Serhii Humennyi | Taras Shevchenko National University of Kyiv (original) (raw)
Uploads
Talks by Serhii Humennyi
Гуменний С. Профорієнтація в сучасній школі / С. Гуменний // Студентський науковий вісник Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. - 2013. - Вип. 33. - С. 82–84. , 2013
Гуменний С. Еволюція герменевтичних ідей від античності до Нового часу / С. Гуменний // Магістр. - 2016. - Вип. 24. - С. 130–133., 2016
розвинули певну методологію концепції герменевтичної філософії ХХ ст., предметом якої є аналіз, р... more розвинули певну методологію концепції герменевтичної філософії ХХ ст., предметом якої є аналіз, розуміння, тлумачення текстів, знаків, символів. Її імперативи сьогодні часто екстраполюють на розуміння історичних подій, інтерпретацію явищ культури, літератури та науки. Актуальність і значимість герменевтичної проблематики у філософії лише посилювалася із зростанням інтересу до пов'язаних з нею проблем тлумачення, інтерпретації і розуміння в практичному житті, політиці, моралі, праві, мистецтві, релігії, комунікативній діяльності, освіті. У багатьох сучасних історико-філософських дослідженнях герменевтика розглядається, за рідкісним винятком, як надбання епохи Просвітництва, а то й узагалі ХІХ ст. [10] Такий підхід не є достатньо виправданим, оскільки не дає уявлення про виникнення та розвиток ідей, методів, що втілились в герменевтиці сучасного типу. Саме тому метою даної статті є розгляд еволюції герменевтики, як способу тлумачення текстів, від її першопочатків до переломного XVIІ ст. Для того, щоб досягти поставленої мети, необхідно виконати наступні завдання: проаналізувати сутність герменевтики, як засобу розуміння текстових знаків; прослідкувати розвиток герменевтичного методу пізнання у нерозривному зв'язку із характеристикою розглянутого історичного періоду; дослідити вплив герменевтики на розвиток культурно-політичних процесів. Об'єктом дослідження є герменевтика, як мистецтво тлумачення текстів. Предметом дослідження виступає еволюційний процес становлення герменевтичних ідей від епохи античності до XVIІ ст. Розгляд питання еволюції герменевтики, як методу пізнання варто розпочати із означення дефініції. Термін «герменевтика» має різноманітні трактування. Зокрема, герменевтикою називають мистецтво інтерпретації (тлумачення) текстів (за В. Кузнецовим) [11, с. 4]. Під текстами тут розуміють будь-які літературні твори: художні, історичні, філософські, релігійні та ін. Термін «герменевтика» вживається також і в теоретичному сенсі: герменевтика -це теорія розуміння, осягнення сенсу (за С. Аблеєвом) [3, с. 405]. Є також тлумачення цього терміну як «мистецтва осягнення чужої індивідуальності» (за Ф. Шлейєрмахером) [7, с. 170 -172]. Походження терміну «герменевтика» зазвичай пов'язують з іменем давньогрецького бога Гермеса, який виконував зобов'язання посередника між світом людей та Олімпом. Гермес розтлумачував населенню волю богів, перекладав її на мову зрозумілу людині [11, с. 12]. Звідси можна вивести і етимологічне пояснення латинського терміну «hermeneuo» -роз'яснення, мистецтво і теорія витлумачення незрозумілого, пояснення символів, їх змісту і сенсу [8, с. 438]. Окремі прийоми герменевтичного аналізу, як саме походження терміну «герменевтика» можемо спостерігати у тлумаченні текстів, зокрема поем Гомера в Стародавній Елладі (Греції). Мова поем «Іліада» та «Одіссея», створених у VIII ст. до н. е. та приписуваних історичною традицією (усному оповідачу) Гомеру, стала незрозумілою для еллінів епохи темних віків (1150 -800 рр. до н. е.) та класичного періоду (500 -404 рр. до н. е.) [14, с. 29 -33]. Багато реалій життя періоду Троянської війни (1193 -1183 рр. до н. е.) не знаходило відображення в житті та мові нащадків Гомера, що і породило перші спроби теоретичного осмислення процесу інтерпретації текстів, введення принципів тлумачення, зокрема у філологічному ключі. Подальший розвиток герменевтики російський філософ українського походження Піама Гайденко пов'язує з діяльністю софістів: «Завдяки своєму зацікавленню мовою та словом софісти поклали початок галузі знання, яку ми сьогодні звемо філологією » [11, с. 14]. Наступний виток розвитку того, що науковці майбутнього назвуть герменевтикою, пов'язаний із поширенням у ІІ -ІІІ ст. н.е. Римською імперією нової світової релігії -християнства [1, с. 30 -33]. Християнство було принципово новою для античного світу релігією, що вимагала нового підходу до дотримання культу, оскільки основи віровчення було викладено текстуально у Священному Писанні. Біблія була плодом культури населення Палестини і тому потребувала тлумачення для обивателів інших регіонів країни, що мали відмінний культурний досвід, умови життя та традиції. Це викликало гостру потребу теоретичного осмислення методів інтерпретації священного тексту, що вилилось в утворенні протилежних за методологічними установками герменевтичних напрямків. Одним з центрів герменевтичного пізнання того часу було місто Александрія -унікальний феномен епохи Еллінізму, анклав грецької культури Птолемеївського Єгипту (323 -31 рр. до н.е.), який
- Гуменний Сергій. Львівське кохання Михайла Грушевського - https://photo-lviv.in.ua/lvivske-kohannya-myhajla-hrushevskoho/, 2017
науково-популярна стаття для ресурсу "Фотографії старого Львова"
Гуменний Сергій. Львів Адама Амбросія Ленкевича https://photo-lviv.in.ua/lviv-adama-ambrosiya-lenkevycha/ , 2017
Науково-популярна стаття на ресурсі "Фотографії старого Львова"
Науково-популярна стаття опублікована на порталі "Историческая правда" (2017 р., Іnternet Archive... more Науково-популярна стаття опублікована на порталі "Историческая правда" (2017 р., Іnternet Archive's Wayback Machine)
Books by Serhii Humennyi
Хроніка Голокосту (1933-1945) [Текст] / уклад.: Андрій Руккас, Сергій Гуменний, Ін-т історії Голокосту в Україні та Схід. Європі. - Київ : 7БЦ, 2021. - 377 с., 2021
«Хроніка Голокосту» — це хронологічно-історичне дослідження Голокосту. Вона поділяється на три ро... more «Хроніка Голокосту» — це хронологічно-історичне дослідження Голокосту. Вона поділяється на три розділи. У першому розділі «Хроніка антиєврейських гонінь до Голокосту» виокремлено знакові події, що свідчать про антисемітизм, або упереджене ставлення до євреїв, від першої половини ІІІ ст. до н. е. до 1939 року. Другий розділ «Хроніка Голокосту (1933-1945)» містить календаризований виклад подій власне Голокосту, які розгорталися в часі приходу націонал-соціалістичної партії до влади в Німеччині, окупації (аншлюсу) суверенної Австрійської республіки внаслідок політики "умиротворення агресора". Інформація щодо цього розділу територіально охоплює простір Західної та Центральної-Східної Європи, частково атлантичне узбережжя США, Близький Схід та території, окуповані Японською імперією. Останній розділ «Хроніка антиєврейських гонінь, проявів антисемітизму після Голокосту» присвячено висвітленню вже післявоєнних погромів єврейського населення в містах Європи та Близького Сходу, запереченню Голокосту.
Хроніка окупації Києва (1941–1943) : в 3 томах. Том 1. 1941 рік, 2021
«Хроніка окупації Києва, 1941–1943 рр.» — чи не перше комплексне видання, яке має на меті показат... more «Хроніка окупації Києва, 1941–1943 рр.» — чи не перше комплексне видання, яке має на меті показати те, що, зазвичай, залишається за кадром — мозаїку особистих мікроісторій різних за соціальним статусом, національністю та самоідентифікацією мешканців окупованого полікультурного міста. Книга пропонує побачити минуле «очима» киян та інших людей, які перебували в місті в різні періоди його окупаційного життя. Їхні спогади, щоденники, листи, графічні роботи, фотографії та художні переосмислення прожитого (романи, оповідання) розгортають велику та сповнену контроверсій картину життя за лінією фронту. Така форма подачі, з дрібкою пояснень фахівців, дозволяє максимально уникнути посередництва між читачем та тією дійсністю, яка сьогодні вже є історією.
ISBN: 978-617-549-032-7
Інтерв'ю by Serhii Humennyi
Lviv.media, 2024
Історик також зазначив, що епоха Голодомору розпочалась ще за пару років до власне початку штучно... more Історик також зазначив, що епоха Голодомору розпочалась ще за пару років до власне початку штучного голоду. “Ще за часів масової колективізації та розкуркулення. В той час, щоб не поєдналось національне і соціальне була дуже відчутно посилена політика українізації. Попри ці всі поступки від комуністів в національному питанні, все одно саме в Україні були найбільші заворушення та
спротив до колективізації. Селяни були незадоволені тим, що у них відбирають землі, й вони чинили спротив”, — розповів Геннадій Єфіменко.
Papers by Serhii Humennyi
Тема присвячена дослідженню організації та діяльності митних органів влади «Дирекції мит у Львові... more Тема присвячена дослідженню організації та діяльності митних органів влади «Дирекції мит у Львові» в умовах інтенсивного використання залізничного транспорту для міжнародної торгівлі. У роботі аналізуються правові, адміністративні та економічні аспекти функціонування митних структур, їх роль у регулюванні зовнішньоекономічної діяльності та забезпеченні державного контролю за переміщенням товарів і пасажирів.
У статті порушено питання виникнення духовно-лицарського Ордену тамплієрів та пов’язаних із ним с... more У статті порушено питання виникнення духовно-лицарського Ордену тамплієрів та пов’язаних із ним стереотипів суспільної свідомості. Особливу увагу звернено на початковий період існування “бідних лицарів”, процес офіційного визнання та затвердження статуту Ордену.
This article raises the issue of the emergence of spiritual and military order of Knights Templar and the associated stereotypes of social consciousness, analyzed database sources, illuminating the said question. Particular attention is drawn to the initial period of existence “poor knights”, the process of official recognition and approval of the organization’s charter.
Гуменний С., Руккас А. Становлення структур Західно-Української народної республіки (ЗУНР) на Тернопіллі у 1918 р. // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія. Випуск 1 (144), 2020
The article deals with the peculiar features of the formation, legitimization and development of ... more The article deals with the peculiar features of the formation, legitimization and development of administrative, judicial and military structures of the West Ukrainian People’s Republic (ZUNR) in the territory of the southern and central parts of the modern Ternopil region in November – December 1918. Particular attention is paid to the characteristics of the transfer of power by the Austrian administration to the Ukrainian side in the city of Tarnopol (modern Ternopil) – this example is important because, unlike in Lviv, the city mostly managed to preserve the peaceful coexistence of Ukrainian, Polish and Jewish people during the revolutionary events. The study also examines the formation of local administrative structures and law enforcement agencies, such as the Zbarazh, Chortkiv and Berezhany counties, in the context of significant militarization of society, and the deployment of the Ukrainian‑Polish war in Eastern Galicia in 1918–1919.
An analysis of the formation of the ZUNR structures in the Ternopil region, in November – December 1918, makes it possible to observe state-building processes in rural areas, at the level of counties and one of the largest cities of Galicia – Tarnopol. Thus, attention is drawn to such issues on the history of ZUNR, which are virtually absent in contemporary Ukrainian and Polish historiography. Studying the creation of administrative structures, the article examines the attitude of the local Polish and Jewish population to building a local national administrative apparatus by the Ukrainians. The cases of involvement of representatives of other peoples who inhabited the territory of Ternopil region to the power vertical of the Western Ukrainian state were emphasized.
Антишпигунська діяльність та протидія нелегальній міграції на кордоні між СРСР і Республікою Польща у 1929–1933 рр. // Evropský filozofický a historický diskurz. , 2021
The purpose of the article is to analyze anti-espionage activities and violations of the state bo... more The purpose of the article is to analyze anti-espionage activities and violations of the state border regime by the authorized services of the Republic of Poland (Second Polish Republic) or the USSR, in the context of illegal migration in the border territories, during 1929-1933, for information purposes, the intelligence of Polish or USSR, or harmful action on the neighboring state. The proposed research examines, probably for the first time, the relationship between the state border protection and the targeted sabotage and intelligence activities of the Soviet side in the territory of the Republic of Poland during the accelerated collectivization, peasant uprisings and the Holodomor of 1932-1933. Analyzing the surge in activity of illegal migration processes on the Polish-Soviet border and the growing opposition from their border structures, we observe the ambivalence of the position of both countries, since the special services of Poland and the USSR, while raising the protection of the border, purposefully kept the illegal migration for the purpose of their own sabotage, reconnaissance and recruiting activities in the territory of the enemy. The struggle of the Ukrainian peasantry with collectivization, massive attempts to escape abroad from the repression and the Holodomor of 1932-1933 intensified the Soviet activity to build an intelligence network in the eastern provinces of the Republic of Poland, effectively neutralizing the polish forces in the neighboring country. Accordingly, further study of the cause-and-effect complex of illegal migration on the Polish-Soviet border in the 1920s-1930s, as a method of illegal entry into the territory of a neighboring state to carry out intelligence activities and create situations aimed at destabilization in the region, remains a relevant subject of further historical studies.
Humennyj S. «Płonąca granica». Działalność szpiegowska w kontekście nielegalnych migracji na wschodniej granicy II Rzeczypospolitej (na przykładzie województwa tarnopolskiego) [Текст] // Pamięć i Sprawiedliwość. Pismo naukowe poświęcone historii najnowszej. – № 33. – Instytut Pamięci Narodowej – ..., 2019
The phenomenon of espionage in the context of illegal migrations in the borderlands of the Second... more The phenomenon of espionage in the context of illegal migrations in the borderlands of the Second Republic of Poland has not been thoroughly examined so far. This article aims to analyse the procedure of crossing the state border illegally and explaining the impact of the phenomenon on the political and economic situation in the borderlands of the Tarnopolskie Voivodeship, specifically in the Poviats of Borszczów, Czortków,
Kopyczyńce, Skałat and Zbaraż in the years 1921–1939. This it most probably the first attempt to explain the relationship between the status of the protection of the state border, the Ukrainian and Polish conflict during the existence of the Polish state and the sabotage and intelligence activities of the Soviet authorities in the territories of one of the Eastern voivodeships of the Second Republic of Poland
Гуменний С. Аналіз української та зарубіжної історіографії нелегальних міграційних процесів під час Голодомору 1932–1933 років // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія. – Випуск 1 (156). – Київ, 2023. – С. 17–25., 2023
Background. The topic of the border in today's conditions is gaining special interest. However, d... more Background. The topic of the border in today's conditions is gaining special interest. However, during the period of existence of the Polish-Soviet border (1921–1939), which was repeatedly exposed to the active activity of illegals and subversive intelligence groups, especially during the Holodomor of 1932–1933, the declared problem of studying illegal migration processes was particularly acute. The issue of the role of the border, its development and functional features in the period 1921–1939, on the one hand as a containment line, and on the other hand as an activator of international tension, requires detailed study and assessment.
Methods. The analysis of the historiography of illegal migration processes, in particular during the Holodomor of 1932-1933, required the involvement of a number of principles, including the principle of objectivity, which, above all, makes it possible to avoid false statements, involvement or bias, as well as methods, in particular: historiographic analysis and historiographic synthesis, generalization, systematization.
Results. The proposed article makes an attempt to analyze the Ukrainian and world historiography of illegal migration processes, on the "Riga border", during the Holodomor of 1932-1933. The study draws attention to the current achievements of the national historical bibliography, mainly from the period of the 1990s – 2010s. from the study of the limological and historical features of the "Zbruch Border", in particular during the Holodomor period of 1932-1933. Characteristic features of the scientific works of foreign scientists, in particular historians of the USA, the Republic of Poland, Austria and the Republic of France, are highlighted, as well as their methodological and factual features. The article is designed to acquaint readers with current trends in historical and limological research and microhistorical studies.
Сonclusion. Based on the analysis of Ukrainian and foreign historiography of illegal migration processes during the Holodomor of 1932–1933, it not only provides an opportunity to understand the historical processes of the declared period, but also to follow the dynamics, features of crossing the border and its place in Polish-Soviet relations and the reflection of these relations on the processes , which took place on Ukrainian lands.
Conference Presentations by Serhii Humennyi
Гуменний С. Роль історичної пам’яті в реновації «збручанського кордону» (1918–1923 рр.) // Велика війна в історії людства : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, приуроченої 110-й річниці початку Першої світової війни (м. Тернопіль, 16–17 жовтня 2024 р.). Тернопіль: ТНПУ ім. В. Гн..., 2024
Перша світова війна (1914-1918 рр.), під час якої фронт декілька разів рухався у західному чи схі... more Перша світова війна (1914-1918 рр.), під час якої фронт декілька разів рухався у західному чи східному напрямках, чітко вказала на сформовані відмінності створені частково, більш як століттям, існування «збручанського кордону». Включення окупованих Німеччиною та Австро-Угорщиною польських територій до єдиної, залежної від них, держави свідчило про зміну стратегічного розуміння польського питання, суб'єктивізацію польських державницьких традицій на політичній карті [1, s. 70-84]. Подальші події розвивалися в умовах фактичної військової поразки на західному фронті та капітуляції Центральних держав. 11 і 14 листопада 1918 р. Регентська рада здійснила передачу верховної державної влади Юзефу Пілсудському, внаслідок цього Королівство Польське офіційно стало Республікою Польща [2]. Вже 16 листопада 1918 р. Ю. Пілсудський надіслав державам Антанти телеграму, що містила повідомлення про створення незалежної польської держави, яка б охоплювала усі землі колишньої Речі Посполитої [3, s. 59]. Проте, заява не містила конкретного територіального окреслення земель на які претендувало нове державне утворення. Означена стала візія територіальних прагнень («землі колишньої Речі Посполитої») була викликана все ще існуючою у суспільній свідомості історичною пам'яттю про Річ Посполиту, актуалізованою, з однієї сторони, романтизмом та національною боротьбою попереднього століття, а з іншого боку, серйозними науковими розробками і політичними концепціями, що обґрунтовували майбутній територіальний обсяг відродженої Польщі і базувалися переважно на політичному, національному та територіальному підходах. «Збручанський кордон», що поділяв сучасні українські землі з 1772 р., незважаючи на короткі перериви у своєму існуванні, встиг ґрунтовно закріпитися в економічному і політичному житті. Господарство Надзбруччя, переживши значне потрясіння наприкінці існування Речі Посполитої, адаптувалося до прикордонних умов, орієнтуючись на легальне і контрабандне товаропостачання сусідньої країни, маятникову трудову міграцію. Проте, здавалося, що велика війна повністю зруйнувала колишній уклад речей. Кордон по р. Збруч не влаштовував ні польський, ні український національні рухи, він був не прийнятний ні для білих, ні для більшовиків. Тому його відродження здавалося вкрай маловірогідним. У цих тезах, автор спробує дослідити впливи історичної пам'яті та її розробки, серед інших факторів, що сприяли відновленню -реновації «Збручанського кордону» у 1921-1923 рр. Дане дослідження стало можливим завдяки участі автора у грантовій програмі від Holodomor Research and Education Consortium (HREC) of the Canadian Institute of Ukrainian Studies (CIUS), University of Alberta (2024/2025 рр.). Прагнення відновлення польської державності не давали спокою широким соціальним верствам фактично одразу після падіння Речі Посполитої. Питання незалежності неминуче викликало суперечки щодо східних кордонів майбутньої польської держави. Внаслідок історичної традиції, літературних впливів, риторики провідних політичних партій у колективній історичній свідомості польського суспільства існував образ великої Польщі Ягеллонського періоду, що включала землі Русі (України, Білорусі) та Литви. Такі уявлення, на думку польського історика плк. Генрика Домінічака, були закономірними, оскільки: «землі України, Білорусі та Литви були зв'язані з Польщею більш ніж 400 років,
Гуменний С. Профорієнтація в сучасній школі / С. Гуменний // Студентський науковий вісник Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. - 2013. - Вип. 33. - С. 82–84. , 2013
Гуменний С. Еволюція герменевтичних ідей від античності до Нового часу / С. Гуменний // Магістр. - 2016. - Вип. 24. - С. 130–133., 2016
розвинули певну методологію концепції герменевтичної філософії ХХ ст., предметом якої є аналіз, р... more розвинули певну методологію концепції герменевтичної філософії ХХ ст., предметом якої є аналіз, розуміння, тлумачення текстів, знаків, символів. Її імперативи сьогодні часто екстраполюють на розуміння історичних подій, інтерпретацію явищ культури, літератури та науки. Актуальність і значимість герменевтичної проблематики у філософії лише посилювалася із зростанням інтересу до пов'язаних з нею проблем тлумачення, інтерпретації і розуміння в практичному житті, політиці, моралі, праві, мистецтві, релігії, комунікативній діяльності, освіті. У багатьох сучасних історико-філософських дослідженнях герменевтика розглядається, за рідкісним винятком, як надбання епохи Просвітництва, а то й узагалі ХІХ ст. [10] Такий підхід не є достатньо виправданим, оскільки не дає уявлення про виникнення та розвиток ідей, методів, що втілились в герменевтиці сучасного типу. Саме тому метою даної статті є розгляд еволюції герменевтики, як способу тлумачення текстів, від її першопочатків до переломного XVIІ ст. Для того, щоб досягти поставленої мети, необхідно виконати наступні завдання: проаналізувати сутність герменевтики, як засобу розуміння текстових знаків; прослідкувати розвиток герменевтичного методу пізнання у нерозривному зв'язку із характеристикою розглянутого історичного періоду; дослідити вплив герменевтики на розвиток культурно-політичних процесів. Об'єктом дослідження є герменевтика, як мистецтво тлумачення текстів. Предметом дослідження виступає еволюційний процес становлення герменевтичних ідей від епохи античності до XVIІ ст. Розгляд питання еволюції герменевтики, як методу пізнання варто розпочати із означення дефініції. Термін «герменевтика» має різноманітні трактування. Зокрема, герменевтикою називають мистецтво інтерпретації (тлумачення) текстів (за В. Кузнецовим) [11, с. 4]. Під текстами тут розуміють будь-які літературні твори: художні, історичні, філософські, релігійні та ін. Термін «герменевтика» вживається також і в теоретичному сенсі: герменевтика -це теорія розуміння, осягнення сенсу (за С. Аблеєвом) [3, с. 405]. Є також тлумачення цього терміну як «мистецтва осягнення чужої індивідуальності» (за Ф. Шлейєрмахером) [7, с. 170 -172]. Походження терміну «герменевтика» зазвичай пов'язують з іменем давньогрецького бога Гермеса, який виконував зобов'язання посередника між світом людей та Олімпом. Гермес розтлумачував населенню волю богів, перекладав її на мову зрозумілу людині [11, с. 12]. Звідси можна вивести і етимологічне пояснення латинського терміну «hermeneuo» -роз'яснення, мистецтво і теорія витлумачення незрозумілого, пояснення символів, їх змісту і сенсу [8, с. 438]. Окремі прийоми герменевтичного аналізу, як саме походження терміну «герменевтика» можемо спостерігати у тлумаченні текстів, зокрема поем Гомера в Стародавній Елладі (Греції). Мова поем «Іліада» та «Одіссея», створених у VIII ст. до н. е. та приписуваних історичною традицією (усному оповідачу) Гомеру, стала незрозумілою для еллінів епохи темних віків (1150 -800 рр. до н. е.) та класичного періоду (500 -404 рр. до н. е.) [14, с. 29 -33]. Багато реалій життя періоду Троянської війни (1193 -1183 рр. до н. е.) не знаходило відображення в житті та мові нащадків Гомера, що і породило перші спроби теоретичного осмислення процесу інтерпретації текстів, введення принципів тлумачення, зокрема у філологічному ключі. Подальший розвиток герменевтики російський філософ українського походження Піама Гайденко пов'язує з діяльністю софістів: «Завдяки своєму зацікавленню мовою та словом софісти поклали початок галузі знання, яку ми сьогодні звемо філологією » [11, с. 14]. Наступний виток розвитку того, що науковці майбутнього назвуть герменевтикою, пов'язаний із поширенням у ІІ -ІІІ ст. н.е. Римською імперією нової світової релігії -християнства [1, с. 30 -33]. Християнство було принципово новою для античного світу релігією, що вимагала нового підходу до дотримання культу, оскільки основи віровчення було викладено текстуально у Священному Писанні. Біблія була плодом культури населення Палестини і тому потребувала тлумачення для обивателів інших регіонів країни, що мали відмінний культурний досвід, умови життя та традиції. Це викликало гостру потребу теоретичного осмислення методів інтерпретації священного тексту, що вилилось в утворенні протилежних за методологічними установками герменевтичних напрямків. Одним з центрів герменевтичного пізнання того часу було місто Александрія -унікальний феномен епохи Еллінізму, анклав грецької культури Птолемеївського Єгипту (323 -31 рр. до н.е.), який
- Гуменний Сергій. Львівське кохання Михайла Грушевського - https://photo-lviv.in.ua/lvivske-kohannya-myhajla-hrushevskoho/, 2017
науково-популярна стаття для ресурсу "Фотографії старого Львова"
Гуменний Сергій. Львів Адама Амбросія Ленкевича https://photo-lviv.in.ua/lviv-adama-ambrosiya-lenkevycha/ , 2017
Науково-популярна стаття на ресурсі "Фотографії старого Львова"
Науково-популярна стаття опублікована на порталі "Историческая правда" (2017 р., Іnternet Archive... more Науково-популярна стаття опублікована на порталі "Историческая правда" (2017 р., Іnternet Archive's Wayback Machine)
Хроніка Голокосту (1933-1945) [Текст] / уклад.: Андрій Руккас, Сергій Гуменний, Ін-т історії Голокосту в Україні та Схід. Європі. - Київ : 7БЦ, 2021. - 377 с., 2021
«Хроніка Голокосту» — це хронологічно-історичне дослідження Голокосту. Вона поділяється на три ро... more «Хроніка Голокосту» — це хронологічно-історичне дослідження Голокосту. Вона поділяється на три розділи. У першому розділі «Хроніка антиєврейських гонінь до Голокосту» виокремлено знакові події, що свідчать про антисемітизм, або упереджене ставлення до євреїв, від першої половини ІІІ ст. до н. е. до 1939 року. Другий розділ «Хроніка Голокосту (1933-1945)» містить календаризований виклад подій власне Голокосту, які розгорталися в часі приходу націонал-соціалістичної партії до влади в Німеччині, окупації (аншлюсу) суверенної Австрійської республіки внаслідок політики "умиротворення агресора". Інформація щодо цього розділу територіально охоплює простір Західної та Центральної-Східної Європи, частково атлантичне узбережжя США, Близький Схід та території, окуповані Японською імперією. Останній розділ «Хроніка антиєврейських гонінь, проявів антисемітизму після Голокосту» присвячено висвітленню вже післявоєнних погромів єврейського населення в містах Європи та Близького Сходу, запереченню Голокосту.
Хроніка окупації Києва (1941–1943) : в 3 томах. Том 1. 1941 рік, 2021
«Хроніка окупації Києва, 1941–1943 рр.» — чи не перше комплексне видання, яке має на меті показат... more «Хроніка окупації Києва, 1941–1943 рр.» — чи не перше комплексне видання, яке має на меті показати те, що, зазвичай, залишається за кадром — мозаїку особистих мікроісторій різних за соціальним статусом, національністю та самоідентифікацією мешканців окупованого полікультурного міста. Книга пропонує побачити минуле «очима» киян та інших людей, які перебували в місті в різні періоди його окупаційного життя. Їхні спогади, щоденники, листи, графічні роботи, фотографії та художні переосмислення прожитого (романи, оповідання) розгортають велику та сповнену контроверсій картину життя за лінією фронту. Така форма подачі, з дрібкою пояснень фахівців, дозволяє максимально уникнути посередництва між читачем та тією дійсністю, яка сьогодні вже є історією.
ISBN: 978-617-549-032-7
Lviv.media, 2024
Історик також зазначив, що епоха Голодомору розпочалась ще за пару років до власне початку штучно... more Історик також зазначив, що епоха Голодомору розпочалась ще за пару років до власне початку штучного голоду. “Ще за часів масової колективізації та розкуркулення. В той час, щоб не поєдналось національне і соціальне була дуже відчутно посилена політика українізації. Попри ці всі поступки від комуністів в національному питанні, все одно саме в Україні були найбільші заворушення та
спротив до колективізації. Селяни були незадоволені тим, що у них відбирають землі, й вони чинили спротив”, — розповів Геннадій Єфіменко.
Тема присвячена дослідженню організації та діяльності митних органів влади «Дирекції мит у Львові... more Тема присвячена дослідженню організації та діяльності митних органів влади «Дирекції мит у Львові» в умовах інтенсивного використання залізничного транспорту для міжнародної торгівлі. У роботі аналізуються правові, адміністративні та економічні аспекти функціонування митних структур, їх роль у регулюванні зовнішньоекономічної діяльності та забезпеченні державного контролю за переміщенням товарів і пасажирів.
У статті порушено питання виникнення духовно-лицарського Ордену тамплієрів та пов’язаних із ним с... more У статті порушено питання виникнення духовно-лицарського Ордену тамплієрів та пов’язаних із ним стереотипів суспільної свідомості. Особливу увагу звернено на початковий період існування “бідних лицарів”, процес офіційного визнання та затвердження статуту Ордену.
This article raises the issue of the emergence of spiritual and military order of Knights Templar and the associated stereotypes of social consciousness, analyzed database sources, illuminating the said question. Particular attention is drawn to the initial period of existence “poor knights”, the process of official recognition and approval of the organization’s charter.
Гуменний С., Руккас А. Становлення структур Західно-Української народної республіки (ЗУНР) на Тернопіллі у 1918 р. // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія. Випуск 1 (144), 2020
The article deals with the peculiar features of the formation, legitimization and development of ... more The article deals with the peculiar features of the formation, legitimization and development of administrative, judicial and military structures of the West Ukrainian People’s Republic (ZUNR) in the territory of the southern and central parts of the modern Ternopil region in November – December 1918. Particular attention is paid to the characteristics of the transfer of power by the Austrian administration to the Ukrainian side in the city of Tarnopol (modern Ternopil) – this example is important because, unlike in Lviv, the city mostly managed to preserve the peaceful coexistence of Ukrainian, Polish and Jewish people during the revolutionary events. The study also examines the formation of local administrative structures and law enforcement agencies, such as the Zbarazh, Chortkiv and Berezhany counties, in the context of significant militarization of society, and the deployment of the Ukrainian‑Polish war in Eastern Galicia in 1918–1919.
An analysis of the formation of the ZUNR structures in the Ternopil region, in November – December 1918, makes it possible to observe state-building processes in rural areas, at the level of counties and one of the largest cities of Galicia – Tarnopol. Thus, attention is drawn to such issues on the history of ZUNR, which are virtually absent in contemporary Ukrainian and Polish historiography. Studying the creation of administrative structures, the article examines the attitude of the local Polish and Jewish population to building a local national administrative apparatus by the Ukrainians. The cases of involvement of representatives of other peoples who inhabited the territory of Ternopil region to the power vertical of the Western Ukrainian state were emphasized.
Антишпигунська діяльність та протидія нелегальній міграції на кордоні між СРСР і Республікою Польща у 1929–1933 рр. // Evropský filozofický a historický diskurz. , 2021
The purpose of the article is to analyze anti-espionage activities and violations of the state bo... more The purpose of the article is to analyze anti-espionage activities and violations of the state border regime by the authorized services of the Republic of Poland (Second Polish Republic) or the USSR, in the context of illegal migration in the border territories, during 1929-1933, for information purposes, the intelligence of Polish or USSR, or harmful action on the neighboring state. The proposed research examines, probably for the first time, the relationship between the state border protection and the targeted sabotage and intelligence activities of the Soviet side in the territory of the Republic of Poland during the accelerated collectivization, peasant uprisings and the Holodomor of 1932-1933. Analyzing the surge in activity of illegal migration processes on the Polish-Soviet border and the growing opposition from their border structures, we observe the ambivalence of the position of both countries, since the special services of Poland and the USSR, while raising the protection of the border, purposefully kept the illegal migration for the purpose of their own sabotage, reconnaissance and recruiting activities in the territory of the enemy. The struggle of the Ukrainian peasantry with collectivization, massive attempts to escape abroad from the repression and the Holodomor of 1932-1933 intensified the Soviet activity to build an intelligence network in the eastern provinces of the Republic of Poland, effectively neutralizing the polish forces in the neighboring country. Accordingly, further study of the cause-and-effect complex of illegal migration on the Polish-Soviet border in the 1920s-1930s, as a method of illegal entry into the territory of a neighboring state to carry out intelligence activities and create situations aimed at destabilization in the region, remains a relevant subject of further historical studies.
Humennyj S. «Płonąca granica». Działalność szpiegowska w kontekście nielegalnych migracji na wschodniej granicy II Rzeczypospolitej (na przykładzie województwa tarnopolskiego) [Текст] // Pamięć i Sprawiedliwość. Pismo naukowe poświęcone historii najnowszej. – № 33. – Instytut Pamięci Narodowej – ..., 2019
The phenomenon of espionage in the context of illegal migrations in the borderlands of the Second... more The phenomenon of espionage in the context of illegal migrations in the borderlands of the Second Republic of Poland has not been thoroughly examined so far. This article aims to analyse the procedure of crossing the state border illegally and explaining the impact of the phenomenon on the political and economic situation in the borderlands of the Tarnopolskie Voivodeship, specifically in the Poviats of Borszczów, Czortków,
Kopyczyńce, Skałat and Zbaraż in the years 1921–1939. This it most probably the first attempt to explain the relationship between the status of the protection of the state border, the Ukrainian and Polish conflict during the existence of the Polish state and the sabotage and intelligence activities of the Soviet authorities in the territories of one of the Eastern voivodeships of the Second Republic of Poland
Гуменний С. Аналіз української та зарубіжної історіографії нелегальних міграційних процесів під час Голодомору 1932–1933 років // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія. – Випуск 1 (156). – Київ, 2023. – С. 17–25., 2023
Background. The topic of the border in today's conditions is gaining special interest. However, d... more Background. The topic of the border in today's conditions is gaining special interest. However, during the period of existence of the Polish-Soviet border (1921–1939), which was repeatedly exposed to the active activity of illegals and subversive intelligence groups, especially during the Holodomor of 1932–1933, the declared problem of studying illegal migration processes was particularly acute. The issue of the role of the border, its development and functional features in the period 1921–1939, on the one hand as a containment line, and on the other hand as an activator of international tension, requires detailed study and assessment.
Methods. The analysis of the historiography of illegal migration processes, in particular during the Holodomor of 1932-1933, required the involvement of a number of principles, including the principle of objectivity, which, above all, makes it possible to avoid false statements, involvement or bias, as well as methods, in particular: historiographic analysis and historiographic synthesis, generalization, systematization.
Results. The proposed article makes an attempt to analyze the Ukrainian and world historiography of illegal migration processes, on the "Riga border", during the Holodomor of 1932-1933. The study draws attention to the current achievements of the national historical bibliography, mainly from the period of the 1990s – 2010s. from the study of the limological and historical features of the "Zbruch Border", in particular during the Holodomor period of 1932-1933. Characteristic features of the scientific works of foreign scientists, in particular historians of the USA, the Republic of Poland, Austria and the Republic of France, are highlighted, as well as their methodological and factual features. The article is designed to acquaint readers with current trends in historical and limological research and microhistorical studies.
Сonclusion. Based on the analysis of Ukrainian and foreign historiography of illegal migration processes during the Holodomor of 1932–1933, it not only provides an opportunity to understand the historical processes of the declared period, but also to follow the dynamics, features of crossing the border and its place in Polish-Soviet relations and the reflection of these relations on the processes , which took place on Ukrainian lands.
Гуменний С. Роль історичної пам’яті в реновації «збручанського кордону» (1918–1923 рр.) // Велика війна в історії людства : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, приуроченої 110-й річниці початку Першої світової війни (м. Тернопіль, 16–17 жовтня 2024 р.). Тернопіль: ТНПУ ім. В. Гн..., 2024
Перша світова війна (1914-1918 рр.), під час якої фронт декілька разів рухався у західному чи схі... more Перша світова війна (1914-1918 рр.), під час якої фронт декілька разів рухався у західному чи східному напрямках, чітко вказала на сформовані відмінності створені частково, більш як століттям, існування «збручанського кордону». Включення окупованих Німеччиною та Австро-Угорщиною польських територій до єдиної, залежної від них, держави свідчило про зміну стратегічного розуміння польського питання, суб'єктивізацію польських державницьких традицій на політичній карті [1, s. 70-84]. Подальші події розвивалися в умовах фактичної військової поразки на західному фронті та капітуляції Центральних держав. 11 і 14 листопада 1918 р. Регентська рада здійснила передачу верховної державної влади Юзефу Пілсудському, внаслідок цього Королівство Польське офіційно стало Республікою Польща [2]. Вже 16 листопада 1918 р. Ю. Пілсудський надіслав державам Антанти телеграму, що містила повідомлення про створення незалежної польської держави, яка б охоплювала усі землі колишньої Речі Посполитої [3, s. 59]. Проте, заява не містила конкретного територіального окреслення земель на які претендувало нове державне утворення. Означена стала візія територіальних прагнень («землі колишньої Речі Посполитої») була викликана все ще існуючою у суспільній свідомості історичною пам'яттю про Річ Посполиту, актуалізованою, з однієї сторони, романтизмом та національною боротьбою попереднього століття, а з іншого боку, серйозними науковими розробками і політичними концепціями, що обґрунтовували майбутній територіальний обсяг відродженої Польщі і базувалися переважно на політичному, національному та територіальному підходах. «Збручанський кордон», що поділяв сучасні українські землі з 1772 р., незважаючи на короткі перериви у своєму існуванні, встиг ґрунтовно закріпитися в економічному і політичному житті. Господарство Надзбруччя, переживши значне потрясіння наприкінці існування Речі Посполитої, адаптувалося до прикордонних умов, орієнтуючись на легальне і контрабандне товаропостачання сусідньої країни, маятникову трудову міграцію. Проте, здавалося, що велика війна повністю зруйнувала колишній уклад речей. Кордон по р. Збруч не влаштовував ні польський, ні український національні рухи, він був не прийнятний ні для білих, ні для більшовиків. Тому його відродження здавалося вкрай маловірогідним. У цих тезах, автор спробує дослідити впливи історичної пам'яті та її розробки, серед інших факторів, що сприяли відновленню -реновації «Збручанського кордону» у 1921-1923 рр. Дане дослідження стало можливим завдяки участі автора у грантовій програмі від Holodomor Research and Education Consortium (HREC) of the Canadian Institute of Ukrainian Studies (CIUS), University of Alberta (2024/2025 рр.). Прагнення відновлення польської державності не давали спокою широким соціальним верствам фактично одразу після падіння Речі Посполитої. Питання незалежності неминуче викликало суперечки щодо східних кордонів майбутньої польської держави. Внаслідок історичної традиції, літературних впливів, риторики провідних політичних партій у колективній історичній свідомості польського суспільства існував образ великої Польщі Ягеллонського періоду, що включала землі Русі (України, Білорусі) та Литви. Такі уявлення, на думку польського історика плк. Генрика Домінічака, були закономірними, оскільки: «землі України, Білорусі та Литви були зв'язані з Польщею більш ніж 400 років,