Поетика кольоропозначень у мові пейзажу Олексія Довгого / Poetics of color markings in Oleksii Dovhyi's language of the landscape (original) (raw)
Related papers
Humanities science current issues: Interuniversity collection of Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University Young Scientists Research Papers, 2020
У статті вивчено особливості вживання одиниць на позначення кольору в художньому контексті лексем - номінацій реалій конкретно-чуттєвого досвіду ліричного героя в мові поезій Олексія Довгого та Павла Мовчана. Автором статті здійснено аналіз низки теоретичних положень, які стосуються питань текстової інтерпретації, а також висвітлено роль номінацій реалій чуттєвого досвіду в ідіостилі. В аналізованій роботі автором зроблено низку теоретичних узагальнень основних положень, які стосуються питань тексту та інтерпретації індивідом чуттєвих вражень та переживань за допомогою мови у художньому тексті. У дослідженні розкрито суть поняття «концептуальна картина світу» та простежено його зв’язок із мовною картиною світу. Автором було зроблено висновки щодо вживання в поетичній мові кольоролексем, наголошено на їхній естетичній, візуальній та конотативній функціях. Вивчення особливостей використання назв кольорів у поетичній мові Олексія Довгого та Павла Мовчана, на думку дослідника, слід вважати перспективним, оскільки в їхній поетичній мові цим лексемам властиві глибокі смисли, естетичні акценти. Поети з їхньою допомогою часто відображають внутрішній стан своїх ліричних героїв. Як показало дослідження, номінації кольорів та інших вражень чуттєвого досвіду ліричного героя використовуються поетами як у макроконтексті однієї поезії, так і в межах мікроконтексту сполук слів на позначення візуально-температурного, візуально-акустичного та візуально- одоративного досвіду ліричного героя. Доведено, що лексеми - номінації кольорів, які автори вживають поруч з іншими одиницями на позначення чуттєво-рецептивного досвіду ліричного героя, беруть участь у створенні образів, пов’язаних із міфологічними уявленнями про світ підземний та небесний. Так, деструктивні образи можуть асоціюватися ліричним героєм із чорним та білим кольорами, контекстуально посиленими лексемами на позначення акустичних і температурних характеристик. Золотий, жовтий, червоний кольори та білий у деяких контекстах можуть поєднуватися у його мовній картині світу з одиницями на позначення акустичних характеристик та з лексемами - номінаціями одоративних атрибутів. Зазначені контексти допомагають поетам майстерно експлікувати солярні образи, передати відчуття закоханості та чистоти, зобразити мотиви родючості і вічного життя. / The article explores the peculiarities of the use of units for the designation of color in the artistic context of lexemes - nominations of the realities of lyrical hero’s concrete-sensory experience in Oleksii Dovhiy’s and Pavlo Movchan’s language of poetry. The author of the article analyzes a number of theoretical provisions concerning the issues of textual interpretation, as well as highlights the role of nominations of real-world sensual experiences in the individual style. In the analyzed work the author made a number of theoretical generalizations of the basic provisions concerning the issues of text and the interpretation of the individual’s sensory impressions and experiences by means of language in the artistic text. The study revealed the concept of “conceptual worldview” and traced its relation to the linguistic worldview. The author drew conclusions about the use of colorlexes in the poetic language, emphasizing their aesthetic, visual and connotative functions. According to the researcher, the study of the peculiarities of the use of color names in Oleksii Dovhiy’s and Pavlo Movchan’s poetic language should be considered promising, since in their poetic language these lexemes have deep meanings, aesthetic accents. With their help, the poets often reflect the inner state of their lyrical heroes. As research has shown, the nominations of colors and other impressions of the sensory experience of the lyrical hero are used by the poets both in the macro context of one poetry and within the micro context of the word compounds to denote the visually-temperature, visually-acoustic and visually endowing experience of the lyrical hero. It has been proven that color tokens used by the authors alongside other units to signify the sensory and receptive experience of a lyrical hero are involved in the creation of images related to mythological representations of the underworld and the celestial. Destructive images can be associated with a lyrical hero with black and white, contextually enhanced tokens to denote acoustic and temperature characteristics. Gold, yellow, red and white in some contexts can be combined in his linguistic worldview with units for the designation of acoustic characteristics and with tokens - nominations of odorative attributes. These contexts help the poets masterfully explicate solar images, convey a sense of love and purity, to portray motives for fertility and eternal life.
Poetics of Color Markings in Oleksii Dovhyi's Language of the Landscape
2020
Анотація. У статті проаналізовано особливості вживання мовних одиниць на позначення кольору як складників індивідуально-авторських образів реалій довколишнього світу. Мета статті-здійснити лінгвістичний аналіз кольоропозначень у структурі поетичних образів природи та з'ясувати роль таких одиниць як візуалізаторів світу природи в поезії Олексія Довгого. Під час проведення дослідження автором було висвітлено питання функціонування поетичних засобів і прийомів у художньому тексті як запоруки його адекватного емоційноекспресивного сприйняття та наголошено на особливій ролі візуалізації у процесі комунікації між автором і читачем. Було відзначено виняткову функцію лексем на позначення кольору у процесі візуалізації поетом вражень і переживань ліричного героя та передачі таких емоцій читачу. Дослідження показало, що в поетичній мові Олексія Довгого кольоропозначення блакитного кольору часто використовуються поетом для експлікації небесного просторового ярусу та створення у тексті відчуття зорової перспективи. Номінації жовтого кольору, часто корелюючи з назвами золотого, беруть участь у поетичному вираженні сакральних образів сонця та світла як елементів божественного начала. Поєднання у художньопоетичному контексті лексем на позначення жовтого і блакитного кольорів дозволяє поетові створити у тексті відчуття зв'язку ліричного героя з основними світовими образами-водою і сонцем. Білий у кольоровій парадигмі природного світу виступає символом легкості, чистоти та світла. Опозитом йому служать номінації реалій, пов'язаних із чорним кольором як символом смерті та негативних явищ. Лексеми на позначення сірого (сивого) кольору уживаються поетом з метою змалювання меланхолійного настрою його ліричного героя.
Кольороназви Олексія Довгого: поетика контрасту
Humanities science current issues, 2020
У статті проаналізовано уживання лексем на позначення різного штибу кольорів, які допомагають авторові у створенні яскравих поетичних образів. Автором статті здійснено аналіз ключових проблем, які порушено сучасною лінгвістикою в межах антропоцентричної парадигми, та наголошено на важливості мовного вираження того чи іншого погляду певного індивіда на дійсність. Під час проведення дослідження автором було здійснено низку теоретичних узагальнень, пов'язаних із вивченням сучасною лінгвістикою проблеми індивідуального стилю автора. Дослідником було зроблено короткий історичний огляд розвитку індивідуальних стилів на теренах сучасної України. Автором статті було висвітлено особливості реалізації індивідуального стилю в тексті певного автора, визначено вплив індивідуального стилю на характер взаємодії читача й автора. Дослідником було наголошено на особливій ролі поетичного тексту в цьому діалозі як тексту, що має унікальну форму існування, зумовлену особливостями рими та ритміки українського слова. Мета статті-з'ясувати характер мовної експлікації різнополюсної оцінки ліричним героєм дійсності, представленої лексемами на позначення одних і тих самих кольорів. Під час дослідження було з'ясовано, що текст виступає носієм естетичної функції і є засобом вираження конкретно-чуттєвих образів у відповідних мовних формах. Дослідником було наголошено на особливій функції контрасту в художньому тексті та з'ясовано, що поезія Олексія Довгого має доволі значний пласт мовного матеріалу, який репрезентує використання поетом одиниць на позначення одного і того самого кольору для створення різних, часто протилежно конотованих художніх образів. Так, лексеми на позначення блакитного кольору здебільшого використовуються поетом для створення виразно негативних образів. Контексти, у яких використовуються номінації білого кольору, допомагають автору створити два протилежні образи-образ смерті та початку всього сущого. Чорний колір для ліричного героя Олексія Довгого символізує смерть та родючість рідної землі. Червоний колір інтерпретується в одному випадку як колір смерті також, а в іншому-як колір сонця, основи життя.
Вербалізація міфологеми червоного кольору в поетичній мові Олексія Довгого
Мовні і концептуальні картини світу, 2023
У дослідженні проаналізовано особливості мовного вираження міфологеми червоного кольору на матеріалі поетичних текстів Олексія Довгого. Охарактеризовано граматичні, смислові, стилістичні та індивідуально-авторські характеристики вживання мовних одиниць на позначення реалій, пов'язаних із розгляданою міфологемою. У статті наголошено на особливій функції мовних одиниць, які позначають реалії, асоційовані з червоним кольором, у поетичних текстах Олексія Довгого. Аналізовані одиниці було згруповано відповідно до їхніх граматичних характеристик, будови та семантики.
Калита И. В. Очерки по компаративной фразеологии II. Цветная палитра в национальных картинах мира русских, беларусов, украинцев и чехов. Ústí nad Labem: PF UJEP. 256 с. ISBN 978-80-7561-105-5, 2017
Книга представляет цветосемантику в категориях языка и культуры. Посредством лексики и фразеологии четырёх славянских народов – русских, беларусов, украинцев и чехов проанализирована символика и роль цвета в национальных картинах мира. Объектом исследования выступают цвета тёплого спектра (красный, жёлтый, оранжевый). --------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- This monography is dedicated to the study of the semantics of colours in the language and points out interlingual equivalents and lacunas of the „colour“ lexicon in phraseology of the Russian, Belarusian, Ukrainian and Czech languages. The author continues exploring the topic she initiated in her previous book “Essays on Comparative Phraseology. Grey Colour Palette in National Pictures of the World as reflected by Russians, Belarusians and Czechs“ (2016) and this time she studies how colours of the warm spectrum (red, yellow, orange) project into the worldviews of the analyzed Slavic nations.
Scientific Notes of the Taurida National V. I. Vernadsky University. Series: Philology. Journalism, 2020
У статті проаналізовано особливості вживання лексем на позначення хроматичних та ахроматичних кольорів, які беруть участь у створенні поетичних образів реалій горішнього світу. Автором статті здійснено аналіз ключових проблем, які порушено сучасною лінгвістикою в межах антропоцентричної парадигми, та наголошено на важливості мовного вираження того чи іншого погляду певного індивіда на дійсність. Під час проведення дослідження автором було зроблено низку теоретичних узагальнень, які стосуються проблеми сприйняття індивідом довкілля, формування на основі цього сприйняття концептуальної картини світу та вираження її за допомогою низки лінгвальних засобів. Також у дослідженні було порушено питання поетичного тексту в лінгвістиці та інтерпретовано його як особливу індивідуально-авторську інтерпретаційну модель довкілля. Аналіз особливостей мовного відображення картини світу ліричним героєм Олексія Довгого показав, що одними з активних мовних засобів у нього виступають одиниці на позначення кольорів та їхніх відтінків. У статті з’ясовано, що в поетичній мові автора кольороназви часто використовуються з метою відображення реалій горішнього світу, світу богів. Такі лексеми уживаються поетом із метою відображення особливостей взаємодії світу земного зі світом небесним. Як показав аналіз, найбільш уживаними в поетичній мові автора є одиниці на позначення синього, жовтого, голубого та червоного кольорів. У мові Олексія Довгого такі лексеми використовуються з метою поетичного вираження гармонії між двома світами, а також для репрезентації ситуації конфлікту, образної передачі гніву богів та руйнівних процесів. Було з’ясовано, що номінація синього кольору, яка виступає символом неба, божественної сутності, часто контекстуально взаємодіє з лексемами на позначення небесних світил та різного типу еманацій Світового Дерева. Поруч із нею автор часто вживає кольоропозначення «жовтий», акцентуючи на ролі сонця в горішньому просторі. Лексеми на позначення червоного та білого кольору поруч із номінаціями блакитного беруть участь у зображенні деструктивних начал у деяких текстах поета. / The features of the use of tokens for the designation of chromatic and achromatic colors that are involved in the creation of poetic images of the realities of the upper world are analyzed in the article. The author of the article analyzes the key problems that are raised by modern linguistics within the anthropocentric paradigm, and emphasized the importance of expressing linguistically a particular individual’s view of reality. During the research, the author made a number of theoretical generalizations concerning the problem of perception of the individual reality surrounding, forming on the basis of this perception of the conceptual worldview, and expressing it with a number of linguistic means. The study also raised the question of the poetic text in linguistics and interpreted it as a special individual author’s interpretative model of the environment. The analysis of the features of the linguistic reflection of the worldview by Oleksii Dovhiy’s lyrical hero showed that some of the active linguistic means are the units for the designation of colors and their shades. In the article it is found that in the poetic language of the author color names are often used to reflect the realities of the upper world, the world of the gods. Such tokens are used by the poet to reflect the peculiarities of the interaction of the terrestrial world with the celestial world. As the analysis showed, the most commonly used in the poetic language of the author are the units for the designation of dark blue, yellow, blue and red. In Oleksii Dovhiy’s language, such tokens are used to express poetic harmony between the two worlds, as well as to represent the situation of conflict, the figurative transmission of the wrath of the gods, and the destructive processes. It has been found that the nomination of blue, which is symbol of heaven, divine essence, often contextually interacts with tokens to denote the celestial luminaries and various types of emanations of the World Tree. Along with it, the author often uses color designation “yellow”, focusing on the role of the sun in the upper space. Tokens for designation of red and white next to the blue categories involved in the image of destructive principles in some texts the poet.
Обозначение оттенков цвета в физиогномическом трактате "Анфропоскопия" в русском переводе 1732 года
Перевод с латинского языка лексики, обозначающей оттенки цветов, И. М. Сечихиным представляет собой интересный пример комбинации «славенских» и «российских» по происхождению языковых средств. Первые используются при передаче наиболее сложных для перевода в данный период окачествленных относительных прилагательных с цветовым значением, еще малоактивных в первой половине XVIII в. в русском языке, а вторые - при переводе уже известных разговорному русскому языку приставочных и суффиксальных образований; среди последних привлекает внимание использование двойной приставки попри-, ранее не фиксировавшееся в письменности для обозначения меньшей интенсивности признака.
Лінгвостилістичні студії, 2021
У статті проаналізовано функційні особливості слів-кольороназв, їх сполучуваність з іншими категоріями лексики та роль у творенні авторських художніх образів. Визначено найбільш продуктивні групи колористичної лексики, що вживається в тексті як у прямому значенні, виражаючи безпосередньо вказівку на колір, так і підкреслюючи емоційний стан персонажа, його внутрішній стан, ставлення до навколишнього світу. На основі проведеного аналізу з’ясовано, що в авторському тексті найбільш вживаними назвами кольорів виявилися відтінки зеленого, червоний, чорний, сірий (срібний).
Записки з українського мовознавства, 2020
У дослідженні проаналізовано особливості мовного вираження образу сонця як символу початку життя на матеріалі поетичних текстів Олексія Довгого. Автором статті здійснено аналіз ключових проблем, які порушено сучасною лінгвістикою в межах антропоцентричної парадигми, та наголошено на важливості мовного вираження того чи іншого погляду певного індивіда на дійсність. / Purpose: to study the features of verbalization of the artistic and poetic image of the sun - the carrier of such characteristics as the beginning of the universe, the basis of life and the driving force in Oleksii Dovhiy's poetic texts. The object of the study is the artistic language of Oleksii Dovhiy. The subject is the analysis of the character of linguistic expression of the image of the sun as the basis of being in Oleksii Dovhiy's poetic texts. Methodology: general scientific (descriptive with methods of analysis and synthesis, induction and deduction, classification and systematization); special linguistic (conceptual analysis, linguistic and linguopoietic analysis). Finding: The peculiarities of the linguistic expression of the sun as a symbol of the beginning of life on the material of Oleksii Dovhiy's poetic texts are analyzed in the study. The author of the article analyzes the key problems that are raised by modern linguistics within the anthropocentric paradigm, and emphasized the importance of expressing linguistically a particular individual's view of reality. During the research, the author made a number of theoretical generalizations concerning the problem of perception of the individual reality surrounding, forming on the basis of this perception of the conceptual worldview, and expressing it with a number of linguistic means. The study of the peculiarities of the linguistic reflection of the cosmological representations of Oleksii Dovhiy's lyrical hero showed that one of the most striking is lyrical hero's awareness of the sun as a carrier of vital energy and poetic inspiration, which has been embodied in the corresponding linguistic constructions. The material studied suggests that the sun is perceived by the lyrical hero as a certain beginning of the universe, its objects and phenomena. In addition, it is noted that the sun in the mind of the lyrical hero acts as a celestial luminary, a deity, a symbol of fertility, inspiration. During the study it was stated that the sun as above cosmogonic origin has a long history in the mythology of Egypt and South Asia, and it is proved that most of these mythological representations have verbal expression in the poetic language of Oleksii Dovhiy. Results. Research has shown that the sun, as a carrier of life, inspiration and poetry for the lyrical hero, is in opposition to the destructive beginning, which is often expressed in the winter with appropriate temperature characteristics. It is noticed that the sun in the mind of the lyric hero as a carrier of inspiration often participates in the organization of world processes and provides a constant flow of time. A study of verbalizers of the image of the sun and its manifestations showed that, along with the main explicators, there are linguistic expressions of images of rays and candles, representing the manifestation of the divine 152 blessing of creative pursuits and the image of the sun splashes, which verbalize the lyrical hero's idea of the sun as a source of fertility. Further research, in our opinion, it would be advisable to devote to the study of features of verbalization of the image of fire in the language of the poet as one of the conceptual correlates of the considered image of the sun.
Закарпатські філологічні студії, 2020
У дослідженні проаналізовано особливості мовного вираження міфологеми сонця як носія поетичного натхнення на матеріалі поетичних текстів Олексія Довгого. Автором статті здійснено аналіз ключових проблем, які порушено сучасною лінгвістикою в межах антропоцентричної парадигми, та наголошено на важливості мовного вираження того чи іншого погляду певного індивіда на дійсність. Під час проведення дослідження автором було зроблено низку теоретичних узагальнень, які стосуються проблеми розуміння тексту як певного наукового поняття. У статті було з’ясовано роль і функції поетичного тексту у діалозі «автор – читач». Вивчення особливостей мовного відображення космологічних уявлень ліричного героя Олексія Довгого показало, що одним із найбільш яскравих є усвідомлення ліричним героєм сонця як носія поетичного натхнення, що знайшло своє втілення у відповідних мовних конструкціях. Досліджуваний матеріал дає змогу говорити про те, що сонце усвідомлюється ліричним героєм як певна квінтесенція всього позитивного у всесвіті. Ліричний герой розуміє сонце і як небесне світило, і божество, і символ родючості, і центр всесвіту та ін. Під час аналізу було зауважено, що сонце як символ натхнення у мовній картині світу ліричного героя О. Довгого виступає компонентом певного ідеалізованого локусу, який часто співвідноситься для поета із небом. З’ясовано, що образ поезії тісно пов’язується із небесними світилами – сонцем і зорею, де остання, відповідно до народних уявлень українців, мислиться ліричним героєм як святе і праведне начало. Дослідження показало, що у свідомості ліричного героя всесвіт існує у вигляді триярусної моделі, у якій вищий ярус поєднує світ богів, середній – світ людей, а нижній – світ потойбічний, підземний. З’ясовано, що вищий ярус асоціюється з божественним і творчим началом. Доведено, що в текстах поета вищий і середній яруси активно взаємодіють для створення образу поетичного натхнення, основним елементом якого є образ поета. Дослідження показало тісний взаємозв’язок сонця та поета і його творчості, а також вплив цієї творчості на майбутнє людства. / The peculiarities of the linguistic expression of the myth “sun” as a carrier of poetic inspiration on the material of Oleksii Dovhiy’s poetic texts are analyzed in the study. The author of the article analyzes the key problems that are raised by modern linguistics within the anthropocentric paradigm, and emphasized the importance of expressing linguistically a particular individual’s view of reality. During the study, the author made a number of theoretical generalizations concerning the problem of understanding the text as a certain scientific concept. The article clarifies the role and functions of poetic text in the author-reader dialogue. The study of the peculiarities of the linguistic reflection of the cosmological representations of Oleksii Dovhiy’s lyrical hero showed that one of the most striking is lyrical hero’s awareness of the sun as a carrier of poetic inspiration, which has been embodied in the corresponding linguistic constructions. The material under study suggests that the sun is perceived by the lyric hero as a certain quintessence of everything positive in the universe. The lyrical hero understands the sun as the celestial luminary, and the deity, and the symbol of fertility, and the center of the universe etc. During the analysis, it was noted that the sun, as a carrier of poetic inspiration in the linguistic worldview of O. Dovhiy’s lyrical hero, is a component of a certain idealized locus, which is often correlated for the poet with the locus of the sky. It is found that the image of poetry is closely linked to the heavenly luminaries – the sun and the dawn, where the latter, according to the popular imagination of Ukrainians, is considered a lyrical hero as a holy and righteous beginning. The study showed that in the mind of the lyrical hero, the universe exists in the form of a three-tier model, in which the higher tier unites the world of gods, the middle one – the world of people, and the lower one – the otherworldly, underground world. It is found that the higher tier is associated with a divine and creative beginning. It is proved that in the texts of the poet the upper and middle tiers actively interact to create an image of poetic inspiration, the main element of which is the image of the poet. The study revealed the close relationship between the sun and the poet and his work, as well as the impact of this work on the future of mankind.