Музично-теоретичні студії: Сольфеджіо - І курс (original) (raw)
Related papers
Музично-теоретичні студії: Сольфеджіо - ІІ курс
2018
Робоча програма Музично-теоретичні студії: Сольфеджіо для студентів спеціальності: 025 «Музичне мистецтво", освітнього рівня: першого (бакалаврського), освітньої програми: 025.00.02 Сольний спі
Музично-теоретичні студії: Теорія музики - І курс
2019
Робоча програма Музично-теоретичні студії: Теорія музики для студентів спеціальності: 025 «Музичне мистецтво", освітнього рівня: першого (бакалаврського), освітньої програми: 025.00.02 Сольний спі
2017
Music-theory studies: Solfeggio is a practical discipline aimed at forming of a certain system of auditory representations, skills and skills necessary for the professional activity of a future specialist at vocal students. The discipline involves the systematic development of general and special musical abilities: intonational competence, metro-rhythmic sensation, musical memory, musical-auditory representations, that is, the entire spectrum of musical-auditory experience. The proposed course involves the elements of harmonic and style solfeggio for the development of musical and auditory representations of students about stylistic features of music in different historical periods. The purpose of the course is the formation and development of musical and auditory experience, which involves the free operation of the student with intonational musical material, listening and performing competence, the ability to comprehend the musical composition in a holistic way, and reproduce not o...
International journal KNOWLEDGE, 2018
VISUALISATION – A KEY PRINCIPLE FOR STRUCTURING SOLFEDGIO LESSONS IN THE PRE-SCHOOL STAGE OF THE MUSICAL HEARING EDUCATION The factor musical education has been affected in the Hellenism, in the works of Aristocene, Claudius Ptolemy, Aristides Quintilianus. The latter (III c. BC), in his book "About Music," writes about how important for children is to study music and singing in order to be prepared for later studies of other sciences and "proper thinking". This proves the centuries-long continuous interest and the importance of the musical education issues as well as the resulting challenges that it faces. Music, which is very close to the emotional nature of children stimulates and develops their mental and physical abilities. Musical education enriches both the perceptions of the overall diversity of the external manifestations of reality, as well as those signs of the reality that cannot be revealed by themselves, which on the one hand awakens imagination and, on the other, stimulates thought processes. This justifies the organization of national and international forums dealing with the issues, affecting both the educational needs of the learners and innovative teaching methods, discussing alternative resources to improve the quality of musical theoretical training of the music teachers. The objectives set by the specialists in this field are aimed at finding and implementing optimally good and useful practices for children's music development. The following statement, which is part of an expanded study, is in the spirit of these directives, driven by the rapidly changing realities in the modern world. It is motivated by the clear need to seek and apply new, modern pedagogical technologies, by the development and dissemination of effective pedagogical practices to optimize education, in particular music education. Its main purpose is to clarify the learning principles in the structure of the solfege lesson, which determines a high degree of development of the musical hearing, while preserving the specifics of the processes, depending on the age characteristics, in particular those at the earliest, pre-school age. Emphasis is placed on the visibility as a key principle in the process of early musical hearing training. A comprehensive approach is applied in the study, i.e. the use of the visibility in the process of developing the musical hearing is examined in unison with the overall development of the child. Various methods that involve direct contact with children are used - observation, experiment, modeling, studying children's creativity.
Історія музики: Історія зарубіжної музики - І курс
2020
Робоча програма «Історія музики: Історія зарубіжної музики» для студентів спеціальності: 025 «Музичне мистецтво» освітнього рівня: першого (бакалаврського, освітньої програми: 025.00.02 Сольний спі
Діалог культур: образ Іншого в музичному універсумі. Монографія
2020
доктор мистецтвознавства, провідний науковий співробітник ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, член-кореспондент НАМ України О. В. Кравченко доктор культурології, професор кафедри культурології Харківської державної академії культури С. М. Волков доктор культурології, професор кафедри виконавських дисциплін №2 Київської муніципальної академії музики ім. Р. М. Глієра Берегова Олена Б48 Діалог культур: образ Іншого в музичному універсумі. К.: Ін-т культурології НАМ України, 2020. 304 с.; іл.. ISBN 978-966-2241-60-0 У монографії розглянуто з позицій імагології різножанрові зразки українського та світового академічного музичного мистецтва, створені на межі ХХ-ХХІ століть. Доведено, що імагологічний підхід робить можливим виявлення специфіки образного сприйняття Іншого представниками різних культур, розкриття уявлень учасників культурного діалогу один про одного, віднайдення ефективних механізмів позитивної репрезентації культури України у світі. Для викладачів, студентів і здобувачів наукових ступенів у закладах вищої освіти гуманітарного профілю, дослідників у сферах музичного мистецтва, культурології, мистецтвознавства, філософії культури.
ІДЕЯ ЯГЕЛЛОНСТВА ЛЬВІВСЬКОЇ ШКОЛИ МУЗИКОЛОГІЇ
УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО)
Мета дослідження – розглянути творчу діяльність кафедри музикології Львівського університету в контексті ягеллонства від часу створення цієї установи у 1912 р. і до початку ХХІ ст. Виокремлено історично-культурологічні знання, що дає можливість цілісно висвітлити історію становлення та розвитку музикологічної освіти в Україні, в якій об’єктивно утвердилися ягеллонські ідеї і традиції як оригінальне культурне явище вищої музичної освіти. Висновки. Діяльність А. Хибінського зумовила появу плеяди польських музикологів та істориків музики, які були виховані на засадах навчально-наукової методології європейської академічної освіти. Це було перше покоління музикознавців, які отримали ґрунтовну фахову освіту європейського зразка у себе на батьківщині. Високоосвічені науковці були свідомі вагомого значення музикології для розвитку духовної сфери свого народу та розуміння здобутків власної національної культури в контексті світової культури.
Наука о танце: хореология Алексея Сидорова
Международный журнал исследований культуры, 2022
«Современный танец» не так уж молод – ему уже больше века. А буквально в эти месяцы, когда выходит настоящий выпуск журнала, исполняется сто лет со дня выхода в свет первой монографии о современном танце на русском языке. Работа Алексея Алексеевича Сидорова «Современный танец» издана отдельной брошюрой на рубеже 1922–1923 годов. Несмотря на все трудности, которые переживала страна, потребность в такой книге была очевидной: на 1920-е годы приходится расцвет нового танца как на Западе, так и в России. Вслед современному танцу возникла и наука о нем. Новую научную дисциплину – хореологию – в одно и то же время создавали танцовщик, хореограф и исследователь Рудольф Лабан на Западе и искусствовед Алексей Алексеевич Сидоров в России.
ІМПЛІЦИТНА КОНЦЕПЦІЯ МУЗИКИ В "DE CONSOLATIONE PHILOSOPHIAE" БОЕЦІЯ
УКРАЇНСЬКІ КУЛЬТУРОЛОГІЧНІ СТУДІЇ, 2023
The paper is an attempt to demonstrate the possibility and necessity of an implicit conception of music in Boethius. An explicit conception is something that is obviously present in a text. That is what is usually studied within the 'history of ideas'. Contrary to this, an implicit conception is an unconscious picture of the author's world, in which the basic concepts of explicit conception are grounded. Therefore, the implicit conception is a condition for the possibility of any explicit text. So, the well-known text of Boethius' "De institutione musica", which but replicates mostly Pythagorean views of music, is an explicit conception. We chose "De consolatione philosophiae" as the most representative and semantically loaded text by Boethius to look for his implicit conception of music. It is based on different but unconscious grounds. We read this text to look for unconscious semantics associated with the concept. Thus, the unconscious semantics of music should be studied using the psychoanalytic approach in its broadest sense. The approach asks for the cues of connotations of the terms used by Boethius. The history of reception of the text, including different translations, can show the way. We should bear in mind, too, that the text we read is the record of an internal dialogue, which brings forth a different ontological horizon. Besides, we should see the text as a texture of signs and symptoms, pointing to unconscious notions Boethius had developed. The necessity of such an approach and the relevance of the results obtained within it are discussed in the article. The guidelines for the reconstruction of the implicit conception of music in Boethius are outlined and the elements of this conception are proposed. By further development of the method demonstrated and applied in this paper we shall be able not only to understand Boethius better, but we can reveal the intrinsic contents of the basic concepts describing the realities culture scholars are working with.