Описання наукової творчості через метафори як феномен культури та історії науки (original) (raw)

Описання наукової творчості через метафори як феномен культури та історії науки

DESCRIPTION OF SCIENTIFIC CREATIVITY THROUGH METAPHORS AS A PHENOMENON OF CULTURE AND HISTORY OF SCIENCE. Despite the large number of studies on the essence and mechanisms of scientific creativity, as well as the existence of a special scientific field (heuristics), some aspects of scientific thinking and creativity still do not have an accurate description and objective explanation. This leads to a situation where scientists resort to metaphors to describe inspiration and enlightenment. Some of these metaphors later turn into legend-symbols. Considering the fact that such legends are widely used in mass culture and actualized in popular science literature, researching them as a phenomenon of culture and history of science is an urgent scientific problem. The purpose of the research is to study the practice of describing the scientific creative process through metaphors as a cultural phenomenon in the context of the history of science (using the example of the legend-metaphor about the apple, thanks to which Newton discovered the law of universal gravitation). The research used methods of analysis and synthesis, historical-chronological, biographical and semantic analysis of texts. The results of the study of the discovered facts of the description of the scientific creative process through metaphors show that this practice was resorted to by different scientists in different historical eras. This is explained by the fact that a metaphor, as an artistic analogy, allows describing complex, not fully studied phenomena or processes through more familiar visualization and understandable semantics. The most expressive, effective, and apt of such metaphors sometimes turn into legends-symbols, becoming an integral part of the history of science. An example of such a symbolic metaphor is the legend of an apple that fell from a tree to Newton's feet, thanks to which he discovered the law of universal gravitation. Having taken root in the mass consciousness, this legend led to the consequences of a double character: 1) it promotes the popularization of science; 2) obscures the true state of scientific thought at that time, hinders the understanding of a consistent path to discovery (from a hypothesis formed by the work of various scientists to a theory that is later proved mathematically and experimentally). However, this does not reduce the importance of legends-symbols for the history of science, because they are not only simplified literary and artistic models of certain phenomena and processes, but also provide insight into the peculiarities of the thinking of various scientists, which allows us to obtain a more complete picture of the development of scientific thought. Keywords: heuristics, hypothesis, discovery, legend, Newton, apple Незважаючи на велику кількість досліджень щодо сутності та механізмів наукової творчості, а також існування спеціальної наукової галузі (евристики), деякі моменти наукового мислення та творчості досі не мають точного описання та об’єктивного пояснення. Це зумовлює ситуацію, коли для описання натхнення та осяяння науковці вдаються до метафор. Деякі з цих метафор згодом перетворюються на легенди-символи. Зважаючи на те, що такі легенди широко побутують в масовій культурі та актуалізуються у науково-популярній літературі, дослідження їх як феномену культури та історії науки є актуальною науковою проблемою. Мета дослідження − вивчення практики описання наукового творчого процесу через метафори як культурного феномену в контексті історії науки (на прикладі легенди-метафори про яблуко, завдяки якому Ньютон відкрив закон всесвітнього тяжіння). В дослідженні застосовувалися методи аналізу та синтезу, історико-хронологічний, біографічний, а також семантичний аналіз текстів. Результати вивчення виявлених фактів описання наукового творчого процесу через метафори показують, що до цієї практики вдавалися різні вчені в різних історичних епохах. Пояснюється це тим, що метафора, як художньо-образна аналогія, дозволяє описати складні, не до кінця вивчені явища або процеси через більш звичну візуалізацію та зрозумілу семантику. Найбільш виразні, ефектні, влучні з таких метафор іноді перетворюються на легенди-символи, стаючи невід’ємною частиною історії науки. Прикладом такої метафори-символу є легенда про яблуко, що впало з дерева до ніг Ньютона, завдяки чому він відкрив закон всесвітнього тяжіння. Вкоренившись в масовій свідомості, ця легенда призвела до наслідків подвійного характеру: з одного боку, вона сприяє популяризації науки, з іншого − затьмарює справжній стан тогочасної наукової думки, перешкоджає розумінню послідовного шляху до відкриття (від гіпотези, що формується доробками різних вчених, до теорії, яка згодом доводиться математично, експериментально). Втім, це не знижує важливості легенд-символів для історії науки, адже вони не лише є спрощеними літературно-художніми моделями певних явищ та процесів, а й надають уявлення про особливості мислення різних вчених, що дозволяє отримати більш повну картину розвитку наукової думки. Ключові слова: евристика, гіпотеза, відкриття, легенда, Ньютон, яблуко