У гаслах також вказані відомості про місця зберігання творчої спадщини митців (архіви, бібліотеки), що полегшує дослідникам її подальше вивчення. Низка статей відведена постатям ХІХ-початку ХХ ст. Метою авторки, за її словами, було «наголосити на давну й багату українську традицію в чеському творчому середовищі, розширити уяву про український-чеський інтелектуальний контекст, сформований протягом ХІХ ст. і продовжений у міжвоєнні десятиліття ХХ ст.» (с. 7). Зокрема, йдеться про М. Гоголя, який у 1845 та 1846 рр. лікувався у санаторії Прісніца курорту Ґрефенберґ (нині частина міста Єсенік). Також показано зв'язки з Чехією Лесі Українки та І. Франка, ученого-фізика І. Пулюя. Відзначено перше повне безцензурне видання «Кобзаря» Т. Шевченка, здійснене О. Русовим у Празі в 1876 р.

Scientific Papers of the Vinnytsia Mykhailo Kotsyiubynskyi State Pedagogical University Series History

The purpose of the article, based on the analysis of sources, taking into account the microhistor... more The purpose of the article, based on the analysis of sources, taking into account the microhistorical approach, to trace the process of final establishment of the Bolshevik totalitarian regime in the Podillia at the and of 1920s – at the beginning of the 1930s through analysis of causes, technologies and consequences. The methodology of the research is based on a combination of general scientific, special-historical and interdisciplinary methods of microhistorical research, taking into account the principles of historicism, systematics, scientificity and verification. The scientific novelty lies in the author's attempt, based on the analysis of a wide representative source base, from the standpoint of a specific microhistorical study, to analyze the process of planting the Bolshevik totalitarian regime in Podillia in the second military-communist assault. Conclusions. An analysis of various sources reflecting the process of planting the Bolshevik totalitarian regime in the villa...

Scientific Papers of the Vinnytsia Mykhailo Kotsyiubynskyi State Pedagogical University Series History

У статті прорецензовано монографію Лук’яненка Олександра Вікторовича, присвячену комплексному ана... more У статті прорецензовано монографію Лук’яненка Олександра Вікторовича, присвячену комплексному аналізу повсякдення колективів вищої педагогічної школи України 1920-х – першої половини 1960-х рр.. На основі проведеного аналізу визначено наукову новизну дослідження, охарактеризовано його структуру, розкрито повноту використання автором історіографічних джерел, достовірність та репрезентативність залученої джерельної бази, окреслено теоретичну та практичну значущість наукової праці.

Scientific Papers of the Vinnytsia Mykhailo Kotsyiubynskyi State Pedagogical University Series History

Метою статті є, на прикладі конкретного мікроісторичного дослідження, обгрунтувати соціально-екон... more Метою статті є, на прикладі конкретного мікроісторичного дослідження, обгрунтувати соціально-економічні та соціокультурні трансформації в подільському селі у 1950 – 1960-х рр. Методологія дослідження включає як спеціально-історичні, так і міждисциплінарні методи. Серед спеціальних методів слід вказати передусім на метод історіографічного аналізу, завдяки якому розкрито стан наукового вивчення проблеми. Проблемно-хронологічний метод дозволив поділити досліджувану тему на вузькі проблеми та розглянути їх в хронологічному порядку. Порівняльні спекти трансформацій в подільському селі в повоєнний період виконані в контексті порівняльно-історичного методу. Наукова новизна визначається тим, що означена тема не була предметом спеціального наукового дослідження, а також спробою автора розкрити проблему на матеріалах конкретного мікроісторичного дослідження. Висновки. Смерть вождя та зміна політичного керівництва поклали край сталінській аграрній політиці, що базувалася на адміністративному п...

Naukovì zapiski Vìnnicʹkogo deržavnogo pedagogìčnogo unìversitetu ìmenì Mihajla Kocûbinsʹkogo. Serìâ: Ìstorìâ/Naukovì zapiski. Serìâ: Ìstorìâ, Jun 16, 2024

Naukovì zapiski, Oct 3, 2023

Naukovì zapiski, Dec 25, 2023

The purpose of the article on the basis of archival sources and scientific heritage of domestic s... more The purpose of the article on the basis of archival sources and scientific heritage of domestic scientists analyzes the experience of practical activities of state authorities to solve the problem of mass unemployment of the population of the Ukrainian SSR in the 1920s. The research methodology is based on the fundamental principles of historical research: historicism, consistency, objectivity in the selection of facts and documents. Among the special methods used in the study should be called problem-chronological, historical-systemic, historical-typological. The scientific novelty of the article is to reveal the features of state policy and the activities of state authorities to overcome the unemployment of employees through the system of compulsory state social insurance. Conclusions. Having finally seized power in Ukraine, the Bolshevik leadership publicly declared the need to create an effective system of social support for especially vulnerable segments of the population. Of course, declarative slogans did not reflect real intentions and opportunities. Under the conditions of a debilitating civil war and economic devastation, it was quite natural to see a massive increase in the number of unemployed and a drop in the living standards of the population. This was especially exacerbated with the transition to a new economic policy. In the early 1920s a number of legislative initiatives were adopted to mitigate the unemployment situation. It was about the introduction of compulsory unemployment insurance at the state level. Insurance premiums paid by employers and employees were to become the financial basis for the payment of benefits to the unemployed. The implementation of this state policy on the ground relied on labor exchanges. However, excessive bureaucracy and a limited number of such institutions could not sufficiently solve this problem. The lack of funds for material support of the population was particularly acute, so the government was forced to look for alternative options: public works, in-kind assistance or the provision of various benefits. Active industrial construction, which began at the end of the 1920s, led to an increase in the demand for labor. In such conditions, the Party-Soviet leadership took a course to eliminate unemployment by administrative means, not recognizing as unemployed those workers who refused the job offered to them.

Naukovì zapiski Vìnnicʹkogo deržavnogo pedagogìčnogo unìversitetu ìmenì Mihajla Kocûbinsʹkogo. Serìâ: Ìstorìâ/Naukovì zapiski. Serìâ: Ìstorìâ, Jun 19, 2024

Педевтологія, Dec 20, 2023

Vìsnik nauki ta osvìti, Jun 12, 2024

Knowledge, Education, Law, Management, Jul 13, 2021

Стаття присвячена, по-перше, визначенню ролі держави у формуванні відносин держави та церкви чере... more Стаття присвячена, по-перше, визначенню ролі держави у формуванні відносин держави та церкви через здійснення відповідної державної політики, по-друге, усвідомленню ролі суб’єктів публічного адміністру- вання у процесі формування та реалізації державної політики у сфері релігії та церкви. Наголошено на тому, що держава повинна забезпечити реалізацію права особи на свободу віросповідання, створюючи для цього сприятли- ві умови, а також держава повинна охороняти та захищати це право особи від будь-яких протиправних посягань чи обмежень. Доведено, що процес формування та реалізації державної політики у окресленій сфері має багато проблем, які притаманні як країнам Європи, так і Україні. Встановлено, що національне законодавство передба- чає досить широке коло суб’єктів, які формують та реалізують державну політику у сфері релігії. Це може поро- джувати не тільки різночитання основних засад такої політики, а й протиріччя між моделлю відносин держави та церкви, що закріплена в Конституції України, та політикою, яку реалізують на практиці перераховані вище державні органи.

Aktualʹnì pitannâ u sučasnìj naucì, Jun 22, 2024

Мета статтіпорівняти інтелектуальний внесок в історіографію Голодомору двох американський учених-... more Мета статтіпорівняти інтелектуальний внесок в історіографію Голодомору двох американський учених-Чемберлена і Конквеста, виявити їхні концептуальні підходи і фактологічні пріоритети, спільні і відмінні інтерпретації причин та наслідків штучного голоду 1932-1933 рр. Методологія статті зумовлена її метою і завданнями, а порівняльноісторіографічний дискурс є ключовим для дослідження. Проблемно-хронологічний метод застосовано для виявлення еволюції наукових поглядів обох учених, їхніх змін, доповнень і теоретичного оформлення. Специфіка проблематики покликала на допомогу метод біографістики. Текстологічний аналіз джерел вимагав критичного ставлення до автентичності посилань, їх інформаційного наповнення. Загальний принцип історизму у поєднанні з історіографічною оцінкою джерел (праць учених) забезпечив цілісне Актуальні питання у сучасній науці № 6(24) 2024 1173 сприйняття інтелектуального тандему у просторі і часі. Наукова новизна полягає у поєднанні теоретично-історичних інтерпретацій Голодомору, притаманним провідним західним дослідникам-Чемберлену і Конквесту. Їхні праці дуже цитовані на Заході, але кожен окремо. Застосоване нами порівняння їхніх суджень про Голодомор і політичну систему в СРСР є першою спробою виявлення спільних і відмінних тлумачень, особливо теоретично-узагальнюючих оцінок. Українська історіографія знає основні праці Конквеста, які перекладені і видані в Україні, а монографії Чемберлена лишаються англомовними. Його згадують у якості журналіста, який перебував в СРСР у роки Голодомору. Наукова спадщина і біографія забуті. Зазначено, що Чемберлен є першим західним дослідником, який написав книгу про організований голод у роки його скоєння. Монографія Чемберлена «Russia's Iron Age» (1934) мала ознаки академічної праці, належно оформленої, яка відрізнялася від пропагандистських і публіцистичних брошур. Американський журналіст і «студент-історик» першим використав термін «метод голоду» у контексті застосування масового терору проти мирного населення. У Конквеста визначення «терор голодом» постає у 1986 р., але з системним викладом причин, обставин і наслідків Голодоморугеноциду. Обоє підкреслювали авторитарний тип радянської політичної системи. Ключові слова: радянська політична система, сталінізм, Голодомор, комуністичний режим, Чемберлен, Конквест, «метод голоду». «терор голодом».

Naukovì zapiski, Jan 15, 2022

Повсякденне життя подільських селян у період нацистської окупації (за матеріалами села Мельниківе... more Повсякденне життя подільських селян у період нацистської окупації (за матеріалами села Мельниківець, що на Вінниччині) Анотація. Метою статті є висвітлення повсякденного життя подільського селянства в період нацистської окупації на матеріалах села Мельниківець, що на Вінниччині. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні загальнонаукових, спеціальноісторичних та міждисциплінарних методів мікроісторичного дослідження з урахуванням принципів системності, історизму, людиноцентризму, науковості та верифікації. Наукова новизна полягає у спробі авторів, з позицій конкретного мікроісторичного дослідження, охарактеризувати життя та побут подільського селянства в період нацистської окупації. До аналізу залучено широке коло неопублікованих джерел, переважна більшість з яких уперше вводиться до наукового обігу. Висновки. З перших днів нацистської окупації, за вказівкою властей, селяни активно долучились до формування органів місцевої влади, делегуючи до їх складу найбільш авторитетних односельців. Архівні документи та спогади очевидців засвідчують, що переважна більшість обраних осіб не вислуговувались перед окупантами, хоча й змушені були виконувати покладені на них функції. Задля збереження життя односельців, багато з них у своїй роботі намагались передусім запобігати провокаціям та уникати конфліктів з окупаційною владою, а також надавати допомогу у разі продовольчих труднощів. У початковий період репресії окупаційної влади спрямовувались виключно проти комуністично-комсомольського активу села. Більшість мешканців, зокрема колишніх військовополонених, мали змогу займатись сільським господарством, сплачуючи встановлені податки. Однак із поразками на фронтах та активізацією антинацистського опору політика окупаційних властей зазнала змін: посилено репресії проти українського національного руху; заборонено діяльність освітніх установ; активізовано використання примусової праці населення тощо. У цей час серед місцевого населення остаточно розвіялись надії щодо лояльності окупаційного режиму. Після звільнення окупованої нацистами території, репресії проти селянства розпочали вже радянські правоохоронні органи, звинувачуючи їх у співпраці з нацистами. До відповідальності були притягнуті усі, хто обіймав будь-які посади в період окупації, незважаючи на характер та результати їх діяльності. Ключові слова: Друга світова війна, нацистська окупація, подільське селянство, повсякденне життя. Постановка проблеми. Історія Другої світової війни належить до категорії тем, дослідження яких у радянські часи значною мірою зазнало впливу офіційної ідеології. Працюючи в рамках дозволених меж, радянські історики були змушені обґрунтовувати визначені наперед історичні міфи, акцентуючи увагу на вивченні тих проблем, які «лягали» в канву офіційної концепції. У своїх макроісторичних дослідженнях науковці здебільш надавали перевагу висвітленню військових наступальних операцій, показу героїзму радянських солдат, характеристиці діяльності партизан та підпільників у тилу ворога тощо. Водночас вони намагалися уникати «незручних» та «неперспективних» для радянської історіографії тем, пов'язаних із вивченням життя та побуту людей, та окремих соціальних груп, показу стратегій їх виживання в екстремальних умовах воєнного часу та ін.

Актуальні питання у сучасній науці

Партбюро інституту зобов'язувало кафедри марксизму-ленінізму, педагогіки та ін. посилити роботу з... more Партбюро інституту зобов'язувало кафедри марксизму-ленінізму, педагогіки та ін. посилити роботу з підвищення ідейно-теоретичного рівня викладацького колективу інституту. Організували серед студентів інституту роз'яснювальну роботу про ідеологічні помилки, допущені їх попердниками. Ключові слова: Кам'янець-подільський педінститут, громадськополітична діяльність, Хрущовська «відлига», навчально-виховна робота, діалектичний матеріалізм.

Вісник науки та освіти

ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА ЩОДО ПІДГОТОВКИ ПЕДАГОГІЧНИХ КАДРІВ У СЕРЕДИНІ 1950-х-ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ 1960-х рр... more ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА ЩОДО ПІДГОТОВКИ ПЕДАГОГІЧНИХ КАДРІВ У СЕРЕДИНІ 1950-х-ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ 1960-х рр. В УКРАЇНІ Анотація. У статті розкрито проведення державної політики щодо підготовки педагогічних кадрів у середині 1950-хпершій половині 1960-х рр. в Україні. Зазначено, що досліджувана проблема фрагментарно вивчалася радянськими дослідниками, зокрема в ідеологічному обгрунтуванні. Водночас, у сфері культури виразно проявилися властиві цього часу протиріччя, коли ідеологічні послаблення змінювалися грубим адмініструванням, коли партійні керівники відверто втручалися у процес художньої творчості і наукові пошуки, як і раніше вважаючи, що культура і наука повинні обслуговувати інтереси політики з урахуванням завдань комуністичної «пропаганди». Ускладнювали роботу неодноразові структурні зміни у складі цих вишів, які доводилося здійснювати за вказівкою згори. Все ж поступово кількісно і якісно зростали викладацькі склади. Водночас, мали місце і значна плинність кадрів, через що в інститутах переважали викладачі, які мали стаж роботи не більше 10 років. Обов'язковим атрибутом того часу було підвищення ідейно-політичного рівня викладачів. У зв'язку з цим зверталася увага на ріст у їхньому середовищі партійного прошарку. Основною перешкодою в підборі висококваліфікованих науково-педагогічних працівників була відсутність житла. Труднощі були й із комплектацією штатних викладачів. Для того, щоб залучити працюючу молодь і доросле населення до навчання, педагогічні

Scientific Papers of the Vinnytsia Mykhailo Kotsyiubynskyi State Pedagogical University Series History

Метою статті є характеристика основних форм та видів соціального захисту найманих працівників у м... more Метою статті є характеристика основних форм та видів соціального захисту найманих працівників у міжвоєнній Чехословаччині, що базувалися на запровадженні загальнообов’язкового державного соціального страхування. Методологія дослідження ґрунтується на загальнонаукових принципах об’єктивності, системності, історизму, в поєднанні зі спеціальними методами: проблемно-хронологічним, порівняльно-правовим, контент-аналізу. Наукова новизна полягає у спробі, на основі аналізу нормативних актів, періодичної преси того часу, загальної та спеціальної літератури, визначити ефективність системи соціального захисту робітників та службовців у міжвоєнній Чехословаччині. Висновки. З середини 1920-х рр. основною організаційно-правовою формою соціального захисту найманих працівників у Чехословаччині було соціальне страхування. Щоправда, сама система соціального страхування у Першій Чехословацькій республіці до останніх днів її існування не була остаточно вибудованою, оскільки не об’єднувала усі відомі ...

Scientific Papers of Vinnytsia Mykhailo Kotsyiubynskyi State Pedagogical University. Series: History

соціальне страхування як інститут соціального забезпечення у світовій практиці вперше з‘явився у ... more соціальне страхування як інститут соціального забезпечення у світовій практиці вперше з‘явився у другій половині ХІХ ст. у таких кранах, як Німеччина, Австрія, Фінляндія, Швеція, Бельгія. В Росії, переважно аграрній країні з повільними темпами розвитку капіталізму, закони про обов‘язкове державне соціальне страхування усіх робітників з‘явилися на початку ХХ ст. До цього часу страхування здійснювалося через забезпечення робітників лікарською допомогою. Пакет страхових законів, прийнятих Державною Думою Росії в 1912 р., передбачав страхування робітників від нещасних випадків, на випадок хвороби. Лікарняні каси виплачували застрахованим допомоги у разі пологів, хвороби, каліцтва чи смерті. Попри всі свої недоліки нові страхові закони ввели вперше в російське законодавство про фабрично-заводську працю принципи обов‘язкового страхування. Простежуючи історію соціального страхування, надалі слід звернути увагу на зміну основних напрямків та принципів соціального страхування в Росії та Укра...

Naukovì zapiski, Apr 22, 2022

Оксана Пеленська-відома фахівчиня у царині українського емігрантського творчого середовища у міжв... more Оксана Пеленська-відома фахівчиня у царині українського емігрантського творчого середовища у міжвоєнній Чехословаччині, автор монографії «Український портрет на тлі Праги: Українське мистецьке середовище в міжвоєнній Чехо-Словаччині» (Нью-Йорк-Прага, 2005). Певним продовженням цієї тематики та результатом тривалої дослідницької роботи стало видання праці довідникового характеру-«Україна поза Україною: Енциклопедичний словник мистецького, культурного і громадського життя української еміграції в міжвоєнній Чехословаччині (1919-1939). Прага: Národní knihovna České republiky-Slovanská knihovna, 2019. 331 с.». Видання виконане якісно у поліграфічному плані. Рецензована праця складається з таких частин: «Вступне слово» (с. 5-8), «Видавничі зауваги» (с. 9), «Словникова частина» (с. 11-279), «Ілюстрації» (мистецьких творів емігрантів) (с. 282-300), «Українські пам'ятники, пам'ятні знаки і меморіальні таблиці в Чеській Республіці» (с. 301-304), «Українські адреси в міжвоєнній Чехословаччині» (с. 305-309), «Бібліографія» (с. 310-316), «Довідкова література» (с. 317), «Реєстр гасел» (с. 318-322), «Прийняті скорочення» (с. 323-324), «Бібліографічні скорочення» (с. 325-328), резюме англійською, українською та чеською мовами (с. 329-331). Енциклопедичний словник присвячено унікальному доробку українських емігрантів у царині культури та громадського життя в Чехословаччині в 1920-1930-х рр. Аргументуючи актуальність теми, О. Пеленська відзначила: «Історія української міжвоєнної еміграції-важливе джерело для вивчення історії України ХХ ст. і в цьому контексті творчість українських мистців невід'ємна його складова» (с. 7). Словникова частина нараховує 340 гасел. До них подано основну літературу з теми та ілюстрації. У гаслах також вказані відомості про місця зберігання творчої спадщини митців (архіви, бібліотеки), що полегшує дослідникам її подальше вивчення. Низка статей відведена постатям ХІХ-початку ХХ ст. Метою авторки, за її словами, було «наголосити на давну й багату українську традицію в чеському творчому середовищі, розширити уяву про український-чеський інтелектуальний контекст, сформований протягом ХІХ ст. і продовжений у міжвоєнні десятиліття ХХ ст.» (с. 7). Зокрема, йдеться про М. Гоголя, який у 1845 та 1846 рр. лікувався у санаторії Прісніца курорту Ґрефенберґ (нині частина міста Єсенік). Також показано зв'язки з Чехією Лесі Українки та І. Франка, ученого-фізика І. Пулюя. Відзначено перше повне безцензурне видання «Кобзаря» Т. Шевченка, здійснене О. Русовим у Празі в 1876 р.

Scientific Papers of the Vinnytsia Mykhailo Kotsyiubynskyi State Pedagogical University Series History

The purpose of the article, based on the analysis of sources, taking into account the microhistor... more The purpose of the article, based on the analysis of sources, taking into account the microhistorical approach, to trace the process of final establishment of the Bolshevik totalitarian regime in the Podillia at the and of 1920s – at the beginning of the 1930s through analysis of causes, technologies and consequences. The methodology of the research is based on a combination of general scientific, special-historical and interdisciplinary methods of microhistorical research, taking into account the principles of historicism, systematics, scientificity and verification. The scientific novelty lies in the author's attempt, based on the analysis of a wide representative source base, from the standpoint of a specific microhistorical study, to analyze the process of planting the Bolshevik totalitarian regime in Podillia in the second military-communist assault. Conclusions. An analysis of various sources reflecting the process of planting the Bolshevik totalitarian regime in the villa...

Scientific Papers of the Vinnytsia Mykhailo Kotsyiubynskyi State Pedagogical University Series History

У статті прорецензовано монографію Лук’яненка Олександра Вікторовича, присвячену комплексному ана... more У статті прорецензовано монографію Лук’яненка Олександра Вікторовича, присвячену комплексному аналізу повсякдення колективів вищої педагогічної школи України 1920-х – першої половини 1960-х рр.. На основі проведеного аналізу визначено наукову новизну дослідження, охарактеризовано його структуру, розкрито повноту використання автором історіографічних джерел, достовірність та репрезентативність залученої джерельної бази, окреслено теоретичну та практичну значущість наукової праці.

Scientific Papers of the Vinnytsia Mykhailo Kotsyiubynskyi State Pedagogical University Series History

Метою статті є, на прикладі конкретного мікроісторичного дослідження, обгрунтувати соціально-екон... more Метою статті є, на прикладі конкретного мікроісторичного дослідження, обгрунтувати соціально-економічні та соціокультурні трансформації в подільському селі у 1950 – 1960-х рр. Методологія дослідження включає як спеціально-історичні, так і міждисциплінарні методи. Серед спеціальних методів слід вказати передусім на метод історіографічного аналізу, завдяки якому розкрито стан наукового вивчення проблеми. Проблемно-хронологічний метод дозволив поділити досліджувану тему на вузькі проблеми та розглянути їх в хронологічному порядку. Порівняльні спекти трансформацій в подільському селі в повоєнний період виконані в контексті порівняльно-історичного методу. Наукова новизна визначається тим, що означена тема не була предметом спеціального наукового дослідження, а також спробою автора розкрити проблему на матеріалах конкретного мікроісторичного дослідження. Висновки. Смерть вождя та зміна політичного керівництва поклали край сталінській аграрній політиці, що базувалася на адміністративному п...