Christian Klotz | Universidade Federal de Goiás (original) (raw)

Uploads

Papers by Christian Klotz

Revista de estudios sobre Fichte, Dec 29, 2022

Revista De Filosofia Aurora, Dec 17, 2018

Kriterion-revista De Filosofia, 2007

Studia Kantiana, Dec 15, 2020

Revista de Estud(i)os sobre Fichte, 2021

The Cambridge Companion to Fichte, 2016

Akten des X. Internationalen Kant-Kongresses, 2008

Deutsche Zeitschrift für Philosophie, 2015

This letter from Brazil gives a brief introduction to the history of philosophy in Brazil and an ... more This letter from Brazil gives a brief introduction to the history of philosophy in Brazil and an overview of the present situation of philosophy at Brazilian universities. It puts the development of Brazilian academic philosophy into the context of the political changes Brazil has undergone since the foundation of its first universities. Finally, the letter points out some difficulties which Brazilian academic philosophers face today.

Sententiae, 2014

Кожне приписування епістемічної дії суб'єктові-хай це буде самоприписуванням чи приписуванням інш... more Кожне приписування епістемічної дії суб'єктові-хай це буде самоприписуванням чи приписуванням іншому-передбачає концепцію цього суб'єкта, якої жодне таке приписування вичерпно не увиразнює. Адже в цьому приписуванні суб'єкта щоразу характеризують лише як дієвця визначеної дії, тобто як того, хто мислить ці визначені думки, має ці уявлення тощо. Але водночас для кожного такого приписування істотною є думка, що суб'єкт не розчиняється в здійсненні приписаної йому визначеної дії, а є також потенційним власником інших думок та уявлень, які йому приписують. Якщо цього не допускають, тоді зникає відмінність між суб'єктом і приписаною дією, без чого не було б зрозумілим приписування як таке. Цей стан справ можна описати, кажучи, що кожне приписування пропонує винятково характеристику суб'єкта, що як така має обмежену значущість, бо охоплює суб'єкта в усьому обсязі його можливостей. Якщо так кажуть, то вже наближаються до Фіхтевої тези, яку він розвинув у розгляді субстанційності в «Засаді всього вчення про науку» (1794/5). Ця теза в тому, що передумова будь-якого приписування визначених діяльностей полягає в мисленні суб'єкта як «тотальності», від якої слід відрізняти суб'єкта як дієвця приписаної йому визначеної діяльності. За Фіхте саме думка про суб'єкта як тотальність, що передує будь-якому самоприписуванню чи приписуванню іншому, подає суб'єкта в цьому сенсі як «субстанцію». Але локалізування розгляду субстанційності в Засаді дозволяє увиразнити, що Фіхте не хоче визнавати значення першого принципу вчення про науку за концепцією субстанції суб'єкта. У четвертому параграфі Засади він радше намагається виснувати доконечність цієї концепції із принципу теоретичного вчення про науку, який і собі підлягає виснуванню із принципів, що закладають підвалини всього вчення про науку. Отже, у викладі концепції субстанції суб'єкта стають тематичними аспекти, які ще не можна залучати для розуміння першого принципу всієї теорії. Поняття абсолютного Я, яке закладає підвалини вчення про науку, не залежить від думки про субстанцію, яка лише являє собою концепцію, що випливає з принципів у межах теорії.

Kriterion: Revista de Filosofia, 2007

This article reconstructs the principal moments of Dieter Henrich's work on Immanuel Kant&#x... more This article reconstructs the principal moments of Dieter Henrich's work on Immanuel Kant's theoretical philosophy. Henrich tries to clarify and recover the foundations of Kant's theory of knowledge, from which his followers would have taken distance, based on the analysis of the "transcendental deduction of categories". Firstly, Henrich investigates the proof structure in the deduction, comparing the first and the second edition of the Critique of Pure Reason. Secondly, he investigates, inside Kantian argument, the relationship between the identity principle of self-consciousness and objectivity. Finally, extending the comparison to the Critique of Practical Reason, Henrich elucidates the program and methodology of deduction, showing how the legitimating fact becomes the fundamental element.

European Journal of Philosophy

Revista de Estud(i)os sobre Fichte

Revista de Filosofia Aurora

Na sua Filosofia Elementar, Reinhold busca fundamentar a filosofia crítica por meio de uma teoria... more Na sua Filosofia Elementar, Reinhold busca fundamentar a filosofia crítica por meio de uma teoria acerca das condições que possibilitam a representação como tal, o que, para Reinhold, significa ao mesmo tempo investigar as condições que são constitutivas da consciência em geral. Nessa base, Reinhold desenvolve uma teoria acerca das espécies particulares da consciência que são necessárias para o conhecimento e que revelam o caráter reflexivo da consciência. A análise dos tipos particulares da consciência proposta por Reinhold essencialmente envolve a concepção de representações de segunda ordem. O objetivo deste artigo é reconstruir a teoria reinholdiana acerca das representações de segunda ordem e colocá-la no contexto de discussões posteriores sobre representações de ordem superior. Para tal, discute-se a transformação da concepção reinholdiana de representações de segunda ordem nas Meditações sobre a Filosofia Elementar de Fichte e a teoria da consciência como pensamento de segund...