Iryna Papa | Ukrainian Catholic University (original) (raw)
Uploads
Papers by Iryna Papa
Studia Scandinavica, 2021
This article analyzes an excerpt from the travel diary of Just Juel, who was a Danish envoy to Pe... more This article analyzes an excerpt from the travel diary of Just Juel, who was a Danish envoy to Peter the Great in 1709–1711. Particular attention is paid to Juel’s travel through the Polish–Lithuanian Commonwealth and his visit to Lemberg/Lviv in 1711, its historical context, and possible interpretations based on approaches of cultural history.
Тривале і активне змагання європейських держав за домінування в Балтійському регіоні призвело до ... more Тривале і активне змагання європейських держав за домінування в Балтійському регіоні призвело до Великої Північної війни, масштабного і тривалого військового конфлікту, що вплинув на тогочасні міжнародні відносини. Перебіг цієї війни був насичений не тільки гучними битвами і масштабними військовими кампаніями, існував ще й «дипломатичний фронт», на якому правителі з допомогою дипломатів намагалися виграти цю війну з максимальною користю для власних держав та політичних інтересів.
Місія данського дипломата Юста Юля (1709-1711) є одним з епізодів не тільки данської дипломатії під час Північної війни, але й історії тогочасних міжнародних відносин. «Щільний текст» подорожнього щоденника, написаний данським посланцем під час цієї місії, дозволяє частково уявити та реконструювати певні особливості тогочасних міжнародних відносин у Північно-Східній Європі, дізнатися про відомі та маловідомі події, і схарактеризувати роль дипломатів у налагодженні відносин між державами та їхніми правителями.
Місто: історія, культура, суспільство. Е-журнал урбаністичних студій, 2019
Місто: історія, культура, суспільство 83 УДК 94(47)»17» Ірина Папа аспірант кафедри світової істо... more Місто: історія, культура, суспільство 83 УДК 94(47)»17» Ірина Папа аспірант кафедри світової історії нового і новітнього часу, Український Католицький Університет (м. Львів) "EN BY I RUSLAND": УЯВЛЕННЯ ДАНСЬКИХ МАНДРІВНИКІВ ПРО РАННЬОМОДЕРНУ РОСІЮ (за матеріалами подорожнього щоденника Юста Юля 1709-1711 рр.). На початку XVIII століття Східною Європою подорожували численні європейські мандрівники, серед яких були й данські дипломати. Їхні мандрівки були зумовлені участю Данії у Великій Північній війні. Зокрема, для данського короля Фредерика IV і його радників було важливо мати більше детальної інформації про свого російського союзника -Петра І і його державу. Данський дипломат Юст Юль, якому випало очолювати дипломатичну місію до царського двору в 1709-1711 рр., у своєму подорожньому журналі дотримувався отриманої королівської інструкції, яка передбачала опис «всього, що з ним трапиться» під час перебування в Росії. Окрім опису військових кампаній, численних придворних розваг, екстраординарної поведінки Петра І та його придворних, Юст Юль мав також змогу багато подорожувати. Таким чином, опис окремих міст російської держави займає вагоме місце в цьому джерелі. Імовірно, що Юст Юль та його подорожній наратив разом з іншими ранньомодерними тревелогами спричинилися до появи в данському мовленні сталого виразу «місто в Росії», який функціонує й досі. Ця стаття має на меті проаналізувати подорожні нотатки данського дипломата про відвідані ним російські міста; обґрунтувати гіпотезу про вплив індивідуальних спостережень на формування стереотипних уявлень про Російську державу. Ключові слова: Юст Юль, Велика Північна війна, «місто в Росії», подорожні записки, XVIII століття, данська дипломатична місія 1709-1711 рр., ранньомодерна Росія.
Ірина Папа_аматорські спроби перекладу з данської на українську мову "Імпровізатор". Частина ІІ. ... more Ірина Папа_аматорські спроби перекладу з данської на українську мову "Імпровізатор". Частина ІІ. Фрагмент: головний герой про свої дитячі фантазії Я завжди жив у світі власних фантазій та мрій, особливо, коли в Церкві кадили під час співу монахів; на вулиці між візками і крикливими торгашами; в своєму крихітному ліжку над яким висіло зображення Мадонни і кропильниця. Взимку я міг сидіти годинами біля нашого будинку і дивитись на вуличні вогнища, навколо яких юрмились ковалі та селяни: перші нагрівали залізо, а решта -просто грілась. Я ж бачив в тому червоному полум'ї мерехтливий світ моєї власної Фантазії. Я неймовірно радів, коли снігопади у горах приносили у наше місто такий сильний холод, що на кам'яних статуях тритонів на площі висіли бурульки. Але це траплялось не так часто. Раділи цьому навіть селяни, бо це віщувало врожайний рік. З такої радості, вони брали один одного за руки й влаштовували хороводи навколо Тритона, а ще тішились від споглядання веселкових переливів на бурульках. Можливо, я занадто детально зупиняюсь на власних дитячих спогадах, які для незнайомих людей можуть не мати вартості, але для мене. Але пригадуючи ці миті, зупиняючись на деталях, я вкотре їх переживаю.
Науковий керівник: к. і. н. Андрій Ясіновський «Образ німців» у писемних джерелах Київської Русі ... more Науковий керівник: к. і. н. Андрій Ясіновський «Образ німців» у писемних джерелах Київської Русі ХІ -ХІІ століття («Повість минулих літ», Київський літопис) Історія Київської Русі, розвиток її культури та політики (прийняття християнства, мова, міжнародні зв'язки) розглядаються в сучасній історіографії здебільшого з акцентом на особливому значенні Візантії. Інколи гіперболізація «тогочасного візантійського впливу», яка побутує в історичних та культурологічних студіях, затьмарює та певною мірою відкидає на марґінес роль інших держав (західноєвропейських) та факторів, що відігравали не менш важливу роль у становленні Київської Русі (наприклад, Латинська Церква). «Домонгольська Русь орієнтувалась передусім на Південь та Північ, що відповідало шляху "із варяг у греки", і ця вертикаль була важливіша, аніж горизонталь "Схід-Захід". Важливість вертикальної осі була спричинена тим, що в перші століття існування усе життя руської держави сконцентрувалось навколо річок і торгових шляхів, але це не заважало формуванню міфологічної осі світу, що орієнтувалась на християнський Схід» 1 . Переломним моментом стала подія Хрещення Русі, яка «ввела» давньоруську державу до кола християнських держав Сходу та Заходу. Але також ця подія «втягла Київську Русь в орбіту особливого інтересу не тільки з боку Константинополя, але й Риму. Саме Рим спричинився до повернення вертикальної осі (Північ -Південь) в напрямку до Європи, позначивши в такий спосіб центричну картину християнського світу.» 2 Таким чином, в ХІ-ХІІ на території Київської Русі все частіше появлялись іноземці (серед них і німці), які у різних спосіб приносили на ці терени елементи власної духовної та матеріальної культури. Вивчення їхньої «історичної присутності» науковці проводять на основі джерел різних видів 1 Черная Л. А. Образ "Запада" в русской культуре ХI-XVII вв. // Россия и Запад: Диалог или столкновение культур: Сб. ст. М., 2000. -C. 31-46. 2 Там само. -С. 33.
Book Reviews by Iryna Papa
Thesis Chapters by Iryna Papa
In the context of globalism religious conversion as a contemporary religious trend become a popul... more In the context of globalism religious conversion as a contemporary religious trend become a popular theme which more often is discussed by scholars and journalist.
Drafts by Iryna Papa
Studia Scandinavica, 2021
This article analyzes an excerpt from the travel diary of Just Juel, who was a Danish envoy to Pe... more This article analyzes an excerpt from the travel diary of Just Juel, who was a Danish envoy to Peter the Great in 1709–1711. Particular attention is paid to Juel’s travel through the Polish–Lithuanian Commonwealth and his visit to Lemberg/Lviv in 1711, its historical context, and possible interpretations based on approaches of cultural history.
Тривале і активне змагання європейських держав за домінування в Балтійському регіоні призвело до ... more Тривале і активне змагання європейських держав за домінування в Балтійському регіоні призвело до Великої Північної війни, масштабного і тривалого військового конфлікту, що вплинув на тогочасні міжнародні відносини. Перебіг цієї війни був насичений не тільки гучними битвами і масштабними військовими кампаніями, існував ще й «дипломатичний фронт», на якому правителі з допомогою дипломатів намагалися виграти цю війну з максимальною користю для власних держав та політичних інтересів.
Місія данського дипломата Юста Юля (1709-1711) є одним з епізодів не тільки данської дипломатії під час Північної війни, але й історії тогочасних міжнародних відносин. «Щільний текст» подорожнього щоденника, написаний данським посланцем під час цієї місії, дозволяє частково уявити та реконструювати певні особливості тогочасних міжнародних відносин у Північно-Східній Європі, дізнатися про відомі та маловідомі події, і схарактеризувати роль дипломатів у налагодженні відносин між державами та їхніми правителями.
Місто: історія, культура, суспільство. Е-журнал урбаністичних студій, 2019
Місто: історія, культура, суспільство 83 УДК 94(47)»17» Ірина Папа аспірант кафедри світової істо... more Місто: історія, культура, суспільство 83 УДК 94(47)»17» Ірина Папа аспірант кафедри світової історії нового і новітнього часу, Український Католицький Університет (м. Львів) "EN BY I RUSLAND": УЯВЛЕННЯ ДАНСЬКИХ МАНДРІВНИКІВ ПРО РАННЬОМОДЕРНУ РОСІЮ (за матеріалами подорожнього щоденника Юста Юля 1709-1711 рр.). На початку XVIII століття Східною Європою подорожували численні європейські мандрівники, серед яких були й данські дипломати. Їхні мандрівки були зумовлені участю Данії у Великій Північній війні. Зокрема, для данського короля Фредерика IV і його радників було важливо мати більше детальної інформації про свого російського союзника -Петра І і його державу. Данський дипломат Юст Юль, якому випало очолювати дипломатичну місію до царського двору в 1709-1711 рр., у своєму подорожньому журналі дотримувався отриманої королівської інструкції, яка передбачала опис «всього, що з ним трапиться» під час перебування в Росії. Окрім опису військових кампаній, численних придворних розваг, екстраординарної поведінки Петра І та його придворних, Юст Юль мав також змогу багато подорожувати. Таким чином, опис окремих міст російської держави займає вагоме місце в цьому джерелі. Імовірно, що Юст Юль та його подорожній наратив разом з іншими ранньомодерними тревелогами спричинилися до появи в данському мовленні сталого виразу «місто в Росії», який функціонує й досі. Ця стаття має на меті проаналізувати подорожні нотатки данського дипломата про відвідані ним російські міста; обґрунтувати гіпотезу про вплив індивідуальних спостережень на формування стереотипних уявлень про Російську державу. Ключові слова: Юст Юль, Велика Північна війна, «місто в Росії», подорожні записки, XVIII століття, данська дипломатична місія 1709-1711 рр., ранньомодерна Росія.
Ірина Папа_аматорські спроби перекладу з данської на українську мову "Імпровізатор". Частина ІІ. ... more Ірина Папа_аматорські спроби перекладу з данської на українську мову "Імпровізатор". Частина ІІ. Фрагмент: головний герой про свої дитячі фантазії Я завжди жив у світі власних фантазій та мрій, особливо, коли в Церкві кадили під час співу монахів; на вулиці між візками і крикливими торгашами; в своєму крихітному ліжку над яким висіло зображення Мадонни і кропильниця. Взимку я міг сидіти годинами біля нашого будинку і дивитись на вуличні вогнища, навколо яких юрмились ковалі та селяни: перші нагрівали залізо, а решта -просто грілась. Я ж бачив в тому червоному полум'ї мерехтливий світ моєї власної Фантазії. Я неймовірно радів, коли снігопади у горах приносили у наше місто такий сильний холод, що на кам'яних статуях тритонів на площі висіли бурульки. Але це траплялось не так часто. Раділи цьому навіть селяни, бо це віщувало врожайний рік. З такої радості, вони брали один одного за руки й влаштовували хороводи навколо Тритона, а ще тішились від споглядання веселкових переливів на бурульках. Можливо, я занадто детально зупиняюсь на власних дитячих спогадах, які для незнайомих людей можуть не мати вартості, але для мене. Але пригадуючи ці миті, зупиняючись на деталях, я вкотре їх переживаю.
Науковий керівник: к. і. н. Андрій Ясіновський «Образ німців» у писемних джерелах Київської Русі ... more Науковий керівник: к. і. н. Андрій Ясіновський «Образ німців» у писемних джерелах Київської Русі ХІ -ХІІ століття («Повість минулих літ», Київський літопис) Історія Київської Русі, розвиток її культури та політики (прийняття християнства, мова, міжнародні зв'язки) розглядаються в сучасній історіографії здебільшого з акцентом на особливому значенні Візантії. Інколи гіперболізація «тогочасного візантійського впливу», яка побутує в історичних та культурологічних студіях, затьмарює та певною мірою відкидає на марґінес роль інших держав (західноєвропейських) та факторів, що відігравали не менш важливу роль у становленні Київської Русі (наприклад, Латинська Церква). «Домонгольська Русь орієнтувалась передусім на Південь та Північ, що відповідало шляху "із варяг у греки", і ця вертикаль була важливіша, аніж горизонталь "Схід-Захід". Важливість вертикальної осі була спричинена тим, що в перші століття існування усе життя руської держави сконцентрувалось навколо річок і торгових шляхів, але це не заважало формуванню міфологічної осі світу, що орієнтувалась на християнський Схід» 1 . Переломним моментом стала подія Хрещення Русі, яка «ввела» давньоруську державу до кола християнських держав Сходу та Заходу. Але також ця подія «втягла Київську Русь в орбіту особливого інтересу не тільки з боку Константинополя, але й Риму. Саме Рим спричинився до повернення вертикальної осі (Північ -Південь) в напрямку до Європи, позначивши в такий спосіб центричну картину християнського світу.» 2 Таким чином, в ХІ-ХІІ на території Київської Русі все частіше появлялись іноземці (серед них і німці), які у різних спосіб приносили на ці терени елементи власної духовної та матеріальної культури. Вивчення їхньої «історичної присутності» науковці проводять на основі джерел різних видів 1 Черная Л. А. Образ "Запада" в русской культуре ХI-XVII вв. // Россия и Запад: Диалог или столкновение культур: Сб. ст. М., 2000. -C. 31-46. 2 Там само. -С. 33.
In the context of globalism religious conversion as a contemporary religious trend become a popul... more In the context of globalism religious conversion as a contemporary religious trend become a popular theme which more often is discussed by scholars and journalist.