Oleksiy Zaytcev | Національний юридчний університет ім. Ярослава Мудрого (original) (raw)

Papers by Oleksiy Zaytcev

Актуальність теми зумовлено тим, що проблема невиконання або неналежного виконання батьками (особ... more Актуальність теми зумовлено тим, що проблема невиконання або неналежного виконання батьками (особами, що їх замінюють) обов’язків по догляду за дітьми існує в усіх країнах, незалежно від форми правління, державного устрою і рівня доходів населення. Україна перебуває у процесі інтеграції з Європейським Союзом, тому корисним є вивчення зарубіжного законодавчого підходу регламентації відповідальності за порушення цих обов’язків. Мета статті полягає у вивченні німецького досвіду закріплення кримінальної відповідальності за невиконання обов’язків по догляду за дітьми. У дослідженні застосовано догматичний, системно-структурний, статистичний, історико-правовий, формально-юридичний методи. Приділено увагу законодавству Німеччини, що передбачає право і обов’язок батьків піклуватися та виховувати дітей. Наведено генезу кримінального закону щодо відповідальності за порушення цих обов’язків. Узагальнено статистичні дані щодо кількості кримінальних проваджень і осіб, засуджених за вчинення цього кримінального правопорушення (2010–2021). Вивчено особливості конструкції складу злочину, передбаченого § 171 Кримінального кодексу Федеративної Республіки Німеччина; об’єктивні і суб’єктивні ознаки. Аналіз проведено на підставі доктрини німецького кримінального права і практики судів загальної юрисдикції, зокрема Федерального Верховного суду Німеччини. Використано практику Федерального Конституційного суду Німеччини. За результатами проведеного дослідження сформульовано висновки щодо визначення: правового інтересу, який поставлений під захист; ознак «грубості» порушення обов’язків; критеріїв встановлення наслідку злочину, який передбачено як делікт створення небезпеки. Зауважено на особливості кваліфікації злочину в разі вчинення його у місці, де відбувається збройний конфлікт. Підтримується виокремлення у Кримінальному кодексі України самостійного структурного розділу (підрозділу), який включає кримінальні правопорушення проти сім’ї. Пропонується обговорення криміналізації заподіяння злочином, передбаченим ст. 166 цього Кодексу, створення реальної загрози (небезпеки) заподіяння шкоди потерпілому.
Ключові слова: кримінальна відповідальність; піклування та виховання; склад злочину; правові висновки суду.

Стаття присвячена вивченню проблеми кримінально-правової кваліфікації злісного ухилення батьків в... more Стаття присвячена вивченню проблеми кримінально-правової кваліфікації злісного ухилення батьків від утримання непрацездатних дітей. Піддано аналізу склади кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 164, 166 КК України. Звертається увага про подібність їх безпосередніх об’єктів та кола потерпілих. Робиться висновок, що утримання неповнолітніх дітей є складовою обов’язку догляду за ними, а ст.ст. 164 і 166 КК співвідносяться між собою як загальна і спеціальна норми. Вивчено обвинувальні вироки за ст. 166 КК, які містить Єдиний державний реєстр судових рішень за період з 2010 по 2023 рік (688 вироків). Наведено випадки помилкової кваліфікації злісного невиконання батьками обов’язку утримання неповнолітніх дітей, а також догляду за ними, як ідеальної сукупності за ч.1 ст. 164, ст. 166 КК України.
Звертається увага на відсутність судової практики засудження батьків за злісне ухилення від утримання неповнолітніх дітей за ч.1 ст. 164 КК України, що пов’язується із відсутністю жодних конкретних критеріїв ознак злісності. У результаті аналізу доктрини кримінального права і правозастосовчої практики запропоновано виключити із ч.1 ст. 164 КК таку форму діяння як «злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх дітей». Аргументується, що залежно від психічного ставлення винного до наслідків, ухилення батьків від утримання неповнолітніх дітей необхідно кваліфікувати як домашнє насильство (ст. 126-1 КК) або невиконання обов’язків по догляду за дитиною (ст. 166 КК).
Ключові слова: невиконання обов’язків по догляду за дитиною, утримання, домашнє насильство, кримінальні правопорушення проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина.

Зайцев О.В., Філіпенко В.Р. Самогубство та замах на самогубство потерпілого: розмежування злочині... more Зайцев О.В., Філіпенко В.Р. Самогубство та замах на самогубство потерпілого: розмежування злочинів, передбачених ст. ст. 120 та 166 КК України. У статті приділено увагу проблемі визнання самогубства суспільно небезпечним наслідком злісного невиконання обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування (ст. 166 КК України). Вивчена судова практика застосування ст. 166 КК України за 2010-2023 роки (688 вироків), правові висновки суду касаційної інстанції з питань застосування низки норм права. З урахуванням доктрини кримінального права та правозастосовної практики застосування цієї статті, запропоновано визнавати суспільно небезпечним наслідком злочину, передбаченого ст. 166 КК України, не тільки самогубство дитини чи особи, визнаної недієздатною (обмежено дієздатною), а й замах на самогубство потерпілого. У результаті аналізу об'єктивних і суб'єктивних ознак кримінальних правопорушень, передбачених ст. 120 «Доведення до самогубства» та ст. 166 «Злісне невиконання обовʼязків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування» КК України, проведено їх розмежування. Наголошується, що систематичність, як обов'язкова ознака діяння в обох кримінальних правопорушеннях, не дає підстав для висновку про те, що злочин, передбачений ст. 166 КК України, може виражатися у фізичному чи психологічному насильстві, що свідчить про активну агресивну поведінку особи, або ж жорстокому ставленні до потерпілого. Наводяться декілька варіантів кваліфікації діяння залежно від різного психологічного ставлення винного до наслідків, що настали, у виді доведення до самогубства або замаху на самогубство. Для охоплення випадків умисної бездіяльності особи, яка може полягати, зокрема, у невиконанні обовʼязків по догляду за дитиною або особою, визнаною обмежено дієздатною (недієздатною), запропоновано замінити у ч. 1 ст. 120 КК України словосполучення «інші дії» на «інше діяння». Ключові слова: невиконання обов'язків по догляду за дитиною, склад кримінального правопорушення, доведення до самогубства, кримінальна відповідальність, кримінальні правопорушення проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина.

Обов’язок по догляду дітей і осіб, щодо яких встановлено опіку і піклування, покладається на бать... more Обов’язок по догляду дітей і осіб, щодо яких встановлено опіку і піклування, покладається на батьків (осіб, що їх замінюють), опікунів (піклувальників). У той же час вчинення злочину у виді невиконання цих обов’язків є достатньо поширеним явищем в Україні. Для встановлення ознак цього злочину обов’язковим є встановлення злісності діяння і настання тяжких наслідків, які є результатом бездіяльності відповідальних осіб. Однак, ознаки злісності і конкретні види наслідків у законі не встановлено, їх наявність чи відсутність у кожному конкретному випадку встановлюється слідчим, прокурором та судом. Це спричинило різні підходи у правозастосуванні, що супроводжується суттєвими помилками у кваліфікації як на початку кримінального провадження, так і подальшого розслідування.
Стаття містить критичне осмислення правових висновків, що містяться у рішеннях суду касаційної інстанції (Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Верховного Суду України, Верховного Суду), які стосуються кваліфікації злісного невиконання обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування. З урахуванням доктрини кримінального права і правозастосовної практики висловлено авторське бачення щодо обґрунтованості цих висновків і їх значення під час здійснення кримінально-правової кваліфікації цього злочину.

PERSISTENT FAILURE TO FULFILL A DUTY OF CARE FOR A CHILD OR ADULT UNDER GUARDIANSHIP OR IN THE CUSTODY: PROBLEMS OF QUALIFICATION, 2023

PERSISTENT FAILURE TO FULFILL A DUTY OF CARE FOR A CHILD OR ADULT UNDER GUARDIANSHIP OR IN THE CU... more PERSISTENT FAILURE TO FULFILL A DUTY OF CARE FOR A CHILD OR ADULT UNDER GUARDIANSHIP OR IN THE CUSTODY:
PROBLEMS OF QUALIFICATION

A persistent failure to fulfill a duty of care for a child or adult under guardianship or in the custody is established is one of the crimes in the area of family relations (Article 166 of the Criminal Code of Ukraine). This article has never been amended during the entire period of validity of the Criminal Code of Ukraine. However, such a stability of legislative regulation does not demonstrate its perfection at all. The scientific literature review, the study of statistics of the Prosecutor General’s Office of Ukraine and judicial practice give evidence of the obvious problems of qualification, which the bodies of criminal justice are faced with.
Subject to the doctrine of criminal law and the results of analysis of convictions, contained in the Unified State Register of Court Decisions for the period from 2010 to 2023 (688 sentences), in the paper the main problems of qualification of the crime, provided for by Article 166 of the Criminal Code of Ukraine, are determined. Arguments for recognition of this crime as a criminal offense of violence are provided. An attention is drawn to the difficulties of differentiation of this crime from the crime, provided for by Article 1261 of the Criminal Code of Ukraine “Domestic Violence”. A conclusion is made about the application of the term “law” in Art. 166 of the Criminal Code in a broad sense: both laws and all other applicable legal enactments of Ukraine. It is noted that it is a lack of clear signs or criteria for determination of such evaluation concepts as “malice” and “severe consequences” that entails the greatest errors in law enforcement practice. Additional arguments for reasonableness of a refusal to use them are given. As a result of generalization of judicial practice, it is proposed to determine the specific types of consequences of this crime in Art. 166 of the Criminal Code.
Keywords: failure to take care of a child, corpus delicti; criminal responsibility, criminal offenses against electoral, labour and any other personal rights and freedoms of the person and the citizen.

IMITED SANITY: PROSPECTS FOR IMPROVING LEGISLATIVE REGULATIONS , 2021

The article analyzes the provisions on limited sanity and its criminal legal consequences which a... more The article analyzes the provisions on limited sanity and its criminal legal consequences which are provided for by the draft of the Criminal Code of Ukraine (as of 19.10.2019). Attention is paid to the materials of the working group on the development of the current Criminal Code of Ukraine (1992-2001). Attention is drawn to the controversial aspects of the legislative regulation of limited sanity which were discussed in the Ukrainian parliament during the adoption of the code. Taking into account the achieved level of science of criminal law and forensic psychiatry, the formula of limited sanity has been studied. Additional arguments were put forward in favor of recognizing exclusively mental disorders as a medical criterion, which fully complies with the provisions of the Law of Ukraine «On Psychiatric Care» and the International Statistical Classification of Diseases and Problems Related to Health (ICD-10). Based on the concept of human consciousness formed by science and expert practice, it is proposed to preserve the current description of the intellectual feature of the psychological criterion. The unity of consciousness and will is emphasized, which allows us to propose a change in the approach to describing the intellectual and volitional sign of this criterion. Taking into account the ambiguous approach in science to accounting for limited sanity when imposing a sentence, it is proposed to discuss the optional meaning of this circumstance when mitigating punishment. Attention is drawn to the inadmissibility of maintaining compulsory psychiatric care to the category of criminals recognized as having limited sanity. In support of this, the provisions of national and international legislation are cited, according to which, outside the criminal law field, the provision of such assistance forcibly to persons who do not have a severe mental disorder is strictly prohibited.
Keywords: limited sanity, criteria, signs, punishment, compulsory psychiatric care.

The article is devoted to the analysis of the subjective features of the corpus delicti provided ... more The article is devoted to the analysis of the subjective features of the corpus delicti provided for in Art. 1111 of the Criminal Code of Ukraine, through the analysis of sentences that have entered into force (as of November 1, 2022). According to the information of the Unified State Register of Court Decisions, 89 guilty verdicts under Part 1 of Art. 1111 of the Criminal Code of Ukraine (93.7%) and according to Part 4 of Art. 1111 Criminal Code of Ukraine - 6 (6.3%). Emphasis is placed on the form of guilt when committing collaborative actions, taking into account the test of Art. 1111 of the Criminal Code of Ukraine, criminal legal doctrine and law enforcement practice of the court. The need to establish exclusively direct intent, which must be indicated in the procedural documents, is substantiated.
It was concluded that the courts actually ignore the establishment of the motive and purpose of the collaborative activity. At the same time, it was found that the motives and purpose of the actions taken by the subjects do not have a selfish orientation, but are determined by the denial of the very existence of Ukrainian statehood and the desire of the guilty person to promote the regime of occupation on the territory of Ukraine.
Attention was paid to the features of the subject of collaborative activity, attention was paid to the need to supplement part 4 of Art. 111-1 of the Criminal Code of Ukraine indicating the Ukrainian citizenship of the person committing this crime. Taking into account the materials of judicial practice, the characteristics of the collaborators are provided, taking into account gender, type of occupation and the presence of a criminal record. It was established that in the vast majority of cases, the subjects of criminal offenses for which responsibility is provided for in parts 1 and 4 of Art. 1111 of the Criminal Code of Ukraine, there are men who do not have an official place of employment. In order to achieve the goal of punishment, it is proposed to change the non-alternative sanction of Part 1 of Article 111-1 of the Criminal Code of Ukraine.

This article focuses on the historical factors of social conditioning criminally liable for treas... more This article focuses on the historical factors of social conditioning criminally liable for treason in Ukraine because of the sudden and significant increase in fact of treason in Ukraine for 2014-2015 yy. The basic source of criminal legislation XI to the XVIII century studied, including, Ruska Pravda, Lithuanian Statute of the Grand Duchy of Lithuania 1529, 1566, 1588 and «Rights, which is suing Malorossiya People» in 1743. The background and reasons for constructing the legislator rule of treason found out at every historical stage. The criminal law on treason analyzes in the light of the objective and subjective elements of a crime.У зв’язку із різким та значним зростанням фактів вчинення державної зради в Україні за 2014-2015 рр. у статті вивчено історію виникнення та розвитку норми про державну зраду. Піддано аналізу основні джерела кримінального законодавства з ХІ до XVIII ст. Аналізується розвиток об’єктивних та суб’єктивних ознак злочину, звертається увага на генезис у підх...

This article contains analysis transition to the enemy under martial law or armed conflict as a f... more This article contains analysis transition to the enemy under martial law or armed conflict as a form of state treason. We researched to the genesis of this form of crime in the criminal law of the XV-XX century; analyzed soviet and modern scientist’s terms; established the content of concepts «the enemy», «transition», legal structures «under martial law» and «armed conflict»; studied the signs of transition to the enemy through a particular judgment on the case.Статтю присвячено аналізу переходу на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту. Піддано аналізу точки зору науковців, ураховано судову практику, розглянуто поняття «ворог», «перехід», «умови воєнного стану», «збройний конфлікт». Надано авторське бачення цієї форми державної зради.Статья посвящена анализу перехода на сторону врага в условиях военного положения или в период вооруженного конфликта. Подвергнуты анализу точки зрения ученых, учтена судебная практика, рассмотрены понятия «враг», «переход»...

Сравнительно-правовой анализ законодательного регулирования actio libera in causa в законодательствах зарубежных стран, 2018

Статья посвящена проблеме аctio libera in causa в уголовном праве и ее практическому разрешению в... more Статья посвящена проблеме аctio libera in causa в уголовном праве и ее практическому разрешению в зарубежных странах. В статье внимание акцентировано на основных отличиях законодательного регулировании аctio libera in causa в разных странах. На основе анализа уголовных кодексов разных стран было выделено 2 модели закрепления аctio libera in causa в законодательстве: с указанием конкретного вида и размера наказания и без такого. Сделан вывод, что такая норма применяется на практике в разных странах и является эффективной. Исходя из международного опыта других стран сделан вывод о необходимости законодательного закрепления аctio libera in causa в национальном законодательстве, которая будет иметь также и превентивный характер.

Заохочувальні норми при регламентації державної зради: зарубіжний досвід, 2018

Статтю присвячено дослідженню заохочувальних норм при регламентації державної зради країн романо-... more Статтю присвячено дослідженню заохочувальних норм при регламентації державної зради країн романо-германської, англосаксонської та соціалістичної правових систем, а також пострадянських держав. Виділено передумову та підстави для заохочення; сформульована пропозиція по вдосконаленню національної заохочувальної норми за державну зраду

До питання звільнення від кримінальної відповідальності за державну зраду (ч.2 ст.111 КК України), 2018

Статтю присвячено дослідженню передумови та підстав звільнення від кримінальної відповідальності ... more Статтю присвячено дослідженню передумови та підстав звільнення від кримінальної відповідальності за державну зраду. Вивчено генезис становлення цієї заохочувальної норми. Піддано аналізу точки зору науковців, вивчено судову практику застосування ч. 2 ст. 111 КК України; виокремлено певні труднощі та запропоновані шляхи їх ліквідації.

Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту як одна з форм учинення державної зради, 2017

Статтю присвячено аналізу переходу на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного к... more Статтю присвячено аналізу переходу на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту. Піддано аналізу точки зору науковців, ураховано судову практику, розглянуто поняття «ворог», «перехід», «умови воєнного стану», «збройний конфлікт». Надано авторське бачення цієї форми державної зради.

До питання державної зради у формі шпигунства (ст.111 КК України), 2017

Статтю присвячено державній зраді у формі шпигунства. Вивчено історичні етапи становлення цієї фо... more Статтю присвячено державній зраді у формі шпигунства. Вивчено історичні етапи становлення цієї форми злочину, передбаченого ст. 111 КК України. Піддано аналізу наявну судову практику в Україні за 2014-2017 рр. З урахуванням матеріалів кримінальних проваджень за ст.111 КК України визначені особливості ознак складу шпигунства під час державної зради на сучасному етапі.

Генезис норми про державну зраду в Україні (1845-1960 рр.), 2016

Стаття присвячена актуальній на сьогоднішній день проблемі становлення норми про державну зраду. ... more Стаття присвячена актуальній на сьогоднішній день проблемі становлення норми про державну зраду. Метою статті є комплексне вивчення історії розвитку норми про державну зраду та її становлення шляхом аналізу основних джерел кримінального законодавства з ХІХ ст. до 60 рр. XХ ст. Надається порівняння норм про державну зраду в період Російської імперії та перших десятиліть радянської України, зокрема, визначено їх спільні і відмінні риси. Зроблено висновок про основні тенденції розвитку кримінального законодавства в цій сфері.

Історичні фактори соціальної обумовленості кримінальної відповідальності за державну зраду в Україні (ХI-XVIII ст.), 2016

У зв’язку із різким та значним зростанням фактів вчинення державної зради в Україні за 2014-2015 ... more У зв’язку із різким та значним зростанням фактів вчинення державної зради в Україні за 2014-2015 рр. у статті вивчено історію виникнення та розвитку норми про державну зраду. Піддано аналізу основні джерела кримінального законодавства з ХІ до XVIII ст. Аналізується розвиток об’єктивних та суб’єктивних ознак злочину, звертається увага на генезис у підході покарання винного та підставах звільнення від відповідальності.

До питання про включення до медичного критерію неосудності соматичних захворювань, 2015

У статті висвітлюються коло проблемних питань, пов’язаних із медичним критерієм неосудності у кри... more У статті висвітлюються коло проблемних питань, пов’язаних із медичним критерієм неосудності у кримінальному праві України. На підставі результатів досліджень в галузі медицини та права піддано аналізу обґрунтованість розширення медичного критерію неосудності шляхом включення до нього соматичних захворювань.

Деякі проблеми визначення формули неосудності у кримінальному праві України, 2015

У статті висвітлюються коло проблемних питань визначення формули неосудності у кримінальному прав... more У статті висвітлюються коло проблемних питань визначення формули неосудності у кримінальному праві України. Звертається увага на невідповідність опису медичного критерію неосудності класифікації психічних розладів, що застосовується в Україні. Піддано аналізу питання співвідношення неосудності й обмеженої осудності. Наводяться результати проведення судово-психіатричних експертиз в Україні та виділяються психічні розлади, що характеризують медичний критерій неосудності. Розглянуто дискусійне питання визначення змісту психологічного (юридичного) критерію неосудності.

Памяти профессора Владимира Сергеевича Трахтерова (к 130-летию со дня рождения ученого), 2014

В статье освещены ключевые моменты жизненного и творческого пути профессора В.С. Трахтерова. Проа... more В статье освещены ключевые моменты жизненного и творческого пути профессора В.С. Трахтерова. Проанализированы научные достижения ученого-криминалиста. Определен его вклад в разработку проблем вменяемости и невменяемости в советском уголовном праве. Сделан вывод о значимости деятельности ученого в сохранении и развитии харьковской школы уголовного права.