Дослідження українсько-угорських міжмовних контактів у Закарпатському угорському інституті ім. Ференца Ракоці ІІ (original) (raw)

Вивчення української мови як іноземної в Угорщині (на Закарпатті) у перший половині ХХ ст

2014

Розглянуто історію і мовнополітичний контекст вивчення української мови як іноземної (нерідної) у період від 1939 по 1944 pp. на Підкарпатській території (сучасне Закарпаття) Угорського Королівства. Коротко представлені та аналізовані граматики, підручники української мови цього періоду. Ключові слова: українська мова як іноземна, Закарпаття, руська мова, русинська мова.

Українсько-угорські відносини та «імперські комплекси» з точки зору країн Вишеград-4 та Інтермаріум

«Неоімперіалізм між Балтикою та Чорним Морем», 2020

Ukrainian-Hungarian relations from the point of view of the Vishegrad-4 countries and the Intermarium. The “Intermarium” alliance, that is, the wide cooperation of the countries from the Baltic Sea to the Black Sea, it is a good way and the only possible way to form a strong block against the Russian imperialism. A special attention is to be paid on the cooperation of the Vishegrad-4 countries: Poland, Slovakia, Czech and Hungary. One must distinguish between the Polish right-wing and the Hungarian right-wing. While the Polish right-wing policy never will lead its country to the friendship of Russia (hopefully), the Hungarian right-wing policy is a Russophile, Putin-friend diplomacy – thus the Hungarian diplomacy is more dangerous than the Polish. We never turned to Ukraine with such a sharp critic as the recent government. Prime Orban is ready to “accept” territories from Ukraine, which are inhabitants. Watch and listen to: https://youtu.be/oSjSHAEK3Lw

Спрійняття української історії в Угорщині

Прочитано в Ужгородському Нац. Унів-ту 27 бер 2024 р. як запрошена доповідь, 2024

Сприйняття української культури почалося в Угорщині на рубежі 19-20 століть, коли Іван Франко опублікував свою «Історію української літератури» угорською мовою. Друг Франко, Хіадор Стріпський переклав значну кількість творів Франко. Потім деякі письменники та історики на чолі зі Стріпським у 1916 році, таким чином, в розпал Другої світової війни, видали журнал з латинською назвою "Україна" з метою познайомити угорських читачів з культурою цієї сусідньої держави. Потім, між двома світовими війнами, в Угорщині з'явився тоталітарний і ксенофобський режим Хорті. Сусіди-слов'яни вважалися «підозрілими», навіть «менш розвиненими» людьми. Потім, у 1950-60-х роках, переклади з української літератури здійснювалися комуністичним режимом в рамках «радянської» літератури. Хоча перекладачі української літератури були досить кваліфіковані, щоб проводити відмінність між російською та українською мовами, у тому числі і в тому, що стосувалося поетичних форм. Нещодавно, під час правління неліберального режиму Орбана, середньостатистичні угорці найбільше недолюблюють українців серед усіх своїх сусідів, згідно зі статистичним опитуванням, проведеним державною установою – це результат неліберальної пропаганди. Слід підкреслити, що дослідження української культурної спадщини проводилися на міжнародному рівні, особливо стародруків кириличних книг українського походження, Естер Ойтозі в 1970-90-х роках, яку високо оцінив також Ісаєвич, український вчений і професор Гарварду.