Микола Панов | Yaroslav Mudryi National Law University (original) (raw)

Papers by Микола Панов

Problems of Legality

Про сПіввіДношення і взаємозв'язоК Понятійних аПаратів наУК Кримінального циКлУ Розглянуто питанн... more Про сПіввіДношення і взаємозв'язоК Понятійних аПаратів наУК Кримінального циКлУ Розглянуто питання співвідношення і взаємозв'язку понятійних апаратів наук кримінального циклу: кримінального, кримінального процесуального, кримінального виконавчого права, кримінології, криміналістики, що базуються на методах диференціації й інтеграції наук. Метод диференціації дозволяє поділяти відповідні галузі знань на певні групи і розглядати їх як самостійні науки; метод інтеграції висвітлює процеси зближення і взаємодії наук, їх взаємопроникнення на рівні окремих елементів понятійних апаратів: правових категорій, понять юридичної термінології. Виокремлюється клас «міждисциплінарних» категорій понять і термінів, які є предметом науки кримінального права й використовуються всіма науками кримінального циклу. Запропоновано їх трактувати в усіх випадках виходячи зі змісту і обсягу, які вкладає в них наука кримінального права. Інші категорії, поняття і терміни, що є предметом прикладних наук кримінального циклу, мають розглядатися в усіх випадках їх використання з огляду на трактування наукою, що їх розробляє. Ключові слова: понятійні апарати наук кримінального циклу; правові категорії; правові поняття; юридична термінологія; диференціація наук; інтеграція наук; міждисциплінарні категорії, поняття, терміни.

Право України №2, 2020

Стаття присвячена розробці недослідженої до цього часу проблеми загальної теорії науки кримінальн... more Стаття присвячена розробці недослідженої до цього часу проблеми загальної теорії науки кримінального права, під якою пропонується розуміти теорію кримінальної відповідальності. Розглядаються емпіричні і теоретичні основи обґрунтування цієї теорії, які одночасно виступають складовими елементами формування її змісту. Акцентується увага на важливому методологічному значенні теорії кримінальної відповідальності як загальної теорії, для окремих (спеціальних або приватних) теорій кримінального права, для науки кримінального права в цілому і, таким чином, визначається її потенційний вплив на практику кримінального права: кримінальне правотворення і правозастосування.

Право України № 4, 2018

Проблема понятійного апарату кримінального права та її складових понять, категорій та юридично... more Проблема понятійного апарату кримінального права та її складових понять, категорій та юридичної термінології має надзвичайно важливе значення для теорії і практики кримінального права. Проте вона ще не отримала належного
наукового дослідження, а тому є недостатньо розробленою.
Метою статті є надання загальної характеристики та з’ясування значення понятійного апарату для теорії і практики кримінального права, розгляд його складових: понять, категорій та юридичної термінології, встановлення їхніх суттєвих та основних ознак, системоутворюючих відношень і зв’язків.
Понятійний апарат кримінального права розглядається як система взаємопов’язаних і взаємодіючих елементів: понять, категорій та юридичної термінології, сукупність яких утворює відповідне збірне юридичне поняття. Сутність цього апарату полягає у тому, що за допомогою його елементів у тексті права відображаються об’єкти (явища) реальної дійсності, що відносяться до сфери суспільних відносин, які виникають і функціонують із приводу злочинів, покарань, інших заходів кримінально-правового характеру. Функціональне призначення понять, категорій та термінології кримінального права полягає у визначенні і нормативно-правовому закріпленні в тексті закону кримінально-правових норм, інститутів, юридичних конструкцій, інших нормативно-правових утворень, що становлять зміст кримінального права. На основі проведеного аналізу обґрунтовується висновок про важливе значення понятійного апарату і його елементів для науки кримінального права, правотворення та практики застосування закону про кримінальну відповідальність.
Поняття трактуються як такі логіко-юридичні утворення кримінального права,
які відображають і фіксують у своєму змісті суттєві загальні типові ознаки певного класу (виду) об’єктів (явищ) реальної дійсності у сфері злочинів, покарань, інших заходів кримінально-правового характеру, та якими вони відрізняються від інших об’єктів (явищ). Логічною структурою понять визнається їхній зміст і обсяг, які виражаються у словесній формі. Виокремлюються, залежно від обсягу узагальнення, видові і родові поняття, залежно від ролі в науці і практиці кримінального права – доктринальні і легальні. Розглядаються основні риси понять кримінального права: формальна визначеність, точність, що дає можливість достатньо чітко і повно визначати їхній зміст і обсяг у кожному випадку і, відповідно, встановлювати коло об’єктів (явищ) реальної дійсності, які відображаються у відповідних поняттях. Поряд із цим розглядаються оціночні поняття, зміст і обсяг яких не мають чіткого визначення, а процедура їхнього застосування пов’язана з оціночно-пізнавальною діяльністю і, відповідно, з правозастосовною дискрецією. Пропонується обмежувати їх використання у кримінальному законодавстві, одночасно висловлюються рекомендації щодо особливого порядку застосування цих понять.
Категорії розглядаються як гранично широкі за обсягом фундаментальні поняття кримінального права, такі як “закон про кримінальну відповідальність”,
“поняття злочину”, “склад злочину” та його елементи, поняття покарання тощо.
Наголошується на важливому методологічному значенні категорій, зокрема, для
упорядкування системи понять та для більш глибокого пізнання кожного з них.
Відстоюється позиція, згідно з якою до змісту понятійного апарату кримінального права, поряд із поняттями, входять також (як і в інших галузях права) властиві йому категорії як неодмінна і надзвичайно важлива складова.
Термінологія кримінального права визначається як система юридичних тер-
мінів – особливих знакових мовних одиниць, за допомогою яких у тексті закону
в словесній формі визначаються (фіксуються) поняття та категорії, що входять до змісту кримінального права. Розглядаються суттєві ознаки термінів кримінального права як основоположних одиниць термінології, акцентується увага на жорсткому зв’язку термінів кримінального права з його поняттями і категоріями. Формулюються основні вимоги до термінології кримінального законодавства.
У висновках розкриті основні положення змісту розглянутої проблеми та її значення для удосконалення кримінального правотворення і практики застосування чинного кримінального законодавства, розвитку юридичної науки.

Проблеми законності № 150, 2020

Стаття присвячена аналізу суспільної небезпечності діяння – ознаки поняття «кримінальне правопору... more Стаття присвячена аналізу суспільної небезпечності діяння – ознаки поняття «кримінальне правопорушення», що фактично виконує функції категорії кримінального права і має відправне та установче значення для всієї системи понять і норм як Загальної так і Особливої частин кримінального права. Розглядаються найбільш суттєві риси і властивості цієї ознаки – структурного елемента поняття – що визначають соціальну шкідливість і підвищену небезпечність цього діяння для охоронюваних кримінальним законом цінностей суспільства і суспільних відносин, що складаються відносно цих цінностей. Стверджується, що суспільна небезпечність діяння органічно притаманна кримінальному правопорушенню, виступає його об’єктивною соціальною характеристикою, іманентна цьому правопорушенню як соціально-правовому явищу (факту) реальної дійсності.
Із застосуванням системного підходу досліджується співвідношення і взаємозв’язок цієї ознаки з іншими ознаками кримінального правопорушення – з «кримінальною протиправністю» і «кримінально-правовою караністю» діяння. Відзначається, що суспільна небезпечність діяння є соціальною основою (підставою) криміналізації діяння і визнання його кримінально-протиправним, тобто передбаченим у законі про кримінальну відповідальність. Ознаки «суспільна небезпечність» і «кримінальна протиправність» діяння, співвідносяться між собою як категорії «зміст» і «форма» . З’ясовується співвідношення ознаки «суспільна небезпечність діяння» із ознакою «кримінально-правова караність діяння». Акцентується увага на тому, що суспільна небезпечність діяння суттєво впливає на ступінь його караності, на встановлення в санкції виду і міри покарання за вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого в диспозиції статті Особливої частини Кримінального кодексу України. При цьому підкреслюється, що вид і міра покарання, вказані в санкції, виступають важливими формалізованими показниками ступеню суспільної небезпечності діяння яке становить зміст кримінального правопорушення, визначає його тяжкість та рішення питання щодо віднесення його (класифікація) до кримінального проступку або до злочину, а останнього - до однієї з категорій: до нетяжкого або тяжкого чи особливо тяжкого. Розглядається вплив суспільної небезпечності діяння кримінального правопорушення на системно-структурні зв’язки між різними елементами закону про кримінальну відповідальність.
Формулюється висновок, що ознака «суспільна небезпечність діяння» в структурі ознак поняття «кримінальне правопорушення» має фундаментальний характер, є іманентною властивістю кримінального правопорушення і тому має бути неодмінно вказана у законодавчому визначенні поняття «кримінальне правопорушення».

Problems of Legality

Про сПіввіДношення і взаємозв'язоК Понятійних аПаратів наУК Кримінального циКлУ Розглянуто питанн... more Про сПіввіДношення і взаємозв'язоК Понятійних аПаратів наУК Кримінального циКлУ Розглянуто питання співвідношення і взаємозв'язку понятійних апаратів наук кримінального циклу: кримінального, кримінального процесуального, кримінального виконавчого права, кримінології, криміналістики, що базуються на методах диференціації й інтеграції наук. Метод диференціації дозволяє поділяти відповідні галузі знань на певні групи і розглядати їх як самостійні науки; метод інтеграції висвітлює процеси зближення і взаємодії наук, їх взаємопроникнення на рівні окремих елементів понятійних апаратів: правових категорій, понять юридичної термінології. Виокремлюється клас «міждисциплінарних» категорій понять і термінів, які є предметом науки кримінального права й використовуються всіма науками кримінального циклу. Запропоновано їх трактувати в усіх випадках виходячи зі змісту і обсягу, які вкладає в них наука кримінального права. Інші категорії, поняття і терміни, що є предметом прикладних наук кримінального циклу, мають розглядатися в усіх випадках їх використання з огляду на трактування наукою, що їх розробляє. Ключові слова: понятійні апарати наук кримінального циклу; правові категорії; правові поняття; юридична термінологія; диференціація наук; інтеграція наук; міждисциплінарні категорії, поняття, терміни.

Право України №2, 2020

Стаття присвячена розробці недослідженої до цього часу проблеми загальної теорії науки кримінальн... more Стаття присвячена розробці недослідженої до цього часу проблеми загальної теорії науки кримінального права, під якою пропонується розуміти теорію кримінальної відповідальності. Розглядаються емпіричні і теоретичні основи обґрунтування цієї теорії, які одночасно виступають складовими елементами формування її змісту. Акцентується увага на важливому методологічному значенні теорії кримінальної відповідальності як загальної теорії, для окремих (спеціальних або приватних) теорій кримінального права, для науки кримінального права в цілому і, таким чином, визначається її потенційний вплив на практику кримінального права: кримінальне правотворення і правозастосування.

Право України № 4, 2018

Проблема понятійного апарату кримінального права та її складових понять, категорій та юридично... more Проблема понятійного апарату кримінального права та її складових понять, категорій та юридичної термінології має надзвичайно важливе значення для теорії і практики кримінального права. Проте вона ще не отримала належного
наукового дослідження, а тому є недостатньо розробленою.
Метою статті є надання загальної характеристики та з’ясування значення понятійного апарату для теорії і практики кримінального права, розгляд його складових: понять, категорій та юридичної термінології, встановлення їхніх суттєвих та основних ознак, системоутворюючих відношень і зв’язків.
Понятійний апарат кримінального права розглядається як система взаємопов’язаних і взаємодіючих елементів: понять, категорій та юридичної термінології, сукупність яких утворює відповідне збірне юридичне поняття. Сутність цього апарату полягає у тому, що за допомогою його елементів у тексті права відображаються об’єкти (явища) реальної дійсності, що відносяться до сфери суспільних відносин, які виникають і функціонують із приводу злочинів, покарань, інших заходів кримінально-правового характеру. Функціональне призначення понять, категорій та термінології кримінального права полягає у визначенні і нормативно-правовому закріпленні в тексті закону кримінально-правових норм, інститутів, юридичних конструкцій, інших нормативно-правових утворень, що становлять зміст кримінального права. На основі проведеного аналізу обґрунтовується висновок про важливе значення понятійного апарату і його елементів для науки кримінального права, правотворення та практики застосування закону про кримінальну відповідальність.
Поняття трактуються як такі логіко-юридичні утворення кримінального права,
які відображають і фіксують у своєму змісті суттєві загальні типові ознаки певного класу (виду) об’єктів (явищ) реальної дійсності у сфері злочинів, покарань, інших заходів кримінально-правового характеру, та якими вони відрізняються від інших об’єктів (явищ). Логічною структурою понять визнається їхній зміст і обсяг, які виражаються у словесній формі. Виокремлюються, залежно від обсягу узагальнення, видові і родові поняття, залежно від ролі в науці і практиці кримінального права – доктринальні і легальні. Розглядаються основні риси понять кримінального права: формальна визначеність, точність, що дає можливість достатньо чітко і повно визначати їхній зміст і обсяг у кожному випадку і, відповідно, встановлювати коло об’єктів (явищ) реальної дійсності, які відображаються у відповідних поняттях. Поряд із цим розглядаються оціночні поняття, зміст і обсяг яких не мають чіткого визначення, а процедура їхнього застосування пов’язана з оціночно-пізнавальною діяльністю і, відповідно, з правозастосовною дискрецією. Пропонується обмежувати їх використання у кримінальному законодавстві, одночасно висловлюються рекомендації щодо особливого порядку застосування цих понять.
Категорії розглядаються як гранично широкі за обсягом фундаментальні поняття кримінального права, такі як “закон про кримінальну відповідальність”,
“поняття злочину”, “склад злочину” та його елементи, поняття покарання тощо.
Наголошується на важливому методологічному значенні категорій, зокрема, для
упорядкування системи понять та для більш глибокого пізнання кожного з них.
Відстоюється позиція, згідно з якою до змісту понятійного апарату кримінального права, поряд із поняттями, входять також (як і в інших галузях права) властиві йому категорії як неодмінна і надзвичайно важлива складова.
Термінологія кримінального права визначається як система юридичних тер-
мінів – особливих знакових мовних одиниць, за допомогою яких у тексті закону
в словесній формі визначаються (фіксуються) поняття та категорії, що входять до змісту кримінального права. Розглядаються суттєві ознаки термінів кримінального права як основоположних одиниць термінології, акцентується увага на жорсткому зв’язку термінів кримінального права з його поняттями і категоріями. Формулюються основні вимоги до термінології кримінального законодавства.
У висновках розкриті основні положення змісту розглянутої проблеми та її значення для удосконалення кримінального правотворення і практики застосування чинного кримінального законодавства, розвитку юридичної науки.

Проблеми законності № 150, 2020

Стаття присвячена аналізу суспільної небезпечності діяння – ознаки поняття «кримінальне правопору... more Стаття присвячена аналізу суспільної небезпечності діяння – ознаки поняття «кримінальне правопорушення», що фактично виконує функції категорії кримінального права і має відправне та установче значення для всієї системи понять і норм як Загальної так і Особливої частин кримінального права. Розглядаються найбільш суттєві риси і властивості цієї ознаки – структурного елемента поняття – що визначають соціальну шкідливість і підвищену небезпечність цього діяння для охоронюваних кримінальним законом цінностей суспільства і суспільних відносин, що складаються відносно цих цінностей. Стверджується, що суспільна небезпечність діяння органічно притаманна кримінальному правопорушенню, виступає його об’єктивною соціальною характеристикою, іманентна цьому правопорушенню як соціально-правовому явищу (факту) реальної дійсності.
Із застосуванням системного підходу досліджується співвідношення і взаємозв’язок цієї ознаки з іншими ознаками кримінального правопорушення – з «кримінальною протиправністю» і «кримінально-правовою караністю» діяння. Відзначається, що суспільна небезпечність діяння є соціальною основою (підставою) криміналізації діяння і визнання його кримінально-протиправним, тобто передбаченим у законі про кримінальну відповідальність. Ознаки «суспільна небезпечність» і «кримінальна протиправність» діяння, співвідносяться між собою як категорії «зміст» і «форма» . З’ясовується співвідношення ознаки «суспільна небезпечність діяння» із ознакою «кримінально-правова караність діяння». Акцентується увага на тому, що суспільна небезпечність діяння суттєво впливає на ступінь його караності, на встановлення в санкції виду і міри покарання за вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого в диспозиції статті Особливої частини Кримінального кодексу України. При цьому підкреслюється, що вид і міра покарання, вказані в санкції, виступають важливими формалізованими показниками ступеню суспільної небезпечності діяння яке становить зміст кримінального правопорушення, визначає його тяжкість та рішення питання щодо віднесення його (класифікація) до кримінального проступку або до злочину, а останнього - до однієї з категорій: до нетяжкого або тяжкого чи особливо тяжкого. Розглядається вплив суспільної небезпечності діяння кримінального правопорушення на системно-структурні зв’язки між різними елементами закону про кримінальну відповідальність.
Формулюється висновок, що ознака «суспільна небезпечність діяння» в структурі ознак поняття «кримінальне правопорушення» має фундаментальний характер, є іманентною властивістю кримінального правопорушення і тому має бути неодмінно вказана у законодавчому визначенні поняття «кримінальне правопорушення».