Features of the national export control on international transfers of nuclear materials, equipment and technologies in Ukraine (original) (raw)
Related papers
Analytical Monitoring of the State of Export Potential of Ukraine
Market Infrastructure
Кліпкова О.І. к.е.н., доцент кафедри менеджменту та соціально-гуманітарних дисциплін Львівський навчально-науковий інститут ДВНЗ «Університет банківської справи» Цебенко О.О. к.п.н., асистент кафедри політології та міжнародних відносин Національний університет «Львівська політехніка»
Entrepreneurship, Economy and Law, 2021
Статтю присвячено дослідженню актів міжнародного права, які регулюють зовнішньоекономічні відносини, їх співвідношенню з актами національного законодавства, у тому числі з Основним законом держави-Конституцією України. У роботі встановлено, що в юридичній науці питання системи міжнародних нормативних актів як джерел регулювання зовнішньоекономічних відносин та їх групування за принципом міжнародних організацій, у структурі яких вони виникають, а також їх співвідношення з національним законодавством України становить актуальну, недостатньо охоплену дослідженнями сферу наукового пошуку. З огляду на сучасні тенденції до формування системи міжнародно-правових норм у сфері зовнішньоекономічної діяльності, обґрунтовується теза про необхідність згрупувати їх відповідно до видів міжнародних організацій, в межах яких вони утворюються, та встановити їхній вплив на структуру національного законодавства України. Стверджується, що в системі правових джерел, які регулюють зовнішньоекономічні відносини, міжнародні правові акти відіграють особливу роль. Одним зі способів їх систематизації є групування за міжнародними організаціями, в рамках яких досягається міждержавний консенсус щодо унормування тих чи інших видів зовнішньоекономічної діяльності у різних сферах: експорту й імпорту, надання послуг, кооперації, фінансів, товарообміну, інших. Таким чином, запропоновано систематизацію міжнародно-правових актів, предметом регулювання яких є зовнішньоекономічна діяльність, із розподілом їх на міжнародні договори під егідою ООН, міжнародні договори в межах ГАТТ/СОТ, міжнародні договори в рамках РМС/ВМО, міжнародні багатосторонні договори в межах економіко-політичних союзів та інших подібних утворень. Також встановлено що практичне застосування правил міжнародних договорів, які слугують моделлю для провадження зовнішньоекономічної діяльності, може викликати деякі складнощі, адже законодавство України не позбавлене певних прогалин у застосуванні правових норм чи звичаїв, що стосуються зовнішньоекономічної діяльності. Зроблено висновок про те, що зовнішньоекономічна діяльність є особливою сферою міждержавних відносин, правове регулювання якої відбувається на декількох рівнях: національному та міжнародному, приватному та публічному. Наголошено на важливості пошуку оптимального співвідношення усіх зазначених форм права, а коректне групування міжнародних договірних норм у сфері зовнішньоекономічної діяльності потенційно слугуватиме правильному структуруванню національного законодавства у цій сфері. Ключові слова: система міжнародних договорів, міжнародні нормативні акти, міжнародні організації, зовнішньоекономічна діяльність, структурування національного законодавства. Постановка проблеми. Зовнішньоекономічні відносини становлять предмет зовнішньоекономічної діяльності, яка, відповідно до положень ст. 18 Конституції України, спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання
State of trade relations of Ukraine with some countries of the post-Soviet space
REPORTER OF THE PRIAZOVSKYI STATE TECHNICAL UNIVERSITY Section: Economic sciences, 2019
The article attempts to determine the current state of trade relations with some countries of the post-Soviet space. The article is of an overview nature. The article determines that the Russian Federation continues to be one of the most significant trading partners of Ukraine, despite attempts to terminate the agreement from such a partnership. The article states that cooperation with the European Union for Ukraine is an important condition for its integration into the world community, one of the aspects of the success of democratic transformations and the transition to full-fledged market relations, especially now that the EU has become Europe’s largest center for economic and political development, an example of completely new relations between states. It is determined that trade and economic cooperation between Ukraine and Latvia is one of the fundamental foundations of bilateral relations. A gradual increase in the foreign trade turnover between Ukraine and Latvia is now foreca...
Foreign trade agricultural products of Ukraine during covid-19 pandemic
Висше училище по застраховане и финанси, 2020
In the article are considered the foreign trade agricultural products of Ukraine in COVID-19 pandemic. The structure of foreign trade agricultural products of Ukraine, countries-importers of Ukrainian agricultural products, the dynamics of changes in sales in absolute and monetary terms are determined. The directions of state support of Ukraine for agricultural producers exporting agricultural products abroad and the directions of WTO support in the conditions of COVID-19pandemic are studied. Measures for further development of foreign trade agricultural products of Ukraine in COVID-19 pandemic and overcoming the negative effects on the market of agricultural products are proposed.
Ûridičnij naukovij elektronnij žurnal, 2020
Берднік І.В., к.ю.н., доцент, доцент кафедри правоохоронної діяльності та загальноправових дисциплін юридичного факультету Національний університет «Чернігівська політехніка» Головко М.Б., к.ю.н., доцент, начальник юридичної служби Комунальне підприємство «Центр організації дорожнього руху» Стаття присвячена аналізу нормативної регламентації застосування окремих оперативно-розшукових заходів за законодавством України й деяких зарубіжних країн. Актуалізація дослідження зумовлена тим, що вагомим інструментом для досягнення цілей ефективної боротьби зі злочинністю є застосування оперативно-розшукових заходів. Метою статті є дослідження особливостей нормативної регламентації та застосування окремих оперативно-розшукових заходів у діяльності правоохоронних органів України й зарубіжних країн. Позитивним для України, на нашу думку, є досвід Німеччини, де істотно розширені повноваження оперативного працівника, зокрема надано можливість виступати в судовому засіданні як свідка, викладаючи відомості, отримані від негласних співробітників, не розкриваючи їхню особистість. Такий підхід за умови певного законодавчого опрацювання може відбуватися і в нашій країні. Тому пропонуємо законодавчо закріпити можливість допиту конфідента оперативним працівником на підставі доручення слідчого (прокурора). А результати здійснюваних ним дій повинні бути зафіксовані у встановленій законом формі. За таких обставин повинні бути дотримані додаткові умови, що виражаються в необхідності обмеження конфідента від питань, відповіді на які можуть сприяти встановленню його особистості. Під час дослідження нормативної регламентації застосування окремих оперативно-розшукових заходів за законодавством України й деяких зарубіжних країн зроблені такі висновки щодо: 1) констатації факту про те, що в умовах сьогодення, не дивлячись на окремі вади застосування оперативно-розшукових заходів уповноваженими співробітниками оперативних підрозділів правоохоронних органів, проведення оперативно-розшукової діяльності з використанням передбаченого чинним законодавством комплексу оперативно-розшукових заходів залишається одним з ефективних засобів протидії злочинності; 2) необхідності нормативного закріплення правового статусу оперативного працівника, а саме доповненні статті 3 Кримінального процесуального кодексу України пунктом 27 такого змісту: «працівник оперативного підрозділу (оперативний працівник)-це службова особа оперативного підрозділу правоохоронного органу, уповноважена на здійснення оперативно-розшукової діяльності в порядку, визначеному чинним законодавством України». Ключові слова: оперативний працівник, оперативно-розшукова діяльність, оперативно-розшукові заходи, працівник оперативного підрозділу, слідчі дії, правоохоронні органи.