Автор: Жулковський Б. Є. " НЕВІДОМИЙ ПЕТРО НІЩИНСЬКИЙ " (original) (raw)
Related papers
НІЦШЕАНСЬКИЙ ДИСКУРС ПОВІСТІ Б. АНТОНЕНКА-ДАВИДОВИЧА "СМЕРТЬ"
Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика, 2014
За методологією Д.Б. Фостера оприявлюється ніцшеанський дискурс за чотирма взаємообумовленими категоріями: поляризоване мислення, психологія неадекватності, культурна криза, влада й життя. Виявлено, що ніцшеанський дискурс повісті неоднорідний, становить одночасно трансляцію ідей філософа і критичний перегляд їх. Ключові слова: ніцшеанський дискурс, надлюдина, злопам'ятність, психологія неадекватності. THE NIETZSCHEAN DISCOURSE OF THE STORY "DEATH" BY B. ANTONENKO-DAVYDOVICH The article deals with the Nietzschean discourse structuring in 4 interdependent categories: the polarized thinking, the inadequacy psychology, the cultural crisis and the power and life, according to John Bart Foster's methodology.It should be noted that the Nietzschean discourse of the story is non-uniform and represents at the same time translation of the philosopher's ideas, in particular an image of the superman, and critical revision of them. Кey words: Nietzschean discourse, superman, rancor, inadequacy psychology.
НЕВІДОМИЙ АВТОР ВСЕСВІТНЬО ВІДОМОЇ ПІСНІ: БІОГРАФІКА ЯК ВЕКТОР КУЛЬТУРОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
Питання культурології, 2020
Анотація Мета статті-проаналізувати дослідження, присвячені авторству пісні «Гуцулка Ксеня». Методи дослідження: теоретичний-для розкриття проблемних сторін досліджуваного питання; гіпотетичний-дозволяє, спираючись на наукові дослідження, робити припущення стосовно авторства пісні; історичний-для систематизації інформації у хронологічній послідовності, а також порівняльний аналіз і аналіз вторинних даних, зібраних зі звітів, журналів та інших періодичних видань. Наукова новизна. З позиції культурології здійснено комплексний аналіз досліджень, що стосуються авторства пісні «Гуцулка Ксеня», уточнено біографічні дані Я. Барнича та Р. Савицького. Висновки. Визначено, що пісня «Гуцулка Ксеня», з'явившись у 1945 році, згодом набула популярності та стала настільки близькою для українців, що тривалий час її вважали народною. Тоді ж постало питання про її авторство, і у 60-х роках ХХ століття була створена комісія (до складу якої також входив Р. Савицький), яка визнала автором Р. Савицького. Доведено, що у радянські часи біографія музикантів та композиторів безпосередньо впливала не лише на подальшу творчу діяльність, а й на встановлення авторства. Так, біографія Р. Савицького цілковито відповідала ідеологічним настановам тогочасної влади, на відміну від біографії Я. Барнича, який проживав за кордоном, його оперети були під забороною, і авторство композитора могло негативно вплинути на можливість виконання пісні. Відзначимо, що й сьогодні тривають суперечки навколо авторства пісні «Гуцулка Ксеня», що пов'язані зокрема з існуванням декількох подібних мелодій і дещо змінених текстів. З нашої точки зору, авторство належить Я. Барничу, що доводять не лише спогади його дружини-Я. Рубчаківни-Барнич, а й дослідження С. Пушик, Л. Філоненко та В. Кобаль. Однак, пошук істини ускладнює відсутність
ПСИХОСОЦІАЛЬНА ПІДТРИМКА ВЕТЕРАНІВ ВІЙНИ ТА ЦИВІЛЬНИХ, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ЧЕРЕЗ ЗБРОЙНИЙ КОНФЛІКТ: ПОПЕРЕДНЯ ОЦІНКА СИТУАЦІЇ 3 Вступ Збройний конфлікт на території України, який розпочався у 2014 році, зумовив потребу у створенні системи психологічної реабілітації та модернізації психосоціальної підтримки військових, які брали участь у бойових діях (в українському офіційному дискурсі: АТО -антитерористична операція), їх родин та родин загиблих, а також цивільного населення, яке постраждало унаслідок конфлікту. Для побудови ефективної системи необхідний ретельний аналіз поточної ситуації, наявного досвіду, і лише на цій основі -ухвалення рішень, покликаних запобігти тим наслідкам психотравмуючих подій, які руйнують здоров'я усього населення. , Попередня оцінка ситуації здійснена у межах проекту «Національна кампанія з адвокації за права ветеранів», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та впроваджується компанією «Кімонікс».
«СИБІРСЬКІ НОВЕЛИ» Б. АНТОНЕНКА-ДАВИДОВИЧА: СВОЄРІДНІСТЬ НАРАЦІЇ
Житомирські літературознавчі студії, 2013
У статті досліджується своєрідність нарації циклу «Сибірські новели» Б. Антоненка-Давидовича. Доводиться, що твори об’єднує постать наратора з обмеженим знанням. До специфіки наративної техніки зараховується відцентровість побудови, нівеляція літературних прийомів, ослаблене композиційне мотивування, домінування реалістичного мотивування над художнім. Ключові слова: цикл «Сибірські новели», наратор з обмеженим знанням, відцентрова побудова, літературний прийом, композиційне / реалістичне / художнє мотивування Snizhana Zhygun. “Siberian Stories” by B. Antonenko-Davydovych: the Peculiarities of Narration The article deals with the narrative peculiarities of the cycle “Siberian Stories” by B. Antonenko-Davydovych. It has been proved that the stories are united by narrator with limited knowledge. The special feature of narration is determined by axifugal organization, leveling of art devices, depressed compositional motivation and the domination of realistic motivation over the artistic one. Key words: cycle “Siberian Stories”, narrator with limited knowledge, axifugal organization, art device, compositional / realistic / art motivation
ЧЕРЕП ЕНЕОЛІТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ З НИЖНЬОГО ПРИПСІЛЛЯ
The article deals with informative characteristic of anthropological data received during scientifically rescuing mounds excavations (2011) in the village Kyiashky, Lower Psel basin, Dmytrivsk local council of Komsomolsk town (contemporary Horishni Plavni), Poltava region. The burial belongs to Copperage culture. The skull is examined according to three craniological procedures. It is found out, that the skull belongs to a man of 30–40 years old; it has massive glabella, mastoid parts, and highly developed external occipital protuberance. It is dolichocranic according to cephalic index. The absolute measurements of high diameter are very big. Correlation of height and lateral diameter indicates high case brain (gipsicrania). Correlation of height and transversal diameter of the case brain indicates high skull (acrocrania). The absolute measurements of otic height are big, as well as thecranial base length. The forehead is straight and well projecting. The frontal bone is big in both frontal and dorsal parts. The nape is moderately wide. The face is mesognatic, wide according to the absolute measurements and low. It is wide according to face index (eurien). The face is highly profiled both on upper and middle level. General face index is mesoprosopic. The orbits are low (hameconchia). The nose is low and very narrowwithmoderate projection angle. The relative nose width indicates that it is narrow (leptorhynia). The lower margin of piriform opening looks like fossae. The nasal bridge is moderately high. Dacrial index is very highand indicates generally high nasal bridge. According to the terminology by Yu. Benevolenskaya, it is possible to identify the skull as a part of one variation in the ancient pre-Caucasian craniological type. The canonical comparative analysis of four variations, detected by us, and the Mesolithic, Neolithic, Copper Age and Bronze Age selections indicates that the first dolichocranic craniological variation consists of ten skulls and the skull from Kyiashky is its part. This variation is similar to the Mesolithic group Zvineiki.
Менжулін В. І. (2021). Фрідріх Ніцше як герой патографічних розвідок, здійснених на теренах Російської імперії. Наукові записки НаУКМА. Філософія та релігієзнавство, 7, 17–29, 2021
На початку ХХ століття, коли психоаналіз тільки зароджувався і традиції написання власне психоаналітичних життєписів (психобіографій) ще не існувало, серед психіатрів був поширений жанр патографії, який передбачав розгляд життя тієї чи тієї видатної постаті крізь призму її захворювання. Одним із героїв цілої низки патографічних розвідок став Фрідріх Ніцше, постать та філософські погляди якого викликали широкий інтерес. Ця тенденція мала прояв і серед психіатрів, що працювали в Російській імперії, зокрема й на території сучасної України. У плані розвитку та співвідношення жанрів патографії та психобіографії інтерес становить оцінка хвороби та творчості Ф. Ніцше, яку запропонував психіатр з Одеси Іван Хмелевський. У статті уперше здійснено спробу відтворити основні дані щодо життя і дослідницької діяльності цієї зараз майже забутої фігури. Специфіка поглядів І. Хмелевського стосовно Ф. Ніцше стає більш наочною завдяки розгляду позиції Володимира Чижа – іншого російського психіатра, що теж цікавився постаттю та ідеями німецького філософа. Зауважено, що у патографіях Ф. Ніцше, запропонованих І. Хмелевським та В. Чижом, дістали відображення як деякі особливості розвитку самого жанру, так і загальні тенденції в осмисленні постаті та вчення Ф. Ніцше в російському контексті. Показано, що В. Чиж і І. Хмелевський, як і багато тогочасних науковців, поділяли деякі ідеї щодо еволюції та виродження (дегенерації), що зараз вважаються застарілими. Разом з тим продемонстровано, що обидва психіатри, зіткнувшись із філософією та постаттю Ф. Ніцше, змушені були обмежити пояснювальні амбіції психіатрії і уникнути звичного для патографів тих часів розгляду геніальності як патології. Зазначено також, що факт Ніцшевої хворобливості, якщо не перебільшувати його значення, є цілком прийнятним і для філософського дискурсу наших часів. At the beginning of the twentieth century, when psychoanalysis was just emerging and the tradition of writing psychoanalytic biographies (psychobiographies) did not yet exist, the genre of pathography was widespread among psychiatrists, who considered the life of a prominent figure through the prism of his or her disease. One of the heroes of the number of pathological investigations was Friedrich Nietzsche, whose figure and philosophical views instigated wide interest. This tendency was manifested among the psychiatrists working in the Russian Empire, including the territory of contemporary Ukraine. The analysis of Nietzsche’s illness and creativity, proposed by a psychiatrist from Odessa Ivan Khmelevskyi, helps to clarify the historical boundaries between the pathography and psychobiography. The current article for the first time attempts to reproduce the basic data on the life and research activities of this now almost forgotten psychiatrist. The specificity of I. Khmelevskyi’s views on F. Nietzsche becomes more obvious due to the consideration of the position of Vladimir Chyzh, another Russian psychiatrist who was also interested in the figure and ideas of the German philosopher. It is shown that the pathographies of F. Nietzsche, proposed by I. Khmelevskyi and V. Chyzh, reflected both some features of the development of the genre and general trends in understanding of Nietzsche’s figure and teachings within the Russian context. It is shown that V. Chyzh and I. Khmelevskyi, like many scientists of their time, shared some ideas about evolution and degeneration, which are now considered outdated. At the same time, it has been shown that both psychiatrists confronted with the philosophy and figure of F. Nietzsche were forced to limit the explanatory ambitions of psychiatry and avoid the usual for pathographers of that time tendency to consider genius as a pathology. It is also noted that the fact of Nietzsche’s illness, if not overemphasized, can be accepted to the philosophical discourse of the present time.
ЕСТЕТИКА НОН-ФІНІТО В ТВОРЧОСТІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ (автореферат)
Visych O. A. The Aesthetics of Non-fifnito in Lesya Ukrainka’s works. – Manuscript. Thesis for the Candidate Degree in Philology, Specialty 10.01.06 – Theory of Literature. – Ternopil National Pedagogical University named after Volodymyr Hnatiuk, 2010. The thesis puts into practice the concept of non-finito for the first time in Ukrainian Literary science. It is systematized the artistic techniques of non-finito. Lesya Ukrainka’s literary heritage is analyzed in light of this theory. The term “non-finito” is interpreted as aesthetic category that becomes obvious in a particular type of artistic thinking. Analysis of the writer's manuscripts demonstrates the endless process of her texts. It is determined the paradigm of creative work which is specific for Lesya Ukrainka. An important point in writer’s creative work was fiction drama “Autumn Tale”, which recorded various artistic techniques of non-finito, taking the development in other dramas. The dramas of Lesya Ukrainka are divided into several categories, united by shared methods with dominant poetics of non-finito: open form, truncating finals, intentionality.