СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ВІЙСЬКОВО-МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ЧЕРНІГІВЩИНИ (на прикладі духового оркестру залізничного полку) (original) (raw)
Related papers
Muzične mistectvo ì kulʹtura, 2020
Textual bases of performing interpretation in piano creativity (from stylistic content to semantic typology). Candidate`s thesis. Odessa. [in Russian] 4. Parusova, E.V. (2010). Landscape images in the piano work of the late 19th-early 20th centuries. On the problem of figurativeness in art. Saratov. [in Russian]. 5. Petrik, V. (2009). Instrumentalism Category in the Musical Work (By the Example of the Art of Playing the Domra): Candidate`s thesis. Odessa, [in Ukrainian] 6. Smirnov, M.A. (1990). The emotional world of music. Moscow: Music [in Russian].
ЖИТТЄТВОРЧІСТЬ ВІЙСЬКОВИХ ДИРИГЕНТІВ У КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ МУЗИЧНОГО ПРОСТОРУ ЧЕРНІГІВЩИНИ
Музикознавча думка Дніпропетровщини
Мета статті – вивчення діяльності військових диригентів у контексті розвитку музичного простору Чернігівщини, а також формування наукового підґрунтя подальшого дослідження регіональної військово-музичної культури. Методологія статті включає історико-хронологічний, джерелознавчий, логіко-узагальнюючий та компаративний методи для з’ясування хронології розвитку військового музичного мистецтва Чернігівщини ХХ ст., вивчення творчих біографій диригентів, аналізу періодичних джерел, спогадів, виявлення факторів впливу їх творчості на розвиток музичного простору регіону. Наукова новизна публікації полягає у проведеному вперше вивченні творчої діяльності військових диригентів Чернігівщини. Висновки. У результаті дослідження доведено, що життєтворчість військових диригентів С. Латишева, Б. Манилова, Є. Баліна склала підґрунтя розвитку духової культури Чернігівщини другої половини ХХ ст., пожвавила музичне життя Чернігівщини, визначила основні напрями еволюції військово-музичної культури регіо...
ЖІНОЧЕ ПОХОВАННЯ ЧЕРНЯХІВСЬКОЇ КУЛЬТУРИ З ЧЕРВОНОЛАКОВИМ ГЛЕКОМ ПРОВІНЦІЙНОГО РИМСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА З ШИШАЦЬКОГО МОГИЛЬНИКА, 2023
FEMALE BURIAL OF CHERNIAKHIV CULTURE WITH A RED SLIP JAR OF PROVINCIAL ROMAN PRODUCTION FROM THE SHYSHAKY CEMETERY The article is devoted to the publication of materials from the burial no. 88 discovered at Shyshaky cemetery of the Cherniakhiv culture. It consisted of the inhumation of a woman (20—25 years old), who was oriented with her head to the north and was lying in a subrectangular pit with rounded corners (fig. 1—2). Among almost all the burials (more than 150) in the Shyshaky necropolis, this grave was distinguished by the largest number of accompanying material. First of all, there was a lot of wheel-made pottery (11 items) (fig. 3—4). Among the latter there were: bowls shaped like vases (2 items), a two-handled jar, a bowl shaped like a drinking vessel, pots (3 items), bowls (2 items), an ornamented cup and an imported antique one-handled jar (fig. 3: 6). Fragments (7 items) of brown pebbles and the bowl where they were found should be associated with ritual rites. Beads made of carnelian (8 items) (fig. 6: 56—63), glass (21 item) (fig. 6: 35—55), coral (33 items) (fig. 6: 1—33) and amber (1 item) (fig. 6: 34) were found on the upper part of the woman’s chest. In the burial there were also two fibulae (fig. 5: 1—2) and a belt buckle (fig. 5: 3) made of white metal, a horn comb (fig. 5: 10), a bone needle case (fig. 5: 4), a bronze knife (fig. 5: 5), as well as a spindle (fig. 4: 1) whorl with a sharp edge made on a potter’s wheel, fragments of iron parts of a knife (fig. 5: 8—9) and probably the remains of a casket casing (fig. 5: 6—7). Next to the pelvic bones of the skeleton on the left there were the bones and jaws of cattle, probably accompanying food. An interesting discovery in the burial no. 88 is a bone needle case (fig. 5: 4) and a miniature knife (fig. 5: 5) made of a copper alloy, the analogies of which are often found in female burials at the Shyshaky necropolis. Such knives are oriented in the northern direction. Similar sets (a bone needle case, a needle and sometimes an awl or a small knife) for sewing and clothing or shoes repairing are typical for the burial monuments of the Cherniakhiv — Sântana de Mureș cultures. Part of the pottery from the burial no. 88 is associated with beliefs in an afterlife feast. A bowl (fig. 3: 1), a cup (fig. 3: 2), a two-handled and a one-handled jars (fig. 3: 4, 6) were used for this purpose. It is also interesting that although an imported glass cup was not found in this burial, imported pottery used for drinking alcohol was put into the grave. The one-handled red slip jar (fig. 3: 6) of provincial Roman production is also quite rare for burials of the Cherniakhiv culture and unique for the Dnipro Forest-Steppe Left Bank territory. Chronological indicators such as a fibula, a buckle and a horn comb found in the burial no. 88 make it possible to date it back to the last quarter of the 4th century. A significant number of beads and accompanying food can indicate the Sarmatian (Alan) tradition. K e y w o r d s: Shyshaky cemetery, Great Migration period, Late Roman period, Cherniakhiv culture, burials
ЖИТТЄТВОРЧІСТЬ В. А. РОЗЕН ЯК ФАКТОР РОЗВИТКУ МУЗИЧНОГО ПРОСТОРУ ЧЕРНІГІВЩИНИ
2020
The purpose of the article the coverage of the stages of the life of pianist, laureate of the international competition, Associate Professor at Nizhyn Mykola Gogol State University Vedda Rosen, determine its contribution to the development of the musical space of Chernihiv region second half of the 20th century. In the field of view of the author – the study of performing and pedagogical activities by V. Rosen of the period of the late 1950s–early 2000s in the context of the development of the artistic phenomenon of the Nizhyn as one of the cultural centers of Chernihiv region. The methodology of the article is based on historical and chronological, source studies, logical and generalizing methods for analyzing periodical sources, studying the creative biography of V. Rosen, identifying the influence of her performing and musical-pedagogical activities on the development of the musical space of Chernihiv region. The scientific novelty of the publication is the first in the Ukrainian...
Fine Art and Culture Studies
Мета статті полягає у визначені характерних рис та специфічних особливостей інтерпретації сучасної вітчизняної камерно-вокальної музики у філармонійних музичних осередках. Методологія статті базується на використанні досліджень у галузі розвитку камерно-вокальної музики. Аналіз наукових доробок українських та зарубіжних учених дозволив визначити формат проблематики та вектори інноваційних завдань у творчому пошуку з інтерпретацій камерно-вокальної музики сучасними виконавцями. З’ясовано, що інтерпретація вокального твору є обов’язковим складником сучасного концертного та філармонійного виконавства, а також невід’ємним показником професіоналізму та творчої довершеності стилевиконавства сучасних співаків камерного жанру. Наукова новизна. У статті вперше розглянуто комплексний підхід регіональних співаків до розкриття смислової фабули виконуваного твору у філармонійному форматі, здійснено експлікацію визначення інтерпретаційних особливостей, характерних для виконавства професійних солі...
ЧЕРНІГІВ У ХІХ -НА ПОЧАТКУ ХХ СТ.: ФОРМУВАННЯ МІСЬКОГО СЕРЕДОВИЩА
2012
Чернигов в ХІХ-начале ХХ ст.: формирование городской среды В статье исследовано формирование городской среды Чернигова в ХІХ-начале ХХ вв., в частности проанализировано становление инфраструктуры города, формирование сети улиц, освоение городского пространства, охарактеризован процесс модернизации города, изменения в социокультурной сфере.
Проаналізована історіографія питання виділення германського компонента черняхівської культури за археологічними даними. Інтерпретація матеріалів черняхівської культури в західноєвропейській та радянській науці суттєво різнилася. У довоєнний та воєнний період більшість німецьких дослідників трактували черняхівські пам’ятки, як такі, що належали переважно готським племенам. У післявоєнний час радянські науковці розглядали черняхівську культуру як таку, що належить винятково слов’янам. В останні десятиліття утвердилося твердження щодо поліетнічності черняхівської культури, у складі якої германці займали не останнє місце. В археологічній літературі з часом виділено низку ознак, котрі пов’язують із прийшлим германським компонентом черняхівської культури. Північно-західний компонент представлений двома великими пластами старожитностей вельбарської та пшеворської культур, котрі часто синкретичні; окремі категорії археологічного матеріалу свідчать про присутність населення зі Скандинавії та Центральної Німеччини. Скандинавськими можна вважати пам’ятки рунічного письма, металеві гребені, фібули Альмгрен/VII–216 “Монструозо”, окремі форми ліпної та гончарної кераміки, тринефні “великі” житла. Із центральноєвропейськими старожитностями пов’язують окремі форми гончарної кераміки – миски із двома пружками та із пружком у місці максимального діаметра, посудини типу Schaleurnen, двонефні “великі” житла, рогові гребені із трикутною спинкою, використання дерев’яних стовпових конструкцій у поховальних камерах. Із впливами пшеворської культури пов’язують: поховання із ритуально пошкодженою зброєю, гострореберні ліпні посудини із максимальним діаметром у верхній третині висоти, певні типи триручних ваз, замки, ключі від скриньок, поховання із вторинно перепаленими фрагментами кераміки, переважно урнові кремації, посудини- відра добродзеньківського типу, зброя та залізні вироби у похованнях. До вельбарських ознак залічені: біритуальність могильників, двофібульна модель жіночого костюма, переважно ямні кремації, певні типи ліпної кераміки, відсутність зброї у похованнях, переважання бронзових, а не залізних виробів. До спільних вельбарсько-пшеворських ознак відносять: спільні типи кремацій, поширення певних типів металевих виробів (фібули, пряжки, шийні гривні, підвіски- “ємності”, ножиці, пінцети та ін.), бурштинові “грибоподібні” підвіски, курганні поховання типу Військове-Башмачка.
ЦЕРКОВНА МУЗИКА В КОНТЕКСТІ МИСТЕЦЬКОГО ЖИТТЯ ЗАХІДНО-УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ (1918–1923)
УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО), 2020
Системно відтворено розвиток церковної музики (дзвоніння, богослужбовий спів, гра органа) у контекстімистецького життя Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР). Інтерпретація матеріалів утверджуєгерменевтичне вивчення музики й анропологічний підхід в її студіях. Розвій мистецтва зумовили духовнепіднесення українців, боротьба за свою державу на фронті й у тилу, сплеск виявів побожності серед людей, прагнення випросити благовоління для оборонних змагань. Богослужіння, чин поховання природно супроводжувалися відповідним співосупроводом, дзвоніннями, грою органа.