Рак прекословный (original) (raw)
Июнь 26, 2037
10:31 pm - Эпиграф к ЖЖ
Мысли, собранные здесь, взяты мною из очень большого количества сочинений и сборников мыслей.
Мысли без подписи или взяты мною из сборников, в которых не обозначены их авторы, или принадлежат мне.
Остальные мысли подписаны их авторами, но, к сожалению, когда я выписывал их, я не обозначал точно, из какого именно сочинения они взяты. [...]
Я желал бы, чтоб читатели испытали при ежедневном чтении этой книги то же благотворное, возвышающее чувство, которое я испытал при ее составлении и продолжаю испытывать теперь как при ежедневном чтении ее, так и при работе над улучшением ее второго издания.
(Л.Н.Толстой. Предисловие к "Кругу чтения")
"Покойный был замечательным стилистом..."
(24 комментария | Оставить комментарий)
Ноябрь 19, 2024
08:43 pm - 3925
(c) Нікіта Тітов
Ноябрь 8, 2024
09:48 pm - Київ, якого ми (на щастя) не побачили
Знайшлася газетна вирізка – судячи за зворотом (обстріл Порт-Саїда, провокація американських наймитів біля Бранденбурзьких воріт), це листопад 1956-го.
Ось що ми могли би мати на Володимирській гірці!
(4 комментария | Оставить комментарий)
12:36 pm - We will progressive rock you
(Музика.)
– Це що, «Пінкú»?
– Коли звучить як «Пінк Флойд», але не «Пінк Флойд» – це «Кінґ Крімсон».
(«Starless», 12-хвилинна версія.)
(1 комментарий | Оставить комментарий)
Ноябрь 7, 2024
08:10 pm - Це не Шекспір
Є відомий «принцип тринадцятого удару»: «Якщо годинник пробив тринадцять разів, це не означає, що останній удар був помилковим; це викликає сумніви і в дванадцяти попередніх».
Це до того, що я погортав книжку Емми Сміт «This Is Shakespeare» (2019). Саме погортав, ближче знайомитися не захотілося, і ось чому.
В передмові Сміт звертає увагу на той абсолютно неочевидний факт, що п’єси Шекспіра можна інтерпретувати, читати і ставити по-різному! Там є «пробіли», котрі можна заповнювати, як завгодно! (Скільки років тому Інґарден написав «Конкретизацію літературного твору»? І, до речі, пояснив, чому «як завгодно» не вийде, вирішивши парадокс «штанів Араґорна» задовго до його виникнення.)
А далі ось що: «I don’t have a grand theory of Shakespeare to inculcate, still less do I think I have access to what Shakespeare meant. (Confession: I don’t really care what he might have meant, and nor should you.)»
«Що хотів сказати автор», ми справді не знаємо. А от «що означав текст у момент створення» – визначити можна з певною точністю. І які межі інтерпретації накладає текст, теж з’ясувати цілком можна. Коли Сартр чи Ануй хотіли вийти за ці межі, вони не ставили Есхіла і Софокла, а писали «Мух» і «Антігону». Та й коли Шекспір захотів зробити іншого «Гамлета», він зробив свого, іншого «Гамлета», а не влаштував новаторську постановку п’єси-попередниці.
(5 комментариев | Оставить комментарий)
Ноябрь 6, 2024
11:50 pm - The Handmaid's Tale
(У стрічці вчергове згадали «Оповідь служниці».)
Приємно самому додумуватися до того, що, як виявляється, є загальником. Я зауважив, що у структури роману Етвуд є цілком конкретний прототип: рукопис, написаний жінкою, яка живе в тоталітарному суспільстві, знайдений, виданий і прокоментований уже після того, як це суспільство нарешті гигнулося. «Залізна п’ята» Джека Лондона (1908).
Погуглив. Звісно, про це тільки лінивий не писав.
*
«Оповідь служниці» свого часу номінували на низку фантастичних премій (бо антиутопії – нагадаю про всяк випадок – це аристократичне відгалуження НФ, яке з усіх сил намагалося забути про своє плебейське коріння). Роман отримав лише одну нагороду – британську премію Артура Кларка; більшість відзнак того року зібрав «Speaker for the Dead» Орсона Скотта Карда. І правильно, до речі.
А потім мстива Етвуд твердила, що НФ – це насправді «про говірких кальмарів у глибокому космосі» (і продовжувала писати НФ).
Ноябрь 4, 2024
07:53 pm - Шевченківка-2025
Завершилося висування творів на Шевченківську премію 2025 року. Є з чого вибирати (і це буде непросто!), лише в «Кіномистецтві» самотньо стоїть єдиний номінант – жахливий «Довбуш». Таке враження, що після цьогорічного неприсудження премії в кінономінації її просто бойкотують. «Літературознавство й мистецтвознавство» могло бути різноманітнішим – що теж недивно після того ж таки цьогорічного неприсудження. На музиці й мистецтві не знаюся, але серед номінантів є ті, чия перемога мене порадує. Жодної з книжок, номінованих цього року, – художніх, публіцистичних і літературознавчих – я не читав повністю, але багато що принаймні гортав. У художці – як завжди, кілька гідних імен і хвиля спілчансько-просвітянської графомані (є, на жаль, і графоманія воєнна). Триматиму кулаки за Юрія Тарнавського: нічого не знаю про його номінований роман, але ж, об’єктивно, класик із класиків.
Традиційно – трохи статистики. Музикантів, художників, діячів кіно і театру не чіпаю, а от щодо тих, хто пише літерами:
Багато хто з номінантів – не новачки на теренах Шевченківки. Повних даних на сайті премії немає, списки лише з 2012 року, тому перед кожним числом слід подумки додавати «принаймні».
Отже, (принаймні) вшосте номінуються Михайло Пасічник і Віктор Терен,
уп’яте – Віктор Жадько,
вчетверте – Микола Павленко, Людмила Тарнашинська, Анатолій Шкуліпа,
утретє – Валерій Бітаєв, Світлана Короненко, Костянтин Мордатенко,
ще одинадцятеро – вдруге
і дев’ятнадцятеро – здається, вперше.
Ноябрь 3, 2024
Ноябрь 2, 2024
(1 комментарий | Оставить комментарий)
Ноябрь 1, 2024
(1 комментарий | Оставить комментарий)
Октябрь 31, 2024
07:38 pm - Чортівня
На каналі «Пороблено» Дар'я Анцибор розмовляє з Володимиром Галайчуком про чорта в народних переказах.
*
Минулого року, коли я постив фольклорні тексти про нашу демонологію (див. за тегом fields_ukr), мене не раз питали, а чи не буде з цього якоїсь книжки.
Буде.
Сподіваюся, незабаром.
Вважайте це геловінським тізером.
Октябрь 29, 2024
10:54 pm - Стус
Зі сторінки видавництва «Смолоскип» у ФБ:
*
За підтримки компанії МХП з’явиться Повне зібрання творів Василя Стуса
29 жовтня у Музеї Тараса Шевченка в Києві відбулася презентація проєкту видання Повного зібрання творів Василя Стуса.
Роботу з підготовки та видання Повного зібрання розпочинає Стус.Центр, спільно з кафедрою літературознавства імені В. Моренця Національного університету «Києво-Могилянська академія», Благодійним фондом «МХП — Громаді» та видавництвом «Смолоскип».
Директор Стус.Центру та Музею Шевченка Дмитро Стус розповів, що майбутнє Повне зібрання творів Василя Стуса орієнтовно налічуватиме 14-15 томів. Воно міститиме всі наявні твори Василя Стуса, включно з варіантами текстів, незавершеними та ранніми текстами, наново звіреними з рукописними оригіналами. Це безпрецедентна робота на кілька років. Також він наголосив на необхідності комплексного вивчення спадку Василя Стуса та представив практичні кроки ініціативи Стус.Центру в цьому напрямку: на сайті stus.center зібрано багатий матеріал – тексти, біографічні та бібліографічні матеріали, рідкісні світлини.
[...]
Октябрь 28, 2024
11:26 pm - Коментування
Антологія сучасної української поезії. І. Поети 1920-их років / Редакція й вступна стаття Є.Ю. Пеленського. Львів, 1936.
Деякі примітки:
Альцеста: в гр. мітології, донька царя Пелія. [Йдеться про героїню Йогансена.]
Балада: літературний твір про надприродні єства.
Бароковий: помітно копуластий і багато оздоблений.
Дедал: у грецьких віруваннях — винахідник літака.
Естокада: удар у бою шаблями. [«Романтика моя залізних естокад!»]
Жонглер: зручний штукар.
Кармелюк: славний опришок XVII в.
Лукроза: село в Київщині.
Персеїди: сузір'я в північній півкулі з 136 зірок.
Третя Рота: дільниця Киева.
(1 комментарий | Оставить комментарий)
Октябрь 27, 2024
10:13 pm - Заплутані всесвіти
Є чимало письменників, більша частина доробку яких розповідає про same universe – від Бальзака до Фолкнера; і не дивно, якщо всесвіт цей містить суперечності (в руку чи в ногу був поранений Ватсон? які родинні зв’язки Ікемотубе й Ісетібеги, індіанських вождів Йокнапатофи?). Причини різні: у Фолкнера це орієнтація на міф, у Дойла – неуважність, у Ле Ґуїн чи Стругацьких – принципове небажання вибудовувати послідовну хронологію. Є ще Воннеґут, з його Кілґором Траутом, Еліотом Роузвотером, містом Іліум і планетою Тральфамадор – тільки в кожній книжці вони трохи інші.
І ще є Джон Краулі.
В обмеженій (автографованій) частині ювілейного видання роману «Маленький, великий» надруковано нове оповідання "An Apologue" (насправді – досить давнє: Краулі розповідав про нього, ще коли 2007 року приїздив у Київ). Я його не читав, але щойно про цей твір написав Джон Клют, і ось що виходить:
«Аполог» (2024) натякає на те, що «Ка» (2015), міфічна історія світу людей і ґав, – це книга, яку написав Джон Дрінквотер, батько й тесть головних героїв «Маленького, великого» (1981). В оповіданні «Новина» (1983) анонімний протагоніст сидить у Сьомому святому барі й грилі – одній з ключових локацій «МВ» – й обмірковує книгу, котра, очевидно, стане тетралогією «Египет» (1987–2007), в останньому томі якої нью-йоркці на початку 1980-х поголовно читають новий бестселер, товсту книгу про фейрі, тобто «МВ».
І все це колись буде українською. Мабуть.
(Цитата з Клюта: «In "An Apologue", a fifteen-page story published as an appendix to limited editions of the much-delayed publication of the revised Little, Big, Crowley makes it clear that Ka: Dar Oakley in the Ruin of Ymr (2017) may be thought of as a tale told by John Drinkwater, who writes Burgess-like fables for children; the connection casts a glow over Ka in particular, but this "story ... for another day", even though Dar Oakley is named in the "Apologue", cannot plausibly be deemed a sequel to _Little, Big_».)
Октябрь 26, 2024
08:19 pm - "Вітаю вас! — поїхав Іван Іванович"
Якщо видавництво викладає демо-уривок книжки і там є фраза «…іронічно-самознущально подумав Дмитро», цим воно доводить лише, що економить на редакторах, а не те, що книжку треба купувати.
07:35 pm - Борсук
Просто Ніл Ґейман у 2014 році косплеїть пана Борсука з "Вітру у верболозі".
Октябрь 25, 2024
11:43 pm - До дня української писемності і мови
Михайль Семенко
БАЖАННЯ
Я хочу кождий день
все слів нових
Я хочу кождий день
все слів нових
Я хочу кождий день
все слів нових.
17–ІІ. 914. Київ
(Вперше опубл. у "Кобзарі" 1924 року.)
Октябрь 24, 2024
11:56 pm - Перекладачі і слова
Анатоль Перепадя у спогадах про Кочура розповів, що цькування перекладачів у 1970-ті роки почалося з «обурених листів трудящих»: «Хто А. Перепадя? Гуцул? Емігрант з 1917 року? Він з Західної України? Котляревський, Шевченко, Панас Мирний, Нечуй-Левицький і т. д. 100–200 років тому могли так писати. Тут слова минулого і позаминулого століття, давно забуті, тут – ну що хочете є». Трудящий читач не полінувався виписати з перекладу Екзюпері 114 незрозумілих слів. Серед них: «філіжанка, попри, пучка, рамена, валіза, ворочок, погідний, терени, покрівці, пал, борня, статки, досвіток, осяйний, герць, ґраму[з]ляти, карк, потопельник, розпука, шляхетний, видиво, достойник, легіт, глузд, журкіт, ряхтіти, курій, келих, звіздар, згуба, шкаралуща».
А Микола Мещеряк, «перекладач із англійської та французької, вигнаний з редакції “Всесвіту” за плагіат» [тоді плагіаторів зі «Весвіту» гнали… – _p_g_], писав такі цидулки: «Хай спробують вони афішувати як “шедевр” оту бридку наругу над українською мовою та світовою літературою – “Бекамерон” [sic] Лукаша».
Октябрь 23, 2024
07:42 pm - Помер Аркадій Штипель
Світла пам'ять
*
бач, мерехтить вогнями чималенький
чубатий космос густоземляний
аж доки не зведе з-попід поли
до срібних цвяхів золоті обценьки
бо ж я люблю словесні витребеньки:
диви, он сонце котить повз лани
шо взимку хвацько взує ковзани
та й кидатиме світла оберемки
що йому наші «стій!» чи «кроком руш!»
троянд зухвалих, характерниць руж
дивами вабимося в давній альфабеті
блукаючи між зламів та вузлів
поки земля спливає по землі
землею в українському сонеті
*
Над кiстяками запорожцiв
що вкритi порохом столiть,
що чорним пилом запорошенi,
зоря iржавая стоїть.
Стоїть шаблюка, геть iржава
од кровi, вiтру та води.
Горить ганьба, палає слава,
лунає вiдчуття бiди
колишньої… İ свiт за очi,
i очi в свiт нових надiй,
що ржа прийдешня не проточить
твiй заговорений набiй.