Oksana Dutchak | Goethe-Universität Frankfurt am Main (original) (raw)

Academic and Research Articles by Oksana Dutchak

Спільне, 2024

Повномасштабне вторгнення Росії, а також національна та міжнародна політика подолання наслідків в... more Повномасштабне вторгнення Росії, а також національна та міжнародна політика подолання наслідків війни, безумовно, вплинули на простори та мережі соціального відтворення українського суспільства. Руйнування і, як наслідок, переміщення, неоліберальна політика жорсткої економії, безпрецедентний прикордонний режим і політика щодо біженців — усе це призвело до радикальних змін у соціальному відтворенні.

Але для того, щоб дійсно зрозуміти, що відбувається, потрібно уважніше придивитися до процесів і відносин соціального відтворення в Україні протягом останніх років. Як політика, що її впроваджують від 2014 року, вплинула на публічну (державну, комунальну, муніципальну) інфраструктуру соціального відтворення? Яким був вплив війни, і як соціальне відтворення адаптується до нових реалій? Як неформальні мережі заповнюють прогалини, спричинені руйнуванням і переміщенням? І які процеси формують потенційне майбутнє соціального відтворення в Україні?

Commons: Journal of Social Criticism, 2023

With the beginning of the Russian invasion of Ukraine in February 2022, approximately 7.8 million... more With the beginning of the Russian invasion of Ukraine in February 2022, approximately 7.8 million Ukrainians have fled to European countries, searching for safety abroad. According to UNHCR Regional intentions report, approximately 87% of Ukrainian refugees are women and children. Some recalculation of the report results allows an estimation of 35% or approximately 2.7 million Ukrainian children in Europe. Due to the decision of the Ukrainian government to restrict men’s cross-border mobility, this crossborder displacement is extremely gendered and leads to the reconfiguration of labor in separated families. The structures of gender and economic inequality have placed a disproportionate share of reproductive labor on women in all societies, including in Ukraine. However, in the case of Ukrainian refugees, it seems more appropriate to speak not about this disproportionate burden, but about the phenomenon of enforced single motherhood, where the entire responsibility of reproductive labor falls on women’s shoulders.

In this article I analyze how reproductive labor is managed by Ukrainian refugees in the context of enforced single motherhood. I am particularly focused on the role that informal networks of support play. While being deeply gendered and depoliticized, these networks offer women a source of time, critically needed for social reproduction. How are these networks of support (re)created in and after displacement? How do they structure the lives and experiences of Ukrainian refugees? Which structures of inequalities stand behind them and how should these informal networks be evaluated from a political perspective? I will provide some preliminary answers, based on interviews with Ukrainian refugees, participatory observation and, well, my own experience of enforced single motherhood in refuge.

Спільне: журнал соціальної критики, 2023

Після російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року приблизно 7,8 мільйона українців виїхал... more Після російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року приблизно 7,8 мільйона українців виїхали до європейських країн у пошуках безпеки. Згідно з регіональним звітом ООН, близько 87% українських біженців-це жінки й діти. На основі звіту можна підрахувати, що українські діти у Європі становлять 35% (приблизно 2,7 мільйона) біженців. Оскільки український уряд вирішив обмежити транскордонну мобільність чоловіків, гендероване транскордонне переміщення біженців призводить до реконфігурації праці в розділених сім’ях. Структури гендерної та економічної нерівності змушують жінок у всьому світі — не лише в Україні — взяти на себе непропорційно велику частку репродуктивної праці. Однак, розглядаючи становище українських біженок, доцільніше говорити навіть не про цей непомірний тягар, а про феномен вимушеного самотнього материнства, коли відповідальність за репродуктивну працю повністю лягає на жіночі плечі.

У цій статті я аналізую репродуктивну працю українських біженців у контексті вимушеного самотнього материнства. Зокрема, мене цікавить роль неформальних, глибоко гендерованих і деполітизованих мереж підтримки, які забезпечують жінок таким критично необхідним для суспільного відтворення ресурсом, як час. Як ці мережі підтримки (заново) створюються під час і після переміщення? Як вони структурують життя й досвід українських біженок? Які структури нерівності стоять за ними, і як слід оцінювати ці неформальні мережі з політичного погляду? Я запропоную попередні відповіді на ці запитання, спираючись на інтерв’ю з українськими біженками, включене спостереження та власний досвід вимушеного самотнього материнства у статусі біженки.

LeftEast, 2020

While the pandemic revealed the degradation that has taken place with various institutions of soc... more While the pandemic revealed the degradation that has taken place with various institutions of social reproduction--hospitals, nursing/ care homes, schools--after decades of "optimization," kindergartens have somehow escaped such scrutiny. They have somehow always maintained a lower profile than schools and have rarely been a site of labor struggle. This article, however, examines the immense pressure under which this overwhelmingly feminized labour has been put in a country like Ukraine, where reduced state capacity has meant that kindergarten teachers were receiving below-subsistance wages even before the pandemic and this "service" is by no means guaranteed to all parents. In the absence of protests or media attention, the solution to the social pain of teachers and mothers has been one: "they'll manage somehow."

Opendemocracy.net, 2020

Western fashion brands are happy to outsource their production to Ukrainian textile shops, but la... more Western fashion brands are happy to outsource their production to Ukrainian textile shops, but labour conditions here aren’t so different from sweatshops in Asia.

SEER Journal for Labour and Social Affairs in Eastern Europe, 2017

This article is an attempt to close the respective gap in our knowledge of labour pay rates and c... more This article is an attempt to close the respective gap in our knowledge of labour pay rates and conditions in the Ukrainian made-for-brands garment sector. It is also an attempt to map the structural factors which are at the heart of the existing problems in both labour conditions and labour bargaining power. The latter is analysed in the framework of structure-agency relations to answer questions about the mechanisms of local labour empowerment/disempowerment in the context of this particular form of production. Using a literature review against which to contextualise original research into the article's themes among Ukraine workers in the sector, the article concludes that there are significant differences as well as striking similarities within the Ukrainian made-for-brands garment sector ; the former coming from the peculiarities of the post-Soviet context, the latter resulting from the peculiarities of supply chain operations and the neoliberal transformation of the economy. Bargaining power in the sector remains low, while state support has the contradictory effect of allowing producers to keep a disem-powered labour force cheap.

Спільне: журнал соціальної критики, 2020

Соціальне відтворення в «словниковому» визначенні-це «відтворення соціальних нерівностей крізь по... more Соціальне відтворення в «словниковому» визначенні-це «відтворення соціальних нерівностей крізь покоління». Але в критичних соціальних теоріях, зокрема в марксистському фемінізмі, є й інше значення-відтворення людей як біологічних і соціальних істот. З перспективи капіталістичної системи, соціальне відтворення-це відтворення робочої сили, здатності людей працювати й створювати додану вартість. З перспективи ж самих людей-це відтворення життя як такого. Критичний феміністичний погляд на відтворення робочої сили зміщує фокус на роль репродуктивної (доглядової, домашньої) праці як ключового процесу, котрий стоїть за відтворенням робочої сили й життя як такого, а отже-на роль жінок у капіталістичному суспільстві.

Характерною особливістю соціального відтворення в капіталістичному суспільстві є те, що воно «підпорядковане» потребам капіталу й штучно відокремлене від економіки, яка, згідно зі стандартним визначенням, є сферою виробництва та торгівлі, а також споживання. У сухих моделях традиційної економіки соціальне відтворення часто цікавить дослідників лише тому, що воно є цариною споживання й постачання робочої сили [1]. Але воно має набагато ширше значення для суспільства, а його відділення від сфери економіки та підпорядкованість її потребам є колосальною ідеологічною фікцією з реальними системними наслідками для людей, спільнот і суспільства загалом. Умовна економіка та сфера соціального відтворення є структурно взаємопов'язаними, впливають одне на одного, але так само структурно цей вплив є незбалансованим.

У цій статті я розгляну, як проблемами соціального відтворення нехтують на рівні державної політики в періоди криз, а також як це нехтування вкорінюється в ідеологічній семантиці «послуг», закріплюючи політики вторинності соціального відтворення в міжкризові періоди. На прикладі сектору дошкільної освіти я також розгляну, як ці механізми призводять до знецінення жіночої праці й поглиблення нерівностей.

Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv: Sociology, 2018

Problems of labor (power) reproduction in global garment supply chains are broadly reviewed in re... more Problems of labor (power) reproduction in global garment supply chains are broadly reviewed in related research. However, little or no attention has been payed to these issues in post-Soviet countries in general and in Ukraine in particular. Using Marxist and Marxist feminist approaches to labor reproduction and based on semi-structured interviews with Ukrainian factory workers, this article analyzes production-related conditions of their labor reproduction and additional sources of material resources and time necessary for it. It reveals that Ukrainian garment workers, who produce for Western brands, often have poor conditions of labor reproduction due to immanent features of global supply chains' operation, as well as due to poor law enforcement, management's arbitrariness and company unionism. For many of the interviewed workers, these conditions of labor reproduction result in consumption austerity and the problem of gender-related high load of reproductive labor which often have to be managed at the expense of rest, recreation and social life. Additional sources of labor reproduction that workers can attain outside the production process have a further negative impact through time and health-related pressure on their quality of life, further financial insecurity, additional pressure and control by employers. These results problematize socioeconomic outcomes of inclusion into global supply chains as international brands transfer a part of the labor reproduction load on the local state and workers. The article reveals that broadening our focus, from the production process to a number of activities beyond production, can contribute to the Marxist approach to labor reproduction and its sources.

SEER Journal for Labour and Social Affairs in Eastern Europe, 2017

This strongly-worded report, based on original research into the experiences of workers in four w... more This strongly-worded report, based on original research into the experiences of workers in four workplaces in the garment production industry in Ukraine, explores the problems which are caused to workers in the industry by the low wages and poor terms and conditions of employment which characterise the industry , despite the workforce being high-skilled and the existence of a developed infrastructure. The relevant factors here are numerous and include the recent re-location of the industry within global supply chains; state subsidy of in-work poverty, via state support for high utilities costs; a lack of effective collective organisation ; poor and non-existent monitoring of the labour law; a government desperate for foreign direct investment; and oligarchic structures based on corruption. The report concludes with posing the questions that need to be asked on how the industry has got into this situation, as well as identifying the basic remedial actions that need to be taken both by the international brands which have come to dominate the industry in Ukraine and by the Ukraine government itself. It is, however, a long way back from here.

Спільне: журнал соціальної критики, 2020

Зміни в українській політичній еліті, викликані президентськими й парламентськими виборами 2019 р... more Зміни в українській політичній еліті, викликані президентськими й парламентськими виборами 2019 року, не вплинули позитивно на логіку реформ. Вигравши вибори на хвилі обіцянок закінчити війну та частково заперечуючи націоналістичні установки, в соціально-економічній політиці нова влада керується тими ж принципами неоліберальної політики жорсткої економії.
Фактична відмова держави від регулювання ринку праці, відсутність промислової політики, скорочення витрат на соціальні потреби й інфраструктуру створюють структурні перешкоди на шляху до гендерної рівності. Це ставить під загрозу соціальноекономічне становище багатьох жінок, особливо із соціально незахищених груп, і поглиблює структурну нерівність.
У цьому дослідженні я аналізую останні ключові соціальноекономічні процеси та реформи в Україні з перспективи становища жінок.

Спільне: журнал соціальної критики

У статті аналізується, як за фасадом "гендерної рівності", українська влада у 2014 році почала вп... more У статті аналізується, як за фасадом "гендерної рівності", українська влада у 2014 році почала впроваджувати заходи "жорсткої економії", які негативно позначилися на становищі жінок. Ці заходи призвели до зростання розриву в оплаті праці, до зменшення ресурсів у жінок та сімей на чолі з жінками, до зменшення можливостей працевлаштування, знецінення репродуктивної праці та скорочення інфраструктури, яка підтримувала жінок у цій праці. І якщо криза зачепила більшість населення, "антикризові реформи" диспропорційно погіршили становище жінок, особливо жінок із структурно вразливих груп: жінок похилого віку, жінок із сільської місцевості, матерів, піклувальниць, жінок із числа ВПО та тих, що проживають поблизу зони бойових дій.

Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2016

В аналізі контексту виникнення «Євромайдану» увага дослідників зосереджена на ідеологічних, політ... more В аналізі контексту виникнення «Євромайдану» увага дослідників зосереджена на ідеологічних, політичних та геополітичних аспектах, переважно оминаючи соціально-економічний контекст. У статті використані теорія Карла Полані та її модифікація у виконанні Беверлі Сілвер для аналізу важливих аспектів соціально-економічного контексту, таких як мобілізація на захист прав найманих працівників. На основі бази даних проекту Моніторингу протестів, репресій і поступок, аналізується динаміка та характеристики протестів найманих працівників, а також динаміка соціально-економічних протестів загалом. Підтверджуючи гіпотезу про наростаючу «кризу легітимності» дерегуляції економіки напередодні «Євромайдану», аналіз вказує на локалізований, захисний і слабкоорганізований характер протестів на захист прав найманих працівників та іншої мобілізації проти дерегуляції в умовах стагнації. Аналіз також дозволяє зробити висновки про певні обмеження підходів Карла Полані і Беверлі Сілвер, які витікають як і з їх мета-рівневого підходу, так і з пов’язаного з цим браку інтерпретації соціально-економічної боротьби за дерегуляцію/регуляцію ринку в умовах стагнації економіки, коли «криза легітимності» та «криза прибутковості» можуть наростати одночасно

INTERSECTIONS. EAST EUROPEAN JOURNAL OF SOCIETY AND POLITICS , 2015

Ukraine is facing changes of a significant scale. Caused by external and internal factors and pro... more Ukraine is facing changes of a significant scale. Caused by external and internal factors and processes, these changes will influence the socio-economic and political reality of the majority of Ukrainians. The character and degree of the changes are yet to be defined in the political struggle inside the country. Do workers, as the biggest social class, have the potential to press for their interests in the face of a spiraling crisis? In this article we tried to answer this question by analyzing labor protests in the country. Our research of empirical material of the Ukrainian Protest and Coercion database shows that labor actors have significant bargaining power on local issues but lack coordinated and relatively large-scale mobilization, hence, can hardly influence state-level politics. Being scattered and defensive, lacking solidarity among themselves and without support from allies, workers have few chances to succeed in promoting their agenda. Some possible logical and empirically supported solutions to increase labor bargaining power in this context are also suggested in the article.

Український соціум, 2018

У статті оцінено антикризову політику української влади за 2014–2017 рр. у розрізі можливого впли... more У статті оцінено антикризову політику української влади за 2014–2017 рр. у розрізі можливого впливу на гендерну нерівність. Розглянуто висновки зарубіжних досліджень щодо негативного впливу неоліберальної антикризової політики на становище жінок. Зазначено відсутність подібного аналізу в Україні, незважаючи на актуальність проблематики. Окремо підкреслено низьку увагу вітчизняних досліджень до державної неінституційної підтримки репродуктивної праці. Відповідно до статистичних даних, виявлено поглиблення соціально-економічної гендерної нерівності в Україні після початку кризи 2014 р. Виокремлено ключові показники, які свідчать про поглиблення нерівності на ринку праці та у пенсійному забезпеченні. Проаналізовано, як антикризова політика влади, впроваджена з метою скорочення бюджетних видатків, спричинила ці процеси. Розглянуто гендерні аспекти заходів у сферах регулювання ринку праці та державної підтримки репродуктивної праці, а також у реформуванні державного сектору. До заходів і реформ, які структурно вплинули на становище жінок, можна віднести: замороження мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму, реформування системи виплат на дітей і по догляду за ними, скорочення зайнятості та закриття закладів у держав-ному секторі економіки. Показано, що така неоліберальна антикризова політика погіршила становище жінок, особливо з вразливих груп. Аналіз дозволяє виокремити деякі додаткові характеристики, які впливають на вразливість жінок: похилий вік, проживання в сільській місцевості, а також сімейні обставини, які збільшують навантаження репродуктивної праці – наявність членів сім'ї, які потребують догляду. Крім того, через бойові дії на Сході України виникають нові вразливі групи: внутрішньо переміщені особи та ті, які проживають поблизу або в зоні бойових дій. Незважаючи на деякі зрушення в подоланні гендерної нерівності, нечутливість до гендерного виміру в неоліберальній соціально-економічній політиці у цілому та брак уваги до державної підтримки репродуктивної праці зокрема, погіршують становище жінок і не дозволяють досягнути систематичного прогресу на шляху до гендерної рівності.

Ключові слова: гендерна нерівність, неолібералізм, репродуктивна праця, гендерний розрив в оплаті праці, заходи жорсткої економії.

Социология: теория, методы, маркетинг, 2016

В анализе контекста возникновения "Евромайдана" внимание исследователей концентрируется на идеоло... more В анализе контекста возникновения "Евромайдана" внимание исследователей концентрируется на идеологических, политических и геополитических аспектах, в основном игнорируя социально-экономический контекст. В статье использованы теория Карла Поланьи и ее модификация в исполнении Беверли Силвер для анализа важных аспектов социально-экономического контекста, таких как мобилизация в защиту прав наемных работников. С использованием базы данных проекта "Мониторинг протестов, репрессий и уступок" анализируется динамика и характеристики протестов в защиту прав наемных работников, а также динамика социально-экономических протестов в целом. Подтверждая гипотезу о нарастающем "кризисе легитимности" дерегуляции экономики перед "Евромайданом", анализ указывает на локализованный, защитный и слабоорганизованный характер протестов в защиту прав наемных работников и другой мобилизации против дерегуляции в условиях стагнации. Анализ также позволяет сделать выводы об определенных ограничениях подходов Карла Поланьи и Беверли Силвер, которые проистекают из метауровневого подхода и связанными с этими пробелами интерпретации социально-экономической борьбы за дерегуляцию/регуляцию рынка в условиях стагнации экономики, когда "кризис легитимности" и "кризис доходности" могут нарастать одновременно.

Ключевые слова: мобилизация, протесты, рабочие протесты, рыночная экономика

ВІСНИК НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право, 2015

Автор розглядає розвиток підходів у соціології суспільних рухів та їхніх інтерпретацій чинників р... more Автор розглядає розвиток підходів у соціології суспільних рухів та їхніх інтерпретацій чинників радикалізації. Аналізуючи становлення сучасної соціології суспільних рухів, автор підкреслює основний недолік історичних та багатьох сучасних концепцій, який полягає у концентрації уваги дослідників лише на одному з рівнів соціальної реальності. Така концентрація створює перешкоди для розуміння та інтерпретацій причин радикалізації тактик протесту у складній і багатовимірній соціальній реальності, де різнорівневі чинники взаємодіють, підсилюють та послаблюють дію один одного. З перспективи цієї критики, найбільш багатообіцяючими сучасними концепціями соціології суспільних рухів є теорія мобілізації ресурсів та репертуару колективної дії, аналіз у рамках яких має потенціал подолати однорівневе обмеження. Автор вказує на можливість синтезу цих двох концепцій для аналізу радикалізації, який би охоплював як статичні, так і динамічні аспекти переходу до радикальних тактик. Автор анализирует исторические и современные подходы в исследованиях общественных движений с целью выхода на концепцию, которая потенциально может преодолеть ограничения одноуровневого анализа радикализации. Она приходит к заключению, что теории мобилизации ресурсов и репертуара коллективной борьбы могут быть наиболее многообещающими компонентами синтетического анализа, который может охватить как статические, так и динамические компоненты социальной реальности для лучшего понимания радикализации тактик.

The author analyses historical and current approaches in social movement studies in order to elaborate one, which can potentially overcome level-limitation of the concepts to conduct a complex analysis of radicalization. She points to resources mobilization and repertoire of contention as the most promising component of a synthetic approach, which can grasp both static and dynamic aspects of social reality to understand radicalization of tactics.

Ключові слова: суспільні рухи, радикалізація, мобілізація ресурсів, репертуар боротьби

Спільне: журнал соціальної критики

В аналітиці довкола експортного сектору національної економіки та економічного зростання зазвичай... more В аналітиці довкола експортного сектору національної економіки та економічного зростання зазвичай багато говорять про інвестиції, прибуток, часом про створення робочих місць як шлях до зменшення безробіття. Однак майже ніколи не кажуть про інший компонент виробництва, без якого воно й неможливе — про відтворення робочої сили (labor power). Адже часто іншим боком високих прибутків є низька зарплата, а іншим боком безробіття — недостатня кількість охочих працювати за неї. У цій статті ми спробуємо дослідити відтворення робочої сили на українських швейних фабриках, що виробляють одяг для відомих західних брендів. Які ресурси для відтворення робочої сили є у працівниць цих фабрик? Як це впливає на якість життя працівниць та їхніх сімей? Якими є ширші наслідки такого відтворення робочої сили для місцевих спільнот, підприємств та економіки?

Спільне: журнал соціальної критики

Публікації про зарплату, умови праці та життя працівниць і працівників, які шиють одяг для західн... more Публікації про зарплату, умови праці та життя працівниць і працівників, які шиють одяг для західних брендів в Україні, часто викликають низку запитань. Наприклад: «Чому вони не протестують?» та «Чому вони не йдуть на іншу роботу?» Друге запитання є частиною першого, бо звільнення — це форма «тихого» або «прихованого» протесту (Silver 1995), на противагу звичному нам публічному протесту — страйку, мітингу, демонстрації.
У цій статті ми проаналізуємо умови та структурні обмеження протестів працівниць і працівників, які шиють одяг для західних брендів в Україні.

Політична критика

На тлі соціально-економічної кризи, яка почалася у 2014 році, українська влада почала втілювати н... more На тлі соціально-економічної кризи, яка почалася у 2014 році, українська влада почала втілювати неоліберальні методи «жорсткої економії», щоб зупинити економічне падіння. У той час, коли навіть представники Міжнародного валютного фонду вже сумніваються у результативності таких методів, уряд позиціонував їх як неуникні, нейтральні, «технічні» кроки, необхідні для виходу з кризи. Однак заходи «жорсткої економії» не є нейтральними — ні з точки зору ідеології неолібералізму, яка стоїть за ними, ні з точки зору наслідків для різних груп населення. Свідомі «антикризові заходи» влади призводять до погіршення становища жінок в Україні. Водночас, за рідкісними винятками , феміністки та інші дослідниці соціально-економічних змін поки не намагалися дати систематичну оцінку наслідків як кризи, так і «антикризової» діяльності уряду для гендерної нерівності в Україні.

Спільне: журнал соціальної критики, 2017

Статтю підготовлено в рамках роботи економічного відділу Центру соціальних і трудових досліджень.... more Статтю підготовлено в рамках роботи економічного відділу Центру соціальних і трудових досліджень.

Як відбувається автоматизація на українських підприємствах гірничовидобувної та переробної промисловості? Які її причини та наслідки?

Спільне, 2024

Commons: Journal of Social Criticism, 2023

Спільне: журнал соціальної критики, 2023

LeftEast, 2020

Opendemocracy.net, 2020

SEER Journal for Labour and Social Affairs in Eastern Europe, 2017

Спільне: журнал соціальної критики, 2020

Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv: Sociology, 2018

SEER Journal for Labour and Social Affairs in Eastern Europe, 2017

Спільне: журнал соціальної критики, 2020

Спільне: журнал соціальної критики

Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 2016

INTERSECTIONS. EAST EUROPEAN JOURNAL OF SOCIETY AND POLITICS , 2015

Український соціум, 2018

Социология: теория, методы, маркетинг, 2016

Ключевые слова: мобилизация, протесты, рабочие протесты, рыночная экономика

ВІСНИК НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право, 2015

Ключові слова: суспільні рухи, радикалізація, мобілізація ресурсів, репертуар боротьби

Спільне: журнал соціальної критики

Політична критика

Спільне: журнал соціальної критики, 2017

Збірку присвячено обґрунтуванню системного характеру сучасної світової економічної кризи, дослідж... more Збірку присвячено обґрунтуванню системного характеру сучасної світової економічної кризи, дослідженню її структурних причин та можливих альтернатив капіталістичному розвитку економіки. В цьому контексті розглянуто функціонування сучасної економічної системи, заснованої на логіці накопичення капіталу.
Обґрунтовано неадекватність моделі вільного ринку задачам ефективного інноваційного оновлення виробництва і задоволення потреб користувачів. На прикладі українських підприємств та іноземному досвіді показано, як і чому автоматизація, замість спрощення рутинних завдань, впроваджується у сферах контролю за працівниками. Досліджено вплив новітніх технологій на закріплення соціально-економічної нерівності і збереження незадовільних умов праці для периферійних країн. Розкрито потенціал інституції освіти як дієвого механізму нейтралізації негативних ефектів автоматизації праці.
Доведено згубність нової концепції «економіки знань» для вирішення основних протиріч капіталістичної системи, які призводять до уповільнення накопичення знань та сеграції суспільства.
Запропоновано використовувати принципово інші критерії соціальної ефективності виробництва: економія суспільно необхідної праці та природних ресурсів за умов дотримання стандартів якості продукції.

АЛЬТЕРНАТИВНІ МЕХАНІЗМИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ, 2017

Alternative Mechanisms for the Socio-Economic Development of Ukraine, 2016

The study is dedicated to researching the social and economic processes happening in Ukraine and ... more The study is dedicated to researching the social and economic processes happening in Ukraine and producing alternative mechanisms of government regulation of these processes. The authors focus on the search for resources for Ukraine’s economic development. In order to do that, they propose to introduce changes into the state’s tax and debt policy, some methods of fighting against the outflow of Ukrainian capital abroad.
The book provides evidence for the pointlessness of using neoliberal methods in governing social and economic processes. Instead, the authors propose a number of instruments that could become the basis for providing social welfare and creating the basis for the innovative and sustainable development of Ukraine.

Роботу присвячено дослідженню соціально-економічних процесів, які відбуваються в Україні, та виро... more Роботу присвячено дослідженню соціально-економічних процесів, які відбуваються в Україні, та виробленню альтернативних механізмів державного управління ними.
Основна увага авторів приділяється пошуку ресурсів для такого розвитку. Для цього пропонуються зміни у державній податковій і борговій політиці, методи боротьби із виведенням українських капіталів за кордон. Розглянуто також передумови для підвищення продуктивності праці та управління зайнятістю населення. Доводиться необхідність пріоритетного фінансування наукових досліджень.
Обґрунтовано безперспективність використання неоліберальних методів в управлінні соціально-економічними процесами. Натомість запропоновано ряд інструментів, які можуть стати основною для забезпечення соціального благополуччя та створити фундамент для інноваційного сталого розвитку України.
Видання адресоване науковцям, аспірантам, керівникам наукових і навчальних закладів, викладачам та студентам ВНЗ, а також державним службовцям, які займаються питаннями соціально-економічного розвитку України.

Center for Social and Labor Research, 2020

What is the significance of kindergartens for society? How do they affect the economic activity ... more What is the significance of kindergartens for society? How do they affect the economic activity of young mothers? What are the working conditions and salaries of kindergarten workers? How should a network of preschools be developed to improve the situation of women and overcome gender inequality? The publication presents the results of a study of the problems of Ukrainian kindergartens from the perspective of both mothers and employees of the institutions. The authors offer a vision of preschool reform and recommendations that would positively affect the development of children, improve the situation of kindergarten employees and mothers, as well as families with children.

Центр соціальних і трудових досліджень, 2020

Яке значення мають дитсадки для суспільства? Як вони впливають на економічну активність молодих м... more Яке значення мають дитсадки для суспільства? Як вони впливають на економічну активність молодих матерів? Які умови праці та зарплати працівниць дитсадків? Як потрібно розвивати мережу дошкільних закладів, щоби покращити становище жінок та подолати гендерну нерівність? У публікації представлено результати дослідження проблем українських дитсадків з перспективи матерів та працівниць закладів. Авторки пропонують бачення реформи дошкілля та рекомендації, які б позитивно вплинули на розвиток дітей, покращили становище працівниць і матерів, а також сімей із дітьми.

Radical change in the Ukrainian political elite, which happened with the presidential and parliam... more Radical change in the Ukrainian political elite, which happened with the presidential and parliamentary elections in 2019, had no positive influence on the logic of the reforms. Winning elections on the promise of ending the war and somehow (in a limited way) challenging the mainstream nationalist narrative, the new government positions itself to follow libertarian ideology. The logic of their socio-economic policy still follows the path of neoliberal austerity, probably even in a more sustainable manner.
The de facto retreat of the state from regulating the labour market, lack of industrial policy, cuts in social expenditures and infrastructure– all of these and many other neoliberal measures put direct and indirect structural obstacles in the way of progress towards gender equality. These put the lives of many women, especially from underprivileged groups, in socio-economic jeopardy and ossifies the existing structural inequality.
In this paper I will review some of the key recent socio-economic processes and reforms in Ukraine, with particular reference to the Beijing Platform, reflecting on the limits of its framework in the Ukrainian and global context.

Дослідження присвячене прекарним умовам праці та якості життя швачок на підприємствах, що включен... more Дослідження присвячене прекарним умовам праці та якості життя швачок на підприємствах, що включені до глобальних ланцюгів постачання. За методикою «Кампанії за чистий одяг» проведено оцінку вартості продуктового кошика працівниць і вирахувано розмір рекомендованої мінімальної гідної зарплатні. Результати дослідження екстраполюються на показники оплати праці та якості життя всіх громадян, адже мова йде про фундаментальне право людини на гідну оплату праці та перспективи стійкого cоціального та економічного розвитку України.

Починаючи з фінансової кризи 2007 року, багато країн запровадили заходи жорсткої економії. У Півд... more Починаючи з фінансової кризи 2007 року, багато країн запровадили заходи жорсткої економії. У Південній Європі та Ірландії політика урізань була в основному продиктована ЄС та МВФ. У Східній Європі жорстка економія була зумовлена прагненням країн увійти до ЄС та швидко інтегруватися до європейського ринку, що змушувало уряди вдаватися до бюджетних урізань.
В Україні ж ситуація економічної кризи, яка почалася у 2014 році, призвела до масштабного поглиблення боргової залежності з відповідним посиленням впливу міжнародних фінансових інституцій на внутрішню соціально-економічну політику країни. Під цим впливом та без особливого опору з боку місцевих еліт зменшення бюджетного дефіциту стало першочерговою метою — незважаючи на катастрофічне погіршення соціально-економічного становища значної частини населення країни. Його більшу частку склали жінки, особливо зі структурно непривілейованих груп: жінки похилого віку, мешканки сіл, (самотні) матері, жінки-піклувальниці,а також жінки-переселенки та ті, які проживають поблизу зони бойових дій. Незважаючи на всі ці процеси, феміністичний, у тому числі лівий феміністичний дискурси, майже не піднімали питання структурних наслідків неоліберальних заходів та реформ для українських жінок.
Серія досліджень під загальною назвою «Жорстка економія, гендерна нерівність та фемінізм після кризи» була виконана на замовлення Rosa Luxemburg Stiftung в понад 8 країнах Європи. Вона присвячена тому, які наслідки політика жорсткої економії має для жінок.
У своїх дослідженнях авторки описали топографію того, як європейський диктат жорсткої економії вплинув на гендерні відносини, а також сформулювали вимоги до лівої феміністичної політики, базованої на соціальній справедливості та гендерній рівності.
Ця публікація є частиною збірки розвідок з різних європейських країн. Усі дослідження англійською мовою можна прочитати тут: www.rosalux.de/austerity

In the first chapter of this paper we address the discrepancy between façade equality and the rea... more In the first chapter of this paper we address the discrepancy between
façade equality and the real situation of women in the country before and during the crises. In Section 1.1 we briefly review existing legislation on gender inequality, the failure of the government to implement it and the lack of attempts to address structural socioeconomic inequality. In Section 1.2 we outline this structural socioeconomic inequality, its deeply-rooted causes and its development during the crises of 2014. In Section 1.3 this development is evaluated further - focusing on its influence on women’s wellbeing after 2014. In the second chapter anti-crises neoliberal austerity and its influence on gender inequality are described. In Section 2.1 we examine how the reproductive labor of women has been devaluated by austerity. In Section 2.2 we examine how governmental austerity measures influence female opportunities for “productive” labor and, at the same time, deteriorate infrastructure which supports women in reproductive labor. In Section 2.3 we briefly examine ongoing and forthcoming structural reform (in labor legislation, the pension system, healthcare) and their impact on Ukrainian women. Through Chapters 1 and 2 we also separate the most vulnerable female categories whose situation has been disproportionally negatively influenced by neoliberal policies to address the crises: rural women, older women, women with children - especially single mothers -, and women who have to provide care for other family members. Chapter 3 deals with war and its effect on gender inequality. There we address the problems with and austerity’s impact on additional vulnerable categories created by the military conflict: internally displaced women and women in or close to the conflict zone. The last chapter reviews the situation in Ukrainian feminism, both mainstream and leftist. In Section 4.1 we analyze why the problems, discussed in this paper, have not been sufficiently addressed by Ukrainian feminists. We also outline the context and escalation of threats from the radical rightwing. And finally, in Section 4.2, we provide recommendations for leftists on the possible direction leftist feminism could go and alliance building in the current state of affairs.

Звіт дослідження про умови та оплату праці в українській швейній індустрії, яка шиє одяг для захі... more Звіт дослідження про умови та оплату праці в українській швейній індустрії, яка шиє одяг для західних брендів. Результати дослідження вказують на те, що робота в цьому секторі економіки в Україні мало відрізняється від класичних "потогінних фабрик", де шиють брендовий одяг.
Дослідження проведено в рамках Clean Clothes Campaign, за підтримки Rosa Luxemburg Stiftung

Clean Clothes Campaign Country Profile on wages and labor conditions in done-for-brands garment s... more Clean Clothes Campaign Country Profile on wages and labor conditions in done-for-brands garment sector in Ukraine.

Research findings point that "made in Europe" myth fails. Brand clothes, produced next door to the consumption countries, are not produced in far better conditions or with far bettwer wages.

К.: Фонд ім. Г. Бьолля в Україні, 2015

У ситуації, коли конфлікт сягає рівня збройного протистояння, дуже важко зупинитися й почати гово... more У ситуації, коли конфлікт сягає рівня збройного протистояння, дуже важко зупинитися й почати говорити. Ще важче – почати слухати.
Ми пропонуємо послухати звичайних жінок, чий побут було радикально змінено з початком воєнного конфлікту. Як змінилися їхні щоденні негаразди й страхи в цьому новому суспільстві по обидва боки лінії розмежування? Які нові структурні проблеми увійшли в їхнє повсякдення? На кого вони покладаються й кого звинувачують у критичних ситуаціях? Які стратегії виживання вони вибирають? Хто і як, на їхню думку, може зупинити протистояння? І які висновки з цього всього можна зробити про суспільство та повсякдення, у якому ми живемо, і для суспільства, в якому ми хочемо жити без війни?

Політична критика, 2017

У рамках виставки TEXTUS у Центрі візуальної культури (ЦВК) Оксана Дутчак, соціологиня та заступн... more У рамках виставки TEXTUS у Центрі візуальної культури (ЦВК) Оксана Дутчак, соціологиня та заступниця директорки Центру соціальних і трудових досліджень, представила результати свого дослідження «Зарплата і умови праці працівників швейної індустрії України», що тривало у січні-березні 2017 року.

«Політична критика» розпитала Оксану про деталі її дослідження.

Oksana Dutchak has presented the results of her research “Wages and working conditions of the gar... more Oksana Dutchak has presented the results of her research “Wages and working conditions of the garment industry workers in Ukraine” within TEXTUS exhibition at Visual Culture Research Center (VCRC). The research was conducted in January-March 2017. Political Critique has interviewed Oksana about its details.

Гендер в деталях, 2019

Як уявляти феміністичну утопію з позиції марксистського фемінізму?

Конкурс "Кращий молодий соціолог року-2017", 2017

Створення привабливого інвестиційного клімату-одне із завдань, про яке постійно говорять політики... more Створення привабливого інвестиційного клімату-одне із завдань, про яке постійно говорять політики кожного нового обрання в Україні. У цій мантрі немає нічого дивного, зважаючи на рейки експортно-орієнтованого розвитку, на який поставили нашу економіку під час переходу до ринкової системи. Таким чином, багато галузей української економіки ще у 90их роках минулого століття були включені у глобальні ланцюги виробництва. Такому включенню суттєво сприяла дешева робоча сила, яку багато політиків розцінювали як перевагу вітчизняної економіки у конкурентних перегонах за іноземні інвестиції. У цьому есе я не збираюся заперечувати чи підтверджувати об'єктивність переваги дешевої робочої сили. Натомість я спробую оцінити лише деякі об'єктивні та в дечому парадоксальні наслідки включення України до гри під назвою " навипередки вниз " (" race to the bottom ")-в окремій галузі економіки, а саме у пошитті брендового одягу. Ця галузь викликає особливу цікавість з багатьох причин. По-перше, вона є висококонкурентною як на рівні брендів, так і на рівні виробників. По-друге, її дуже легко перемістити, оскільки переважно мова іде про підрядну організацію виробництва, коли бренди просто розміщують замовлення на тій чи іншій фабриці, у тій чи іншій країні. По-третє, вона трудомістка, а отже фактор праці відіграє в ній першочергову роль, як першочерговим є і вплив галузі на працю. І по-четверте, виробництво брендового одягу стало іконою як прихильників глобальних ланцюгів виробництва, так і їх критиків. Для перших головну роль відіграє легкість включення країни чи окремої фабрики у ланцюг виробництва. Для других-наслідки цього включення для найманої праці. Про ці наслідки в Україні і піде мова у цьому есе.

Конкурс "Кращий молодий соціолог року-2016", 2016

Есе на конкурс "Кращий молодий соціолог - 2016" на тему «Український соціум: що знаємо, чого не з... more Есе на конкурс "Кращий молодий соціолог - 2016" на тему «Український соціум: що знаємо, чого не знаємо і чого уникаємо»

Спільне: журнал соціальної критики, 2010

Коли мене запитують чи я феміністка, я відповідаю дуже обережно. При чому відповідь варіюється ві... more Коли мене запитують чи я феміністка, я відповідаю дуже обережно. При чому відповідь варіюється від ствердної до заперечної – в залежності від моєї оцінки того, хто запитує. Переважна більшість наших співгромадян, чуючи про фемінізм, подумки чи вголос висловлює своє здивування (у кращому разі) і починає сприймати співрозмовника через деякий бар'єр (ярлик малоадекватності).

Динаміка протестів найманих працівників та дрібного бізнесу в Україні за даними Моніторингу проте... more Динаміка протестів найманих працівників та дрібного бізнесу в Україні за даними Моніторингу протестів, репресій і поступок

Now many have been discussing who were those actors, who stood behind unprecedented mobilization ... more Now many have been discussing who were those actors, who stood behind unprecedented mobilization of people against the ruling powers in the end of 2013- beginning of 2014. Others have been expressing their opinion on the question – who were those actors, mobilizing people in the following Anti-Maidan protests, part of which turned into the events of so-called Russian Spring in Eastern and Southern part of the country. Depending on the camp a speaker have sympathy for, one can hear diametrically opposite opinions or some combinations of them: USA initiated Maidan, neofascist political actors overthrew the government, or that was the unprecedented successful mobilization of the grassrooted civic initiatives; Russia initiated Anti-Maidan and Russian Spring, that was an attempt of revanche of the defeated political powers or their allies, or that was the unprecedented successful mobilization of the grassrooted militarized initiatives.
In this presentation we will try to answer only one part of this complex and important question – we will try to make some conclusions on the role of political parties in the dramatic events. Our research will be based on the data of the Ukrainian Protest and Coercion Database Project (UPCD), within which scholars collect and analyze statistic information about protests in Ukraine since 2010.
Analysis of the UPCD database suggests that participation of political parties in the Maidan mobilization was not significantly more intensive than their participation in protest in 2013 before the Maidan events. At the same time, any single party of the parliamentary opposition participated in the Maidan events more often than Right Sector – almost legendary actor of the events, actively promoted by the opposite camp. On the other hand, Right Sector was the most active identified actor of the violent part of the events, while parliamentary opposition either stood aside or tried not to advertise their participation in that part of the protests. It is also important to notice, that participation of political parties was either more active or more visible (or both) in Southern and Eastern part of the country – where the Maidan campaign had far less supporters and where right after the Maidan political victory the stage was occupied by the Anti-Maidan and separatist movement.
Speaking of the following mobilization of the Anti-Maidan and partially sequential Russian Spring mobilization in Southern and Eastern part of the country, we will concentrate our attention on the period after the collapse of the Yanukovych government. Probably one of the most significant finding the data suggests is far less active participation of political parties in the Anti-Maidan and Russian Spring mobilization in those Regions, where the power was more or less effectively seized by self-proclaimed authorities, who got out of control of the central government. In other words, political parties participated in Anti-Maidan and Russian Spring events nearly two times less often in Donetsk and Luhansk Regions than in other six Regions, defined as more or less potentially “separatists” by one non-governmental “for unity” project. More often use of violence and confrontation tactics also obviously distinguishes these two Regions, according to UPCD data.
Some generalization can be preliminary made on the findings. Both camps of political parties – either Maidan or Anti-Maidan/Russian Spring camp – participated in respective events, supporting mobilization and trying to win in the major political battle in the newest history of Ukraine. However, their engagement was uneven and their activity or inactivity may have played a significant role in the outcomes.
On the one hand, role of political parties can be explained by that fact, that their engagement in the respective protests was more active or more visible in Regions, where their issues had less grassroot support. It is obviously true for Maidan movement and can be true for the opposite camp. In this case more radical protests and issues were logically developed in Donetsk and Luhansk Regions because of stronger grassroot support, hence, less visible or active political parties. On the other hand, parties in general are less eager to use violent tactics – dynamics and geography of their engagement in both campaigns can be related to spatial and temporal peculiarities of those campaigns. This argument can work both ways: parties less often joined violent protests and active participation of non-partisan actors made the possibility of violence higher.

У багатьох спеціалізованих і загальних словниках держава визначається як політична форма організа... more У багатьох спеціалізованих і загальних словниках держава визначається як політична форма організації суспільства, заснована на публічній владі, централізованому управлінні суспільством і монополії на застосування сили і примусу . Однак, протягом усього періоду існування такої форми організації суспільно-політичного життя, до насильства вдавалися також інші суспільні актори. З точки зору визначення держави, їх дії часто розцінюються як протизаконні і підлягають покаранню, однак це не зупиняє виникнення груп та організації, що обирають такий репертуар дії.
На думку деяких дослідників, в самій суті суспільних рухів лежить певна специфіка нелегітимності, причиною якої є часто неінституційні спроби просування чи перешкоджання суспільним змінам. Фактично суспільні рухи використовують методи переконання і примусу, які частіше за все є новими, неортодоксальними і стоять під питанням легітимності .
В цьому випадку у дослідників суспільних рухів часто виникає базове запитання: що змушує акторів вдаватися до часто нелегітимних методів боротьби чи протесту? Чи є якісь об’єктивні причини та обставини, які стають відносно обов’язковою передумовою звертання до протизаконних дій з боку суспільних рухів? Якою мірою ці обставини впливають на ступінь насильства, який використовує суспільний рух? Всі ці питання є безумовно важливими, адже відповідь на них дає змогу пояснювати та частково передбачати найбільш радикальні (насильницькі) дії з боку неінституційних суспільних акторів.
Особливу цікавість, на нашу думку, викликають ті випадки, коли до насильницького репертуару боротьби чи протесту вдаються за умов, що з точки зору здорового глузду не сприяють радикалізації настроїв у суспільстві. До таких умов в першу чергу варто віднести саме місце і час виникнення протесту, тобто суспільство і етап його розвитку. Саме тому застосування насильницького репертуару в країнах Першого світу починаючи з другої половини 20-ого століття викликає особливу цікавість. У цей період ці суспільства характеризувалися порівняно найвищим рівнем економічного добробуту. Поляризація часів холодної війни сприяла стабільності ліберальної демократії всередині суспільств. Тим не менше, саме там і саме в той час виникають ліві організації і групи, що за відсутності військових дій на території країни обирають систематичні та організовані насильницькі форми боротьби.
Розвиток суспільних рухів у країнах Першого світу починаючи з другої половини 20-ого століття характеризувався двома хвилями лівого протесту: рухами нових лівих та альтерглобалістами. В 60-і та 70-і роки 20-ого століття виникають рухи нових лівих, які дистанціюються від «старих» лівих, що ставили акценти на робітничій боротьбі та класичній марксистській теорії . Ці рухи існували в контексті екологічних, феміністичних, антиядерних рухів та руху за мир , і в тому числі в межах цих рухів у країнах Першого світу виникають групи, що застосовують насильницький репертуар колективної боротьби. В кінці 20-ого століття в країнах Першого світу виникає альтерглобалізм – ще одна хвиля відносно лівого суспільного активізму, який значною мірою бере свої витоки в нових суспільних рухах (фактично утворюється з мережі екологічних, феміністичних, антивоєнних та інших організацій) . Також діючи (в тому числі) в країнах Першого світу, певні групи альтерглобалістського руху вдаються до насильницького репертуару.
Тобто починаючи з другої половини 20-ого століття в країнах Першого світу виникають дві великі хвилі лівого активізму, які пов’язані між собою. Обидві ці хвилі характеризуються застосуванням насильницького репертуару колективної дії, однак насильство першої і другої хвилі носить різний характер. В 70-их роках 20-ого століття група нових лівих під назвою Фракція Червоної Армії вчиняє перше відоме в післявоєнній Німеччині політичне вбивство, а на початку 70-их Везермени проводять одну із найбільш масштабних кампаній внутрішнього тероризму в США . На початку ж 21-ого століття люди в чорному одязі, під умовною назвою «Чорний Блок» розбивають вітрини магазинів та б’ються з поліцією. Територіальне розміщення цієї боротьби залишається тим самим, як і багато спільного в її символічних аспектах. Однак часові рамки, а отже і певні характеристики соціального контексту змінилися. З вищесказаного виникає запитання: в чому причина різного ступеню насильства, до якого зверталися ці рухи?
Перш ніж братися за дослідження чинників, що зумовлюють звернення до різного ступеню насильства в репертуарі колективної дії, варто звернути увагу на два аспекти.
Перший аспект стосується приблизного поля, в якому варто шукати ці чинники. Коли суспільні рухи вперше стали об’єктом дослідження соціології, вони залишалися в полі парадигми колективної поведінки, яка відносила суспільні рухи до різновиду тієї ж колективної поведінки. Згідно з першопочатковим постулатом цієї парадигми, колективна дія, тим паче насильницького характеру, була зумовлена ірраціональними, особистісно-стихійними та спонтанними чинниками , які відносяться радше до сфери психіатрії та психопатології. Пізніші (в тому числі сучасні) дослідники суспільних рухів значно відійшли в своїх поясненнях від цієї теорії, однак на побутовому рівні насильство з боку неінституціональних колективних акторів до сьогодні асоціюється з певними (часто психічними) відхиленнями та сприймається як дещо аномальне, епізодичне та ірраціональне . Однак, на основі навіть поверхневого аналізу можна зробити висновок, що це припущення далеке від істинності. Якщо, як вже було зазначено, до насильницького репертуару вдаються різні групи, однак він може поширюватися в одному суспільстві або в різних суспільствах у різний час, то логічно припустити, що причини його використання зумовлені в тому числі соціально-історичними умовами: тобто певними зовнішніми (по відношенню до руху) обставинами, що характеризують дане суспільство (суспільства) в даний період часу.
Другий аспект стосується соціальних рівнів, в полі яких варто шукати чинники. Різні теорії по-різному вивчали та пояснювали механізми формування тих чи інших характеристик колективної дії, зосереджуючись на комбінаціях мікро- (міжособова взаємодія), макро- (структурна обумовленість) чи мезорівневих (організаційний рівень) підходів. Як зазначають деякі теоретики соціології суспільних рухів, останнім часом дослідники все більше і більше схиляються до того, що однорівневе обмеження в вивченні суспільних рухів має бути змінене. Вони наголошують на необхідності розробки, так би мовити, мосту між аналізом, що базується на структурі і аналізом, що базується на акторах. Це пояснюється тим, що соціальна реальність є чимось більшим ніж сума індивідуальних частин, але водночас соціальна структура існує і відтворюється через практику окремих індивідів . Саме тому аналіз характеристик колективної боротьби має враховувати різні рівні обумовленості цих характеристик.
Отже, об’єктом даного дослідження є рухи нових лівих та альтерглобалістів, які виникають у країнах Першого світу, та систематично звертаються до насильницького репертуару колективної боротьби.
Відповідно, предметом даного дослідження є фактори, що визначають ступінь насильства в репертуарі колективної дії рухів нових лівих та альтерглобалістів.
Проблема – відсутність систематизованого знання про різнорівневі фактори, що зумовили різний ступінь використання насильства лівими рухами в країнах Першого світу, починаючи з другої половини 20-ого століття.
Метою даного дослідження є визначення факторів, що впливають на ступінь насильства в репертуарі колективної боротьби лівих рухів в країнах Першого світу в другій половині 20-ого століття.
Завдання:
- концептуалізувати основні поняття: суспільний рух, репертуар колективної дії (та насильницький репертуар колективної дії);
- згідно з основними теоретико-методологічними підходами визначити основні фактори, що зумовлюють застосування насильницького репертуару колективної боротьби;
- визначити основні передумови звернення до репертуару насильницького протесту в країнах Першого світу з другої половини 20-ого століття;
- виділити фактори, що впливають на ступінь насильства в репертуарі колективної дії, та дослідити механізм їх впливу.
Дане дослідження проводитиметься на основі первинних та вторинних джерел. В якості вторинних джерел виступатимуть аналітичні та емпіричні наукові дослідження рухів нових лівих та альтерглобалістів; у якості первинних джерел – інтерв’ю з учасниками суспільних рухів, що вдавалися до насильницького репертуару колективної боротьби, а також їх друковані матеріали (звернення, листівки).

Дутчак О. А. Відтворення робочої сили на українських швейних фабриках у глобальних ланцюгах поста... more Дутчак О. А. Відтворення робочої сили на українських швейних фабриках у глобальних ланцюгах постачання. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук за спеціальністю 22.00.03 – соціальні структури та соціальні відносини. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки України, Київ, 2019.
У дисертації розроблено теоретико-методологічний підхід до дослідження відтворення робочої сили. За результатами дослідження розроблено концептуальну схему вивчення умов, джерел та структурних чинників відтворення робочої сили в глобальних ланцюгах постачання, здійснено її емпіричну апробацію на основі аналізу відтворення робочої сили на українських швейних фабриках у глобальних ланцюгах постачання. Оцінка умов відтворення робочої сили проведена шляхом експлікації матеріальних та темпоральних ресурсів для відтворення. Ці ресурси працівники і працівниці можуть отримувати з ринкових джерел, державних джерел, соціальних мереж та шляхом самовиробництва продукції. Умови відтворення робочої сили та здатність працівників і працівниць змінювати ці умови залежать від таких структурних чинників, як особливості функціонування глобальних ланцюгів постачання, економічна динаміка на макрорівні, стан ринку праці, державна політика у сфері трудових відносин і соціального забезпечення та рівень контролю за її імплементацією, характеристики профспілок. Дослідження дає змогу верифікувати евристичний потенціал теорій відтворення робочої сили, режимів контролю праці та концепції робітничої впливовості в перемовинах, а також запропонувати удосконалення до них.
Ключові слова: відтворення робочої сили, глобальні ланцюги постачання, робітнича впливовість у перемовинах, режими контролю праці, соціально-економічна політика, ринок праці, профспілки.

This paper deals with contextualized radicalization of tactics within the casestudy of protest in... more This paper deals with contextualized radicalization of tactics within the casestudy of protest initiative “Save Old Kyiv”. While having emerged in Ukrainian capital city in order to protest against illegal construction projects, the initiative operated within a particular context of scanty resources; it was trying to solve the problem of resource mobilization by using transactional activism. Referring to this example, radicalization of tactics, particular context after the Orange Revolution, and the phenomenon of transactional activism are researched in relation both to one another and to different aspects of protest activities.
This paper addresses a tendency toward more contextualized approach within the Western social movement studies, by problematizing the influence of the Orange Revolution on social activism in Kyiv. While dealing with the radicalization of tactics in the particular urban social movement, the paper explores the promising yet underresearched phenomenon of transactional activism. The casestudy demonstrates both opportunities and potential limitations of transactional activism in its relation to the question of context and to other dynamics of protest activities, including that of radicalization.

В будь-якому суспільстві існує сукупність галузей суспільних рухів – сектор суспільних рухів , як... more В будь-якому суспільстві існує сукупність галузей суспільних рухів – сектор суспільних рухів , який характеризується меншим чи більшим різноманіттям ідеологій, фреймінгу, тактик, репертуарів колективної дії і. т.д. За цим ключовими аспектами, які вивчаються різними парадигмами соціології суспільних рухів, суспільні рухи не тільки описуються, а й класифікуються. Ці узагальнюючі класифікації в свою чергу не тільки дають можливість структурувати сектор суспільних рухів, групуючи більш-менш однорідні елементи, а й дозволяють прослідкувати певну динаміку в збільшенні/зменшенні однорідності сектору загалом, а також робити висновки про певні явища трансформації, дифузії та інновації в тому чи іншому аспекті.
В свою чергу аналітична фіксація трансформації, інновації чи дифузії, дозволяє робити подальші висновки, що базуються на аналізі тих чинників, які призвели до відповідних змін аспекту колективної дії. Різні парадигми по-різному вивчали та пояснювали механізми формування тих чи інших характеристик колективної дії, зосереджуючись на різних комбінаціях мікро- (міжособова взаємодія), макро- (структурна обумовленість) чи мезорівневих (організаційний рівень) підходів. Як зазначають деякі теоретики соціології суспільних рухів, останнім часом дослідники все більше і більше схиляються до того, що однорівневе обмеження в вивченні суспільних рухів має бути змінене. Вони наголошують на необхідності розробки, так би мовити, мосту між аналізом, що базується на структурі і аналізом, що базується на акторах. Це пояснюється тим, що соціальна реальність є чимось більшим ніж сума індивідуальних частин, але водночас кожний індивід є окремим унікальним актором . Саме тому аналіз характеристик колективної боротьби має враховувати різні рівні обумовленості цих характеристик.
Теоретичне значення висновків, які базуються на аналізі процесу формування і зміни ключових характеристик колективної боротьби, полягає у виявленні факторів, що впливають на зміст і форму колективної дії, що, в свою чергу, дає можливість встановлювати причинно-наслідковий зв'язок між динамікою характеристик макро- та мікроструктур та формуванням/змінами відповідних аспектів колективної дії.
В даному дослідження я сконцентруюся на вивченні причин формування та трансформації таких ключових аспектів колективної боротьби як ідеологія і фреймінг. Ідеологія значною мірою впливає на характер і зміст інших аспектів колективної боротьби (таких як репертуар, тактика, ідентичність), в той самий час ці інші аспекти впливають на ідеологію. Однак ідеологія є в певному розумінні більш фундаментальною в порівнянні з іншими аспектами, оскільки вона конструює базовий символічний контекст протестної діяльності. Щодо фреймінгу, то він є свого роду зовнішнім видозміненим проявом ідеології, який в тому числі включає суспільний рух в зовнішню взаємодію.
Дослідження чинників формування і трансформації фреймінгу і ідеології є першоважливим у розумінні факту колективної дії. Це зумовлено тим, що виявлення таких чинників може дати відповідь на запитання, що обумовило виникнення саме такого суспільного руху, такого за формою і змістом, а також що зумовило можливу зміну його першопочаткової форми і змісту.
Такі висновки практично можна зробити лише за допомогою емпіричного дослідження, адже відповідні фактори можна виявити лише таким чином. Саме тому основою для цієї роботи є емпіричне дослідження.
Проблемою в даному випадку є недостання дослідженість конкретних механізмів формування і трансформації ідеології та фреймінгу в соціології суспільних рухів. Предметом відповідно виступають чинники формування та зміни ідеології і фреймінгу.
Об’єктом дослідження є протестна група «Український Авангард» – неформальна мережева група, утворена весною-літом 2006 року в місті Києві.
Мета – виявлення та інтерпретація мікро- та макрочинників формування та інновацій в ідеології та фреймінгу конкретної суспільної групи, яка є приналежною до певної форми протестної поведінки (яку я також спробую коротко описати далі).
Завдання:
1. Концептуалізувати поняття «суспільний рух», «ідеологія», «фреймінг».
2. За допомогою емпіричного дослідження:
- виявити та описати формування та трансформації ідеології та фреймінгу колективної дії досліджуваної групи;
- виявити мікро- та макрочинники формування та трансформації ідеології та фреймінгу протестної групи «Український Авангард».
3. На основі емпіричного дослідження зробити висновки про:
- вплив структурних та індивідуальних факторів на формування та зміни ідеології і фреймінгу;
- співвідношення (пов’язаність/непов’язаність) мікро- та макрочинників, що впливають на формування та зміни в характері та змісті колективної дії.
Для збору інформації для подальшого аналізу, в дослідженні буде застосовано метод напівструктурованого інтерв’ю. Крім цього в дослідженні будуть використані матеріали офіційної електронної сторінки Українського Авангарду.
Метод напівструктурованого інтерв’ю був вибраний з тієї причини, що цей метод зручно використовувати в дослідженні слабо організованих груп. Відкрита форма цього методу дослідження уможливлює динамічний і глибинний аналіз формування і зміни основ ідеології активістів, а діалог, який залучає активістів до озвучення понять, якими вони оперують, дає змогу аналізувати фреймінг .
Джерелами інформації для емпіричного дослідження будуть відповідно транскрипти напівструктурованого інтерв’ю з учасниками групи «Український Авангард» (всі транскрипти див. Додаток) та матеріали електронної сторінки Українського Авангарду.

European Journal of Women's Studies

In the course of capitalist development during the 20th century state lost its position as the ma... more In the course of capitalist development during the 20th century state lost its position as the main actor of development. Neoliberal turn made it discursively and, accordingly, practically “inappropriate” leader of socio-economic upgrade. Looking for a substitute, rule-makers turned to state’s classical (though questionable) opposition – civil society. However, not all the complex and ambiguous parts of civil society are perceived as equally suitable developmental actors. In fact, neoliberal perception of the development process as the realm of practical, technical solutions with visible and prompt outcomes, makes non-governmental organizations the main agents societies can rely on their way to better future. This NGOing of development is both doubtful in its theoretical presuppositions and contradictory in practical implementation. Ukrainian example shows NGOing of development in its actuality and supports arguments about its contradictory effects, not even mentioning doubts about ...

Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Соціологія, Sep 22, 2019