безшумний — Вікісловник (original) (raw)

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]

відм. однина множина
чол. р. сер. р. жін. р.
Н. безшу́мний безшу́мне безшу́мна безшу́мні
Р. безшу́много безшу́много безшу́мної безшу́мних
Д. безшу́мному безшу́мному безшу́мній безшу́мним
З. (іст./неіст.) безшу́много (іcт.)безшу́мний (неіст.){{{з (чол, неіст)}}} безшу́мне безшу́мну безшу́мних (іст.)безшу́мні (неіст.){{{з (мн, неіст)}}}
О. безшу́мним безшу́мним безшу́мною безшу́мними
М. безшу́мнімбезшу́мному безшу́мнімбезшу́мному безшу́мній безшу́мних

без-шу́м-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Префікс: без-; корінь: -шум-; суфікс: ; закінчення: -ий.

Семантичні властивості

[ред.]

  1. який не робить шуму; тихий ◆ Йшла вона, легким безшумним кроком, наче пливла над стежкою О. В. Донченко
  2. шумний

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

| Найтісніша спорідненість | | | ------------------------ | | | | |

Від ?

| Список перекладів | | | ----------------- | | | | |