Kateryna Rashevska | Taras Shevchenko National University of Kyiv (original) (raw)

IX -VII ст. -кіммерійці ( Гомер, Геродот, Каллімах, Страбон) -степова територія між Дністром і До... more IX -VII ст. -кіммерійці ( Гомер, Геродот, Каллімах, Страбон) -степова територія між Дністром і Доном, Кримський і Керченський п-ів. Започаткували добу заліза. Занепад великих родів -виникнення військової знаті з подальшим виокремленням царів. Завдали поразки Урарту Русі І (VIII cт. -Закавказзя). У VII ст. після поразки в Ассирії, влаштувалися на службу до ассирійського царя. У такому союзі кіммерійці розгромили Фригійське царство, Лідію та давньогрецькі поліси біля узбережжя Егейського моря -Іонія. Сер. VII ст. до н.е. -могутність кіммерійців зламана, а вони самі витіснені іншими іракомовними племенами -скіфами у пн.-сх частину Малої Азії. Частина кіммерійців сконцентрувалася в гірському Криму, давши початок таврам. VIII-VII ст. -скіфи. Своє перше царство -в Передкавказзі та Прикубанні ( Царство Ашкуза). Дотримувалися проассирійської політики. Підпорядкували собі Мідійське царство. Жорсткі погроми в Сирії, Єгипті, Палестині зближення держав Причорномор'я та Стародавнього Сходу. Територія від Дунаю до Дону -Велика Скіфія. Строкатий племінний склад: власне скіфи ( скіфи-царі і скіфикочівники, можливо, скіфи-землероби) -ядро Скіфії, неетнічні скіфи (скіфи-орачі (сколотипраслов'янські племена). Перші дипломатичні місії з до Античного світу з метою визнання Великої Скіфії та поновлення союзу з Лідією, грецькими полісами. Велика Скіфія поділялась на три царства на чолі з головним правителем Скіфії. Царства складалися з округів на чолі з нормахами. Існував демократичний орган -народні збори воїнів. Більша частина населення -вільна, бідна чи багата. Виділялася знать. Скіфія була рабовласницькою. Для боротьби проти перського царя Дарія І уклали союз з сарматами (вдало. Дарій покинув Велику Скіфію). Укладена скіфсько-спартанська угода, яка, проте, не мала реальних наслідків. Перемога у боротьбі проти Дарія І сприяло подальшій експансії скіфів на Карпати і Подунав'я. У культурі -звіриний стиль. До кінця ІІІ ст. до н.е. Велика Скіфія припинила своє існування: нові сарматські племена витіснили скіфів на Захід (Болгарія, Румунія) та Південь (Крим). У степовому Криму -Мала Скіфія (столиця -м.Неаполь). VII-VI ст. до н.е. -велика грецька колонізація у Причорномор'ї. Причини. Поселення переважно у гирлах річок: Ольвія, Тіра, Херсонес, Пантікапей, Керкінітида. Землеробство, первинна обробка сировини, ремесло, торгівля зі скіфами.Культи давньогрецьких богів. Міста -рабовласницькі республіки, частина -монархії -Боспорське царство(480 р. до н.е. -поч. V ст. -готи/гуни). ІІІ ст. до н.е. -ІІІ ст. н.е. -сармати. Причорномор'я. Жили племенами, матріархат, рабовласницькі, державу не створили, синтоїзм. Витіснені під час великого переселення народів. Сер. І тис. н.е. -Велике переселення народів. На проукраїнській території -готи(ІІ -IV ст.), гуни (III -V ст.). І пол. VI ст. -три основні групи слов'ян: венеди (басейн Вісли), склавини (між Дністром і Середнім Дунаєм), анти (між Дністром і Дніпром). 453 р. -смерть Аттіли -широкі можливості для антів та росів формувати власну державність. Боротьба з Візантією, що хотіла поширити свою експансію на пн. Землі (особливо за Юстиніана І Великого, у якого згодом на службі перебуватиме Кий), грабіжницькі набіги антів на чолі з Хільбудієм. 550-551 рр. -слов'яни виявили тенденцію до осідання на візантійських землях. Поч. активного процесу слов'янизації Балкан ( формування південної гілки слов'ян). 40-роки VI ст. -конфлікт між антами і склавинами. 545 р. -угода Юстиніана І з антським посольством про ненапад. У контексті цих подій розглядають ств. Києва саме на Дніпрі. Сер. VI ст. -напади аварів. 560 р. -посольство антського вождя Мезамира до аварів. Аварські походи привели до руйнації антської конфедерації та великого розселення слов'янських племен -полян, деревлян, дреговичів, дулібів, уличів, тиверців, білих хорватів, сіверян, в'ятичів, кривичів, радимичів, полочан, ільменських словен (загалом 15союзів, що дали початок формуванню слов'янських народів: зх. поляки, чехи, словаки, лужичани; пд. болгари, серби, хорвати, словени, македонці, чорногорці; сх. українці (8), білоруси ( 3), росіяни ). VI -VII ст. -величезна зовнішньо-політична активність слов'ян (Візантія,військові походи -Епір, Ахайя,Мала Азія, Кріт,Ілірія…,напад на Візантійське володіння в Криму (князь Бравлін), напад на Амастриду, VI-IX ст. -сусіди східних слов'ян : авари, болгари, хозари, вікінги (варяги). VIII-IX ст. -три осередки східнослов'янської державності: Куявія (земля полян з Києвом), Славія (Новгородська земля) й Артанія (Ростово-Суздальська, а можливо, Причорноморська і Приазовська Русь). І половина VII ст. -князівство Само. 681 р. -Болгарське царство. 829 р. -об'єднання Англії. 843 р. -Німеччина. 838-839 рр. -руське посольство до візантійського імператора Феофіла (Київське князівство, Бертинські аннали, а далі до Інгельхайму до франкського короля Людовіка Благочесного (посли Феофан і Феодосій, цар росів Хакан). Мета посольства до Візантії -невідома (припущення -союзна угода(Шахматов),започаткування дипломатичних зносин (Літаврін)). 852 р. -руське військо на прохання санарійців (людності Кахетії, тобто Східної Грузії) бере участь у відсічі арабського наступу в Закавказзі. 860 р.(862 р.) -утвердження Аскольда в Києві. 70-ті -поч.80-тих -правління Діра. 18 червня 860 р. -похід Аскольда на греків (імператор Михаїл -похід проти арабів,200 кораблів, бухта Золотий ріг, незрозумілий відступ від Константинополя, таємні переговори між Михаїлом і Аскольдом -невигідна для Візантії угода). 864 (чи 865) р. -київські дружини досягають міста Абесгун в Ісфагані -Іранській провінції на південному березі Каспійського моря. Руських купців зустрічали в Багдаді -уславленій столиці Арабського халіфату, що тоді переживав найблискучішу пору своєї історії. 863, 866, 874 рр. -походи проти Візантії, максимально вигідні. 867 р. -до Константинополя прибули київські посли, які уклали з імператором Василієм І мирну угоду. В контексті зміцнення міжнародної могутності Київської Русі Аскольд допоміг велико моравському князеві Ростиславу відстояти незалежність від східно франкського короля Людовіка ІІ Німецького і болгарського хана Бориса І. 862 р. -вигнання після багаторічної торгівлі норманів зі слов'янських земель (через збір данини). Рюрик, Синеус і Трувор. Ворог -сім племен Лебедії. Мирний союз Олега з кочовиками -захоплення дерев'янів, сіверянів,тиверців,уличів. 883-885 рр. -накладення Олегом данини на ці племена. 909 р. -похід Олега на Хозарів(вдалий) та до Каспію ( безрезультатний). 907 р. -похід Олега на Візантію, яка відмовилася сплачувати данину (вдалий, за умови його існування). 911 р. -другий похід на Візантію ( рятування торгівельних суден, відповідальності за злочини, обмін та викуп військовополонених ,повернення рабів та злочинців, що утекли). 915 р. -мирна угода Ігоря з печенігами. 920 р. -боротьба Ігоря проти печенігів. 941 р. -перший похід Ігоря на Візантію (невдалий). 943 р. -другий похід Ігоря на Візантію (військо з варязьких найманців, печенігів, словен, крівичів, тиверціввдалий -угода від 944 р. зі значними обмеженнями). 943 р. -похід Ігоря в союзі з аланами на Каспій ( вдалий). 944 р -посольство візантійських дипломатів в Київ. 946 р.(955 р.) -посольство княгині Ольги до Візантії (Констянтин Багрянородний,почет 108 осіб,незрозуміла мета посольства (прийняти святе хрещення (в Святій Софії), проте Ольга вже була християнкою/перегляд договору 944 р,/поновлення сплати імперією данини/одержати цісарський титул/династичний шлюб).Угоду було укладено. 949 р. -об'єднане русько-візантійське військо бореться проти кочівників у Закавказзі та на о.Кріт. 959 р. -відвідання послами Ольги німецького імператора Оттона І (метою посольства було далеко не хрещення Русі, а радше пошуки нового союзника). 965-968 рр. -переможні походи Святослава на хозарів ( звільнення торговельних шляхів на сх. і пд., встановлення васальної залежності) 967 р. -імператор Никифор Фока направив посольство до Святослава з дорученням спонукати князя завоювати дунайську болгарію). 968 р. -скориставшись із відсутності у Києві Святослава Ігоревича, печеніги обложили місто. 968-971 рр. -воєнні дії між Руссю, Болгарією,Візантією. 970 р. -намагання нового візантійського імператора Іоанна дипломатичними методами усунути Святослава з Дунаю. Переговори завершилися взаємними погрозами і невирішеним конфліктом. Проте відбулося ще декілька повторних перетрактацій -і договір таки підписали. 971 р. -захоплення Доростолу і підписання нової угоди, вигнання Святослава з Дунаю. 972 р. -Святослав загинув від раптового нападу печенігів (хан Куря). 978 р. -після вбивства Ярополка Володимир починає князювати одноосібно ( ранньофеодальна монархія -адміністративна, ідеологічна,релігійна).Різновекорна зовнішня політика -Скандинавія, Візантія, Германська імперія. 973 р -руське посольство у Германську імперію (Польсько-германська війна). 978 р. -надсилання руських найманців візантійському імператору Василію ІІ (закріплення позицій на Кавказі,Подунав'ї). 981 р. -завоювання Червенських градів та Перемишлю (Польща). 982 р. -похід на в'ятичів. 983 р. -розгромив ятвягів 985 р. -війни Володимира проти волзьких болгар, які закінчилися вигідним для Русі миром. 80-ті роки X ст. -обмін посольствами з Германією після задуму хрестити Русь. Шлюб Володимира з онукою Оттона І. 986 р -пожвавлення русько-візантійських стосунків (з ініціативи феодально-роздробленої Візантії з проханням зброї). 987 р. -нове посольство Візантії до Києва (Василій ІІ погодився віддати сестру Анну). 988р. -повалення опозиції Фока у Візантії за допомогою руських військ. Хрещення Русі (лише з 990 р. -активне впровадження). 988 р. -печеніги знову здійснюють набіги на Русь. Для захисту півд. земель Володимир здійснив велике переселення новгородців, кривичів, чуді, в'ятичів у міста над Десною, Остром, Трубежем, Сулою, Стугною. А потім він пішов походом проти печенігів і переміг їх, забезпечивши мир своїм південним володінням на кілька років. 989 р. -облога Херсонесу. 90-ті pp. X ст. -вдалий опір печенігам. 1008 р. -посольство Бруно в КР.