PAUL POLUBOTKA’S WIFE’S NAME SHIRT FROM THE KAPNIST LEGACY: RECONSTRUCTION OF THE POLUBOTKA-KAPNIST FAMILY TIESІМЕННА (original) (raw)
Related papers
N.I. Zakharova-Kuleva EVOLUTION OF THE PESTRYADIN CHUVASH WOMEN's SHIRTS
EVOLUTION OF THE PESTRYADIN CHUVASH WOMEN's SHIRTS IN THE LATE XIX – EARLY XX CENTURIES, 2022
Исторические очерки УДК 391.2(=512.111)(045) Н.И. Захарова-Кульева ЭВОЛЮЦИЯ ПОКРОЕВ ПЕСТРЯДИННЫХ ЧУВАШСКИХ ЖЕНСКИХ РУБАХ В КОНЦЕ XIX-СЕРЕДИНЕ XX ВЕКА В статье на основе анализа коллекции одежды Чувашского национального музея, архивных материалов, этнографических трудов рассмотрена эволюция покроев чувашских традиционных пестрядинных рубах с конца XIX до середины XX в., получивших широкое распространение среди низовой этнографической группы. Основное внимание уделено покрою, являющемуся наиболее устойчивым элементом традиционной одежды. Показана его историческая эволюция и установлено, что к 1950-1960-м гг. техника покроя приблизилась к современным-с выкройной проймой и отрезной талией. В узколокальных группах эти изменения происходили поразному. В приложении приведены классификация и схемы покроев пестрядинных рубах, бытовавших среди чувашского населения в указанный период.
POSSIBILITY OF RECONSTRUCTION OF FEMALE S-SHAPED COSTUME OF PROVINCIAL TOBOLSK IN THE END OF 19TH – EARLY 20TH CENTURY, 2018
The article, based on the materials of empirical research carried out by the authors, addresses the issue of adaptive modifications of the European women's dress in Tobolsk province in the last third of the 19th – early 20th century, which determined the specificity of the S-shaped silhouette and its interpretation. It displays the results of studying documentary sources in form of photographic images, memoirs, art albums, witnessing the transformation of vestimentary forms of townswomen of Tobolsk province. The paper explores characteristics of five modifications of profile contour (1870–1875, 1876–1880, 1881–1885, 1890–1900, 1901–1907). Modifications of the profile in question consist in the gradual transition from one form to another, when there was a relationship between external plastics and internal design of the costume. It reveals peculiarities of the items and devices forming its shape in the form of a corset, bustle, lingerie dress, overskirt, train, jabot, as well as color-textural specificity of textiles, affecting the plastic of the clothing model. The author highlighted the design and technological nuances of tailoring historical costumes or reconstructions by applying modern technologies to identify the scope of difficulties in their manufacture and enhance the professional competence of students of the artistic direction of D. I. Mendeleyev Tobolsk Pedagogical Institute.
№ 3 (2018): Науковий вісник Національного музею історії України , 2018
Ґатунки та кольори сукна у військовому костюмі українського козацтва уДк 94(477):355.665.1"15/16" Шаменков Сергій Ігоревич незалежний дослідник (одеса, україна) Анотація у статті здійснений аналіз письмових і іконографічних джерел з історії ґатунків та кольорів сукна, що використовували українські козаки кінця XVI-XVII ст. виокремлені різні сорти сукна, що виділялося на потреби козацької старшини, військових слуг і простих козаків. встановлено, що найпоширенішим видом сукна українського козацтва було грубе, нефарбоване біле сукно, що найчастіше згадується і зображується у джерелах. Ключові слова: козацтво, військовий одяг, люнське сукно, каразея, габа, єрмяк, серм'яга, жупан. Summary The article analyzes written and iconographic sources for the history of varieties and colours of cloth used in the costume of Ukrainian Cossacks in the end of the 16th century and the first half of the 17th century. Different grades of cloth were distinguished, which stood out for the command staff (foreman) of the category of military servants, and ordinary Cossacks. It was found that the most common type of cloth among the clothes of Ukrainian Cossacks was thick, coarse cloth, not painted white or grey. Such a fabric is mentioned and depicted in the sources most often. в українських та зарубіжних музейних збірках представлені предмети одягу українського козацтва, старшини та цивільного населення XVI-XVII ст., крім того, музейні установи ведуть виставкову роботу щодо залученням реконструкцій одягу козацької доби, тому актуальним є вивчення питання, якими сукнами для пошиття одягу користувалися запорожці та козаки, що перебували на службі уряду речі Посполитої. Питання, в який одяг вбиралося козацьке військо у першій половині XVII ст., вже розглядалося у низці публікацій 1. Щоб з'ясувати питання щодо ґатунків і кольорів сукна для цього одягу, необхідно звернутися до джерел: спогадів сучасників, матеріалів судових актів, описів майна та інших документів. в українському суспільстві побутує стереотипна думка, що склалася під впливом мистецтва та романтичного уявлення про історичний одяг, що козаки, отримуючи дорогі сукна як плату за військову службу, вбиралися на війну в дорогий одяг, в такий спосіб акцентуючи увагу на своєму статусі. однак історичні джерела засвідчують іншій стан справ. у 1568-1572 рр. певна кількість козаків була прийнята на державну службу короля сигізмунда II августа для охорони східних кордонів речі Посполитої. Польський уряд звернувся до князів та шляхти волинської землі з наказом залучити для патрулювання кордонів і здійснення походів у степові регіони проти кримських татар гарнізони прикордонних замків, а також козаків, зокрема, підпорядкованих Дм. вишневецькому. Як винагороду за службу уряд виплатив козацьким загонам двісті кіп грошей, а остерським козакам вислав люнське та вроцлавське сукна. незначна кількість люнського сукна (вісім поставів, в кожній-близько 50 ліктів) свідчить про те, що воно призначалося для козацької старшини, а п'ятдесят постав недорогого вроцлавського сукна-простим козакам. також було відправлено п'ятдесят кіп грошей та п'ятдесят сім поставів різного сукна 1 Шаменков С. Піхота українських гетьманів XVII-поч. XVIII ст.-к., 2010.-146 с.; Шаменков С. И. реестровые казаки Богдана Хмельницкого // старый цейхгауз.-2011.-№ 40-41.-с. 8-16; Шаменков С. И. к вопросу о сортах и цвете сукон в костюме украинского казачества (конец XVI-XVII вв.) / [Эл. ресурс].-режим доступа: http://www.milhist.info/2013/05/27/ shamenkov_4 (дата обращения: 16.05.2018).-название с экрана; Славутич Є. одяг українських козаків переддержавного періоду (до середини XVII ст.) // військово-історичний альманах.
A grave of the Chernyachiv culture was found near Lavrykivka village (Kremenchug district of Poltava region) during the investigation of the barrows group. The burial was in rectangular pit and oriented north-northeast—south-southwest. Probably, it was an undercut grave, the entrance of which is not traced in the ruined mound. There was revealed the remains of a teenager (9—11 years old), possibly a girl was. The dead girlwas buried supine with her head to the north—northeast, arms and legs are stretched along the body. At the bottom of the burial pit, under the bones of the deceased were recorded organic remains of the funeral bedding. Among the grave goods were: dress accessories and hygiene items (brooches, buckle, comb, beads, pendants), pottery (wheel-made and hand-made), items of household production (spindle whorl), funeral feast. The grave is dated to the late phase of the Chernyachiv culture, probably to the Early Hunnic period. By some ethno-cultural features (undercut grave, organicfuneral bedding, specific hand-made pot, belt amulets) the grave can be compared with the graves of Scythian-Sarmatian tradition from Kompaniytsi, Boromlya, Uspenka. The dead girl belonged to the social «top». Only three features separate the grave from the synchronous richest burials: the lack of a glass bowl, silver dress accessories and meat food. This may be explained by the young age of the deceased. K e y w o r d s: Chernyakhiv culture, grave, social status, dress, dress accessories.
2023
Сергій Шаменков Одяг підрозділів урядових військ Речі Посполитої та загону шляхетсько-селянської самооборони «Смоляки» в період діяльності Олекси Довбуша та Василя Баюрака Ключові слова: смоляки, опришки, Юзеф Потоцький, Карпати, одяг, XVIII ст. Представлена стаття знайомить читачів з одягом супротивників опришків, «смоляків» – учасників шляхетсько-селянської самооборони – та регулярних військ, які могли брати участь у патрулюванні гір та пошуку розбійників. Використовуючи доступні писемні, зображувальні та матеріальні джерела, автор дослідив їхній одяг і однострої та створив низку реконструкцій образів гірських жителів, які залежно від обставин могли бути як смоляками, так і опришками, а також регулярних та приватних військових підрозділів, які могли брати участь у протидії діяльності Олекси Довбуша та Василя Баюрака. Serhii Shamenkov Clothing of the government troops of the Polish-Lithuanian Common- wealth and the “Smolacy” unit of noble and peasant self-defense during the period of activity of Oleksa Dovbush and Vasyl Bayurak Кeywords: smolacy, opryshky, Józef Potocki, Carpathians, clothing, 18th century. The presented article acquaints readers with the clothing of the opponents of “opryshky”, the “smolacy” (participants of noble and peasant self-defense) and regular troops who could have participated in patrolling the mountains and searching for outlaws. Using the available written, pictorial and material sources, the author researched their clothing and uniforms and created a series of reconstructions of the images of the mountain dwellers, who, depending on the circumstances, could be both “smolacy” and “opryshky”, as well as regular and private military units that could have participated in the resistance to the operations of Oleksa Dovbush and Vasyl Bayurak.
The study of clothes of people who lived in Ukrainian territories during Scythia times has large bibliography. The sources for reconstruction of different types of clothes, shoes, headwear and jewelry are archaeological art materials, most of which come from the burials. The burials located in Crimea provide a peculiar information regarding clothes of Bosporan Kingdom’s citizens. Near Tobechiv lake the kurgans which are called Three Brothers were excavated. One of them (N 1 Elder Brother) had the burial of the middle-aged woman with accompanying individual. The burial rite, the objects and mainly — the jewelry on the clothes, indicate the high status of this woman. While recreating her clothes, the central image on the burial stele which marks the burial 1 has high importance. We are talking about the image of the woman wearing the headwear — the kalafa — on top of the stlenhida with, probably, pendants. The buried woman had similar headwear. It is indicated by golden arc-shaped with relievo ornament. The main part depicts the fight between crouching panther (on the left) and lion (onthe right). Above them is the ornament of palmette and lotus flower. The thin golden plate is the applique which preserved the outline of the headwear of kalafa type — the crown which resembles the basked or cut cone, turned up with its wider side. The lover part of the plate, in the forehead part, has pendants with several particles: beads, plates with double spirals and bean-shaped pendants. The woman had another headwear — forehead ribbon. It had small golden plates with the image of goddess Nika and palmettes. While women of Bosporus combined kalafa and stlenhida, Scythian women combined their headwears with forehead ribbons decorated with golden stripes or plates. The decoration of headwear had protective functions as well as religions sense — animal and plant images depict gods of nature. The earrings were hanged to ribbons, as well as to stlenhidas. In this case it is the beautiful creations of Greek masters — sculptural creations depicting the sphinx. They created the composition along with the headwear decoration. The demonstration of earrings in this way fully represented their art and sense characteristics. The costume is also represented by the bracelets and rings. The rich costume, which decoration represents the symbols of gods of nature, might indicate the spiritual functions of the woman. Key words: the stele with anthropomorphic images, Antique headwear, jewelry, ornamental schemes.
Россия XXI. № 1. 2015. C. 92-111, 2015
Today, the profession of a tailor, masters of their craft and artist in one person to become prestigious. But long before this trend existed in St. Petersburg in the first half of the 19th century. How changing social and economic situation tailors in Petersburg for this time? The impact of fashion on the development of Handicrafts? What fashion trends found its dissemination with the Westernization of Russia after the reforms of Peter the great. Petersburg as a European capital, famous for its luxury, attracted many tailors masters from Europe, which has led to a remarkable symbiosis and the flourishing of the tailor's craft in the 19th century. Сегодня профессия портного, кутюрье (фр. couturiere — портниха, от couture — шитьё, сшивание): мастера своего дела и артиста в одном лице, становится престижной. Но уже задолго до этого данный тренд существовал в Петербурге первой половины XIX в. Как менялось социальное и экономическое положение портных Петербурга этого времени? Какое влияние оказывала мода на развитие ремесла? Какие модные европейские веяния нашли свое распространение с вестернизацией России после петровских реформ? Петербург, как европейская столица, славящаяся своей роскошью, привлекал большое количество портных из Европы, что привело к необычайному симбиозу и расцвету портного ремесла в 19 веке.
Humanitarian: actual problems of the humanities and education, 2018
Введение. История национальной узбекской одежды берет начало из древних времен и для каждого региона имеет свои особенности. Одежда кроме эстетических функций отвечает климатическим условиям и родоплеменным традициям. Поэтому тема представленной работы является актуальной. Цель статьи заключается в анализе национальной узбекской одежды, которая отражает традиции, что уходят в корни и этническую историю народа, социальные отношения, верования, эстетические идеалы. Ведущим подходом к исследованию данной проблемы является анализ повседневной, ритуальной одежды, позволяющий выявить особенности обычаев и обрядов, связанных с национальной одеждой. Материалы и методы. Для детального изучения информации автором были использованы различные методы. Сравнительно-исторический метод позволяет выявить тенденции формирования исторического процесса, проникать в сущность явлений. Он предполагает типологизацию исторических явлений, которая определяет их сущностные характеристики от вторичных, необязательных. Результаты исследования и обсуждение. Автором было установлено, что историческое развитие национальной женской одежды тесно связано с природными, экономическими условиями эпохи, эстетическими и нравственными требованиями, общим художественным стилем, отдельными событиями. В конце XIX в. национальный женский костюм в Узбекистане оставался в целом традиционным. Традиционная одежда определяла этническое происхождение женщины, ее социальное и семейное положение, возраст. Обязательной составляющей женского костюма были украшения из золота или серебра. Серьги, подвески, браслеты и кольца, имели вид туморов-«оберегов», наличие несшитого традиционного восточного узора, подчеркивало семейное положение и статус женщины. Заключение. Установлено, что этнодизайн является средством эстетического развития личности и необходим для накопления традиционного культурного опыта. Современный конструктивизм и традиции народного искусства кажутся попыткой объединить несовместимое. Современный дизайн является продуктом нового этапа в развитии цивилизации, причин и последствий промышленности и коммерции в совокупности.
ДОНЬКА ПОЛЬСЬКОГО КУПЦЯ, ДРУЖИНА УКРАЇНСЬКОГО ЦУКРОЗАВОДЧИКА
Історичний архів. Наукові студії, 2020
На початку ХХІ ст. у всіх сферах суспільного та культурного життя України починає відроджуватися інтерес до ролі та діяльності купецтва як стану. За радянських часів купецтво згадувалось в основному з негативним відтінком. І лише з набуттям Україною незалежності з'явилася можливість розпочати новий етап у дослідженні загальноросійського та регіонального купецтва. Благодійній діяльності родини цукрозаводчиків Харитоненків присвячено багато праць, але майже не звертається увага на представниць жіночої лінії цієї династії, зокрема, на їхню сумлінну повсякденну працю щодо становлення й розвитку в Україні благодійництва й жіночої освіти. Жінки династії Харитоненків відгукувалися на зацікавлення значної частини суспільства проблемами благодійництва, жіночої освіти. Вони здійснили на Сумщині конкретні кроки щодо втілення в життя бажання надати жінкам освіту. Звичайно, благодійницька, культурницька та просвітницька діяльність жінок родини Харитоненків не носила суто українського спрямування. Вона здійснювалася в русі загальноросійської культури. Однак, не можна заперечувати того, що їм вдалось продемонструвати зразки успішної організації навчально-виховного процесу. Своєю наполегливою працею вони сприяли підготовці громадської свідомості до сприйняття необхідності діяльності відкритих всестанових жіночих навчальних закладів. Науковий інтерес мають також проблеми пов'язані з підприємництвом, спадкоємності родинного підприємництва, проблеми пов-сякденного життя та сімейно-родинних відносин. Ключові слова: жінки; благодійництво; освіта; дитячий притулок; династія. Постановка проблеми. Благодійній діяльності родини цукрозаводчиків Харитоненків присвячено багато праць, але майже не звертається увага на представниць жіночої лінії цієї династії, зокрема, на їхню сумлінну повсякденну працю щодо становлення й розвитку в Україні благодійництва й жіночої освіти. Жінки династії Харитоненків відгукувалися на зацікавлення значної частини суспільства проблемами благодійництва, жіночої освіти. Вони здійснили на Сумщині конкретні кроки щодо втілення в життя бажання надати жінкам освіту. Звичайно, благодійницька, культурницька та просвітницька діяльність жінок родини Харитоненків не носила суто українського спрямування. Вона здійснювалася в русі загальноросійської культури. Однак, не можна заперечувати того, що їм вдалось Рецензенти: Котляр Ю., д-р іст. наук, професор; Левченко Л., д-р іст. наук, професор.