Inna Livytska | RWTH Aachen University (original) (raw)
Uploads
Videos by Inna Livytska
Video-recording of the presentation at the 6 European Narratology Network Conference in Riga, Lat... more Video-recording of the presentation at the 6 European Narratology Network Conference in Riga, Latvia, 15-16 September 2021
5 views
Conference Presentations by Inna Livytska
Program for the International Conference on Narrative, 1-4 March, 2023, Dallas, TX, US
Conference proceedings, 2022
Gatherings in Biosemiotics
Conference Program, 2021
‘GASLIGHT’ NARRATIVES IN VIRTUAL LANDSCAPES: NARRATOLOGICAL IMPLICATIONS OF TECHNOLOGICALLY MEDIA... more ‘GASLIGHT’ NARRATIVES IN VIRTUAL LANDSCAPES:
NARRATOLOGICAL IMPLICATIONS OF TECHNOLOGICALLY
MEDIATED AND IMMERSIVE MEDIA
Feedback and evaluation: critiques and challenges of teaching EFL academic writing
This paper focuses on the after-life of writing, that is, after the writing has taken place and w... more This paper focuses on the after-life of writing, that is, after the writing has taken place and we have a written product in front of the addressee. In recent years, with a major paradigm shift in assessment and evaluation in English language
teaching, writing assessment informed primarily by a product and summative orientation, is considered increasingly
inadequate. Such assessment, which focuses on measurement – i.e. marking, monitoring and checking, fails to capture the
formative potential of assessment for promoting learning. A formative approach to assessment, on the other hand, focuses
more on discovering, diagnosing and understanding, as well as the opportunities assessment provides to improve teaching
and learning. To enhance the potential of formative assessment in the writing classroom, it is essential that classroom
assessment practices be geared towards effective student learning by raising their self-monitoring and consciousness for
their progress in learning. It provides the impetus for this study, which investigates an EFL teacher's attempt to find a better way of providing students’ writing evaluation in order to enhance effective writing.
Key Words: Writing evaluation and assessment, peer-review feedback, teacher’s feedback, self-monitoring, self-evaluation
Teaching Documents by Inna Livytska
Scientific paper, 2019
An absolutely special area of studies in Author-Text-Reader connection concerns the questions of ... more An absolutely special area of studies in Author-Text-Reader connection concerns the questions of qualia and empathy in their paradigmatic relations. Empirically proven human responses to seeing the suffering of other people showed firing neurons in such a way as if the humans were suffering themselves (Cobley, 2014). While speculations on empathy in narratives are more likely to express the statement "I feel what you feel" (e.g. suffering and pain), qualia, in its turn, represents the way how people feel and experience the world (Herman, 2010), as a sort of "story world" creation. Fiction stories and fictional minds of characters are based on the same reasoning protocols, schematas, chunks or frames as the readers' psychological reasoning in every day life, turning the reading process into a "mind reading" (Zunshine,2012). Most important, the reader's identification with the fictional character and his/her suffering is one of the reading strategies leading to empathy. Surprisingly, but due to empathy, some flat characters become dynamic in the reader's interpretation. On the other hand, the empathetic effect may intervene into "a story world" creation and change the indexes of polarization among the fictional characters, subjecting the theory of empathy to serious criticism (Keen, 2007). Representation of suffering in fiction through the notions of empathy may misguide the reader and undermine the typical functions of the character, causing misreading of typical psychological reactions (e.g. ironical laugh and genuine laugh, or tears of joy and pain, etc.). Special modifying effect on "storyworld" creation by the reader belongs to timing and context, as crucial constituent parts of experiential development of a human, representing his/her Umwelt (von Uexküll, 2001). From this semiotic perspective in postclassical narratology, suffering as a fiction born emotion arises from the system of signs and what makes up signs, from a possible world of illusion and interpretation in a comparative study of Umwelten as semiotics and inner modelling (Cobley, 2010; 2014).
Методичні рекомендації мають на меті допомогти студентам підготуватися до складання ... more Методичні рекомендації мають на меті допомогти студентам підготуватися до складання
комплексного державного іспиту з англійської мови (рівень: Спеціаліст) та розкривають основні
вимоги до володіння студентами мовленнєвими навичками з англійської мови, методичні
рекомендації щодо виконання завдань комплексного іспиту зі спеціальності та базові вимоги з
методики викладання іноземної мови. Методичний матеріал укладено відповідно до вимог
державного освітнього стандарту вищої освіти, галузевого стандарту вищої освіти та «Програми з
англійської мови для університетів/інститутів (п’ятирічний курс навчання)» /С.Ю. Ніколаєва,
М.І.Соловей та ін. – К.: держ. лінгв. ун-т, 2001.
Видання стимулюватиме та мотивуватиме самостійну роботу студентів спрямовану на
оволодіння мовним матеріалом, методикою викладання предмету та формування умінь та навичок
майбутнього вчителя іноземної мови.
Посібник призначений для студентів старших курсів (5 курс) факультетів іноземних мов
( Спеціалізація: англійська мова), які вивчають англійську мову як другий фах.
Papers by Inna Livytska
Науковий вісник ДДПУ імені Івана Франка. Серія: Філологічні науки (мовознавство), 2020
Київський національний університет імені Тараса Шевченка У статті висвітлено лінгво-біо-семіотичн... more Київський національний університет імені Тараса Шевченка У статті висвітлено лінгво-біо-семіотичну методологію аналізу ключового для сучасної лінгвістики поняття суб'єктності в наративному дискурсі. Критичний аналіз літератури дав змогу виявити недостатність лінгвосеміотичих досліджень категорії суб'єктності як емерджентного феномену. Розкрито лінгвосеміотичну сутність категорії суб'єктності в наративному дискурсі, виявлено шляхи та форми її матеріалізації. З опертям на методологію дослідження поетики наративу, визначення когнітивних рівнів пізнання когнітивістикою та позиціювання діалогічної природи людської особистості в психоаналітичній філософії сформовано суто поетичну модель суб'єктності в наративному дискурсі. У результаті дослідження, по-перше, установлено перспективність інтеграційного підходу до категорії суб'єктності. Інтеграційний підхід передбачає застосування методології модельованих систем до аналізу знакових утворень та наративного дискурсу зокрема. По-друге, ключовим актором смислоутворення в процесі міжсуб'єктної взаємодії визнано суб'єкта-спостерігача. Семіотичну роль суб'єкта-спостерігача репрезентовано в подвійній моделі інтерпретації об'єкта: з одного боку, модель вміщує відношення суб'єкта-спостерігача до репрезентамену, а з другого-відношення до безпосереднього знака поза полем інтерпретації. Визначено динамічний характер суб'єктності як певного наративого конструкта, який формується в процесі розгортання дискурсу та залежить від процесу «мовотворення» (термін У. Матурани) та холійності чи дискретності об'єкта знака. З'ясовано, що реалізації процесу «мовотворення» сприяє попередній досвід суб'єктів, у якому накопичено еволюційні знання про світ. Установлено, що ознакою міжсуб'єктного «мовотворення» в наративному дискурсі постає її консенсуальний характер, який дає змогу суб'єктам залишатися у спільному комунікативному полі та продукувати гіпотези щодо правильності чи хибності своїх інтерпретацій, тобто застосувати абдуктивне міркування. Саме абдукція як форма гіпотетичного міркування визначає динаміку смислоутворення, окреслюючи рух від первинного (сенсорного) рівня моделювання до третинного (рівня символічної інтерпретації). Ключові слова: суб'єкт-оглядач, наратив, антропоцентризм, біо-кібер-семіотика, аутопоезис. Livytska I. A. Linguo-bio-semiotic methodology of analyzing subjectivity in narrative discourse. The paper highlights the linguo-bio-semiotic methodology of analyzing subjectivity in narrative discourse. It addresses the necessity of underrepresented researches of linguo-semiotic nature of subjectivity as an emergent phenomenon, as it has been concluded after a critical review of the previous research. Thus, the paper disclosed the semiotic essence of subjectivity in the narrative discourse and articulated adequate means and ways of its materialization. Applying the methodology of narrative poetics analysis, definition of cognitive levels of knowledge acquisition by cognitive linguistics, and recognition of the dialogical nature of the personality in analytical philosophy, an autopoietic model of subjectivity in narrative discourse has been suggested. Firstly, the results of the research have prompted the efficiency of analysis of subjectivity. The integrated approach integrates the application of the methods of the modeling system to the analysis of complex sign systems, including narrative discourse. Secondly, the key agency in the meaning creation in the intersubjective interaction is ascribed to the subject-observer. The model of the subject-observer is represented in a form of double interpretation. On the one hand, it incorporates the relation of the sign vehicle and the representamen, and, on the other, its relation to the sign itself outside the level of interpretation. The dynamic character of the subject as a certain type of narrative construct has been observed, which is constructed in the process of narrative unfolding, counts on the "languaging" (in H. Maturana's terms), and holistic or discrete quality of the object. "Languaging" as a process becomes real due to its bound relation to the prior experience of the subjects, knowledge, which has been accumulated during the evolutionary development of the human being. A distinctive quality of intersubjective "languaging" lies in its consensual nature, which permits the subjects to stay in a shared communicative field, while generating multiple hypotheses concerning the truth or false outcome of their interpretation, i.e. apply abductive reasoning. It is due to abduction as a form of hypothetic reasoning that the dynamics of meaning creation runs from the level of firstness (i. e. sensorial level) to the level of thirdness in the model (i. e. the level of symbolic interpretation).
Авторка статті робить спробу розмежування та окреслення ключових понять сучасної методики навчанн... more Авторка статті робить спробу розмежування та окреслення ключових понять сучасної методики навчання іноземних мов «традиційного та альтернативного видів оцінювання», покликаних сприяти процесу формування іншомовної комунікативної компетенції на початковому етапі навчання іноземної мови у ВНЗ.The author of the article makes an attem pt at differentiating and defining key notions of foreign language methodology theory, such as “traditional and alternative assessment”, which serve the process of formation of the foreign language communicative competence on the first stage of learning at high education institution
КДПУ ім. В. Винниченка, 2011
South archive (philological sciences), 2019
У статті подано аналітичний огляд сучасних теорій наративу та ключового поняття наративності, які... more У статті подано аналітичний огляд сучасних теорій наративу та ключового поняття наративності, які стрімко увійшли в наукову гуманітарну парадигму сучасного знання з кінця минулого століття, кардинально змінивши класичне розуміння наративу як звичайної теорії оповіді "storytelling". Мета роботи полягає у з'ясуванні сутності наративу як способу представлення дійсності шляхом аналітичного узагальнення впливових теорій наративності в контексті дискусії між «природньою» та «штучною» наратологією як наріжної проблеми сучасної епістемології пізнання. Методи. В основу огляду покладено системний підхід, який полягає у комплексному дослідженні наративу; для аналізу теоретичних викладок та гіпотез теорії наративності використано аналітико-інтерпретативний метод, що у поєднанні з історичним методом дослідження дозволив прослідкувати розвиток теорій наративності та виокремлення наратології в окрему галузь літературознавства. Результати. У ході аналітичного розгляду провідних теорій наративності було помічено суттєвий вплив інтерпретативного повороту в соціальних науках на формування синергійного підходу до аналізу наративного дискурсу та наративного способу пізнання як нової епістемології знання. Встановлено, що завдяки синергії наукових підходів та взаємодії літературознавства з психологією, семіотикою, філософією та естетикою кінця минулого століття, сучасні теорії наративу змістили акцент аналізу з текстового на змістовий план вираження взаємодії знакових систем, представлених категорією суб'єктності. Суб'єктність як цілеспрямована діяльність є категорією буття, пізнання та сприймання, яка інкрустована в культурі як динамічна сутність, Umwelt, та визначає спектр реакцій, асоціацій та межі когнітивного простору сприймання та смислоутворення окремого художнього тексту свідомістю читача. Саме таке розуміння суб'єктності покладено в основу семіотичного трактування знакових систем як самоорганізаційних єдностей (В. Александер, К. Калл, П. Коблі, Ю. Лотман, Ч. Пірс) та тексту як біологічної живої сутності, яка виникає та рухається в телеологічному ключі від «причини» до «цілі» як емерджентний феномен дало поштовх до виникнення нового напряму досліджень наративу-біосеміотики (Т. Себеок, Я. фон Еукскюль). Висновки. Сучасна теорія наративу є багатогранною завдяки інтегративному характеру сучасної епістемології, утвореної в результаті трансформації естетичних та наукових парадигм. Водночас зміна форм, методів та шляхів аналізу наративності була викликана необхідністю перегляду неефективних структуралістських підходів. Ключову роль у формуванні сучасної багатоаспектної теорії наративу відіграла семіотика як наука про знакові системи, що дозволило інтегрувати різні напрями наукового знання (біологію, лінгвістику, психологію та філософію) у відносно цілісний підхід, що сприяло появі нового напряму досліджень наративу-біосеміотики (Т. Себеок, Я. фон Еукскюль). Ключові слова: посткласична наратологія, суб'єктність, телеологія, біосеміотика.
У статті розглядаються питання гендерної спрямованості політичного дискурсу в стилістичному аспек... more У статті розглядаються питання гендерної спрямованості політичного дискурсу в стилістичному аспекті. Пропонується аналіз гендерних маркерів та вербальних кліше формування цих маркерів в сучасному англомовному політичному дискурсі. Ключові слова: вербалізація, гендер, гендерний маркер, вербальні домінанти, політичний дискурс, стилістичний аспект. ТНе агіісіе сіеаіз т ік іке диевііот о/зіуіізііс §епсІег гергезепґаґіоп іп іке роїіґісаі сіізсоигзе. Тке апаїузіз о/ §епсіег тагкегз апсІ уегЬаІ сііскез із геаіііесі оп іке ехатріез о /іке тосІегп Еп §1ізк роїііісаі сіізсоигзе. Кеу м?ог(Ї5: уегЬаІігаґіоп, §епсІег, §епсІег тагкег, уегЬаІ сіотіпапії, роїіґісаі сіізсоигзе, зіуіізііс азресі.
КДПУ ім. В. Винниченка, 2013
Video-recording of the presentation at the 6 European Narratology Network Conference in Riga, Lat... more Video-recording of the presentation at the 6 European Narratology Network Conference in Riga, Latvia, 15-16 September 2021
5 views
Program for the International Conference on Narrative, 1-4 March, 2023, Dallas, TX, US
Conference proceedings, 2022
Gatherings in Biosemiotics
Conference Program, 2021
‘GASLIGHT’ NARRATIVES IN VIRTUAL LANDSCAPES: NARRATOLOGICAL IMPLICATIONS OF TECHNOLOGICALLY MEDIA... more ‘GASLIGHT’ NARRATIVES IN VIRTUAL LANDSCAPES:
NARRATOLOGICAL IMPLICATIONS OF TECHNOLOGICALLY
MEDIATED AND IMMERSIVE MEDIA
Feedback and evaluation: critiques and challenges of teaching EFL academic writing
This paper focuses on the after-life of writing, that is, after the writing has taken place and w... more This paper focuses on the after-life of writing, that is, after the writing has taken place and we have a written product in front of the addressee. In recent years, with a major paradigm shift in assessment and evaluation in English language
teaching, writing assessment informed primarily by a product and summative orientation, is considered increasingly
inadequate. Such assessment, which focuses on measurement – i.e. marking, monitoring and checking, fails to capture the
formative potential of assessment for promoting learning. A formative approach to assessment, on the other hand, focuses
more on discovering, diagnosing and understanding, as well as the opportunities assessment provides to improve teaching
and learning. To enhance the potential of formative assessment in the writing classroom, it is essential that classroom
assessment practices be geared towards effective student learning by raising their self-monitoring and consciousness for
their progress in learning. It provides the impetus for this study, which investigates an EFL teacher's attempt to find a better way of providing students’ writing evaluation in order to enhance effective writing.
Key Words: Writing evaluation and assessment, peer-review feedback, teacher’s feedback, self-monitoring, self-evaluation
Scientific paper, 2019
An absolutely special area of studies in Author-Text-Reader connection concerns the questions of ... more An absolutely special area of studies in Author-Text-Reader connection concerns the questions of qualia and empathy in their paradigmatic relations. Empirically proven human responses to seeing the suffering of other people showed firing neurons in such a way as if the humans were suffering themselves (Cobley, 2014). While speculations on empathy in narratives are more likely to express the statement "I feel what you feel" (e.g. suffering and pain), qualia, in its turn, represents the way how people feel and experience the world (Herman, 2010), as a sort of "story world" creation. Fiction stories and fictional minds of characters are based on the same reasoning protocols, schematas, chunks or frames as the readers' psychological reasoning in every day life, turning the reading process into a "mind reading" (Zunshine,2012). Most important, the reader's identification with the fictional character and his/her suffering is one of the reading strategies leading to empathy. Surprisingly, but due to empathy, some flat characters become dynamic in the reader's interpretation. On the other hand, the empathetic effect may intervene into "a story world" creation and change the indexes of polarization among the fictional characters, subjecting the theory of empathy to serious criticism (Keen, 2007). Representation of suffering in fiction through the notions of empathy may misguide the reader and undermine the typical functions of the character, causing misreading of typical psychological reactions (e.g. ironical laugh and genuine laugh, or tears of joy and pain, etc.). Special modifying effect on "storyworld" creation by the reader belongs to timing and context, as crucial constituent parts of experiential development of a human, representing his/her Umwelt (von Uexküll, 2001). From this semiotic perspective in postclassical narratology, suffering as a fiction born emotion arises from the system of signs and what makes up signs, from a possible world of illusion and interpretation in a comparative study of Umwelten as semiotics and inner modelling (Cobley, 2010; 2014).
Методичні рекомендації мають на меті допомогти студентам підготуватися до складання ... more Методичні рекомендації мають на меті допомогти студентам підготуватися до складання
комплексного державного іспиту з англійської мови (рівень: Спеціаліст) та розкривають основні
вимоги до володіння студентами мовленнєвими навичками з англійської мови, методичні
рекомендації щодо виконання завдань комплексного іспиту зі спеціальності та базові вимоги з
методики викладання іноземної мови. Методичний матеріал укладено відповідно до вимог
державного освітнього стандарту вищої освіти, галузевого стандарту вищої освіти та «Програми з
англійської мови для університетів/інститутів (п’ятирічний курс навчання)» /С.Ю. Ніколаєва,
М.І.Соловей та ін. – К.: держ. лінгв. ун-т, 2001.
Видання стимулюватиме та мотивуватиме самостійну роботу студентів спрямовану на
оволодіння мовним матеріалом, методикою викладання предмету та формування умінь та навичок
майбутнього вчителя іноземної мови.
Посібник призначений для студентів старших курсів (5 курс) факультетів іноземних мов
( Спеціалізація: англійська мова), які вивчають англійську мову як другий фах.
Науковий вісник ДДПУ імені Івана Франка. Серія: Філологічні науки (мовознавство), 2020
Київський національний університет імені Тараса Шевченка У статті висвітлено лінгво-біо-семіотичн... more Київський національний університет імені Тараса Шевченка У статті висвітлено лінгво-біо-семіотичну методологію аналізу ключового для сучасної лінгвістики поняття суб'єктності в наративному дискурсі. Критичний аналіз літератури дав змогу виявити недостатність лінгвосеміотичих досліджень категорії суб'єктності як емерджентного феномену. Розкрито лінгвосеміотичну сутність категорії суб'єктності в наративному дискурсі, виявлено шляхи та форми її матеріалізації. З опертям на методологію дослідження поетики наративу, визначення когнітивних рівнів пізнання когнітивістикою та позиціювання діалогічної природи людської особистості в психоаналітичній філософії сформовано суто поетичну модель суб'єктності в наративному дискурсі. У результаті дослідження, по-перше, установлено перспективність інтеграційного підходу до категорії суб'єктності. Інтеграційний підхід передбачає застосування методології модельованих систем до аналізу знакових утворень та наративного дискурсу зокрема. По-друге, ключовим актором смислоутворення в процесі міжсуб'єктної взаємодії визнано суб'єкта-спостерігача. Семіотичну роль суб'єкта-спостерігача репрезентовано в подвійній моделі інтерпретації об'єкта: з одного боку, модель вміщує відношення суб'єкта-спостерігача до репрезентамену, а з другого-відношення до безпосереднього знака поза полем інтерпретації. Визначено динамічний характер суб'єктності як певного наративого конструкта, який формується в процесі розгортання дискурсу та залежить від процесу «мовотворення» (термін У. Матурани) та холійності чи дискретності об'єкта знака. З'ясовано, що реалізації процесу «мовотворення» сприяє попередній досвід суб'єктів, у якому накопичено еволюційні знання про світ. Установлено, що ознакою міжсуб'єктного «мовотворення» в наративному дискурсі постає її консенсуальний характер, який дає змогу суб'єктам залишатися у спільному комунікативному полі та продукувати гіпотези щодо правильності чи хибності своїх інтерпретацій, тобто застосувати абдуктивне міркування. Саме абдукція як форма гіпотетичного міркування визначає динаміку смислоутворення, окреслюючи рух від первинного (сенсорного) рівня моделювання до третинного (рівня символічної інтерпретації). Ключові слова: суб'єкт-оглядач, наратив, антропоцентризм, біо-кібер-семіотика, аутопоезис. Livytska I. A. Linguo-bio-semiotic methodology of analyzing subjectivity in narrative discourse. The paper highlights the linguo-bio-semiotic methodology of analyzing subjectivity in narrative discourse. It addresses the necessity of underrepresented researches of linguo-semiotic nature of subjectivity as an emergent phenomenon, as it has been concluded after a critical review of the previous research. Thus, the paper disclosed the semiotic essence of subjectivity in the narrative discourse and articulated adequate means and ways of its materialization. Applying the methodology of narrative poetics analysis, definition of cognitive levels of knowledge acquisition by cognitive linguistics, and recognition of the dialogical nature of the personality in analytical philosophy, an autopoietic model of subjectivity in narrative discourse has been suggested. Firstly, the results of the research have prompted the efficiency of analysis of subjectivity. The integrated approach integrates the application of the methods of the modeling system to the analysis of complex sign systems, including narrative discourse. Secondly, the key agency in the meaning creation in the intersubjective interaction is ascribed to the subject-observer. The model of the subject-observer is represented in a form of double interpretation. On the one hand, it incorporates the relation of the sign vehicle and the representamen, and, on the other, its relation to the sign itself outside the level of interpretation. The dynamic character of the subject as a certain type of narrative construct has been observed, which is constructed in the process of narrative unfolding, counts on the "languaging" (in H. Maturana's terms), and holistic or discrete quality of the object. "Languaging" as a process becomes real due to its bound relation to the prior experience of the subjects, knowledge, which has been accumulated during the evolutionary development of the human being. A distinctive quality of intersubjective "languaging" lies in its consensual nature, which permits the subjects to stay in a shared communicative field, while generating multiple hypotheses concerning the truth or false outcome of their interpretation, i.e. apply abductive reasoning. It is due to abduction as a form of hypothetic reasoning that the dynamics of meaning creation runs from the level of firstness (i. e. sensorial level) to the level of thirdness in the model (i. e. the level of symbolic interpretation).
Авторка статті робить спробу розмежування та окреслення ключових понять сучасної методики навчанн... more Авторка статті робить спробу розмежування та окреслення ключових понять сучасної методики навчання іноземних мов «традиційного та альтернативного видів оцінювання», покликаних сприяти процесу формування іншомовної комунікативної компетенції на початковому етапі навчання іноземної мови у ВНЗ.The author of the article makes an attem pt at differentiating and defining key notions of foreign language methodology theory, such as “traditional and alternative assessment”, which serve the process of formation of the foreign language communicative competence on the first stage of learning at high education institution
КДПУ ім. В. Винниченка, 2011
South archive (philological sciences), 2019
У статті подано аналітичний огляд сучасних теорій наративу та ключового поняття наративності, які... more У статті подано аналітичний огляд сучасних теорій наративу та ключового поняття наративності, які стрімко увійшли в наукову гуманітарну парадигму сучасного знання з кінця минулого століття, кардинально змінивши класичне розуміння наративу як звичайної теорії оповіді "storytelling". Мета роботи полягає у з'ясуванні сутності наративу як способу представлення дійсності шляхом аналітичного узагальнення впливових теорій наративності в контексті дискусії між «природньою» та «штучною» наратологією як наріжної проблеми сучасної епістемології пізнання. Методи. В основу огляду покладено системний підхід, який полягає у комплексному дослідженні наративу; для аналізу теоретичних викладок та гіпотез теорії наративності використано аналітико-інтерпретативний метод, що у поєднанні з історичним методом дослідження дозволив прослідкувати розвиток теорій наративності та виокремлення наратології в окрему галузь літературознавства. Результати. У ході аналітичного розгляду провідних теорій наративності було помічено суттєвий вплив інтерпретативного повороту в соціальних науках на формування синергійного підходу до аналізу наративного дискурсу та наративного способу пізнання як нової епістемології знання. Встановлено, що завдяки синергії наукових підходів та взаємодії літературознавства з психологією, семіотикою, філософією та естетикою кінця минулого століття, сучасні теорії наративу змістили акцент аналізу з текстового на змістовий план вираження взаємодії знакових систем, представлених категорією суб'єктності. Суб'єктність як цілеспрямована діяльність є категорією буття, пізнання та сприймання, яка інкрустована в культурі як динамічна сутність, Umwelt, та визначає спектр реакцій, асоціацій та межі когнітивного простору сприймання та смислоутворення окремого художнього тексту свідомістю читача. Саме таке розуміння суб'єктності покладено в основу семіотичного трактування знакових систем як самоорганізаційних єдностей (В. Александер, К. Калл, П. Коблі, Ю. Лотман, Ч. Пірс) та тексту як біологічної живої сутності, яка виникає та рухається в телеологічному ключі від «причини» до «цілі» як емерджентний феномен дало поштовх до виникнення нового напряму досліджень наративу-біосеміотики (Т. Себеок, Я. фон Еукскюль). Висновки. Сучасна теорія наративу є багатогранною завдяки інтегративному характеру сучасної епістемології, утвореної в результаті трансформації естетичних та наукових парадигм. Водночас зміна форм, методів та шляхів аналізу наративності була викликана необхідністю перегляду неефективних структуралістських підходів. Ключову роль у формуванні сучасної багатоаспектної теорії наративу відіграла семіотика як наука про знакові системи, що дозволило інтегрувати різні напрями наукового знання (біологію, лінгвістику, психологію та філософію) у відносно цілісний підхід, що сприяло появі нового напряму досліджень наративу-біосеміотики (Т. Себеок, Я. фон Еукскюль). Ключові слова: посткласична наратологія, суб'єктність, телеологія, біосеміотика.
У статті розглядаються питання гендерної спрямованості політичного дискурсу в стилістичному аспек... more У статті розглядаються питання гендерної спрямованості політичного дискурсу в стилістичному аспекті. Пропонується аналіз гендерних маркерів та вербальних кліше формування цих маркерів в сучасному англомовному політичному дискурсі. Ключові слова: вербалізація, гендер, гендерний маркер, вербальні домінанти, політичний дискурс, стилістичний аспект. ТНе агіісіе сіеаіз т ік іке диевііот о/зіуіізііс §епсІег гергезепґаґіоп іп іке роїіґісаі сіізсоигзе. Тке апаїузіз о/ §епсіег тагкегз апсІ уегЬаІ сііскез із геаіііесі оп іке ехатріез о /іке тосІегп Еп §1ізк роїііісаі сіізсоигзе. Кеу м?ог(Ї5: уегЬаІігаґіоп, §епсІег, §епсІег тагкег, уегЬаІ сіотіпапії, роїіґісаі сіізсоигзе, зіуіізііс азресі.
КДПУ ім. В. Винниченка, 2013
XLinguae, 2021
The paper aims at disclosing the process of writer identity enactive construal in narrative writi... more The paper aims at disclosing the process of writer identity enactive construal in narrative writing. Three constituent parts of identity discoursal construction in the narrative are social semiotics as a reflection of the social environment, cultural identity theory as the embodiment of cultural choices and preferences, and pragmatics (Charles S. Peirce). The following research questions have been formulated: (1) What is the nature of identity construction? (2) What rhetorical factors influence identity construal in narrative discourse? By providing a step-by-step analysis of thematic structure, the paper conducts a discourse analysis of narrative episodes in terms of Agent, Process, and Medium triad (Halliday, 1973), reflecting the mechanisms of reader’s manipulation with information as a dynamic semiotic process of interpretation, limited by a final interpretant.
Journal of Language and Cultural Education, 2019
This paper is devoted to the analysis of the use of hedging in a corpus of articles from applied ... more This paper is devoted to the analysis of the use of hedging in a corpus of articles from applied linguistics, and in this sense, it is complementary to the previous research of academic persuasion in research articles (Hinkel, 1997; Hyland, 1996, 2004). This study examined the types and frequency of hedges employed by the authors of academic research articles (RAs) in the field of applied linguistics. A corpus consists of 20 research articles, randomly selected from the Open Access Journals on Educational linguistics (5 RAs), Psycholinguistics (5 RAs), Sociolinguistics (5 RAs) and Pragmatics (5 RAs) The data were manually coded according to Hyland’s taxonomy of hedges and hedging devices (Hyland, 1996) and then formatted to calculate the frequency and type of hedges in RAs on Applied Linguistics. Results of the study indicate that reader-oriented hedges constitute the main pragmatic type of hedges in RAs in the field of applied linguistics, recognizing the need for reader’s ratifica...
Mìžnarodnij fìlologìčnij časopis, 2020
Vìsnik Marìupolʹsʹkogo deržavnogo unìversitetu. Serìâ: Fìlologìâ
The paper is devoted to applying semiotic methodology in modeling a female narrative identity of ... more The paper is devoted to applying semiotic methodology in modeling a female narrative identity of the Victorian epoch in cultural and historical context. Before modeling a female narrative identity, signs of feminine identity have been defined in the proper narrative. They are considered as the ways of self-identification, self-manifestation, and self-expression. For the analysis of the ethical qualities of the female narrative identity, the research was focused on the identification of semiotic codes of Victorian culture, with placing a moral code in its organizing center. The objective of the paper lies in finding the way how fictional narrative engages with the reader, and how written narrative discourse facilitates or inhibits the formation of narrative identity. The methodological framework for analyzing narrative identity constituted the works on identity theory, constructivist philosophy; the findings in cultural psychology in defining «self» and «identity». Semiotic modeling ...
scientific paper, 2021
The paper aims at disclosing the process of writer identity enactive construal in narrative writ... more The paper aims at disclosing the process of writer identity enactive construal in narrative writing. Three constituent parts of identity discoursal construction in the narrative are social semiotics as a reflection of the social environment, cultural identity theory as the embodiment of cultural choices and preferences, and pragmatics (Charles S. Peirce). The following research questions have been formulated: (1) What is the nature of identity construction? (2) What rhetorical factors influence identity construal in narrative discourse? By providing a step-by-step analysis of thematic structure, the paper conducts a discourse analysis of narrative episodes in terms of Agent, Process, and Medium triad (Halliday, 1973), reflecting the mechanisms of reader’s manipulation with information as a dynamic semiotic process of interpretation, limited by a final interpretant.
Keywords: narrative, subjectivity, world disruption, index, symbol, pragmatic features
Humanities science current issues
Humanities science current issues
Humanities science current issues
Postmodern Openings, May 2020
The paper represents a view on a plausible way of development of scientific methods and methodol... more The paper represents a view on a plausible way of
development of scientific methods and methodologies of the
humanitarian studies in the post-pandemic society. Starting
with the analysis of the current state of “lockdown” and
“isolation” in the atmosphere of fear and insecurity, the idea of
better understanding the reasons for such a situation is
connected with the possibilities of an interdisciplinary approach,
called “biosemiotics”. In the context of paradigmatic change in
the humanities, caused by the interpretative turn of
deconstruction of the XX century, today’s situation with
COVID-19 is also regarded to be a turning point in the history
of post-modern humanity. As often happens in the periods of
change and transformation, humanity searches for the
answers to the questions of ontological character: What do we
know about the world today? How does our knowledge of the world
can help us in solving current problems and preventing further
disasters? Is human knowledge sufficient to treat global
problems? Biosemiotics, as an interdisciplinary scientific project,
based on the assumption that life and culture are fundamentally
grounded in the semiosis and are subject to biological laws of
nature (Hoffmeyer, 2010) can unite a century-long divide in
the scientific tradition of separation of Nature and Culture, Body and
Mind.
Keywords: Umwelt; Nature-friendly approach; human expansion;
philosophy of life; a change in the scientific paradigm.
This theoretical paper continues a spectrum of research on sign character of narrative discourse ... more This theoretical paper continues a spectrum of research on sign character of narrative discourse on the background of modern post-classical theory of narrativity. It aims to uncover the relationships between the meaning of the narrative text and a sign signitication, assuming an intentional character of the narrative discourse governed by telic aspects (global semiotics). Global semiotic approach (Thomas Sebeok, 2001) views a narrative discourse as a self-organizing entity with purposeful (telic) character of all its constituent parts which turn a static text into a dynamic whole in the process of reading/perception/interpretation. The key notion for analysis of emergency is the term Umwelt (Jakob von Uexküll) to denote the perceptional world in which an organism (and a human) exists and acts as a subject. Therefore, Umwelt represents human’s perceptual boundary, which modifies the surrounding in accordance with the human’s subjective perspective. As Umwelt can be attributed to both...
Aim: The paper aims at defining the role of abductive reasoning in the reader’s interpretation of... more Aim: The paper aims at defining the role of abductive reasoning in the reader’s interpretation of English fiction narrative text. Three research questions are defined as follows: (1) what is the nature of sign interpretation in its application to textual analysis? (2) what linguistic factors determine the use of abduction in the interpretation of signs? (3) how to apply abductive reasoning in the process of reading and interpretation in EFL teaching practice? Abduction is viewed here as a type of reasoning in the three-componential semiotic model of argument and as a deductive hypothesis, responsible for implicit meaning processing (Charles Peirce). Materials and Methods: The paper states the four-stage process of abduction to be a basic inquiry method of the reader on his way to fiction world interpretation. By providing a step-by-step analysis of patterns of abductive reasoning in a short story “Happy Endings” by Margaret Atwood, the paper conducts a textual analysis of narratives...
Humanities science current issues