Volodymyr Mylko | National Academy of Sciences of Ukraine (original) (raw)
Uploads
Books by Volodymyr Mylko
Українське представництво в Державній думі Російської імперії (1906–1917), 2016
У монографії розкрито питання участі депутатів від українських губерній у роботі Державної думи Р... more У монографії розкрито питання участі депутатів від українських губерній у роботі Державної думи Російської імперії (1906–1917 рр.). Автором з’ясовано вплив виборчого законодавства та політики органів виконавчої влади на формування етносоціального і політичного складу корпусу; досліджено інтенсивність та особливості законотворчої діяльності українських парламентарів. Висвітлено також суспільно-політичну активність депутатів на регіональному рівні, її форми та методи роботи серед виборців. Встановлено значення й роль у діяльності парламентарів тих питань, які стосувалися національно-культурного і освітнього розвитку України. Окрему увагу приділено різноманітним методам фракційних обструкцій та міжособистісним депутатським суперечкам як формам впливу на прийняття Державною думою тих чи інших рішень; узагальненому аналізу життєвого шляху парламентарів після 1917 р.
Papers by Volodymyr Mylko
Депутати від українських губерній та міст у Державних думах Російської імперії: динаміка етносоціального та політичного складу (1906–1917), 2010
Науково-культурницька і громадська діяльність О.О.Русова у контексті дослідження Наддніпрянської України Південно-Західним відділом Імператорського Російського Географічного Товариства, 2008
Проаналізовано наукову та громадську діяльність О.Русова на початку 1870-х років та показано його... more Проаналізовано наукову та громадську діяльність О.Русова на початку 1870-х років та показано його еволюцію з пересічного вчителя до авторитетного громадівця, вченого-етнографа.
Фольклористичні студії в діяльності Південно-Західного Відділу Імператорського Російського Географічного Товариства, 2008
Києво-Печерська фортеця в 1810–1812 р.: оборонні заходи та укріплення, 2013
Висвітлено особливості укріплення Києво-Печерської фортеці у 1810– 1812 рр. Розкрито перебіг фор... more Висвітлено особливості укріплення Києво-Печерської фортеці у 1810–
1812 рр. Розкрито перебіг фортифікаційного процесу, будівельно-земляних та
ландшафтних робіт.
КИЇВСЬКИЙ ОДНОДЕННИЙ ПЕРЕПИС НАСЕЛЕННЯ 2 березня 1874 р.: ОРГАНІЗАЦІЯ, ПРОВЕДЕННЯ, РЕЗУЛЬТАТИ Зді... more КИЇВСЬКИЙ ОДНОДЕННИЙ ПЕРЕПИС НАСЕЛЕННЯ 2 березня 1874 р.: ОРГАНІЗАЦІЯ, ПРОВЕДЕННЯ, РЕЗУЛЬТАТИ Здійснено аналіз особливостей підготовки й проведення Київського одноденного перепису 1874 р., охарактеризовано його результати та історичне значення. Ключові слова: перепис, Південно-Західний відділ, чисельність населення, Розпорядчий комітет. Осуществлен анализ особенностей подготовки и проведения Киевской однодневной переписи 1874 г., охарактеризованы ее результаты и историческое значение. Ключевые слова: перепись, Юго-Западный отдел, численность населения, Распорядительный комитет. Preparation and conduct analysis Kiev one-day census in 1874. The results and historical significance have been characterized.
Заборона святкування 100-літнього ювілею Т.Г. Шевченка: позиція депутатів Державної думи (1914), 2014
Творчість і сама особистість Тараса Григоровича Шевченка стала синонімом і каталізатором опозицій... more Творчість і сама особистість Тараса Григоровича Шевченка стала синонімом і каталізатором опозиційного до влади руху ще за життя поета і продовжує залишатися такою навіть через 200 років після його народження. Причому, якщо мова йде власне про ХІХ — початок ХХ ст., то цей символізм формувався незалежно від географічних кордонів (чи це Західна Україна у складі Австрійської імперії чи Наддніпрянська — в Російській) і характеру вимог, охопивши соціально-економічні, національно-культурні та релігійні проблеми. Саме у цьому полягав універсалізм творчості Т. Шевченка, її інтегральна роль для всього українського народу. Відтак, вже після смерті поета, тогочасні владні інститути докладали максимум зусиль для нівелювання цього фактору. Неабияку загрозу у творчості та особистості Т.Шевченка вбачав уряд Російської імперії, де поряд із постійними заборонами друкувати і розповсюджувати його твори, практикувалася навіть заборона вшанування пам'яті Кобзаря в ювілейні дати. Така політика викликала особливий громадський резонанс на початку 1914 року, тобто коли пройшло 100 років з дня його народження.
Як був представлений Крим у Державній думі Російської імперії (1906–1917)?, 2014
Yuzefovich Mikhail Vladimirovich // Encyclopedia of History of Ukraine , 2013
Гімназії українських міст у період модернізації Російської імперії (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) / GYMNASIUM OF UKRAINIAN CITIES DURING THE MODERNIZATION OF THE RUSSIAN EMPIRE (LATE XIX — EARLY XX CENTURIES), 2017
Проаналізовано нормативно-правову базу, яка регулювала процес створення та розвитку гімназій у Ро... more Проаналізовано нормативно-правову базу, яка регулювала процес створення та розвитку гімназій у Російській імперії в пореформений період. Основну увагу акцентовано на аналізі специфіки управління середніми навчальними закладами, які діяли в українських містах. Розкрито вплив на цей процес міністерського чиновництва, земств, місцевих громад. Доведено наявність регіональної специфіки в розвитку гімназій: більша активність цього процесу в промислових районах Півдня України; переповнення тих закладів, які розташовувалися в губернських центрах (насамперед, Києві, Одесі, Харкові); боротьба із польським католицьким впливом на Правобережжі; вагома роль земств на Лівобережжі та Слобожанщині; активна меценатська допомога почесних попечителів у аграрних районах тощо. Посилення ролі міністерства в нагляді та контролі у 1870–1880-х рр. поєднувалося із нездатністю та небажанням відомства в повній мірі задовольнити запити населення. Відтак, наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. однією із головних проблем освітнього характеру для кожного повітового міста було відкриття власної гімназії. За її наявності — необхідність у реконструкції, ремонті або побудові нового приміщення, зважаючи на зростання кількості учнів. Найбільша активізація розвитку мережі гімназій в українських містах припала на другу половину 1870-х — 1880-ті рр., а також десятиліття напередодні Першої світової війни. Аналіз соціальної структури вихованців засвідчив поступове скорочення кількості дітей дворян, чиновників та духовенства, збільшення — міщан, купців і селян.
The legal framework which had regulated the process of creation and development of gymnasium in the Russian Empire in the post-reform period was analysed. The basic attention was accented on the analysis of the specifics of the management in secondary educational institutions that operated in the Ukrainian cities. The influence on this process by the ministerial officials, zemstvos, local communities was revealed. It was proved the presence of regional specificity in the development of gymnasium: a lot of activity of this process in industrial areas of the South Ukraine; the overflow of establishments, which were located in provincial centers (especially in Kyiv, Odessa, Kharkiv); the struggle with the Polish Catholic influence on the Right Bank; the significant role of zemstvos on the Left Bank and Slobozhanshchyna; the active patronage of the honorary trustees in the agricultural areas etc. The strengthening of the Ministries’ role in supervision and control in 1870–1880-ies combined with the inability of the department to fully satisfy the requests of the population. Consequently, in the late XIX — early XX century, opening a private gymnasium was one of the main problems of educational character for each of the county-level cities. If there was the gymnasium — the main problem was the reconstruction, the repair, or the construction a new building, considering the increase in the number of students. The greatest activation of the gymnasiums’ development in the Ukrainian cities was in the second half of the 1870s — 1880s and decades before the First World War. The analysis of the social structure of children shows a gradual reduction in the children’s amount of the nobles, the officials and the clergy and the increase in the number of the burghers, the merchants and the peasants.
Українське представництво в Державній думі Російської імперії (1906–1917), 2016
У монографії розкрито питання участі депутатів від українських губерній у роботі Державної думи Р... more У монографії розкрито питання участі депутатів від українських губерній у роботі Державної думи Російської імперії (1906–1917 рр.). Автором з’ясовано вплив виборчого законодавства та політики органів виконавчої влади на формування етносоціального і політичного складу корпусу; досліджено інтенсивність та особливості законотворчої діяльності українських парламентарів. Висвітлено також суспільно-політичну активність депутатів на регіональному рівні, її форми та методи роботи серед виборців. Встановлено значення й роль у діяльності парламентарів тих питань, які стосувалися національно-культурного і освітнього розвитку України. Окрему увагу приділено різноманітним методам фракційних обструкцій та міжособистісним депутатським суперечкам як формам впливу на прийняття Державною думою тих чи інших рішень; узагальненому аналізу життєвого шляху парламентарів після 1917 р.
Депутати від українських губерній та міст у Державних думах Російської імперії: динаміка етносоціального та політичного складу (1906–1917), 2010
Науково-культурницька і громадська діяльність О.О.Русова у контексті дослідження Наддніпрянської України Південно-Західним відділом Імператорського Російського Географічного Товариства, 2008
Проаналізовано наукову та громадську діяльність О.Русова на початку 1870-х років та показано його... more Проаналізовано наукову та громадську діяльність О.Русова на початку 1870-х років та показано його еволюцію з пересічного вчителя до авторитетного громадівця, вченого-етнографа.
Фольклористичні студії в діяльності Південно-Західного Відділу Імператорського Російського Географічного Товариства, 2008
Києво-Печерська фортеця в 1810–1812 р.: оборонні заходи та укріплення, 2013
Висвітлено особливості укріплення Києво-Печерської фортеці у 1810– 1812 рр. Розкрито перебіг фор... more Висвітлено особливості укріплення Києво-Печерської фортеці у 1810–
1812 рр. Розкрито перебіг фортифікаційного процесу, будівельно-земляних та
ландшафтних робіт.
КИЇВСЬКИЙ ОДНОДЕННИЙ ПЕРЕПИС НАСЕЛЕННЯ 2 березня 1874 р.: ОРГАНІЗАЦІЯ, ПРОВЕДЕННЯ, РЕЗУЛЬТАТИ Зді... more КИЇВСЬКИЙ ОДНОДЕННИЙ ПЕРЕПИС НАСЕЛЕННЯ 2 березня 1874 р.: ОРГАНІЗАЦІЯ, ПРОВЕДЕННЯ, РЕЗУЛЬТАТИ Здійснено аналіз особливостей підготовки й проведення Київського одноденного перепису 1874 р., охарактеризовано його результати та історичне значення. Ключові слова: перепис, Південно-Західний відділ, чисельність населення, Розпорядчий комітет. Осуществлен анализ особенностей подготовки и проведения Киевской однодневной переписи 1874 г., охарактеризованы ее результаты и историческое значение. Ключевые слова: перепись, Юго-Западный отдел, численность населения, Распорядительный комитет. Preparation and conduct analysis Kiev one-day census in 1874. The results and historical significance have been characterized.
Заборона святкування 100-літнього ювілею Т.Г. Шевченка: позиція депутатів Державної думи (1914), 2014
Творчість і сама особистість Тараса Григоровича Шевченка стала синонімом і каталізатором опозицій... more Творчість і сама особистість Тараса Григоровича Шевченка стала синонімом і каталізатором опозиційного до влади руху ще за життя поета і продовжує залишатися такою навіть через 200 років після його народження. Причому, якщо мова йде власне про ХІХ — початок ХХ ст., то цей символізм формувався незалежно від географічних кордонів (чи це Західна Україна у складі Австрійської імперії чи Наддніпрянська — в Російській) і характеру вимог, охопивши соціально-економічні, національно-культурні та релігійні проблеми. Саме у цьому полягав універсалізм творчості Т. Шевченка, її інтегральна роль для всього українського народу. Відтак, вже після смерті поета, тогочасні владні інститути докладали максимум зусиль для нівелювання цього фактору. Неабияку загрозу у творчості та особистості Т.Шевченка вбачав уряд Російської імперії, де поряд із постійними заборонами друкувати і розповсюджувати його твори, практикувалася навіть заборона вшанування пам'яті Кобзаря в ювілейні дати. Така політика викликала особливий громадський резонанс на початку 1914 року, тобто коли пройшло 100 років з дня його народження.
Як був представлений Крим у Державній думі Російської імперії (1906–1917)?, 2014
Yuzefovich Mikhail Vladimirovich // Encyclopedia of History of Ukraine , 2013
Гімназії українських міст у період модернізації Російської імперії (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) / GYMNASIUM OF UKRAINIAN CITIES DURING THE MODERNIZATION OF THE RUSSIAN EMPIRE (LATE XIX — EARLY XX CENTURIES), 2017
Проаналізовано нормативно-правову базу, яка регулювала процес створення та розвитку гімназій у Ро... more Проаналізовано нормативно-правову базу, яка регулювала процес створення та розвитку гімназій у Російській імперії в пореформений період. Основну увагу акцентовано на аналізі специфіки управління середніми навчальними закладами, які діяли в українських містах. Розкрито вплив на цей процес міністерського чиновництва, земств, місцевих громад. Доведено наявність регіональної специфіки в розвитку гімназій: більша активність цього процесу в промислових районах Півдня України; переповнення тих закладів, які розташовувалися в губернських центрах (насамперед, Києві, Одесі, Харкові); боротьба із польським католицьким впливом на Правобережжі; вагома роль земств на Лівобережжі та Слобожанщині; активна меценатська допомога почесних попечителів у аграрних районах тощо. Посилення ролі міністерства в нагляді та контролі у 1870–1880-х рр. поєднувалося із нездатністю та небажанням відомства в повній мірі задовольнити запити населення. Відтак, наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. однією із головних проблем освітнього характеру для кожного повітового міста було відкриття власної гімназії. За її наявності — необхідність у реконструкції, ремонті або побудові нового приміщення, зважаючи на зростання кількості учнів. Найбільша активізація розвитку мережі гімназій в українських містах припала на другу половину 1870-х — 1880-ті рр., а також десятиліття напередодні Першої світової війни. Аналіз соціальної структури вихованців засвідчив поступове скорочення кількості дітей дворян, чиновників та духовенства, збільшення — міщан, купців і селян.
The legal framework which had regulated the process of creation and development of gymnasium in the Russian Empire in the post-reform period was analysed. The basic attention was accented on the analysis of the specifics of the management in secondary educational institutions that operated in the Ukrainian cities. The influence on this process by the ministerial officials, zemstvos, local communities was revealed. It was proved the presence of regional specificity in the development of gymnasium: a lot of activity of this process in industrial areas of the South Ukraine; the overflow of establishments, which were located in provincial centers (especially in Kyiv, Odessa, Kharkiv); the struggle with the Polish Catholic influence on the Right Bank; the significant role of zemstvos on the Left Bank and Slobozhanshchyna; the active patronage of the honorary trustees in the agricultural areas etc. The strengthening of the Ministries’ role in supervision and control in 1870–1880-ies combined with the inability of the department to fully satisfy the requests of the population. Consequently, in the late XIX — early XX century, opening a private gymnasium was one of the main problems of educational character for each of the county-level cities. If there was the gymnasium — the main problem was the reconstruction, the repair, or the construction a new building, considering the increase in the number of students. The greatest activation of the gymnasiums’ development in the Ukrainian cities was in the second half of the 1870s — 1880s and decades before the First World War. The analysis of the social structure of children shows a gradual reduction in the children’s amount of the nobles, the officials and the clergy and the increase in the number of the burghers, the merchants and the peasants.