Балабанов Микита Володимирович (original) (raw)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Микита Балабанов
Загальна інформація
Національність	українець
Громадянство	Україна
Місце проживання	Ірпінь
Народження	11 вересня 1989(1989-09-11) (35 років)Вараш
Смерть
Країна	Україна
Команда

Микита Володимирович Балабанов ( 11 вересня 1989, Вараш, Рівненська область) — український альпініст, володар Золотого льодоруба 2016 — престижної альпіністської нагороди за першопроходження вершини Талунг (7 349 м), чемпіон світу у висотному класі по версії ЕАМА.[1][2][3]

Народився у місті Кузнецовськ (тепер Вараш) на Рівненщині. Вперше у гори потрапив у віці 6-ти років. З 18 років кожний рік проводив багато часу у горах здійснюючи сходження у різних гірських системах. Вже понад 10 років регулярно ходить маршрути вищих категорій складності.

Був у різних гірських системах: Альпи, Доломіти, Кавказ, Тянь-Шань, Гімалаї, Каракорум, Алтай, Патагонія, Хібіни, гори Марокко, Балкан, Туреччини. А також здійснив сходження на понад 100 різних вершин: Монблан (багато разів з різних сторін), Маттерхорн (багато разів з різного сторін), Пти Дрю, Казбек (багато разів), Хан-Тенгрі, Аконкагуа (багато разів), Ама Даблам та багатьох інших. Як за існуючими маршрутами, так і першосходжень.

• 2010 — Джайлик 4533 м по стіні 5А кат. складності (УщілинаТютю-Су, Приельбрусся, Кавказ). Перший складний маршрут в малій групі автономно.
• 2011 — Карагем-Баши 3962 м по центру стіни 5Б кат.[4] складності (Північно-Чуйский хребет, Алтай). Перше складне сходження у двійці у віддаленому районі.
• 2012 — Траверс Безенгійскої стіни 6А кат. складності у двійці за 6 днів (Шхара-Ляльвер, ущілина Безенгі, Кавказ). Один з найвідоміших і складних маршрутів Кавказу (12 км траверс 10 вершин, 9 з котрих вище 4500 м, 5 — вище 5000м). Друге проходження у двійці.
• 2013 — Пік Джигіт 5170 м по центру стіни 6А кат.[5] складності (Терскей Алатау, Тянь-Шань).
• 2013 — Пік Вільної Кореї 4777 м по стіні у двійці (Ала-Арча, Тянь-Шань). Маршрут Лоу 5А кат. складності за 5 годин. Маршрут Барбера 5Б — 8 годин.[6]
• 2013 — Пік Байлян-Баши 4700 м по стіні і траверс, маршрут 5Б кат. складності у двійці за 12 годин. (Ала-Арча, Тянь-Шань)
• 2014 — Ланшіса Рі 6427 м (Лангтанг, Гімалаї) першопроходження 6А кат.[7] складності по Ц. контрфорсу СЗ стіни у трійці (з М. Фоміним і У. Полежайко). Один з перших українських маршрутів у Гімалаях, схожених у альпійському стилі (без обробки, без нічого, за один вихід).
• 2015 — Талунг 7349 м по ССЗ ребру 6Б кат. складності першопроходження у альпійському стилі у двійці з М.Фоміним (Канченджанга хімал, Гімалаї). Сходження визнане кращим у 2015 році багатьма міжнародними преміями (в тому числі Piolet d'Or, найпрестижнішою премією у світі альпінізму).
• 2016 — Гранів-Жорасс 4208 м по З.стіні (маршрут Кассіна 6А кат. складності, Шамоні, Альпи) у трійці.
• 2017 — Гашербрум I (Хідден пік) 8068 м спроба першопроходження по Центру стіни, до 7300. Спустились через хворобу одного з учасників команди.
• 2017 — З. стіна Друат 4000 м (маршрут Лагард дірект 5Б кат. складності) і З. стіна Гранів-Жорасс 4208м (маршрут Лінсель 5Б кат.складності) у двійці.
• 2018 — Агуйя Поінтсенот 3002 м маршрут Уілланса 5Б кат. складності у двійці з А. Вергелесом (Патагонія, Анди. Перше сходження Українських альпіністів у Патагонії).
• 2018 — Аконкагуа 6962 м (Найвища точка Південної Америки, Анди). Сходження з Базового табору на вершину # зворотне у Базовий табір за 15 годин.
• 2018 — Егюй дю Міді 3842 м по З. стіні (маршрут Меллорі, Шамоні, Альпи) фрі соло за 4 години у компанії з Коліном Хейлі (Colin Haley)
• 2018 — Хан-Тенгрі 7010 м по СЗ гребеню фрі соло без мотузки #і користування перилами до вершини за 24 години (Тенгрі-Таг, Тянь-Шань).
• 2018 — Байлян-Баші 4700 м по лівій частині З стіни 5Б кат.[8][9] складності соло (Ала-Арча, Тянь-Шань).
• 2018 — Ама-Даблам 6814 м соло з БТ до вершини за 9 год. 10 хв. і 15 год. з БТ у БТ.[10]
• 2019 — Фіц-Рой 3359 м за маршрутом «Каліфорніана» 5Б кат.[11][12] складності (у трійці з А.Якуніним та У.Роговою, перше сходження українців на Фіц-Рой, найвищу точку масиву Чалтен, Патагонія, і одну з найгарніших патагонських вершин).
• 2019 — Ушба 4710 м соло сходження за маршрутом Г.Хергіані 5Б кат. складності (перше соло у міжсезоння, 14-16 травня).[13]
• 2019 — Пті-Дрю 3754 м[14] по З. стіні маршрут 5Б кат.складності у двійці з Н. Колосовським (Шамоні, Альпи).
• 2021 — Аннапурна III (7555 м) по південно східному гребеню у складі української експедиції з В'ячеславом Полежайко та Михайлом Фоміном[15]
• Золотий льодоруб (Piolets d'Or, 2016) — найпрестижніша нагорода у світі альпінізму[16].
• Золотий крюк (Golden Piton, 2015) — американська версія золотого льодоруба[17].
• Призер Чемпіонату світу 2014 і Чемпіон світу 2015 у висотному класі за версією ЕАМА (євро-азійська альпіністська асоціація).
• Золота вершина 2015 — краще сходження української команди.
• Неодноразовий чемпіон України у висотному класі.
• 10 років досвід організації самостійних експедицій.

1. ↑ Киевляне Михаил Фомин и Никита Балабанов стали первыми украинцами, получившими альпинистский... (рос.). fakty.ua. Архів оригіналу за 1 вересня 2019. Процитовано 1 вересня 2019.
2. ↑ Piolets d'Or - Talung, 7348m (Nepal). www.pioletsdor.net. Архів оригіналу за 1 вересня 2019. Процитовано 1 вересня 2019.
3. ↑ Nikita Balabanov y Michael Fomin ascienden el pilar norte del Talung (Col. N. Balabanov) (ісп.). Desnivel.com. Архів оригіналу за 1 вересня 2019. Процитовано 1 вересня 2019.
4. ↑ Украинские альпинисты вошли в шорт-лист высшей международной награды за лучшее восхождение 2015 года - Золотой ледоруб! (англ.). 4sport.ua. Архів оригіналу за 1 вересня 2019. Процитовано 1 вересня 2019.
5. ↑ Про "наших" героев (англ.). 4sport.ua. Архів оригіналу за 1 вересня 2019. Процитовано 1 вересня 2019.
6. ↑ Piolets d'Or. Михаил Фомин и Никита Балабанов. Путь на Талунг — Risk.ru (ru-RU) . www.risk.ru. Архів оригіналу за 1 вересня 2019. Процитовано 1 вересня 2019.
7. ↑ Последние публикации | Секция альпинизма «КривбассАльп». www.alpkr.dp.ua. Процитовано 1 вересня 2019.[_недоступне посилання з листопадаа 2019_]
8. ↑ Новая линия на Байлян-Баши. Соло Никиты Балабанова! (ru-RU) . www.risk.ru. Архів оригіналу за 1 вересня 2019. Процитовано 1 вересня 2019.
9. ↑ Никита Балабанов: Байлян Баши. Новый маршрут. www.russianclimb.com. Архів оригіналу за 6 вересня 2019. Процитовано 1 вересня 2019.
10. ↑ Украинский альпинист Никита Балабанов совершил скоростное восхождение на вершину Ама-Даблам в Непале (англ.). 4sport.ua. Архів оригіналу за 1 вересня 2019. Процитовано 1 вересня 2019.
11. ↑ Украинские альпинисты поднялись на вершину Aguja Poincenot в Патагонии (англ.). 4sport.ua. Архів оригіналу за 1 вересня 2019. Процитовано 1 вересня 2019.
12. ↑ Патагония. Рассказ о треккинге и восхождении на Фиц-Рой. lp.kuluarpohod.com. Архів оригіналу за 1 вересня 2019. Процитовано 1 вересня 2019.
13. ↑ Ушба. Соло по маршруту Хергиани, 5Б (ru-RU) . www.risk.ru. Архів оригіналу за 17 червня 2019. Процитовано 1 вересня 2019.
14. ↑ Гид клуба Кулуар - Никита Балабанов. Клуб туристов Кулуар. Архів оригіналу за 3 вересня 2019. Процитовано 2 вересня 2019.
15. ↑ Українські альпіністи вперше в історії світового альпінізму зійшли на Аннапурна III південно-східним гребенем!. Клуб туристов Кулуар (укр.). 10 листопада 2021. Архів оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 11 листопада 2021.
16. ↑ Piolet d’Or / Люди и Горы. Очерки / Mountain.RU. www.mountain.ru. Архів оригіналу за 30 серпня 2017. Процитовано 1 вересня 2019.
17. ↑ Dougald MacDonald. 2015 Golden Pitons: Mountaineering (en-us) . Climbing Magazine. Архів оригіналу за 1 вересня 2019. Процитовано 1 вересня 2019.

• Украинцы Михаил Фомин и Никита Балабанов стали лучшими альпинистами мира по итогам восхождений 2015 года! [Архівовано 1 вересня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
• Украинцы попали в историю мирового альпинизма, — скалолаз [Архівовано 1 вересня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
• Talung NNW Spur climbed by Nikita Balabanov and Mikhail Fomin [Архівовано 1 вересня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
• Talung, 7348m (Nepal) [Архівовано 1 вересня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)