Pavlo Leno | Uzhhorod National University (original) (raw)
Papers by Pavlo Leno
Etnografia Polska, Dec 21, 2023
Ідентичності в умовах пограниччя , 2024
The collection includes articles prepared on the basis of reports presented at the international ... more The collection includes articles prepared on the basis of reports presented at the international conference "Identities in Borderlands", which took place in Uzhhorod on February 9-10, 2023
До збірника увійшли статті підготовлені на основі доповідей презентованих на ІІ-й міжнародній науковій конференції «Ідентичності в умовах пограниччя», яка відбулася в Ужгороді 9-10 лютого 2023 р.
Historical Memories in Transcarpathia: Oral Historical Reflections on the Second World War, 2023
This article analyses the personal stories of transcarpathian inhabitants who reflect on their co... more This article analyses the personal stories of transcarpathian inhabitants who reflect on their collective memory and experiences of the Second World War in order to understand the regional context of memory that shapes understanding, through the eyes of witnesses to past events, and to reconstruct the features of collective regional memory narratives, which are, I argue, significantly different from the official Ukrainian version of national history. 1 The basis of this research is the memories of people from the older transcarpathian generation who reflect on the past in a more distinctive and significant fashion than can be found in official accounts of history. These oral history data allow us to place the memories of ethnic minorities alongside testimonies from the national majority, ethnic Ukrainians for comparison and contrast. Each group had its own distinct experience of living through the region's extreme history in the 1940s, as ethnicity or nationality could determine a person's place in the social and political hierarchy, influence the possibilities of social advancement, or, conversely, could engender different forms of persecution or repression.
Анатомія культу Героя Радянського Союзу Олекси Борканюка Anatomy of the Cult of the Hero of the Soviet Union Oleksa Borkanyuk, 2023
The article analyzes the case of the "creation" of the Hero of the Soviet Union O. Borkanyuk. Thi... more The article analyzes the case of the "creation" of the Hero of the Soviet Union O. Borkanyuk. This particular example allows us to understand the peculiarities of the Soviet policy of memory in the territories annexed/united as a result of the end of World War II.
Ідентичності в умовах приграниччя , 2022
До збірника увійшли статті підготовлені на основі доповідей презентованих на міжнародній конферен... more До збірника увійшли статті підготовлені на основі доповідей презентованих на міжнародній конференції «Ідентичності в умовах приграниччя», яка відбулася в Ужгороді 27-28 січня 2021 року.
The collection includes articles prepared on the basis of reports presented at the international conference "Identities in Borderlands", which took place in Uzhhorod on January 27-28, 2021.
Scientific Herald of Uzhhorod University. Series: History
This paper analyzed the history of local palyncharstvo (production of distillates) in Transcarpat... more This paper analyzed the history of local palyncharstvo (production of distillates) in Transcarpathia. Palynka (moonshine) is an important element of the everyday and festive life of Transcarpathians, and private palyncharstvo promotes tourism, although the region is generally better known for wine. In general, we can identify several significant periods of its development. It has passed the stages of «korchazhny», «manufactory,» and «industrial commodity» production. During the latter, the Soviet government established a state monopoly on producing alcoholic beverages and, at the same time, stimulated the growth of its consumption by the population. As a result, domestic palyncharstvo was born and flourished in the region, even though this activity was banned. However, the economic benefits of illegal home distilling were too important a factor for Transcarpathians, as alcoholic beverages became an essential means of profit, natural exchange, and payment for certain types of work, s...
In November 1944, the First Congress of People's Committees of Transcarpathian Ukraine procla... more In November 1944, the First Congress of People's Committees of Transcarpathian Ukraine proclaimed the Manifesto of Reunification with the Ukrainian SSR, which initiated the process of it incorporation into the country of the Soviets. Although the ratification of the Soviet-Czechoslovak treaty on Transcarpathian Ukraine and the formation of the Transcarpathian region of the Ukrainian SSR took place later (during Juneof 1945 till January of 1946), however, the Sovietization of the symbolic space of the region began long before these events – at the end of 1944. One of the first steps of the People's Council of Transcarpathian Ukraine was the decision on state symbols; change of names of settlements, streets and squares; perpetuating the memory of the dead Soviet soldiers by installing appropriate monuments and memorials, etc. Already in December 1944, a number of city committees approved lists of new urban street names, which is analyzed in this study.
Scientific Herald of Uzhhorod University. Series: History, 2018
Постановка проблеми. Радянське покоління 1950-х-поч. 1980-х рр., зростало на книжках та фільмах п... more Постановка проблеми. Радянське покоління 1950-х-поч. 1980-х рр., зростало на книжках та фільмах про подвиги радянських воїнів, які врятували світ від «коричневої чуми». Позитивна глорифікація Червоної Армії в країні Рад була безальтернативним каноном, хоча про злочинні діяння червоноармійців в роки Другої світової війни ще на поч. 1960-х рр. згадував югославський комуністичний діяч Мілован Джилас у відомій автобіографічній книзі «Бесіди зі Сталіним» [13]. Однак закордоном до кін. ХХ ст. ця тема мало приваблювала дослідників. Серед імовірних причин: небажання псувати відносини з країною, яка найбільш постраждала від війни-СРСР (тим більше в пору «розрядки» напередодні розвалу Союзу); відносна «недавність» війни та культивоване почуття провини у німців; відсутність бажання ділитися спогадами у численних жертв червоноармійського насилля, а також замалий строк для усвідомлення отриманої колективної травми. Аналіз публікацій. Тільки від 1990-х рр. з'являються матеріали про злочини Червоної Армії. Серед найбільш відомих: щоденник і книга спогадів Габріели Кьопп [17], дослідження авторитетного британського історика Ентоні Бівора [11]. Ясна річ, що викриття злодіянь червоноармійців негативно сприйняли на теренах колишнього Радянського Союзу, де міф про Велику Вітчизняну війну не допускав сумнівів щодо їх морально-етичних якостей. Навіть зараз мобілізаційний потенціал цього міфу активно використовують в якості фундаментальної основи державної ідеології та громадянської ідентичності в Росії [12]. Згаданий міф у тій чи іншій формі до сьогодні фігурує також у вітчизняному історичному гранд-наративі, та його регіональних версіях. Як наслідок, на пострадянському просторі зустрічаємо не надто багато рефлексій щодо цієї теми. Серед доступних варто виділити шокуючі мемуари учасника війни Ніколая Нікуліна [20], які викликали жваве обговорення, а також відверту книгу Леоніда Рабічєва [21]. Вони похитнули усталений міф про славну та визвольну Червону Армію, хоча загалом лишилися маловідомими широкій аудиторії. Що ж до закарпатської краєзнавчої літератури, то вона теж хибує на висвітлення заданої проблематики. Прихід радянських військ на терени краю подається зазвичай в рамках офіційного історичного дискурсу. Його типові положення містяться в досі поважній книзі «Закарпатська область» із фундаментальної серії «Історія міст та сіл УРСР», яка служить еталоном при написанні історичної частини локальних краєзнавчих монографій. Цей еталон описує прихід «визволителів» при
Scientific Herald of Uzhhorod University. Series: History, 2018
Scientific Herald of Uzhhorod University. Series: History, 2019
Problems of humanities. History
Анотація. Мета дослідження. Простежити, на основі архівних документів і матеріалів преси, процес ... more Анотація. Мета дослідження. Простежити, на основі архівних документів і матеріалів преси, процес появи та особливості запровадження новорічних урочистостей в Закарпатській Україні (1944–1946). Методологія. Автор розуміє зміни святково-обрядової сфери, які відбувалися у період превентивної радянізації Закарпаття, як елемент комплексного впливу на його символічний простір та інструмент історичної політики радянської влади. Розгляд архівних документів та матеріалів преси здійснено за допомогою наративного і візуального аналізу. Наукова новизна. Використання такого сімейного календарного свята як Новий рік в якості інструменту пропаганди та ідеології й політики пам՚яті – це доволі маловідома сторінка історії Закарпаття. Вона представляє науковий інтерес і тому, що дослідники радянської обрядовості зазвичай фокусувалися на військово-патріотичних, трудових та революційних святах, але приділяли значно менше уваги календарним святам. Висновки. Знайдені документи дають підставу ствердити, що...
Scientific Herald of Uzhhorod University. Series: History, 2021
In 1944 – 1946, during the preventive Sovietization of Transcarpathian Ukraine, the local communi... more In 1944 – 1946, during the preventive Sovietization of Transcarpathian Ukraine, the local communist authorities initiated radical changes in its symbolic landscape in order to influence the collective memory of the population. The result of this policy was the appearance in the region in 1945 of monuments in honor of the Heroes of the Carpathians (soldiers of the Red Army), who died as a result of active hostilities in October 1944. Officially, the perpetuation of the memory of the fallen Red Army soldiers took place as a manifestation of the people's initiative of the local population in gratitude for the liberation from fascism, including from the “centuries-old Hungarian slavery”. However, archival materials and oral historical research prove that this process was an element of the traditional Soviet policy of memory, initiated by the command of the 4th Ukrainian Front. As a result, a number of memorial resolutions of the People's Council of Transcarpathian Ukraine were a...
Scientific Herald of Uzhhorod University. Series: History
Науковий вісник Ужгородського університету, серія «Історія», вип. 2 (39), 2018
Предметом дослідження статті є матеріали обласної періодики пізньо-сталінського періоду. На їх ос... more Предметом дослідження статті є матеріали обласної періодики пізньо-сталінського періоду. На їх основі автор виявляє засоби та сюжети посередництвом яких радянська влада впливала на формування ідентичності українців Закарпаття в 1944-1953 рр. З моменту заснування підконтрольної радянській владі обласної преси у ній регулярно публікувалися статті професійних істориків чиє завдання було переконати місцеве населення в історичній закономірності процесу возз'єднання Закарпаття з радянською Україною. З метою активізації етнічності місцевих українців-русинів у цих публікаціях використовували аргументи, що зазвичай мають високий мобілізаційний потенціал. Серед них були, зокрема, апеляції до почуття національної образи, творення й використання образів віковічних «братів» та «ворогів», маніпулювання історичними фактами, викривання ворогів комуністичного режиму. Результатом цих публікацій стало формування офіційного дискурсу про минуле краю, яке описувалося виключно в негативних відтінках. Окрім обґрунтування українських претензій на територію Закарпаття посередництвом аргументів історії та етнографії, засобами газетних публікацій забезпечували виховання лояльності до комуністичної влади й патріотизму щодо Радянського Союзу. Формування радянського світогляду йшло поруч із насаджуванням ідеології великоросійського культурного домінування, що проявилося в значній диспропорції опублікованих матеріалів, які мали відношення до української чи російської історії на користь останніх. Автор приходить до висновку, ця тенденція проявилася як тільки процес входження Закарпатської України до складу Радянського Союзу став незворотнім і як наслідок відпала необхідність у етнічній мобілізації закарпатських українців. Обласна преса почала продукувати звичний для радянського інформаційного простору продукт, метою якого було формування людини з радянським (тобто наднаціональним) типом світогляду.
Ключові слова: Закарпатська Україні, газети обкому партії, історична політика, мобілізація етнічності, образ ворога, ідентичність.
Науковий вісник Ужгородського університету, серія «Історія», вип. 1 (38), 2018
У статті, на основі архівних матеріалів, розкривається маловідома проблема злочинних діянь червон... more У статті, на основі архівних матеріалів, розкривається маловідома проблема злочинних діянь червоноармійців на території Закарпатської України. Серед документів: скарги цивільного населення, реля-ції органів влади, розслідування обставин справи. Архівні відомості підтвердили інформацію, яка міститься в усно-історичних джерелах. Автор приходить до висновку про систематичний характер сваволі вояків на всій території Закарпаття, які нерідко поводилися з місцевим населенням, не як «визволителі», а завойов-ники. Отримані в результаті дослідження відомості дозволяють скоригувати романтизований образ «ви-зволителів» та створити більш реалістичний образ червоноармійців.
Ключові слова : превентивна радянізація, Закарпатська Україна, Червона Армія, «визволителі», рек-візиції, пограбування, злочини, розслідувавання, скарги постраждалих, військова та цивільна адміністрація.
Матеріали до української етнології. – Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильского НАН України, 2017. Вип. 16 (19). – С. 139–145, 2017
На теренах Закарпаття культ Сталіна з’явився в його досконалому канонічному вигляді. Згідно нього... more На теренах Закарпаття культ Сталіна з’явився в його досконалому канонічному вигляді. Згідно нього вождь є батьком великої сім’ї, членами якої закарпатці стали після Другої світової війни про що незабаром пошкодували. Закарпатська Україна увійшла до складу Української РСР в 1946 році. Однак радянізація її символічного простору та формування й поширення культу вождя розпочалися задовго до колективізації та перетворення краю на Закарпатську область. Місцеве українське-русинське населення володіло досвідом проживання в одній з найбільш демократичних країн міжвоєнної Європи – Чехословаччині. Однак внаслідок активної пропаганди виробників культу, воно доволі легко перейняло цінності радянського тоталітарного суспільства, а в тому числі безмежну любов до лідера країни Рад.
Ключові слова : Закарпатська Україна, Сталін, ідентичність, радянізація, пропаганда, виробництво культу вождя.
ВІСНИК Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Серія «Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки», Вип. 26, 2018
У листопаді 1944 р. на Закарпатті відбувся Перший з’їзд народних комітетів, який проголосив Маніф... more У листопаді 1944 р. на Закарпатті відбувся Перший з’їзд народних комітетів, який
проголосив Маніфест возз’єднання із Українською РСР, що започаткувало процес
входження краю до складу країни Рад. І хоча ратифікація радянсько-чехословацького
договору щодо Закарпатської України та утворення Закарпатської області УРСР
відбувалися пізніше (упродовж періоду від червня 1945 до січня 1946 рр.), радянізація
символічного простору краю розпочалася задовго до цих подій – ще в кінці 1944 р. Одними з
перших кроків Народної Ради Закарпатської України були постанови про державну
символіку; зміну назв населених пунктів, вулиць і площ; увічнення пам’яті загиблих
радянських воїнів шляхом встановлення відповідних пам’ятників та меморіалів тощо. Уже в
грудні 1944 р. низка міських комітетів затвердила списки нових адресних урбанонімів,
аналізу яких, власне, і присвячене це дослідження.
Ключові слова: Закарпатська Україна, Маніфест про возз’єднання, радянізація,
політика перейменувань, вуличні топоніми, практики увічнення, витіснення з пам’яті.
Українська Гунгаристика, 2019
Друга світова війна призвела до гомогенізації етнічного простору багатьох країн Європи. Не було в... more Друга світова війна призвела до гомогенізації етнічного простору багатьох країн Європи. Не було винятком Закарпаття, де зросла частка українців у порівнянні з іншими національностями, що його населяли. Для радянської влади це стало одним із сприятливих чинників приєднання краю до Української РСР. У період Радянської України Берегово залишалося центром угорської культури і єдиним містом, де угорці складали більшу частину населення. Це не вберегло його від активної та часто деструктивної зміни культурного ландшафту. Перейменування вулиць, встановлення радянських пам’ятників, запровадження революційних комуністичних свят та інші заходи нової влади ігнорували попередню історію розвитку краю, витісняли із колективної пам’яті населення присутність етнічних груп, що його населяли раніше. І хоча зміни символічного простору Берегова сталінського періоду відбувалися під гаслом визволення місцевих українців-русинів, однак створювали комфортні умови насамперед для носіїв російської мови.
Ключові слова : Берегово, угорці Закарпаття, пам’ятники, Сталін, Ленін, Червона Армія, комеморація, культурний ландшафт, урбаноніми, радянські свята.
Etnografia Polska, Dec 21, 2023
Ідентичності в умовах пограниччя , 2024
The collection includes articles prepared on the basis of reports presented at the international ... more The collection includes articles prepared on the basis of reports presented at the international conference "Identities in Borderlands", which took place in Uzhhorod on February 9-10, 2023
До збірника увійшли статті підготовлені на основі доповідей презентованих на ІІ-й міжнародній науковій конференції «Ідентичності в умовах пограниччя», яка відбулася в Ужгороді 9-10 лютого 2023 р.
Historical Memories in Transcarpathia: Oral Historical Reflections on the Second World War, 2023
This article analyses the personal stories of transcarpathian inhabitants who reflect on their co... more This article analyses the personal stories of transcarpathian inhabitants who reflect on their collective memory and experiences of the Second World War in order to understand the regional context of memory that shapes understanding, through the eyes of witnesses to past events, and to reconstruct the features of collective regional memory narratives, which are, I argue, significantly different from the official Ukrainian version of national history. 1 The basis of this research is the memories of people from the older transcarpathian generation who reflect on the past in a more distinctive and significant fashion than can be found in official accounts of history. These oral history data allow us to place the memories of ethnic minorities alongside testimonies from the national majority, ethnic Ukrainians for comparison and contrast. Each group had its own distinct experience of living through the region's extreme history in the 1940s, as ethnicity or nationality could determine a person's place in the social and political hierarchy, influence the possibilities of social advancement, or, conversely, could engender different forms of persecution or repression.
Анатомія культу Героя Радянського Союзу Олекси Борканюка Anatomy of the Cult of the Hero of the Soviet Union Oleksa Borkanyuk, 2023
The article analyzes the case of the "creation" of the Hero of the Soviet Union O. Borkanyuk. Thi... more The article analyzes the case of the "creation" of the Hero of the Soviet Union O. Borkanyuk. This particular example allows us to understand the peculiarities of the Soviet policy of memory in the territories annexed/united as a result of the end of World War II.
Ідентичності в умовах приграниччя , 2022
До збірника увійшли статті підготовлені на основі доповідей презентованих на міжнародній конферен... more До збірника увійшли статті підготовлені на основі доповідей презентованих на міжнародній конференції «Ідентичності в умовах приграниччя», яка відбулася в Ужгороді 27-28 січня 2021 року.
The collection includes articles prepared on the basis of reports presented at the international conference "Identities in Borderlands", which took place in Uzhhorod on January 27-28, 2021.
Scientific Herald of Uzhhorod University. Series: History
This paper analyzed the history of local palyncharstvo (production of distillates) in Transcarpat... more This paper analyzed the history of local palyncharstvo (production of distillates) in Transcarpathia. Palynka (moonshine) is an important element of the everyday and festive life of Transcarpathians, and private palyncharstvo promotes tourism, although the region is generally better known for wine. In general, we can identify several significant periods of its development. It has passed the stages of «korchazhny», «manufactory,» and «industrial commodity» production. During the latter, the Soviet government established a state monopoly on producing alcoholic beverages and, at the same time, stimulated the growth of its consumption by the population. As a result, domestic palyncharstvo was born and flourished in the region, even though this activity was banned. However, the economic benefits of illegal home distilling were too important a factor for Transcarpathians, as alcoholic beverages became an essential means of profit, natural exchange, and payment for certain types of work, s...
In November 1944, the First Congress of People's Committees of Transcarpathian Ukraine procla... more In November 1944, the First Congress of People's Committees of Transcarpathian Ukraine proclaimed the Manifesto of Reunification with the Ukrainian SSR, which initiated the process of it incorporation into the country of the Soviets. Although the ratification of the Soviet-Czechoslovak treaty on Transcarpathian Ukraine and the formation of the Transcarpathian region of the Ukrainian SSR took place later (during Juneof 1945 till January of 1946), however, the Sovietization of the symbolic space of the region began long before these events – at the end of 1944. One of the first steps of the People's Council of Transcarpathian Ukraine was the decision on state symbols; change of names of settlements, streets and squares; perpetuating the memory of the dead Soviet soldiers by installing appropriate monuments and memorials, etc. Already in December 1944, a number of city committees approved lists of new urban street names, which is analyzed in this study.
Scientific Herald of Uzhhorod University. Series: History, 2018
Постановка проблеми. Радянське покоління 1950-х-поч. 1980-х рр., зростало на книжках та фільмах п... more Постановка проблеми. Радянське покоління 1950-х-поч. 1980-х рр., зростало на книжках та фільмах про подвиги радянських воїнів, які врятували світ від «коричневої чуми». Позитивна глорифікація Червоної Армії в країні Рад була безальтернативним каноном, хоча про злочинні діяння червоноармійців в роки Другої світової війни ще на поч. 1960-х рр. згадував югославський комуністичний діяч Мілован Джилас у відомій автобіографічній книзі «Бесіди зі Сталіним» [13]. Однак закордоном до кін. ХХ ст. ця тема мало приваблювала дослідників. Серед імовірних причин: небажання псувати відносини з країною, яка найбільш постраждала від війни-СРСР (тим більше в пору «розрядки» напередодні розвалу Союзу); відносна «недавність» війни та культивоване почуття провини у німців; відсутність бажання ділитися спогадами у численних жертв червоноармійського насилля, а також замалий строк для усвідомлення отриманої колективної травми. Аналіз публікацій. Тільки від 1990-х рр. з'являються матеріали про злочини Червоної Армії. Серед найбільш відомих: щоденник і книга спогадів Габріели Кьопп [17], дослідження авторитетного британського історика Ентоні Бівора [11]. Ясна річ, що викриття злодіянь червоноармійців негативно сприйняли на теренах колишнього Радянського Союзу, де міф про Велику Вітчизняну війну не допускав сумнівів щодо їх морально-етичних якостей. Навіть зараз мобілізаційний потенціал цього міфу активно використовують в якості фундаментальної основи державної ідеології та громадянської ідентичності в Росії [12]. Згаданий міф у тій чи іншій формі до сьогодні фігурує також у вітчизняному історичному гранд-наративі, та його регіональних версіях. Як наслідок, на пострадянському просторі зустрічаємо не надто багато рефлексій щодо цієї теми. Серед доступних варто виділити шокуючі мемуари учасника війни Ніколая Нікуліна [20], які викликали жваве обговорення, а також відверту книгу Леоніда Рабічєва [21]. Вони похитнули усталений міф про славну та визвольну Червону Армію, хоча загалом лишилися маловідомими широкій аудиторії. Що ж до закарпатської краєзнавчої літератури, то вона теж хибує на висвітлення заданої проблематики. Прихід радянських військ на терени краю подається зазвичай в рамках офіційного історичного дискурсу. Його типові положення містяться в досі поважній книзі «Закарпатська область» із фундаментальної серії «Історія міст та сіл УРСР», яка служить еталоном при написанні історичної частини локальних краєзнавчих монографій. Цей еталон описує прихід «визволителів» при
Scientific Herald of Uzhhorod University. Series: History, 2018
Scientific Herald of Uzhhorod University. Series: History, 2019
Problems of humanities. History
Анотація. Мета дослідження. Простежити, на основі архівних документів і матеріалів преси, процес ... more Анотація. Мета дослідження. Простежити, на основі архівних документів і матеріалів преси, процес появи та особливості запровадження новорічних урочистостей в Закарпатській Україні (1944–1946). Методологія. Автор розуміє зміни святково-обрядової сфери, які відбувалися у період превентивної радянізації Закарпаття, як елемент комплексного впливу на його символічний простір та інструмент історичної політики радянської влади. Розгляд архівних документів та матеріалів преси здійснено за допомогою наративного і візуального аналізу. Наукова новизна. Використання такого сімейного календарного свята як Новий рік в якості інструменту пропаганди та ідеології й політики пам՚яті – це доволі маловідома сторінка історії Закарпаття. Вона представляє науковий інтерес і тому, що дослідники радянської обрядовості зазвичай фокусувалися на військово-патріотичних, трудових та революційних святах, але приділяли значно менше уваги календарним святам. Висновки. Знайдені документи дають підставу ствердити, що...
Scientific Herald of Uzhhorod University. Series: History, 2021
In 1944 – 1946, during the preventive Sovietization of Transcarpathian Ukraine, the local communi... more In 1944 – 1946, during the preventive Sovietization of Transcarpathian Ukraine, the local communist authorities initiated radical changes in its symbolic landscape in order to influence the collective memory of the population. The result of this policy was the appearance in the region in 1945 of monuments in honor of the Heroes of the Carpathians (soldiers of the Red Army), who died as a result of active hostilities in October 1944. Officially, the perpetuation of the memory of the fallen Red Army soldiers took place as a manifestation of the people's initiative of the local population in gratitude for the liberation from fascism, including from the “centuries-old Hungarian slavery”. However, archival materials and oral historical research prove that this process was an element of the traditional Soviet policy of memory, initiated by the command of the 4th Ukrainian Front. As a result, a number of memorial resolutions of the People's Council of Transcarpathian Ukraine were a...
Scientific Herald of Uzhhorod University. Series: History
Науковий вісник Ужгородського університету, серія «Історія», вип. 2 (39), 2018
Предметом дослідження статті є матеріали обласної періодики пізньо-сталінського періоду. На їх ос... more Предметом дослідження статті є матеріали обласної періодики пізньо-сталінського періоду. На їх основі автор виявляє засоби та сюжети посередництвом яких радянська влада впливала на формування ідентичності українців Закарпаття в 1944-1953 рр. З моменту заснування підконтрольної радянській владі обласної преси у ній регулярно публікувалися статті професійних істориків чиє завдання було переконати місцеве населення в історичній закономірності процесу возз'єднання Закарпаття з радянською Україною. З метою активізації етнічності місцевих українців-русинів у цих публікаціях використовували аргументи, що зазвичай мають високий мобілізаційний потенціал. Серед них були, зокрема, апеляції до почуття національної образи, творення й використання образів віковічних «братів» та «ворогів», маніпулювання історичними фактами, викривання ворогів комуністичного режиму. Результатом цих публікацій стало формування офіційного дискурсу про минуле краю, яке описувалося виключно в негативних відтінках. Окрім обґрунтування українських претензій на територію Закарпаття посередництвом аргументів історії та етнографії, засобами газетних публікацій забезпечували виховання лояльності до комуністичної влади й патріотизму щодо Радянського Союзу. Формування радянського світогляду йшло поруч із насаджуванням ідеології великоросійського культурного домінування, що проявилося в значній диспропорції опублікованих матеріалів, які мали відношення до української чи російської історії на користь останніх. Автор приходить до висновку, ця тенденція проявилася як тільки процес входження Закарпатської України до складу Радянського Союзу став незворотнім і як наслідок відпала необхідність у етнічній мобілізації закарпатських українців. Обласна преса почала продукувати звичний для радянського інформаційного простору продукт, метою якого було формування людини з радянським (тобто наднаціональним) типом світогляду.
Ключові слова: Закарпатська Україні, газети обкому партії, історична політика, мобілізація етнічності, образ ворога, ідентичність.
Науковий вісник Ужгородського університету, серія «Історія», вип. 1 (38), 2018
У статті, на основі архівних матеріалів, розкривається маловідома проблема злочинних діянь червон... more У статті, на основі архівних матеріалів, розкривається маловідома проблема злочинних діянь червоноармійців на території Закарпатської України. Серед документів: скарги цивільного населення, реля-ції органів влади, розслідування обставин справи. Архівні відомості підтвердили інформацію, яка міститься в усно-історичних джерелах. Автор приходить до висновку про систематичний характер сваволі вояків на всій території Закарпаття, які нерідко поводилися з місцевим населенням, не як «визволителі», а завойов-ники. Отримані в результаті дослідження відомості дозволяють скоригувати романтизований образ «ви-зволителів» та створити більш реалістичний образ червоноармійців.
Ключові слова : превентивна радянізація, Закарпатська Україна, Червона Армія, «визволителі», рек-візиції, пограбування, злочини, розслідувавання, скарги постраждалих, військова та цивільна адміністрація.
Матеріали до української етнології. – Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильского НАН України, 2017. Вип. 16 (19). – С. 139–145, 2017
На теренах Закарпаття культ Сталіна з’явився в його досконалому канонічному вигляді. Згідно нього... more На теренах Закарпаття культ Сталіна з’явився в його досконалому канонічному вигляді. Згідно нього вождь є батьком великої сім’ї, членами якої закарпатці стали після Другої світової війни про що незабаром пошкодували. Закарпатська Україна увійшла до складу Української РСР в 1946 році. Однак радянізація її символічного простору та формування й поширення культу вождя розпочалися задовго до колективізації та перетворення краю на Закарпатську область. Місцеве українське-русинське населення володіло досвідом проживання в одній з найбільш демократичних країн міжвоєнної Європи – Чехословаччині. Однак внаслідок активної пропаганди виробників культу, воно доволі легко перейняло цінності радянського тоталітарного суспільства, а в тому числі безмежну любов до лідера країни Рад.
Ключові слова : Закарпатська Україна, Сталін, ідентичність, радянізація, пропаганда, виробництво культу вождя.
ВІСНИК Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Серія «Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки», Вип. 26, 2018
У листопаді 1944 р. на Закарпатті відбувся Перший з’їзд народних комітетів, який проголосив Маніф... more У листопаді 1944 р. на Закарпатті відбувся Перший з’їзд народних комітетів, який
проголосив Маніфест возз’єднання із Українською РСР, що започаткувало процес
входження краю до складу країни Рад. І хоча ратифікація радянсько-чехословацького
договору щодо Закарпатської України та утворення Закарпатської області УРСР
відбувалися пізніше (упродовж періоду від червня 1945 до січня 1946 рр.), радянізація
символічного простору краю розпочалася задовго до цих подій – ще в кінці 1944 р. Одними з
перших кроків Народної Ради Закарпатської України були постанови про державну
символіку; зміну назв населених пунктів, вулиць і площ; увічнення пам’яті загиблих
радянських воїнів шляхом встановлення відповідних пам’ятників та меморіалів тощо. Уже в
грудні 1944 р. низка міських комітетів затвердила списки нових адресних урбанонімів,
аналізу яких, власне, і присвячене це дослідження.
Ключові слова: Закарпатська Україна, Маніфест про возз’єднання, радянізація,
політика перейменувань, вуличні топоніми, практики увічнення, витіснення з пам’яті.
Українська Гунгаристика, 2019
Друга світова війна призвела до гомогенізації етнічного простору багатьох країн Європи. Не було в... more Друга світова війна призвела до гомогенізації етнічного простору багатьох країн Європи. Не було винятком Закарпаття, де зросла частка українців у порівнянні з іншими національностями, що його населяли. Для радянської влади це стало одним із сприятливих чинників приєднання краю до Української РСР. У період Радянської України Берегово залишалося центром угорської культури і єдиним містом, де угорці складали більшу частину населення. Це не вберегло його від активної та часто деструктивної зміни культурного ландшафту. Перейменування вулиць, встановлення радянських пам’ятників, запровадження революційних комуністичних свят та інші заходи нової влади ігнорували попередню історію розвитку краю, витісняли із колективної пам’яті населення присутність етнічних груп, що його населяли раніше. І хоча зміни символічного простору Берегова сталінського періоду відбувалися під гаслом визволення місцевих українців-русинів, однак створювали комфортні умови насамперед для носіїв російської мови.
Ключові слова : Берегово, угорці Закарпаття, пам’ятники, Сталін, Ленін, Червона Армія, комеморація, культурний ландшафт, урбаноніми, радянські свята.