Olha Novikova | National Academy of Fine Arts and Architecture (Kyiv, Ukraine) (original) (raw)

Papers by Olha Novikova

Science Review, 2018

The study was aimed at considering porcelain blu-end-white created in the Qing era from the Bohda... more The study was aimed at considering porcelain blu-end-white created in the Qing era from the Bohdan and Varvara Khanenko Museum of Arts. The main result of the work is the attempt to characterize the valuable works of Chinese blue-and-white porcelain, created in the Qing era, according to the typology of objects, their functioning and decor. The study consists of several points. First was briefly described the history of importation Chinese porcelain to Europe. The next is devoted to the story of the emergence and development of blue-and-white porcelain. The main content is devoted to analysis and description of blu-endwhite porcelain pieces from the collection of the Bohdan and Varvara Khanenko Museum of Arts.

QINGCI WARES OF THE SONG DYNASTY IN KHANENKO MUSEUM: SPECIFICS OF DÉCOR, TECHNOLOGY AND USE, 2021

This study examines the artifacts of qingci (“green wares” of the Song period) from the collectio... more This study examines the artifacts of qingci (“green wares” of the Song period) from the collection of The Bohdan and Varvara Khanenko National Museum of Arts in the context of their artistic and aesthetic appearance and their place in Chinese culture.
It has been found that initially the qingci wares in China served as a substitute for more expensive materials, but gradually the attitude to them changed. Due to the development of tea culture, trade, and political changes, qingci have transformed from utilitarian wares to collectibles.
It has been determined that the decor and color of the works are directly related to the manufacturing technique. The names of the Song ceramic types come from the names of individual workshops specializing in making their own developments. Therefore, their wares differed in shape, color, and decor.
The first item, a Junyao plate, is a trademark of Jun’s workshops, manufacturing green and blue-and-green glazed dishes with purple and brown spots. It was found that the spotted decor was formed due to the content of copper compounds in watering. The main color of green or blue-and-green shades was formed due to the presence of iron oxide in watering. Dishes with spotted decor were revered both among ordinary users and the elite representatives of that time, primarily as tea utensils, calligraphy accessories, and office decoration.
The second item, a five tubes (spouts) jar, was manufactured in the workshops of Longquan. The Chinese name for such vessels is the duo guan pin – “vase / vessel with several tubes”, or vu guan (pin) – “vase / vessel with five tubes”.
Its decor is made of waterlogged engraved patterns in the form of lotus petals and oblique lines. The surface coloration has a deep gray-green color with orange edges, typical of Longquan wares.
It has been found that such vases were used as funeral utensils. In the context of belief in the afterlife, the Chinese thought of the duoguan as a container for the soul of the deceased. They were filled with bones, ashes, wine, or seeds of five cereals, thus wishing prosperity in the afterlife to the deceased, and wealth and prosperity on earth to his descendants. The five tubes served as a kind of symbolic portals for the journey of the soul or souls of the deceased and practically served as incense.
It has been established that the decoration of the vase was connected with the aesthetics of Buddhism, which is indicated by the pagoda-like silhouette and the engraved pattern in the form of lotus petals. At the same time, five tubes, similar to bamboo shoots, testify to the Chinese pictorial tradition and symbolism, in which bamboo embodies resilience, longevity, and spiritual growth. In addition, the number five is the embodiment of the Usin concept and the ideas of the Chinese about China’s place in the center of the world.
In the process of researching the wares, a number of similar artworks were found providing the grounds to date the wares on the basis of their shape, nature of decoration, and color, namely the plate was dated to the 12–13th centuries, and the burial vase to the Northern Song period (960–1127).

Cultural Studies and Art Criticism, 2020

ІДЕАЛ ЖІНОЧОЇ ВРОДИ ДОБИ ЦІН НА ПРИКЛАДІ ТВОРІВ КИТАЙСЬКОЇ ПОРЦЕЛЯНИ Новікова О. В. аспірантка ка... more ІДЕАЛ ЖІНОЧОЇ ВРОДИ ДОБИ ЦІН НА ПРИКЛАДІ ТВОРІВ КИТАЙСЬКОЇ ПОРЦЕЛЯНИ Новікова О. В. аспірантка кафедри теорії та історії мистецтва Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури м. Київ, Україна Краса є одним з найбільш суб'єктивних понять. Як відомо, її канони ніколи не були сталими. У традиційній китайській системі цінностей питання жіночої вроди невід'ємно асоціювалось із поведінкою, манерами, вихованням. І хоча у Китаї існували певні стандарти зовнішності, вродливими вважали насамперед розумних жінок, які красиво (тобто правильно) поводяться. Дійсно, на думку тогочасних китайців, красивою є жінка, яка шанує батьків, покірна чоловікові, віддана дітям. Зокрема чиновник Лань Діньюань (1680-1733) зазначав: «Основа державної влади-народні звичаї. Звичаї народу визначаються родинним життям. Сімейне життя залежить від жіночої поведінки» [3, с. 548]. Отже, жінка цінувалась настільки, наскільки була потрібною для функціонування родини і ведення господарства. Це вповні співпадало із християнською традицією, у якій жіночим ідеалом була Діва Марія-покірна, цнотлива, лагідна. А головною місією її життя було материнство. Щодо манер і виховання, то в обох культурах цінувалось вміння жінки відповідно поводитись. Так, гарна жінка плавно рухається, має рівну поставу, вона привітна, проте не виказує зайвих емоцій. Згідно з китайськими стандартами щодо еліти, вродлива жінка-це жінка освічена, яка практикує самовдосконалення. Китайці як ніхто цінували знання. Відомо, що тільки освічені чоловіки могли розраховувати на вдалу кар'єру. Те саме стосувалось і представників еліти. Кожен китайський «джентльмен», тобто вчений/інтелігент ши 4 士 мав опанувати сиї 四艺-чотири уміння/заняття або цінь ці шу хва 琴棋书画: гру на гуціні, гру в ґо, каліграфію та живопис [8, с. 68]. Вихована освічена китайська пані також мала ними володіти. Таких китайці ще кликали ґвейсьов 閨秀, тобто «добре виховані пані». Англійська письменниця Джейн Остін (1775-1817) вустами героїні міс 4 Тут і далі використано українську практичну транскрипцію китайської мови Н. Кірносової, Н. Цісар, видану в 2020 р. [2].

Dehua porcelain from The Bohdan and Varvara Khanenko National Museum of Arts, 2020

Новікова О. В. Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури Новікова О. В. Фарфор ... more Новікова О. В. Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури Новікова О. В. Фарфор Дехуа з колекції Національного музею мистецтв імені Богда-на та Варвари Ханенків. У статті розглянуто вироби китайського фарфору Дехуа доби Цін. Досліджено історію виникнення та становлення цього виду порцеляни в Китаї в контексті впливів дрібної поховальної пластики й буддійського естетичного канону, а також опосередкова-но-європейського мистецтва. Приділено увагу історії становлення культів окремих китайських буддійських божеств (Ґуаньїнь, Веньшу), втілених у порцеляні, та зазначені їхні характерні ознаки й атрибути. Також у роботі проаналізовано склад-ну технологію виготовлення китайського фарфору Дехуа і встановлено, що біла порцеляна доби Цін відрізняється за кольором від виробів династії Мін через інший відсоток вмісту хімічних сполук (оксидів калію, алюмінію, заліза, кремнію) у складі фарфорової маси та поливи. Визначено, що стату-етка невідомого божества є зображенням даось-кого безсмертного (сяня) Люй Дунбіня на підставі його описів у літературних джерелах. Ключові слова: Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, білий фарфор, порцеляна, Дехуа, blanc de Сhine. Новикова О. В. Фарфор Дэхуа из коллекции На-ционального музея искусств имени Богдана и Варвары Ханенко. В статье рассмотрены изделия китайского фарфора Дэхуа эпохи Цин. Исследова-на история возникновения и развития этого вида фарфора в Китае в контексте влияний мелкой по-гребальной пластики и буддийского эстетического канона, а также опосредованно-европейского ис-кусства. Уделено внимание истории становления культов отдельных китайских буддийских божеств (Гуаньинь, Вэньшу), воплощенных в фарфоре, и ука-заны их характерные признаки и атрибуты. Также в работе проанализирована сложная технология изготовления китайского фарфора Дэхуа и уста-новлено, что белый фарфор эпохи Цин отличается по цвету от изделий династии Мин из-за иного про-цента содержания химических соединений (оксидов калия, алюминия, железа, кремния) в составе фар-форовой массы и глазури. Статуэтка неизвестно-го божества обозначена как изображение даосско-го бессмертного (сяня) Люй Дунбиня на основании его описаний в литературных источниках. Ключевые слова: Национальный музей искусств имени Богдана и Варвары Ханенко, белый фарфор, Дэхуа, blanc de Сhine. Novikova O. Dehua porcelain from The Bohdan and Varvara Khanenko National Museum of Arts Background. Fewer works are devoted to Dehua porcelain compared to other types of thin-walled Chinese porcelain. However, in recent years there has been a growing interest in relation to this type of Chinese porcelain. The technological peculiarities of manufacturing were investigated, the chemical composition and the nature of burning were analyzed (Weidong Li, Hongjie Luo, Ji-anan Lu, Jingkun Guo). In earlier studies have described the types and forms of Dehua porcelain of the Ming and Qing dynasties, focusing on the particularities of the use of this porcelain and the terminology (Hobson). However , in available works there is no information about the causes of white Chinese Dehua porcelain, the evolution and its effects on Chinese funeral small statuary and the aesthetic canon of other cultures. Objectives. Therefore, the relevance of this article is to deepen the knowledge of the development of white Chinese Dehua porcelain, peculiarities of manufacturing technology, iconography of characters embodied in porcelain, the infl uences of local funeral small statuary, as well as the inspirations from the Buddhist aesthetic canon and European culture with the use of scientifi c sources, literary works and iconographic materials. Methods. The study is based on the principles of historical and comparative analysis. During the study of the problem, a comprehensive approach involved a combination of the following scientifi c methods: analytical-to determine the status of the chosen topic; systemic-for processing selected museum works, scientifi c and literary sources; attributes-to clarify the characters, describe their design, characteristic attributes and production technology; stylistic analysis of the works-to outline certain artistic features of performance; herme-neutic-to indicate the terms of oriental origin and to provide with the Ukrainian correspondence, based on information from scientifi c works, where these names were used correctly. Results. The article examines four white Chinese De-hua porcelain products of the Qing dynasty, representing the Buddhist and Taoist characters of the Chinese pantheon. The history of origin and formation of this type of porcelain in China in the context of infl uence of funeral small statuary and Buddhist aesthetic canon were studied, as well as indirectly the European art. In particular, in Northern Wei (386-534) to the sculptures were added the stands, which became an indispensable element of their composition and demonstrates the infl uence of Buddhist cult plastic arts, imitating the "thrones" on which the characters of the pantheon stand or sit. The infl uences of Buddhist art have inten-sifi ed. There have been changes in the interpretation of appearance of the characters in favor of thinning (extension) of the fi gures and facial features. They look Рецензент статті: Денисюк О. Ю., кандидат мистецтвознавства, доцент, Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури Стаття надійшла до редакції 01.11.2019

ЦІНСЬКИЙ ФАРФОР ІЗ РОЗПИСОМ «BLUE-AND-WHITE» З КОЛЕКЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО МУЗЕЮ МИСТЕЦТВ ІМЕНІ БОГДАНА І ВАРВАРИ ХАНЕНКІВ, 2018

CHINESE PORCELAIN FROM THE KHANENKO’S MUSEUM COLLECTION: FEATURES OF THE RESEARCH, ATTRIBUTION PROBLEMS, 2019