Соціально-трудові права і виклики цифровізації: монографія / кол. авт.; за ред. Я. В. Сімутіної, М. М. Шумила. Київ: Ніка-Центр, 2023. 348 с. (original) (raw)
Related papers
Збірник, 2019
У матеріалах Збірника представлені результати науково – практичних досліджень науковців провідних вищих навчальних закладів України та практичних працівників з основних проблем права інтелектуальної власності, інформаційного та ІТ права. Видання адресоване науковим співробітникам, викладачам юридичних факультетів та вищих юридичних навчальних закладів, аспірантам, здобувачам, студентам, а також працівникам суду, патентним повіреним, адвокатам, іншим практикуючим юристам та усім небайдужим до осягнення нових знань у сфері інтелектуального, інформаційного та ІТ права.
Реформування зобов’язального права в умовах глобалізаційних викликів, 2021
У монографії висвітлюються актуальні питання змін та розвитку інститутів зобов’язального права України в умовах глобалізованої економічної, політичної та культурної інтеграції та уніфікації. Монографія містить комплексний аналіз теоретичних і практичних проблем правового регулювання зобов'язальних відносин: поняття зобов'язання у цивільному праві, його об'єкту, змісту тощо. У процесі дослідження формується цивільно-правова теорія зобов'язань у системі цивільного права. Видання адресоване педагогам, науковцям, юристам, здобувачам вищої освіти та усім, хто цікавиться проблемами розвитку зобов’язального права.
Збірник матеріалів ІІI-ої Міжнародної науково-практичної конференції 7 грудня 2018 р. Львів Растр-7 2018 УДК 347.77:004] (477) І-92 Розглянуто і рекомендовано до друку Вченою радою Навчально-наукового Інституту права та психології Національного університету "Львівська політехніка" (протокол № 5 від 24 листопада 2018 р.) Упорядник : Бачинський Т. В. -керуючий партнер АО «BK Partners», кандидат юридичних наук Радейко Р. І. -асистент кафедри адміністративного та інформаційного права Навчально-наукового інституту права та психології Національного університету "Львівська політехніка", кандидат юридичних наук Відповідальний за випуск: Бортник Н. П. -завідувач кафедри адміністративного та інформаційного права Навчально-наукового інституту права та психології Національного університету «Львівська політехніка», доктор юридичних наук, професор І-92 ІТ право: проблеми та перспективи розвитку в Україні: збірник матеріалів ІІІ-ої Міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 7 грудня 2018 р.). -Львів: Растр -7, 2018. -176 с. ISBN 978-617-7726-52-3
Law and innovations, 2023
статті проведено дослідження концептуальних положень щодо обґрунтування сутності категорії «цифрова платформа» та її впливу на діяльність мережі трансферу технологій. Автором доведено, що цифрова платформа є важливим фактором, що дозволяє впроваджувати інновації через мережу трансферу технологій, механізмом для стимулювання передачі технологій і певним засобом цифрової трансформації. Поняття «цифрова платформа» отримало своє широке поширення в юридичній та економічній літературі, однак спостерігаються значні відмінності поглядів серед вчених щодо її сутності. Проведене дослідження дозволило дійти висновків про те, що цифрова платформа — це мережева форма організації бізнесу, особливий тип бізнес-моделі, яка об’єднує учасників за принципами екосистеми і на добровільних засадах, задля сприяння цінній взаємодії між залученими учасниками, забезпечення координації, поширення інформації, передачі технологій, надання послуг. У результаті дослідження встановлено, що виділяють бізнес-моделі платформ, що мають мережевий ефект і вони існують в таких типах: транзакційні, інноваційні, інтегровані, інвестиційні, а також інформаційні платформи. У статті підкреслено, що з правової зору цифрова платформа (для передачі технологій) — це ключовий інструмент функціонування мережі трансферу технологій, який забезпечує з’єднання великої кількості учасників на основі цифрових технологій, спрямований координувати та обробляти інформацію, надавати послуги, залучати програмне забезпечення, допомагати у пошуку партнерів для проведення наукових досліджень, розробок та ефективній взаємодії учасників трансферу технологій, цифровізації бізнес-процесів, передачі нових перспективних технологій та/або їх складових за участю всіх заінтересованих учасників. Встановлено, що мережа трансферу технологій сприяє реалізації інноваційних проєктів національного і міжнародного (транснаціонального) трансферу технологій.
Мораль і право для штучного інтелекту та цифрової людини: закони робототехніки та «проблема вагонетки», 2019
Summary: The article discusses the impact of the phenomena of artificial intelligence and digital man on the morality and the law of modern society and future generations, it is found out either artificial intelligence should be moral, or it is enough to comply with the requirements of current legislation. In comparison with the norms of criminal law (Article 39 of the Criminal Code of Ukraine) some variants of solving the trolley problem have proposed for autonomous vehicles controlled by artificial intelligence have been proposed. Several efficiency aspects of the Isaac Asimov’ laws of robotics are investigated and improved. The question about a world religion under the patronage of comprehensive artificial intelligence has raised. Key words: law, morality, extreme necessity, artificial intelligence, digital human being, trolley problem, autonomous vehicle, Internet of Everything, laws of robotics Аннотация: В статье рассматривается вопрос о влиянии феноменов искусственного интеллекта и цифрового человека на мораль и право современного общества и последующих поколений, выясняется, следует ли искусственному интеллекту быть моральным, или достаточно соблюдать требования действующего законодательства. В сопоставлении с нормами уголовного права (ст.39 УК Украины) предложены некоторые варианты решения проблемы вагонетки («trolley problem») для автономных от человека транспортных средств под управлением искусственного интеллекта. Исследованы отдельные аспекты эффективности законов робототехники Айзека Азимова и уточнены их формулировки, поставлен вопрос о возможности возникновения всемирной религии под патронатом всеобъемлющего искусственного интеллекта. Ключевые слова: право, мораль, крайняя необходимость, искусственный интеллект, цифровой человек, проблема вагонетки, trolley problem, автономное транспортное средство, Всеобъемлющий Интернет, законы робототехники Анотація: В статті розглядається питання про вплив феноменів штучного інтелекту та цифрової людини на мораль і право сучасного суспільства та майбутніх поколінь, з’ясовується, чи потрібно штучному інтелекту бути моральним, або достатньо дотримуватися вимог чинного законодавства. Продовжено спроби розв’язання проблеми вагонетки («trolley problem») у зіставленні з нормами кримінального права (ст.39 КК України) у зв’язку з появою автономних від людини транспортних засобів під керуванням штучного інтелекту. Досліджено окремі аспекти ефективності законів робототехніки Айзека Азімова та запропоновано їх уточнення, поставлено питання про можливість виникнення всесвітньої релігії під патронатом всеосяжного штучного інтелекту. Ключові слова: право, мораль, крайня необхідність, штучний інтелект, цифрова людина, проблема вагонетки, trolley problem, автономний транспортний засіб, Всеосяжний Інтернет, закони робототехніки
Трудовое право: вызовы информационного общества
Право. Журнал Высшей школы экономики, 2020
Переход от индустриальной к цифровой экономике воздействует на трудовые отношения. Цифровые технологии повышают уровень автоматизации производства и сервиса, использование программного обеспечения и робототехники влечет изменения в организации наемного труда. Предметом настоящего исследования является правовое регулирование наемного труда в условиях применения работодателем новых цифровых технологий для повышения эффективности производства и осуществления контроля за выполнением работниками трудовых обязанностей. Трудовое право возникло и сформировалось в период индустриального общества, многие его нормы и институты не рассчитаны на изменения, происходящие в современном обществе в результате цифровизации. Это снижает возможности трудового права как регулятора системы трудовых отношений в новых условиях. Целью исследования является анализ социальных изменений, влияющих на сферу труда, и выделение блоков правового регулирования наемного труда, изменений в которых будет происходить в ближайшее время. При анализе и формулировании выводов рассмотрены и учтены позиции российских и зарубежных специалистов по экономике труда и трудовому праву. Среди основных методов научного познания, использованных автором: анализ и синтез, абстрагирование и обобщение, формально-юридический и сравнительно-правовой методы, а также метод правового моделирования. Сделаны выводы о неизбежном реагировании трудового права на изменения, связанные с процессами цифровизации. Изменения коснутся таких институтов трудового права, как рабочее время, время отдыха, охрана труда, защита персональных данных работников, гарантии и компенсации работникам, социальное партнерство. В трудовом законодательстве должны появиться нормы, обязывающие работодателей переобучать работников при их замене системами искусственного интеллекта, ограничивающие использование средств контроля за выполнением работниками трудовых обязанностей и применение систем искусственного интеллекта для интеллектуального анализа данных. Изменения коснутся также круга субъектов трудового права.