Elina Koliada | Volyn National University of Lesya Ukrainka (original) (raw)
Papers by Elina Koliada
Research trends in modern linguistics and literature, Dec 28, 2023
The article is dedicated to the literary description of sensory perceptions and emotional respons... more The article is dedicated to the literary description of sensory perceptions and emotional responses. The authors of the article treat the latter as an effect of perceptual processes. Information about the world is acquired through the senses. Our most common folk model of the senses emphasizes the distinctiveness of each of the five senses (sight, hearing, taste, smell, and touch) by its relation to a distinctive organ of the body. Literary narratives excel at depicting how our senses interact and provide correlated information about the world, with one sensory perception influencing and enriching another. The examples taken from literary texts illustrate visual perception, auditory perception, gustatory perception, olfactory perception, and tactile perception. By engaging multiple senses, writers create a richer, more engaging experience. Descriptions of how characters perceive the world around them reveal their personalities and emotional states. Writers rely heavily on declarative sentences and sensory vocabulary to effectively describe characters' sensory perceptions. Declarative sentences convey a sense of certainty and firsthand experience, immersing the reader directly in the scene. They state observations clearly and emphasize key details. Sensory vocabulary (language that describes things related to the five senses) helps writers create vivid descriptions. By using words that evoke sight, sound, smell, taste, and touch, writers bring the depicted scenes to life. Precise sensory details create a unique and memorable image in the reader's mind, allows them to participate in the sensory experience, forming a deeper connection with the narrative.
Naukovì zapiski, Dec 31, 2022
Aktualʹnì pitannâ gumanìtarnih nauk, Dec 31, 2022
У статті розглядається репрезентація фобій персонажів у романі Блейка Пірса "Cause to Dread". Тер... more У статті розглядається репрезентація фобій персонажів у романі Блейка Пірса "Cause to Dread". Термін «фобія» означає невмотивований та ірраціональний страх, непропорційний зовнішньому подразнику, що його викликає. Причиною фобій може бути негативний дитячий досвід. Нав'язливий страх помітно впливає на сприйняття, мислення та поведінку індивіда. Людина, яка страждає фобією, намагається уникнути того, що вона вважає небезпечним. У романі персонажі розповідають про свій емоційний досвід, маркуючи його, когнітивно структуруючи, фокусуючи увагу на певних деталях, і роблячи причинно-наслідкові висновки. Автори статті аналізують вербальне вираження психологічних, фізіологічних і поведінкових проявів аквафобії (боязні води), коулрофобії (боязні клоунів), пірофобії (боязні вогню), танатофобії (страху смерті) і фобофобії (страху появи фобії), виокремлюючи такі симптоми: відчуття раптової паніки, сильне відчуття жаху, постійне відчуття страху; визнання безпідставності страху в поєднанні з нездатністю його контролювати; заціпеніння, надмірне та неконтрольоване фантазування, сповільнене мислення, приплив жару, болі та стиснення в грудях, утруднене дихання; відчуття, наче тонеш; спазми в животі, ридання, сильне серцебиття, бажання кричати, відчуття гострої потреби втекти з небезпечного місця, нудота, блювота та мимовільне сечовипускання. У романі для вербалізації зазначених вище симптомів фобій письменник використовує прямий і непрямий описи. Прямий опис передбачає пряму номінацію емоційного стану. Непрямий опис виявів аквафобії, коулрофобії, пірофобії, танатофобії і фобофобії здійснюється із залученням метафор, порівнянь та епітетів, які сприяють передачі інтенсивності емоцій і яскраво передають емоційні переживання персонажів, апелюючи до асоціативного мислення читача, щоб останній впізнав і відтворив емоційні стани персонажів у своїй уяві.
South archive (philological sciences)
Мета нашого дослідження – охарактеризувати основні канали невербального спілкування, репрезентова... more Мета нашого дослідження – охарактеризувати основні канали невербального спілкування, репрезентовані у сучасному англомовному художньому дискурсі. Реалізація поставленої мети передбачає виконання таких завдань: розглянути сутність невербальної комунікації; проаналізувати оптичний, акустичний, тактильно-кінестетичний та ольфакторний канали невербальної комунікації. Матеріалом дослідження слугували дискурсні фрагменти, що відображають невербальну комунікацію, виокремлені із сучасних англомовних художніх творів. Методи. Аналіз фактичного матеріалу здійснювався із залученням таких методів: методу суцільної вибірки, контекстуального аналізу та описового методу. Результати. Як показало проведене дослідження, усі елементи невербальної комунікації демонструють тісний зв’язок один з одним, вони можуть взаємно доповнювати один одного або вступати в протиріччя один з одним. Характерною особливістю невербальної комунікації є те, що вона здійснюється за участю всіх органів чуття: зору, слуху, дот...
Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, 2018
Нова філологія, Dec 15, 2022
Naukovì zapiski Nacìonalʹnogo unìversitetu «Ostrozʹka akademìâ». Serìâ «Fìlologìâ»
The article focuses on the strategies of persuasiveness in insincere discourse, based on material... more The article focuses on the strategies of persuasiveness in insincere discourse, based on material from modern English fiction. In insincere discourse, deceit, hypocrisy, and manipulation are foregrounded. The semantic basis of insincere discourse is an expression of mentality inherent in an insincere linguistic personality. With the help of persuasive strategies, the speaker influences the interlocutor through appeals to their consciousness, inviting them to their own critical judgment. In order to convince a communicative partner, the speaker provides them with logically ordered information. An insincere speaker convinces their interlocutor by deliberate use of false information. The concept “to speak truth” is opposed to the concept “to speak un-truth.” These concepts are interrelated, they are always evaluated from a moral point of view and are of great importance both in everyday communication and in literature. The truth is connected not only with the correspondence of an utter...
Naukovì zapiski Nacìonalʹnogo unìversitetu «Ostrozʹka akademìâ». Serìâ «Fìlologìâ», 2022
The article deals with the study of emotional arguments used by indignant speakers. Indignation i... more The article deals with the study of emotional arguments used by indignant speakers. Indignation is viewed as a negative mental state that arises as a result of a person’s strong discontent, his/her anger, and disgust towards those events and actions of other people that have happened or are happening in his/her environment. A person experiences indignation when he/she evaluates events as unfair. Indignation along with other emotions, such as anger, frustration, resentment, and disappointment, is associated with censure – utterances of disapproval of one’s deeds, actions, etc. In everyday life, such terms as “criticizing”, “rebuking”, “finding fault”, “blaming”, “questioning one’s judgment or decision”, “demanding explanations”, and “disagreement” are used to denote censure. Speakers choose the following four ways of expressing censure: 1) direct rebuke; 2) demanding explanations; 3) implying moral or intellectual inferiority of someone; 4) expressing surprise or disgust. One of the ...
Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, 2019
У статті йдеться про українсько-канадську освітню співпрацю, основними напрямами якої є: обмін до... more У статті йдеться про українсько-канадську освітню співпрацю, основними напрямами якої є: обмін досвідом із питань реалізації освітньої політики та впровадження сучасних методів організації навчального процесу; сприяння взаємообміну досягненнями в галузі освіти та науки між початковими, середніми та вищими навчальними закладами; стимулювання співпраці й обміну інформацією в галузі спеціальної освіти; сприяння проведенню конференцій, семінарів, симпозіумів та наукових досліджень на рівні вищих навчальних закладів і наукових установ; обмін досвідом у сфері підготовки спільних видань навчально-методичної літератури та навчальних посібників; обмін аспірантами й стажистами, викладачами й науковцями. Значну зацікавленість у розвитку українсько-канадських зв’язків в освітній сфері за роки незалежності України проявляють Саскачеванський, Альбертський, Манітобський, МакЮенський університети Канади, при яких діють центри, що сприяють розвитку українсько-канадської співпраці. Зокрема, великий вклад зробив Канадський інститут українських студій (англ. Canadian Institute of Ukrainian Studies) при Альбертському університеті, який є провідним країнoзнавчим закладом i видавцем в англoмoвному свiтi. Він розвиває українські, українсько-канадські студії, організовує конференції, лекції та семінари, надає освітні та дослідницькі гранти студентам і науковцям, слугує
джерельною базою двомовної освіти, надає інтелектуальну підтримку українській спільноті.
Дослідницький проєкт факультету іноземної філології Східноєвропейського національного університету (далі – СНУ) імені Лесі Українки, здійснюваний за підтримки Меморіального фонду імені Петра Чорного Канадського інституту українських студій, присвячено почесній професорці СНУ імені Лесі Українки,
українсько-канадській письменниці, науковиці, благодійниці, громадській діячці, патріотці Любові Василів-Базюк, родом із с. Видерта Камінь-Каширського району на Волині, яка проживає в м. Торонто (Канада). 30 вересня 2019 року Любов Василів-Базюк святкувала почесний ювілей: їй виповнилося 90 літ
Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки, 2011
Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, 2014
Актуальні питання іноземної філології, 2021
У статті проаналізовано життєвий і творчий шлях Любові Йосипівни Василів-Базюк. Ім’я незламної жі... more У статті проаналізовано життєвий і творчий шлях Любові Йосипівни Василів-Базюк. Ім’я незламної жінки, родом із волинського села, добре відоме поза межами України. Під час Другої світової війни вона змушена була залишити рідну землю, щоб через десятиліття не раз повернутися сюди, довівши, що серце її належить Батьківщині. Вона є прикладом сильної українки, яка зуміла залишитися вірною своєму народові. Сьогодні Любов Василів-Базюк – відома письменниця, науковиця, благодійниця, справжня патріотка, яка, проживаючи за океаном, у Торонто, не пориває зв’язків із Волинню. Вона дбає про будівництво українських церков, організовує збір коштів на відбудову Волинської богословської семінарії, засновує іменні стипендії для студентів, пише книги про події, які є близькими для мільйонів українців. У творчому і науковому доробку Любові Василів-Базюк, почесної професорки Волинського національного університету імені Лесі Українки, десятки наукових статей, віршів, дописів, десять історичних романів, я...
This article considers cross-cultural communication between Americans and Ukrainians. Its purpose... more This article considers cross-cultural communication between Americans and Ukrainians. Its purpose is to stress how Americans and Ukrainians think and express their thoughts, how they act interpersonally, and how they follow the many hidden rules that govern conduct. In today's world, it is both valuable and necessary to be aware of intercultural differences. Cross-cultural communication refers to the communication between people who have different cultural backgrounds. Misunderstandings and problems between them primarily occur because they assume that what is natural, appropriate, and acceptable for them must be natural, appropriate, and acceptable to others. Different cultural assumptions may underlie different views on what is "polite" or "rude." The authors draw attention to the most apparent and fundamental areas of cultural understanding breakdowns, which exist at the everyday level of life between native speakers of American English and Ukrainian. They point out that it is not enough to learn the language's vocabulary and grammar to understand and be understood by native speakers. The mentality and world view of native speakers is crucial in choosing to use a particular word and the cultural context. The article covers the most basic discourse areas where breakdowns often occur in intercultural communication. They are: addressing people, meeting someone new, meeting and parting etiquette, and receiving guests.
Naukovì zapiski Nacìonalʹnogo unìversitetu «Ostrozʹka akademìâ». Serìâ «Fìlologìâ», 2021
The article deals with the differences in the speech behavior of Americans and Ukrainians, namely... more The article deals with the differences in the speech behavior of Americans and Ukrainians, namely the reporting of bad news, expressions of sympathy, advice, and prohibition. Language as a social phenomenon reflects the features of social consciousness, cultural, psychological, and value orientations of a particular society. Language constructions leave a certain imprint on the reported information. The choice of construction is predetermined by the nature of the speaker’s worldview. American behavior is predicated on the presentation of a positive image of the self to the outside world. The leading characteristics of the American linguocultural space are a straightforward expression of opinions and a tendency towards a positive assessment of all life phenomena. The speech habits of Ukrainians, inherited from Soviet times, on the contrary, reflect a negative way of thinking. The hangover from the Soviet times is a large number of negative constructions. From generation to generatio...
RESEARCH TRENDS IN MODERN LINGUISTICS AND LITERATURE, 2018
In this article, consideration is given to the utterances of apology in Modern English. The utter... more In this article, consideration is given to the utterances of apology in Modern English. The utterances of apology belong to the post-event-acts, i.e. they signal that a certain type of event has already taken place. Moreover, the speaker recognizes the fact that a violation of a social norm has been committed and that the speaker is at least partially involved in its cause. The act of apologizing requires an action or an utterance that is intended to “set things right” between the apologizer and the recipient of the apology. The English language provides a range of accepted formulas for apologizing. Utterances of apology can be very short and direct, or longer and more complex. The expression of apology depends on the seriousness and importance of the thing which has happened, the social and cultural standards, the type of situation (official/non-official), the form of apology (written/oral), social relations of the speaker and the hearer (the degree of familiarity), the speaker’s f...
Програма навчальної дисципліни «Друга іноземна мова (англійська)» призначена для підготовки студе... more Програма навчальної дисципліни «Друга іноземна мова (англійська)» призначена для підготовки студентів І-ІІІ курсів спеціальності 035 Філологія, за освітньою програмою Мова і література (німецька/французька). Переклад.
Research trends in modern linguistics and literature, Dec 28, 2023
The article is dedicated to the literary description of sensory perceptions and emotional respons... more The article is dedicated to the literary description of sensory perceptions and emotional responses. The authors of the article treat the latter as an effect of perceptual processes. Information about the world is acquired through the senses. Our most common folk model of the senses emphasizes the distinctiveness of each of the five senses (sight, hearing, taste, smell, and touch) by its relation to a distinctive organ of the body. Literary narratives excel at depicting how our senses interact and provide correlated information about the world, with one sensory perception influencing and enriching another. The examples taken from literary texts illustrate visual perception, auditory perception, gustatory perception, olfactory perception, and tactile perception. By engaging multiple senses, writers create a richer, more engaging experience. Descriptions of how characters perceive the world around them reveal their personalities and emotional states. Writers rely heavily on declarative sentences and sensory vocabulary to effectively describe characters' sensory perceptions. Declarative sentences convey a sense of certainty and firsthand experience, immersing the reader directly in the scene. They state observations clearly and emphasize key details. Sensory vocabulary (language that describes things related to the five senses) helps writers create vivid descriptions. By using words that evoke sight, sound, smell, taste, and touch, writers bring the depicted scenes to life. Precise sensory details create a unique and memorable image in the reader's mind, allows them to participate in the sensory experience, forming a deeper connection with the narrative.
Naukovì zapiski, Dec 31, 2022
Aktualʹnì pitannâ gumanìtarnih nauk, Dec 31, 2022
У статті розглядається репрезентація фобій персонажів у романі Блейка Пірса "Cause to Dread". Тер... more У статті розглядається репрезентація фобій персонажів у романі Блейка Пірса "Cause to Dread". Термін «фобія» означає невмотивований та ірраціональний страх, непропорційний зовнішньому подразнику, що його викликає. Причиною фобій може бути негативний дитячий досвід. Нав'язливий страх помітно впливає на сприйняття, мислення та поведінку індивіда. Людина, яка страждає фобією, намагається уникнути того, що вона вважає небезпечним. У романі персонажі розповідають про свій емоційний досвід, маркуючи його, когнітивно структуруючи, фокусуючи увагу на певних деталях, і роблячи причинно-наслідкові висновки. Автори статті аналізують вербальне вираження психологічних, фізіологічних і поведінкових проявів аквафобії (боязні води), коулрофобії (боязні клоунів), пірофобії (боязні вогню), танатофобії (страху смерті) і фобофобії (страху появи фобії), виокремлюючи такі симптоми: відчуття раптової паніки, сильне відчуття жаху, постійне відчуття страху; визнання безпідставності страху в поєднанні з нездатністю його контролювати; заціпеніння, надмірне та неконтрольоване фантазування, сповільнене мислення, приплив жару, болі та стиснення в грудях, утруднене дихання; відчуття, наче тонеш; спазми в животі, ридання, сильне серцебиття, бажання кричати, відчуття гострої потреби втекти з небезпечного місця, нудота, блювота та мимовільне сечовипускання. У романі для вербалізації зазначених вище симптомів фобій письменник використовує прямий і непрямий описи. Прямий опис передбачає пряму номінацію емоційного стану. Непрямий опис виявів аквафобії, коулрофобії, пірофобії, танатофобії і фобофобії здійснюється із залученням метафор, порівнянь та епітетів, які сприяють передачі інтенсивності емоцій і яскраво передають емоційні переживання персонажів, апелюючи до асоціативного мислення читача, щоб останній впізнав і відтворив емоційні стани персонажів у своїй уяві.
South archive (philological sciences)
Мета нашого дослідження – охарактеризувати основні канали невербального спілкування, репрезентова... more Мета нашого дослідження – охарактеризувати основні канали невербального спілкування, репрезентовані у сучасному англомовному художньому дискурсі. Реалізація поставленої мети передбачає виконання таких завдань: розглянути сутність невербальної комунікації; проаналізувати оптичний, акустичний, тактильно-кінестетичний та ольфакторний канали невербальної комунікації. Матеріалом дослідження слугували дискурсні фрагменти, що відображають невербальну комунікацію, виокремлені із сучасних англомовних художніх творів. Методи. Аналіз фактичного матеріалу здійснювався із залученням таких методів: методу суцільної вибірки, контекстуального аналізу та описового методу. Результати. Як показало проведене дослідження, усі елементи невербальної комунікації демонструють тісний зв’язок один з одним, вони можуть взаємно доповнювати один одного або вступати в протиріччя один з одним. Характерною особливістю невербальної комунікації є те, що вона здійснюється за участю всіх органів чуття: зору, слуху, дот...
Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, 2018
Нова філологія, Dec 15, 2022
Naukovì zapiski Nacìonalʹnogo unìversitetu «Ostrozʹka akademìâ». Serìâ «Fìlologìâ»
The article focuses on the strategies of persuasiveness in insincere discourse, based on material... more The article focuses on the strategies of persuasiveness in insincere discourse, based on material from modern English fiction. In insincere discourse, deceit, hypocrisy, and manipulation are foregrounded. The semantic basis of insincere discourse is an expression of mentality inherent in an insincere linguistic personality. With the help of persuasive strategies, the speaker influences the interlocutor through appeals to their consciousness, inviting them to their own critical judgment. In order to convince a communicative partner, the speaker provides them with logically ordered information. An insincere speaker convinces their interlocutor by deliberate use of false information. The concept “to speak truth” is opposed to the concept “to speak un-truth.” These concepts are interrelated, they are always evaluated from a moral point of view and are of great importance both in everyday communication and in literature. The truth is connected not only with the correspondence of an utter...
Naukovì zapiski Nacìonalʹnogo unìversitetu «Ostrozʹka akademìâ». Serìâ «Fìlologìâ», 2022
The article deals with the study of emotional arguments used by indignant speakers. Indignation i... more The article deals with the study of emotional arguments used by indignant speakers. Indignation is viewed as a negative mental state that arises as a result of a person’s strong discontent, his/her anger, and disgust towards those events and actions of other people that have happened or are happening in his/her environment. A person experiences indignation when he/she evaluates events as unfair. Indignation along with other emotions, such as anger, frustration, resentment, and disappointment, is associated with censure – utterances of disapproval of one’s deeds, actions, etc. In everyday life, such terms as “criticizing”, “rebuking”, “finding fault”, “blaming”, “questioning one’s judgment or decision”, “demanding explanations”, and “disagreement” are used to denote censure. Speakers choose the following four ways of expressing censure: 1) direct rebuke; 2) demanding explanations; 3) implying moral or intellectual inferiority of someone; 4) expressing surprise or disgust. One of the ...
Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, 2019
У статті йдеться про українсько-канадську освітню співпрацю, основними напрямами якої є: обмін до... more У статті йдеться про українсько-канадську освітню співпрацю, основними напрямами якої є: обмін досвідом із питань реалізації освітньої політики та впровадження сучасних методів організації навчального процесу; сприяння взаємообміну досягненнями в галузі освіти та науки між початковими, середніми та вищими навчальними закладами; стимулювання співпраці й обміну інформацією в галузі спеціальної освіти; сприяння проведенню конференцій, семінарів, симпозіумів та наукових досліджень на рівні вищих навчальних закладів і наукових установ; обмін досвідом у сфері підготовки спільних видань навчально-методичної літератури та навчальних посібників; обмін аспірантами й стажистами, викладачами й науковцями. Значну зацікавленість у розвитку українсько-канадських зв’язків в освітній сфері за роки незалежності України проявляють Саскачеванський, Альбертський, Манітобський, МакЮенський університети Канади, при яких діють центри, що сприяють розвитку українсько-канадської співпраці. Зокрема, великий вклад зробив Канадський інститут українських студій (англ. Canadian Institute of Ukrainian Studies) при Альбертському університеті, який є провідним країнoзнавчим закладом i видавцем в англoмoвному свiтi. Він розвиває українські, українсько-канадські студії, організовує конференції, лекції та семінари, надає освітні та дослідницькі гранти студентам і науковцям, слугує
джерельною базою двомовної освіти, надає інтелектуальну підтримку українській спільноті.
Дослідницький проєкт факультету іноземної філології Східноєвропейського національного університету (далі – СНУ) імені Лесі Українки, здійснюваний за підтримки Меморіального фонду імені Петра Чорного Канадського інституту українських студій, присвячено почесній професорці СНУ імені Лесі Українки,
українсько-канадській письменниці, науковиці, благодійниці, громадській діячці, патріотці Любові Василів-Базюк, родом із с. Видерта Камінь-Каширського району на Волині, яка проживає в м. Торонто (Канада). 30 вересня 2019 року Любов Василів-Базюк святкувала почесний ювілей: їй виповнилося 90 літ
Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки, 2011
Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, 2014
Актуальні питання іноземної філології, 2021
У статті проаналізовано життєвий і творчий шлях Любові Йосипівни Василів-Базюк. Ім’я незламної жі... more У статті проаналізовано життєвий і творчий шлях Любові Йосипівни Василів-Базюк. Ім’я незламної жінки, родом із волинського села, добре відоме поза межами України. Під час Другої світової війни вона змушена була залишити рідну землю, щоб через десятиліття не раз повернутися сюди, довівши, що серце її належить Батьківщині. Вона є прикладом сильної українки, яка зуміла залишитися вірною своєму народові. Сьогодні Любов Василів-Базюк – відома письменниця, науковиця, благодійниця, справжня патріотка, яка, проживаючи за океаном, у Торонто, не пориває зв’язків із Волинню. Вона дбає про будівництво українських церков, організовує збір коштів на відбудову Волинської богословської семінарії, засновує іменні стипендії для студентів, пише книги про події, які є близькими для мільйонів українців. У творчому і науковому доробку Любові Василів-Базюк, почесної професорки Волинського національного університету імені Лесі Українки, десятки наукових статей, віршів, дописів, десять історичних романів, я...
This article considers cross-cultural communication between Americans and Ukrainians. Its purpose... more This article considers cross-cultural communication between Americans and Ukrainians. Its purpose is to stress how Americans and Ukrainians think and express their thoughts, how they act interpersonally, and how they follow the many hidden rules that govern conduct. In today's world, it is both valuable and necessary to be aware of intercultural differences. Cross-cultural communication refers to the communication between people who have different cultural backgrounds. Misunderstandings and problems between them primarily occur because they assume that what is natural, appropriate, and acceptable for them must be natural, appropriate, and acceptable to others. Different cultural assumptions may underlie different views on what is "polite" or "rude." The authors draw attention to the most apparent and fundamental areas of cultural understanding breakdowns, which exist at the everyday level of life between native speakers of American English and Ukrainian. They point out that it is not enough to learn the language's vocabulary and grammar to understand and be understood by native speakers. The mentality and world view of native speakers is crucial in choosing to use a particular word and the cultural context. The article covers the most basic discourse areas where breakdowns often occur in intercultural communication. They are: addressing people, meeting someone new, meeting and parting etiquette, and receiving guests.
Naukovì zapiski Nacìonalʹnogo unìversitetu «Ostrozʹka akademìâ». Serìâ «Fìlologìâ», 2021
The article deals with the differences in the speech behavior of Americans and Ukrainians, namely... more The article deals with the differences in the speech behavior of Americans and Ukrainians, namely the reporting of bad news, expressions of sympathy, advice, and prohibition. Language as a social phenomenon reflects the features of social consciousness, cultural, psychological, and value orientations of a particular society. Language constructions leave a certain imprint on the reported information. The choice of construction is predetermined by the nature of the speaker’s worldview. American behavior is predicated on the presentation of a positive image of the self to the outside world. The leading characteristics of the American linguocultural space are a straightforward expression of opinions and a tendency towards a positive assessment of all life phenomena. The speech habits of Ukrainians, inherited from Soviet times, on the contrary, reflect a negative way of thinking. The hangover from the Soviet times is a large number of negative constructions. From generation to generatio...
RESEARCH TRENDS IN MODERN LINGUISTICS AND LITERATURE, 2018
In this article, consideration is given to the utterances of apology in Modern English. The utter... more In this article, consideration is given to the utterances of apology in Modern English. The utterances of apology belong to the post-event-acts, i.e. they signal that a certain type of event has already taken place. Moreover, the speaker recognizes the fact that a violation of a social norm has been committed and that the speaker is at least partially involved in its cause. The act of apologizing requires an action or an utterance that is intended to “set things right” between the apologizer and the recipient of the apology. The English language provides a range of accepted formulas for apologizing. Utterances of apology can be very short and direct, or longer and more complex. The expression of apology depends on the seriousness and importance of the thing which has happened, the social and cultural standards, the type of situation (official/non-official), the form of apology (written/oral), social relations of the speaker and the hearer (the degree of familiarity), the speaker’s f...
Програма навчальної дисципліни «Друга іноземна мова (англійська)» призначена для підготовки студе... more Програма навчальної дисципліни «Друга іноземна мова (англійська)» призначена для підготовки студентів І-ІІІ курсів спеціальності 035 Філологія, за освітньою програмою Мова і література (німецька/французька). Переклад.
![Research paper thumbnail of Канадознавство : соціальні та освітні візії [Текст] : колективна монографія = Canadian Studies: Social and Educational Visions [Text] : Collective Monograph](https://attachments.academia-assets.com/87493644/thumbnails/1.jpg)
](Канадознавство : соціальні та освітні візії [Текст] : кол. моногр. у 2-х кн. Кн. 1 = Canadian Studies: Social and Educational Visions [Text] : Collective Monograph in two books. Воок 1. , 2020
У міжнародній колективній монографії вміщено найновіші українсько-канадські соціальні, освітні та... more У міжнародній колективній монографії вміщено найновіші українсько-канадські соціальні, освітні та філологічні дослідження в галузі сучасного канадознавства. Це третій випуск серії "Канадознавство”, заснованої у 2018 р. Центром канадознавства
Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (м. Луцьк).
Для науковців, викладачів, докторантів, аспірантів, студентів факультетів міжнародних відносин, іноземної філології, історії, політології та національної безпеки, філології й журналістики, педагогічної освіти й соціальної роботи, для працівників
осередків канадознавста в Україні, авторів українських студій у Канаді, а також усіх, хто цікавиться канадознавством, українсько-канадською співпрацею в різних сферах.