Dmytro Pokryshka | National Institute for Strategic Studies (original) (raw)
Uploads
Papers by Dmytro Pokryshka
Studies in systems, decision and control, Sep 25, 2022
Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», 2017
Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект, 2014
Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект, 2013
Сейчас уже общепризнанна мысль, что мир вступает в общество знаний. И это надолго, навсегда, пока... more Сейчас уже общепризнанна мысль, что мир вступает в общество знаний. И это надолго, навсегда, пока существуют человечество, глобальная цивилизация. Наука становится непременной компонентой обогащенного генотипа цивилизации-как глобальной, так и очередных мировых и все более широкого круга локальных (сейчас распространить такую оценку на все локальные цивилизации было бы преждевременным). Вступление в общество знания означает, что ни одно сколько-нибудь значимое технологическое (равно как и экономическое, экологическое, социальное и т. д.) решение не может быть принято без опоры на науку, без всестороннего учета закономерностей, факторов, тенденций цикличной динамики того или иного объекта в общем потоке научно-технического и социальноэкономического развития. Лицо, ответственное за то или иное решение, само должно обладать достаточным уровнем образования и широким кругозором, желать и уметь привлекать к работе ученых разных специальностей. Печальный опыт смелых, но непрофессиональных, игнорирующих научный поход реформ 90х годов ХХ в. на постсоветском пространстве показывает, какими разрушительными для страны и тягостными для народа могут быть лишенные научного обоснования решения. Непрерывное, продолжающееся всю жизнь образование должно давать возможность всем членам общества постоянно пополнять и обновлять багаж знаний, вовремя расставаться с устаревшими научными парадигмами и теориями и осваивать новые, современные. В этом главная, креативная функция сферы образования, о чем порой забывают ретивые реформаторы, преследующие совсем иные цели-ее стандартизации, коммерциализации, причем любой ценой. Если подобные планы будут воплощены в реальность, это приведет к потере значительной части научного наследия при смене поколений, к тому, что люди окажутся не способными к принятию творческого решения в нестандартных ситуациях, в изобилии преподносимых жизнью. Наконец, формирование общества знаний означает, что к ученым, людям науки будут предъявляться все более высокие требования, что они несут ответственность перед прошлыми, настоящим и будущими поколениями за качество, полноту, достоверность, своевременное обновление приобретаемых, пополняемых и передаваемых для практического использования знаний. Скальпель практики становится более точным и безжалостным для ученых. Именно сообщество ученых (а отнюдь не чиновники) должно решать вопросы поддержки новых научных школ, создавать условия для молодых талантов. Человечеству нужны не чиновники в научных мантиях, а самозабвенные исследователи, отдающие всю душу и силу интеллекта поиску и утверждению нового, чувствующие моральную ответственность за последствия применения разработанных ими технологий [6]. Базовыми направлениями шестого технологического уклада становятся наноэлектроника и фотоника (оптоэлектроника); генная инженерия растений и животных (в дальнейшем-и человека) и высокоэффективная биотехнология; глобальные информационные сети, включая мультиязычный интернет (что позволит включить большинство человечества в информационные системы, сохраняя цивилизационные особенности и ценности). Таким образом, мы приходим к выводу, что эволюционное развитие человечества идет циклично и по спирали, на каждом новом витке которой мир сталкивается с кризисом, выходом из которого является изменение типа промышленного производства. Это, в свою очередь, способствует трансформации экономических и социальных отношений в обществе. На сегодняшний день человечество стоит на пороге шестого технологического уклада, отличительной особенностью которого станет формирование общества знаний-единственно возможного и необходимого человечеству на данном этапе развития.
International Economic Policy, 2017
Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», 2018
Закон, 2010
... про депозитарну діяльність Національного банку України7. Інфраструктура фондового ринку ... О... more ... про депозитарну діяльність Національного банку України7. Інфраструктура фондового ринку ... Основними проблемами, що перешкоджають становленню ефективної депозитарної системив ... Неврегульовані тривалий час наведені проблеми можуть призвести до ...
Конец XX - начало XXI в. ознаменовался ярким проявлением того, что одним из ведущих факторов гло... more Конец XX - начало XXI в. ознаменовался ярким проявлением того, что одним из ведущих факторов глобального развития, мощным локомотивом глобализации стала экономика Китая. На фоне негативного влияния глобального финансового кризиса 2008- 2010 гг. На подавляющее большинство стран мира наиболее устойчивой, стабильной, способной к уверенного развития, хотя и несколько меньшими темпами, оказалась Китайская Народная Респу- Блика (КНР). Именно благодаря Китаю центр мирового прогресса стал перемещаться из Западной Европы и Северной Америки в АТР. Анализ особенностей течения глобализационных про- сел свидетельствует, что Китай под лозунгом открытой миролюбивой политики фактически усиливает направленность своей политической и экономической деятельности на преобразование существующего унипо- лярного мира во главе с США на многополярный мир. Целью внешней политики КНР является достижение Китаем к середине XXI в. статуса сверхдержавы. В статье в качестве доказательства существования такой ...
The authors develop a methodology for the measurement of a country's technological potential ... more The authors develop a methodology for the measurement of a country's technological potential for structural transformations on the basis of the product space concept. The proposed еconomic-and-mathematical model enables the researcher to measure a country's technological capability to compete on the markets of medium- and high-technology products. Cross-country indicators of technological potential for structural transformations and technological capabilities for production of medium- and high-technology products are calculated on the basis of the proposed model. Technological capabilities for agricultural machinery in Ukraine are analyzed as an example. The measurement of a country's technological potential for structural transformations is based on the analysis of development level of its technological factors. The proposed indicator enables the researcher to measure a country's technological capabilities to develop medium- and high-technology industries as well a...
Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», 2018
У статті розглядається сучасний стан експортної діяльності малих і середніх підприємств в Україні... more У статті розглядається сучасний стан експортної діяльності малих і середніх підприємств в Україні. Окреслено основні втрати експортного потенціалу, яких зазнала економіка України внаслідок зовнішньої агресії. Наведено основні показники, які характеризують рівень експортної діяльності малих і середніх підприємств. До чинників, що обмежують можливості малих і середніх підприємств брати участь у зовнішній торгівлі віднесено: ускладнені вимоги щодо отримання регуляторних умов при здійсненні експортних операцій, відсутність високих стандартів проведення митних процедур, обмежений доступ до інформації про ситуацію на зовнішніх ринках, низька результативність існуючої системи сприяння налагодженню контактів з потенційними зарубіжними партнерами, низький кваліфікаційний рівень менеджменту малих і середніх компаній в питаннях управління зовнішньоекономічною діяльністю, відсутність вичерпно регламентованих механізмів застосування процедур і регуляторних вимог при здійсненні зовнішньоторговельних операцій, низький рівень доступності експортного кредитування, недостатня результативність державних програм підтримки експорту, наявність мовних і культурних бар'єрів. На основі визначення специфіки та проявів перешкод для експортної діяльності малих і середніх підприємств запропоновано низку заходів державної політики, призначених для створення умов для поступового нарощування експортного потенціалу малих і середніх підприємств і посилення позицій країни на зовнішніх ринках. Ці заходи мають бути спрямовані на спрощення процедур і регуляторних вимог для зниження транзакційних витрат компаній на здійснення експортної діяльності, розбудову механізмів інформаційної, правової та методичної підтримки експортерів, активізацію фінансової підтримки експортної діяльності. Рекомендації щодо розвитку експортного потенціалу малих і середніх підприємств в Україні можуть бути використані у діяльності центральних органів державної влади, при розробці національних та галузевих програм розвитку. Ключові слова: експортний потенціал, малі та середні підприємства, зовнішні ринки, управління зовнішньоекономічною діяльністю.
Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», 2017
Статтю присвячено розгляду теоретичних підходів до дослідження технологічної конкурентоспроможнос... more Статтю присвячено розгляду теоретичних підходів до дослідження технологічної конкурентоспроможності національної економіки. Проаналізовано праці, в яких технологічна конкурентоспроможність економіки досліджується з точки зору: характеристик фактичної торговельної спеціалізації економіки; рівня інноваційного потенціалу країни; національних технологічних можливостей; комплексного підходу, що враховує ширше коло чинників, що впливають на формування технологічного потенціалу економіки. Окреслені підходи надають розуміння впливу технологічного чинника на різні аспекти економічного розвитку країни, що створюють ті чи інші умови та можливості для розвитку національних конкурентних переваг. Автором запропоновано власний підхід до оцінки технологічної конкурентоспроможності економіки, який ґрунтується на виявленні особливостей і тенденцій процесу створення, залучення, поширення і використання технологій, знань, інновацій з точки зору цілісності і системності технологічного процесу в економіці. У його основі знаходяться структурно-технологічні перетворення, зумовлені технологічним оновленням виробничої структури та її адаптації до змінних умов внутрішнього і глобального середовища, що призводить до істотних зрушень у галузевій структурі економіки, насамперед у напрямі підвищення частки інноваційних виробництв та економічної діяльності з високою часткою доданої вартості.
Міжнародна економічна політика, 2017
АНОТАЦІЯ. Кінець XX -початок XXI ст. ознаменувався яскравим виявленням того, що одним із провідни... more АНОТАЦІЯ. Кінець XX -початок XXI ст. ознаменувався яскравим виявленням того, що одним із провідних факторів глобального розвитку, потужним локомотивом глобалізації стала економіка Китаю. На фоні негативного впливу глобальної фінансової кризи 2008-2010 рр. на переважну більшість країн світу найбільш стійкою, стабільною, здатною до впевненого розвитку, хоча і дещо меншими темпами, виявилась Китайська Народна Республіка (КНР). Саме завдяки Китаю центр світового прогресу став переміщатися із Західної Європи та Північної Америки у АТР. Аналіз особливостей перебігу глобалізаційних процесів свідчить, що Китай під гаслом відкритої миролюбної політики фактично посилює спрямованість своєї політичної і економічної діяльності на перетворення існуючого уніполярного світу на чолі з США на багатополярний світ. Метою зовнішньої політики КНР є досягнення Китаєм до середини XXI ст. статусу наддержави. У статті в якості доведення існування такої стратегії розглядається ініційована КНР Концепція «Один пояс, один шлях». При цьому звертається увага на те, що для досягнення своєї мети Китай використовує посилення торговельних зв'язків з усіма країнами світу, перш за все шляхом запровадження зон вільної торгівлі (ЗВТ) і збільшення обсягу інвестицій, що яскраво проявляється як у його євразійській політиці, так і у реалізації Концепції «Один пояс, один шлях». На основі аналізу торговельно-економічних відносин України з Китаєм і виходячи із специфічного стану її економіки в умовах геополітичної і геоекономічної нестабільності в статті доводиться доцільність встановлення ЗВТ між Україною і Китаєм, більш активного залучення України до реалізації проекту Великого шовкового шляху (ВШШ). Оцінено ключові тенденції зовнішньоторговельного співробітництва України з Китаєм в контексті ініціативи щодо утворення ЗВТ. Визначено основні товари, на які припадає більшість експортно-імпортних операцій з обох країн. Проаналізовано митні тарифи України та Китаю на окремі товари, експорт яких має важливе значення для економіки України. За результатом цього аналізу визначено, що провідним питанням потенційних переговорів про укладення ЗВТ з Китаєм є необхідність суттєвого зниження мит Китаю на пшеницю та кукурудзу, яке становить 65 %. Визначено політичні ризики від укладення Угоди про ЗВТ, зокрема через можливий негативний вплив такої угоди на перспективи отримання Україною членства в ЄС, та надано рекомендації відповідним органам державної влади як міністерствам, так і профільному комітету Верховної Ради України. КЛЮЧОВІ СЛОВА. Глобалізм, глобалізація, регіоналізація, глобальна фінансова криза, глобальна економіка, Китай, Великий шовковий шлях, Концепція «Один пояс, один шлях», зона вільної торгівлі, зовнішньоторговельні зв'язки України і КНР.
У статті досліджено динаміку зовнішньої торгівлі товарами в Україні за останні 15 років. Проаналі... more У статті досліджено динаміку зовнішньої торгівлі товарами в Україні за останні 15 років. Проаналізовано основні зміни, які відбувалися в зовнішній торгівлі това-рами в різні періоди під впливом посилення чи послаблення зовнішньоекономічних чинників, а також внаслідок внутрішніх закономірностей економічного зростання в Україні. Показано, що модель міжнародної спеціалізації економіки України сформувалася за рахунок переваг у вартості природних ресурсів і робочої сили. Переважна частина українського експорту – товари з низьким рівнем доданої вартості. Технологічні переваги за цей час українськими експортерами не були сформовані. Як наслідок, рівень присутності українських виробників на високодинамічних ринках, що визначають перспективи світової економіки, є незначним. Сформована модель міжнародної спеціалізації обумовлює чутливість економіки до зовнішніх чинників, швидку й інтенсивну сприйнятливість різного роду кризових тенденцій.
доктор економічних наук, професор; доктор економічних наук, професор; Васильців Тарас Григорович,... more доктор економічних наук, професор; доктор економічних наук, професор; Васильців Тарас Григорович, Васильців Тарас Григорович, доктор економічних наук, доцент; доктор економічних наук, доцент; Покришка Дмитро Степанович Покришка Дмитро Степанович
більш ефективно використовувати існуючий науковий потенціал, зменшивши розрив міждисциплінарних з... more більш ефективно використовувати існуючий науковий потенціал, зменшивши розрив міждисциплінарних зв'язків циклу "фундаментальні дослідження -розробки -комерціоналізація знань у виробництві".
7 УДК 330.341.4 Покришка Д.С. завідувач відділу економічної стратегії Національного інституту стр... more 7 УДК 330.341.4 Покришка Д.С. завідувач відділу економічної стратегії Національного інституту стратегічних досліджень Тищук Т.А., канд. екон. наук старший науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАН України МЕТОДОЛОГІЯ ОЦІНКИ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СТРУКТУРНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ Розвинено методологію кількісної оцінки технологічного потенціалу структурної трансформації економіки, яка базується на концепції простору товарів. Економіко-математична модель такої оцінки дозволяє визначити технологічну спроможність національних економік конкурувати на ринках середньо-та високотехнологічної продукції. На основі цієї моделі оцінено технологічний потенціал структурної трансформації економік країн світу, розраховані показники технологічної спроможності виробництва середньо-та високотехнологічних товарів у розрізі країн світу та наведено приклад аналізу технологічної спроможності щодо виробництва сільськогосподарської техніки в Україні. К л ю ч о в і с л о в а : простір товарів, технологічна спроможність економіки, зовнішня торгівля, технологічний потенціал, структурна трансформація.
Запропоновано методологію та економіко-математичну модель оцінки технологічних можливостей націон... more Запропоновано методологію та економіко-математичну модель оцінки технологічних можливостей національної економіки на основі концепції простору товарів. Побудовано індикатор технологічних можливостей економіки, який відображає потенціал освоєння країною виробництва середньо-та високотехнологічної продукції та дозволяє оцінювати стан економічної безпеки держави. На основі співставлень національних економік визначено порогове значення цього індикатора та проаналізовано його динаміку.
Імпорт, млн дол. Експорт, млн дол. Сальдо, млн дол. Динаміка імпорту, % (права шкала) Динаміка ек... more Імпорт, млн дол. Експорт, млн дол. Сальдо, млн дол. Динаміка імпорту, % (права шкала) Динаміка експорту, % (права шкала) Рис. 1. Зовнішня торгівля товарами України з країнами ЄС у 2002-2011 роках Джерело: розраховано автором за даними Державної служби статистики України
Studies in systems, decision and control, Sep 25, 2022
Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», 2017
Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект, 2014
Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект, 2013
Сейчас уже общепризнанна мысль, что мир вступает в общество знаний. И это надолго, навсегда, пока... more Сейчас уже общепризнанна мысль, что мир вступает в общество знаний. И это надолго, навсегда, пока существуют человечество, глобальная цивилизация. Наука становится непременной компонентой обогащенного генотипа цивилизации-как глобальной, так и очередных мировых и все более широкого круга локальных (сейчас распространить такую оценку на все локальные цивилизации было бы преждевременным). Вступление в общество знания означает, что ни одно сколько-нибудь значимое технологическое (равно как и экономическое, экологическое, социальное и т. д.) решение не может быть принято без опоры на науку, без всестороннего учета закономерностей, факторов, тенденций цикличной динамики того или иного объекта в общем потоке научно-технического и социальноэкономического развития. Лицо, ответственное за то или иное решение, само должно обладать достаточным уровнем образования и широким кругозором, желать и уметь привлекать к работе ученых разных специальностей. Печальный опыт смелых, но непрофессиональных, игнорирующих научный поход реформ 90х годов ХХ в. на постсоветском пространстве показывает, какими разрушительными для страны и тягостными для народа могут быть лишенные научного обоснования решения. Непрерывное, продолжающееся всю жизнь образование должно давать возможность всем членам общества постоянно пополнять и обновлять багаж знаний, вовремя расставаться с устаревшими научными парадигмами и теориями и осваивать новые, современные. В этом главная, креативная функция сферы образования, о чем порой забывают ретивые реформаторы, преследующие совсем иные цели-ее стандартизации, коммерциализации, причем любой ценой. Если подобные планы будут воплощены в реальность, это приведет к потере значительной части научного наследия при смене поколений, к тому, что люди окажутся не способными к принятию творческого решения в нестандартных ситуациях, в изобилии преподносимых жизнью. Наконец, формирование общества знаний означает, что к ученым, людям науки будут предъявляться все более высокие требования, что они несут ответственность перед прошлыми, настоящим и будущими поколениями за качество, полноту, достоверность, своевременное обновление приобретаемых, пополняемых и передаваемых для практического использования знаний. Скальпель практики становится более точным и безжалостным для ученых. Именно сообщество ученых (а отнюдь не чиновники) должно решать вопросы поддержки новых научных школ, создавать условия для молодых талантов. Человечеству нужны не чиновники в научных мантиях, а самозабвенные исследователи, отдающие всю душу и силу интеллекта поиску и утверждению нового, чувствующие моральную ответственность за последствия применения разработанных ими технологий [6]. Базовыми направлениями шестого технологического уклада становятся наноэлектроника и фотоника (оптоэлектроника); генная инженерия растений и животных (в дальнейшем-и человека) и высокоэффективная биотехнология; глобальные информационные сети, включая мультиязычный интернет (что позволит включить большинство человечества в информационные системы, сохраняя цивилизационные особенности и ценности). Таким образом, мы приходим к выводу, что эволюционное развитие человечества идет циклично и по спирали, на каждом новом витке которой мир сталкивается с кризисом, выходом из которого является изменение типа промышленного производства. Это, в свою очередь, способствует трансформации экономических и социальных отношений в обществе. На сегодняшний день человечество стоит на пороге шестого технологического уклада, отличительной особенностью которого станет формирование общества знаний-единственно возможного и необходимого человечеству на данном этапе развития.
International Economic Policy, 2017
Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», 2018
Закон, 2010
... про депозитарну діяльність Національного банку України7. Інфраструктура фондового ринку ... О... more ... про депозитарну діяльність Національного банку України7. Інфраструктура фондового ринку ... Основними проблемами, що перешкоджають становленню ефективної депозитарної системив ... Неврегульовані тривалий час наведені проблеми можуть призвести до ...
Конец XX - начало XXI в. ознаменовался ярким проявлением того, что одним из ведущих факторов гло... more Конец XX - начало XXI в. ознаменовался ярким проявлением того, что одним из ведущих факторов глобального развития, мощным локомотивом глобализации стала экономика Китая. На фоне негативного влияния глобального финансового кризиса 2008- 2010 гг. На подавляющее большинство стран мира наиболее устойчивой, стабильной, способной к уверенного развития, хотя и несколько меньшими темпами, оказалась Китайская Народная Респу- Блика (КНР). Именно благодаря Китаю центр мирового прогресса стал перемещаться из Западной Европы и Северной Америки в АТР. Анализ особенностей течения глобализационных про- сел свидетельствует, что Китай под лозунгом открытой миролюбивой политики фактически усиливает направленность своей политической и экономической деятельности на преобразование существующего унипо- лярного мира во главе с США на многополярный мир. Целью внешней политики КНР является достижение Китаем к середине XXI в. статуса сверхдержавы. В статье в качестве доказательства существования такой ...
The authors develop a methodology for the measurement of a country's technological potential ... more The authors develop a methodology for the measurement of a country's technological potential for structural transformations on the basis of the product space concept. The proposed еconomic-and-mathematical model enables the researcher to measure a country's technological capability to compete on the markets of medium- and high-technology products. Cross-country indicators of technological potential for structural transformations and technological capabilities for production of medium- and high-technology products are calculated on the basis of the proposed model. Technological capabilities for agricultural machinery in Ukraine are analyzed as an example. The measurement of a country's technological potential for structural transformations is based on the analysis of development level of its technological factors. The proposed indicator enables the researcher to measure a country's technological capabilities to develop medium- and high-technology industries as well a...
Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», 2018
У статті розглядається сучасний стан експортної діяльності малих і середніх підприємств в Україні... more У статті розглядається сучасний стан експортної діяльності малих і середніх підприємств в Україні. Окреслено основні втрати експортного потенціалу, яких зазнала економіка України внаслідок зовнішньої агресії. Наведено основні показники, які характеризують рівень експортної діяльності малих і середніх підприємств. До чинників, що обмежують можливості малих і середніх підприємств брати участь у зовнішній торгівлі віднесено: ускладнені вимоги щодо отримання регуляторних умов при здійсненні експортних операцій, відсутність високих стандартів проведення митних процедур, обмежений доступ до інформації про ситуацію на зовнішніх ринках, низька результативність існуючої системи сприяння налагодженню контактів з потенційними зарубіжними партнерами, низький кваліфікаційний рівень менеджменту малих і середніх компаній в питаннях управління зовнішньоекономічною діяльністю, відсутність вичерпно регламентованих механізмів застосування процедур і регуляторних вимог при здійсненні зовнішньоторговельних операцій, низький рівень доступності експортного кредитування, недостатня результативність державних програм підтримки експорту, наявність мовних і культурних бар'єрів. На основі визначення специфіки та проявів перешкод для експортної діяльності малих і середніх підприємств запропоновано низку заходів державної політики, призначених для створення умов для поступового нарощування експортного потенціалу малих і середніх підприємств і посилення позицій країни на зовнішніх ринках. Ці заходи мають бути спрямовані на спрощення процедур і регуляторних вимог для зниження транзакційних витрат компаній на здійснення експортної діяльності, розбудову механізмів інформаційної, правової та методичної підтримки експортерів, активізацію фінансової підтримки експортної діяльності. Рекомендації щодо розвитку експортного потенціалу малих і середніх підприємств в Україні можуть бути використані у діяльності центральних органів державної влади, при розробці національних та галузевих програм розвитку. Ключові слова: експортний потенціал, малі та середні підприємства, зовнішні ринки, управління зовнішньоекономічною діяльністю.
Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», 2017
Статтю присвячено розгляду теоретичних підходів до дослідження технологічної конкурентоспроможнос... more Статтю присвячено розгляду теоретичних підходів до дослідження технологічної конкурентоспроможності національної економіки. Проаналізовано праці, в яких технологічна конкурентоспроможність економіки досліджується з точки зору: характеристик фактичної торговельної спеціалізації економіки; рівня інноваційного потенціалу країни; національних технологічних можливостей; комплексного підходу, що враховує ширше коло чинників, що впливають на формування технологічного потенціалу економіки. Окреслені підходи надають розуміння впливу технологічного чинника на різні аспекти економічного розвитку країни, що створюють ті чи інші умови та можливості для розвитку національних конкурентних переваг. Автором запропоновано власний підхід до оцінки технологічної конкурентоспроможності економіки, який ґрунтується на виявленні особливостей і тенденцій процесу створення, залучення, поширення і використання технологій, знань, інновацій з точки зору цілісності і системності технологічного процесу в економіці. У його основі знаходяться структурно-технологічні перетворення, зумовлені технологічним оновленням виробничої структури та її адаптації до змінних умов внутрішнього і глобального середовища, що призводить до істотних зрушень у галузевій структурі економіки, насамперед у напрямі підвищення частки інноваційних виробництв та економічної діяльності з високою часткою доданої вартості.
Міжнародна економічна політика, 2017
АНОТАЦІЯ. Кінець XX -початок XXI ст. ознаменувався яскравим виявленням того, що одним із провідни... more АНОТАЦІЯ. Кінець XX -початок XXI ст. ознаменувався яскравим виявленням того, що одним із провідних факторів глобального розвитку, потужним локомотивом глобалізації стала економіка Китаю. На фоні негативного впливу глобальної фінансової кризи 2008-2010 рр. на переважну більшість країн світу найбільш стійкою, стабільною, здатною до впевненого розвитку, хоча і дещо меншими темпами, виявилась Китайська Народна Республіка (КНР). Саме завдяки Китаю центр світового прогресу став переміщатися із Західної Європи та Північної Америки у АТР. Аналіз особливостей перебігу глобалізаційних процесів свідчить, що Китай під гаслом відкритої миролюбної політики фактично посилює спрямованість своєї політичної і економічної діяльності на перетворення існуючого уніполярного світу на чолі з США на багатополярний світ. Метою зовнішньої політики КНР є досягнення Китаєм до середини XXI ст. статусу наддержави. У статті в якості доведення існування такої стратегії розглядається ініційована КНР Концепція «Один пояс, один шлях». При цьому звертається увага на те, що для досягнення своєї мети Китай використовує посилення торговельних зв'язків з усіма країнами світу, перш за все шляхом запровадження зон вільної торгівлі (ЗВТ) і збільшення обсягу інвестицій, що яскраво проявляється як у його євразійській політиці, так і у реалізації Концепції «Один пояс, один шлях». На основі аналізу торговельно-економічних відносин України з Китаєм і виходячи із специфічного стану її економіки в умовах геополітичної і геоекономічної нестабільності в статті доводиться доцільність встановлення ЗВТ між Україною і Китаєм, більш активного залучення України до реалізації проекту Великого шовкового шляху (ВШШ). Оцінено ключові тенденції зовнішньоторговельного співробітництва України з Китаєм в контексті ініціативи щодо утворення ЗВТ. Визначено основні товари, на які припадає більшість експортно-імпортних операцій з обох країн. Проаналізовано митні тарифи України та Китаю на окремі товари, експорт яких має важливе значення для економіки України. За результатом цього аналізу визначено, що провідним питанням потенційних переговорів про укладення ЗВТ з Китаєм є необхідність суттєвого зниження мит Китаю на пшеницю та кукурудзу, яке становить 65 %. Визначено політичні ризики від укладення Угоди про ЗВТ, зокрема через можливий негативний вплив такої угоди на перспективи отримання Україною членства в ЄС, та надано рекомендації відповідним органам державної влади як міністерствам, так і профільному комітету Верховної Ради України. КЛЮЧОВІ СЛОВА. Глобалізм, глобалізація, регіоналізація, глобальна фінансова криза, глобальна економіка, Китай, Великий шовковий шлях, Концепція «Один пояс, один шлях», зона вільної торгівлі, зовнішньоторговельні зв'язки України і КНР.
У статті досліджено динаміку зовнішньої торгівлі товарами в Україні за останні 15 років. Проаналі... more У статті досліджено динаміку зовнішньої торгівлі товарами в Україні за останні 15 років. Проаналізовано основні зміни, які відбувалися в зовнішній торгівлі това-рами в різні періоди під впливом посилення чи послаблення зовнішньоекономічних чинників, а також внаслідок внутрішніх закономірностей економічного зростання в Україні. Показано, що модель міжнародної спеціалізації економіки України сформувалася за рахунок переваг у вартості природних ресурсів і робочої сили. Переважна частина українського експорту – товари з низьким рівнем доданої вартості. Технологічні переваги за цей час українськими експортерами не були сформовані. Як наслідок, рівень присутності українських виробників на високодинамічних ринках, що визначають перспективи світової економіки, є незначним. Сформована модель міжнародної спеціалізації обумовлює чутливість економіки до зовнішніх чинників, швидку й інтенсивну сприйнятливість різного роду кризових тенденцій.
доктор економічних наук, професор; доктор економічних наук, професор; Васильців Тарас Григорович,... more доктор економічних наук, професор; доктор економічних наук, професор; Васильців Тарас Григорович, Васильців Тарас Григорович, доктор економічних наук, доцент; доктор економічних наук, доцент; Покришка Дмитро Степанович Покришка Дмитро Степанович
більш ефективно використовувати існуючий науковий потенціал, зменшивши розрив міждисциплінарних з... more більш ефективно використовувати існуючий науковий потенціал, зменшивши розрив міждисциплінарних зв'язків циклу "фундаментальні дослідження -розробки -комерціоналізація знань у виробництві".
7 УДК 330.341.4 Покришка Д.С. завідувач відділу економічної стратегії Національного інституту стр... more 7 УДК 330.341.4 Покришка Д.С. завідувач відділу економічної стратегії Національного інституту стратегічних досліджень Тищук Т.А., канд. екон. наук старший науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАН України МЕТОДОЛОГІЯ ОЦІНКИ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СТРУКТУРНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ Розвинено методологію кількісної оцінки технологічного потенціалу структурної трансформації економіки, яка базується на концепції простору товарів. Економіко-математична модель такої оцінки дозволяє визначити технологічну спроможність національних економік конкурувати на ринках середньо-та високотехнологічної продукції. На основі цієї моделі оцінено технологічний потенціал структурної трансформації економік країн світу, розраховані показники технологічної спроможності виробництва середньо-та високотехнологічних товарів у розрізі країн світу та наведено приклад аналізу технологічної спроможності щодо виробництва сільськогосподарської техніки в Україні. К л ю ч о в і с л о в а : простір товарів, технологічна спроможність економіки, зовнішня торгівля, технологічний потенціал, структурна трансформація.
Запропоновано методологію та економіко-математичну модель оцінки технологічних можливостей націон... more Запропоновано методологію та економіко-математичну модель оцінки технологічних можливостей національної економіки на основі концепції простору товарів. Побудовано індикатор технологічних можливостей економіки, який відображає потенціал освоєння країною виробництва середньо-та високотехнологічної продукції та дозволяє оцінювати стан економічної безпеки держави. На основі співставлень національних економік визначено порогове значення цього індикатора та проаналізовано його динаміку.
Імпорт, млн дол. Експорт, млн дол. Сальдо, млн дол. Динаміка імпорту, % (права шкала) Динаміка ек... more Імпорт, млн дол. Експорт, млн дол. Сальдо, млн дол. Динаміка імпорту, % (права шкала) Динаміка експорту, % (права шкала) Рис. 1. Зовнішня торгівля товарами України з країнами ЄС у 2002-2011 роках Джерело: розраховано автором за даними Державної служби статистики України
Сучасний баланс сил на євразійському економічному просторі як основа формування регіональних екон... more Сучасний баланс сил на євразійському економічному просторі як основа формування регіональних економічних альянсів специфічними рисами сучасного етапу розвитку міжнародних економічних відносин є загострення конкурентних відносин серед ключових гравців євразійського простору та посилення боротьби за стратегічні місця в економічній і політичній архітектурі регіону. Формування нового балансу економічних сил є неминучим процесом, який у багатьом формуватиметься за рахунок політичного і, що важливіше, геополітичного чинника, а також обставин геоекономічного, цивілізаційного та релігійного характеру.
розвиток української економіки у 2005 -першому кварталі 2006 рр. перебував під потужним впливом п... more розвиток української економіки у 2005 -першому кварталі 2006 рр. перебував під потужним впливом політичних чинників, пов'язаних з наслідками Помаранчевої революції, та викликаних ними інституційних потрясінь -суперечливого та затяжного процесу зміни політичних еліт, перерозподілу політико-економічних впливів, дезорганізації системи державного регулювання, різких зрушень у правовому середовищі. самі по собі політичні зміни не лише не сприяли вирішенню системних економічних проблем, властивих українській економіці, але й певною мірою спровокували їх загострення -у грошово-кредитній та бюджетно-податковій сферах, стосовно конкурентоспроможності національної економіки, дієздатності соціальної політики тощо.
![Research paper thumbnail of Формування моделі економічного розвитку України у післякризовому світі / Я. А. Жаліло, Д. С. Покришка, Я. В. Белінська [та ін.]. – К.: НІСД, 2014. – 116 с.](https://attachments.academia-assets.com/36082413/thumbnails/1.jpg)
](
![Research paper thumbnail of Національні проекти в стратегії економічної модернізації України / Я. А. Жаліло, Д. С. Покришка, Я. В. Бережний [та ін.]. – К.: НІСД, 2013.](https://attachments.academia-assets.com/36082374/thumbnails/1.jpg)
](![Research paper thumbnail of Ризики посткризового розвитку фінансового сектору України: джерела, оцінки, інструменти стабілізації / Я. В. Белінська, Д. С. Покришка, О. О. Молдован, А. П. Павлюк [та ін.]; за ред. Я. А. Жаліла. – К.: НІСД, 2013. – 72 с.](https://attachments.academia-assets.com/36082357/thumbnails/1.jpg)
](
![Research paper thumbnail of Пріоритети інвестиційної політики у контексті модернізації економіки України / А. П. Павлюк, Д. С. Покришка, О. О. Молдован, Д. В. Ляпін [та ін.]; за ред. Я. А. Жаліла. – К.: НІСД, 2012.](https://attachments.academia-assets.com/31891639/thumbnails/1.jpg)
](![Research paper thumbnail of Перспективи економіки України в умовах глобальної макроекономічної нестабільності / Жаліло Я. А., Покришка Д. С., Белінська Я. В. [та ін.]. – К.: НІСД, 2012.](https://attachments.academia-assets.com/31891641/thumbnails/1.jpg)
](![Research paper thumbnail of Структурні перетворення в Україні: передумови модернізації економіки / Павлюк А. П., Покришка Д. С., Белінська Я. В. [та ін.]; за ред. Я. А. Жаліла. – К.: НІСД, 2012.](https://attachments.academia-assets.com/31891646/thumbnails/1.jpg)
](![Research paper thumbnail of Післякризовий розвиток економіки України: засади стратегії модернізації / Жаліло Я. А., Покришка Д. С., Белінська Я. В. [та ін.]. – К.: НІСД, 2011.](https://attachments.academia-assets.com/31891648/thumbnails/1.jpg)
](![Research paper thumbnail of Забезпечення фінансової стабільності в Україні в умовах посткризової економіки / Белінська Я. В., Покришка Д. С., Молдован О. О. [та ін.]. – К.: НІСД, 2011.](https://attachments.academia-assets.com/31891655/thumbnails/1.jpg)
](![Research paper thumbnail of Економіка України після кризи: орієнтири стратегічних реформ / Жаліло Я. А., Покришка Д. С., Белінська Я. В. [та ін.]; відп. ред. Я. А. Жаліло. – К.: НІСД, 2010.](https://attachments.academia-assets.com/31891665/thumbnails/1.jpg)
](![Research paper thumbnail of Механізми розвитку підприємництва в умовах посткризового відновлення економіки України / Покришка Д. С., Ляпін Д. В., Жаліло Я. А. [та ін.]; відп. ред. Я. А. Жаліло. – К.: НІСД, 2010.](https://attachments.academia-assets.com/31891660/thumbnails/1.jpg)
](Київ -2010 УДК 005.931.11:334(477) ББК 65.9(4Укр)29 М97 За повного або часткового відтворення мат... more Київ -2010 УДК 005.931.11:334(477) ББК 65.9(4Укр)29 М97 За повного або часткового відтворення матеріалів даної публікації посилання на видання обов'язкове.
![Research paper thumbnail of Економіка України на шляху від депресії до зростання: джерела, важелі, інструменти / Я. А. Жаліло, Д. С. Покришка, Я. В. Белінська, О. О. [та ін.]; відп. ред. Я. А. Жаліло. – К.: НІСД, 2010.](https://attachments.academia-assets.com/31891673/thumbnails/1.jpg)
](
![Research paper thumbnail of Економічна криза в Україні: виміри, ризики, перспективи / [Жаліло Я. А., Бабанін О. С., Белінська Я. В. та ін.] / за заг. ред. Я. А. Жаліла. – К.: НІСД, 2009.](https://attachments.academia-assets.com/31891750/thumbnails/1.jpg)
](![Research paper thumbnail of Динаміка зростання та ризики нестабільності економіки України в 2008 році / Я. А. Жаліло [та ін.]; за заг. ред. В. Є. Воротіна. – К.: НІСД, 2008.](https://attachments.academia-assets.com/31891755/thumbnails/1.jpg)
](2 Матеріали засідання"круглого столу" УДК 330.3(477)"2008" Д 46 При повному або частковому відтво... more 2 Матеріали засідання"круглого столу" УДК 330.3(477)"2008" Д 46 При повному або частковому відтворенні матеріалів даної публікації посилання на видання обов'язкове За загальною редакцією: д. держ. упр., проф. Воротіна В. Є. Електронна версія: http://www.niss.gov.ua Динаміка зростання та ризики нестабільності економіки України в 2008 році / Я. А. Жаліло [та ін.] ; за заг. ред. В. Є. Воротіна. -К. : НІСД, 2008. -108 с.
Розбудова національної економіки, спроможної до структурної трансформації, неможлива без створенн... more Розбудова національної економіки, спроможної до структурної трансформації, неможлива без створення дієвих ринків капіталу. Забезпечення ефективності функціонування останніх в умовах динамічних перетворень в світовій економіці та значного рівня відкритості економіки України потребує вдосконалення інституційної системи, спроможної адекватно реагувати на нові виклики розвитку національної економіки та ефективно задовольняти потреби учасників ринку.