ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ТЕХНОЛОГІЙ (original) (raw)
Related papers
Humanities science current issues, 2020
The objective necessity of formation technological competence of future teachers of labor training and technologies is determined by the main tasks of the educational field "Technology", among which-the development technological culture of students, which forms the technological outlook. The technological outlook is based on a system of technological views on nature, society and person. The subject of the research is the process of formation technological competence of the future teacher of labor training and technologies. The purpose of the study is to determine the methodological premises for the formation of future teachers of labor training and technology competence. To achieve this goal was used a set of research methods: analysis of philosophical, psychological, pedagogical, methodological and special materials, as well as analysis, synthesis, abstraction, systematization of theoretical data, comparative analysis to clarify the essence of the concept of "technological culture", content and component composition technological preparation of the future teacher of labor training and technology. The article identifies the following methodological premises for the formation of future teachers of labor training and technology of technological competence: this phenomenon appears as a universal characteristic of pedagogical reality; competence is characterized by specific functions in the field of teaching; it is a system formation consisting of structural and functional components; its structural units are knowledge, skills and motives of activity; peculiarities of technological competence formation are determined by individual creative, psychophysiological, age characteristics, socio-pedagogical and technological experience of the individual. The effectiveness of technological competence formation depends on a set of adequate principles, functional orientation of training, methods, techniques, tools, pedagogical conditions under which training will be organized. Therefore, we see the prospects for further research in defining pedagogical conditions, consideration of pedagogical formation technologies of future teachers of labor training and technologies of technological competence.
ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РІВЕНЬ У ФОРМУВАННІ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
Humanities science current issues, 2020
Стаття присвячена розкриттю сутнісних особливостей технологічного рівня у процесі формування критичного мислення майбутніх учителів початкової школи, під яким розуміється (за Е. Юдіним) набір процедур, котрі забезпечують отримання тотожного й достовірного емпіричного матеріалу та його первинну обробку, після якої він тільки й може додаватись до масиву наявного знання. У межах цього підходу автор виокремлює герменевтичний і діалогічний підходи. Герменевтичний підхід спирається на роботи В. Шлейермахера, який є основоположником герменевтики. У статті наведено герменевтичні принципи, на які має спиратись підготовка майбутнього вчителя в педагогічних закладах вищої освіти. Цей підхід базується на ідеї впливу механізмів читання та інтерпретації текстів на свідомість людини, зазначено, що на цьому базується технологія «Читання та письма для розвитку критичного мислення» (Д. Стіл, К. Мередіт, Ч. Темпл). Окрім того, дослідники підходу наголошують на значущості діалогічного характеру процесів розуміння. Цей підхід тісно пов'язаний із діалогічним напрямом, основні положення якого віддзеркалюють ключові аспекти критичного мислення: опору на цінності, використання інтерактивних діалогічних методів навчання, діалогічну взаємодію між усіма суб'єктами навчання. Дослідники визначають найбільш ефективні форми організації навчального процесу з урахуванням діалогічного підходу, до яких належать проблемна розповідь, лекціярозповідь, лекція з мотивацією студентів до її вивчення, практичні та семінарські заняття з використанням інтерактивних діалогічних методів; провідні компоненти діалогічності; підходи до стратегії розвитку діалогічності у професійній діяльності. Відправною концепцією в розумінні діалогу представлено теорію С. Бєлової про словесно-текстуальну природу міжособистісного діалогу, яка стає феноменологічною й методологічною основою в текстуально-діалогічній концепції гуманітарної освіти. Використання діалогічного підходу сприяє створенню позитивного психологічного середовища, а також розвитку пізнавальної компетентності. Авторка проводить паралель між складниками пізнавальної компетентності та якостями критичного мислення. Ключові слова: технологічний методологічний рівень, діалогічний підхід, герменевтичний підхід, критичне мислення, майбутні учителі початкової школи, професійна підготовка.
ТЕХНОЛОГІЯ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ
Українська полоністика, 2021
У статті описано технологію формування професійної відповідальності майбутніх учителів під час навчання в педагогічному закладі вищої освіти. У структурі професійної відповідальності виокремлено компоненти: мотиваційний, когнітивний, емоційно-вольовий, рефлексивно-діяльнісний. Розроблена технологія формування професійної відповідальності майбутнього вчителя базується на принципах особистісно-орієнтованого та контекстного підходів до підготовки фахівців. Професійна відповідальність учителя не формується стихійно, а вимагає цілеспрямованих дидактичних та виховних упливів. Аналіз досвіду польських науковців, які досліджували особистісно-професійні якості шкільного вчителя та викладача закладу вищої освіти, – С. Мешальського, Я. Щепанського. Б. Суходольського, Я. Рутков’як та інших – дають підстави стверджувати, що професійна відповідальність педагога є результатом тривалої роботи вчителя над собою, а також фактором його ефективної взаємодії з учнями та студентами. Останні демонструють ...
ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ БІОЛОГІЇ ЗАСОБОМ ТРЕНІНГОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Наукові інновації та передові технології
The article pays special attention to the training technology, which is focused on developing skills of future teachers to apply theoretical knowledge in practice, awareness and determination of their own ecological position, modeling of various pedagogical situations in the ecological plane and their resolution. The article defines the main functions of trainings, the principles of their conduct, requirements for their organization. The main groups of soft skills of future teachers that are formed and developed in the process of implementing training technologies are highlighted: communication, critical thinking and problem-solving skills, teamwork, lifelong learning and information management skills, ethics, morality and professionalism, leadership skills, etc. The proposed topic of ecological training within educational components for future biology teachers. An example of the development of the training «COVID-19: eco-style of life» in the process of studying the educational discipline "Ecology and human health" is given.
ДЕЯКІ ПИТАННЯ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ТЕХНІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТЕХНОЛОГІЙ
2023
1.8 Деякі питання проблеми формування технічної компетентності майбутніх учителів технологій Розвиток економіки на найближчі роки передбачає розробку та впровадження прогресивних інноваційних технологій, які потребують відповідного кадрового забезпечення. Потреба суспільства у підготовці високотехнологічних, компетентних фахівців технічного профілю вимагає, своєю чергою, перегляду системи загальної середньої та професійної освіти. Прогресивні інноваційні технології, яким у нашій країні приділяється дедалі більшої уваги, можна створити лише на основі власних науково-технічних проектів. Успішність цих технологій залежить від ефективності їх інструментального (техніка) та інтелектуального забезпечення-компетентного професіонала, який створює та обслуговує цю техніку. У зв'язку з цим, підростаюче покоління необхідно готувати до ефективного функціонування в умовах виробництв, що швидко розвиваються, адаптації до значних і швидких змін у техногенному середовищі, активного інтегрування у світову економіку, яка все більше набуває глобальних масштабів. У підготовці майбутніх спеціалістів до змін в економічній структурі суспільства значна роль відводиться освітній галузі «Технології». У зв'язку з цим змінилися вимоги до майбутнього вчителя технологій. Діяльність сучасного вчителя технологій все більше орієнтується на передачу учням елементів інженерно-технічних знань, умінь та навичок, на підготовку їх до уміння добувати нові політехнічні знання та використовувати їх на практиці, що відповідає потребам суспільства. Зміст підготовки майбутніх вчителів технологій має бути відображенням програми «Технології» у закладах загальної середньої освіти, відображати досягнення фундаментальних, природничих та інженерних наук у високих технологіях сучасного техногенного світу. Такий зміст є актуальним в умовах
СУТНІСТЬ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ
New pedagogical thought
На основі аналізу філософських і психолого-педагогічних наукових джерел охарактеризовано різні підходи до дефініції «відповідальність», окреслено сутність поняття «професійно-педагогічна відповідальність майбутнього вчителя». Доведено, що професійна відповідальність майбутнього вчителя – це інтегративна якість, що виявляється в здатності приймати зважені рішення щодо власної професійно-педагогічної діяльності, бути готовим відповідати за їх результати та наслідки.
ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ПЕДАГОГА ЗАСОБАМИ МОДЕЛЮВАННЯ
Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki, 2021
Стаття присвячена актуальній проблемі сучасної педагогіки вищої школи – формуванню професійної компетентності майбутнього педагога як системотвірної основи діяльності фахівця, яка поєднує його теоретичну та практичну готовність до виконання професійно-педагогічних функцій. Виокремлено основні складники досліджуваного поняття: мотиваційний, когнітивний, діяльнісний, аксіологічний, індивідуально-особистісний. У дослідженні зазначається, що професійна компетентність педагога починає формуватися в процесі оволодіння фахом під час навчання у ЗВО; відстоюється думка про те, що дієвим засобом підвищення ефективності досліджуваного процесу є моделювання. Дослідницями розкривається сутність понять «моделювання», «модель», «педагогічне моделювання», вказується на багатоаспектність застосування методу моделювання у педагогічній теорії та практиці. У статті зазначається, що педагогічному моделюванню підлягають усі компоненти процесу формування професійної компетентності майбутнього педагога (ці...