Methodological basis of the research of state responsibility under international law (original) (raw)
Related papers
Право международной ответственности
Право международной ответственности: учебно-методическое пособие для обучающихся по направлению подготовки 40.03.01 Юриспруденция (профиль «Международное право»), 2020
Пастухова Л. В. Право международной ответственности : учебно-методическое пособие для обучающихся по направлению подготовки 40.03.01 Юриспруденция (профиль «Международное право») / Л. В. Пастухова, А. П. Шумиленко. – Симферополь : ИТ «АРИАЛ», 2020. − 78 с.
"Відповідальність із захисту" та міжнародне право
Ó ê ð à ¿ í ñ ü ê è é ÷ à ñ î ï è ñ ì ³ ae í à ð î ä í î ã î ï ð à â à № 1 / 2 0 1 3 Сьогодні, напевно, не знайдеться жодної держави, яка б відкрито на міжнародному рівні відмовлялася визнавати принцип поваги прав людини. Сучасне міжнародне право прав людини активно розвивається: постійно розширюється загальний каталог прав людини, створюються нові юридичні гарантії їх забезпечення, поступово формуються нові регіональні системи захисту прав людини (приміром, на арабському Сході, у Південно-східній Азії). Разом з тим, міжнародне право прав людини, як і міжнародне право загалом, не може, на жаль, гарантувати добросовісне виконання державами їх міжнародно-правових зобов'язань. І хоча компетентні органи міжнародного співробітництва держав постійно працюють над удосконаленням процедур моніторингу (взяти хоча б універсальний періодичний огляд у рамках ООН), встановлення фактів порушень зобов'язань та можливий міжнародний осуд -слабкі аргументи для держави, влада якої, наприклад, є недієздатною. Таким чином, якщо на території певної держави скоюються злочин геноциду, воєнні злочини, злочини проти людяності або існують передумови для їх скоєння, міжнародному співтовариству необхідно мати чітко визначений правовий (з-поміж іншого) інструментарій для протидії таким явищам і для забезпечення захисту населення. Досвід останніх двадцяти років переконливо свідчить про низьку ефективність наявного у розпорядженні міжнародного співтовариства інструментарію для протидії зазначеним явищам. Ці проблеми спричинили гостру необхідність пошуку шляхів ефективного збалансування загальних інтересів міжнародного співтовариства щодо забезпечення миру і безпеки у світі та інтересів окремих держав щодо забезпечення ефективної реалізації основних принципів міжнародного права, визначених Статутом Організації Об'єднаних Націй 1945 р. [1, с. 7-33], а також Декларацією про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин та співробітництва між державами відповідно до Статуту Організації Об 'єднаних Націй, 1970 р. [1, с. 65-73] і Заключним актом Наради з безпеки та співробітництва в Європі 1975 р. [1, с. 73-79]. Вирішенню усіх цих проблем повинні були сприяти концепції «гуманітарної інтервенції», «відповідальності із захисту», а також «недієздатної держави», запропоновані наприкінці XX -на початку XXI століття зарубіжною доктриною міжнародного права.
Theoretical aspects of the concept «responsibility» in works by foreign researchers
2017
The article deals with theoretical aspects of the concept «responsibility» in works which are given by foreign researchers. The analysis of these works helps the authors to conclude that foreign researchers consider moral act to be the core of responsibility, this moral act is based on moral values such as responsibility and conscience.
Глава ... Ответственность в международном экономическом праве
В соответствии с общей теорией права, правоотношение юридической ответственности предполагает наступление «отрицательных последствий для правонарушителя» 1 за нарушение им, как минимум, одной нормы, установленной соответствующим источником права. Соответственно, правоотношение юридической ответственности по международному экономическому праву (МЭП) предполагает нарушение субъектом международного экономического права (как правило, государством), как минимум, одной договорной или обычной нормы МЭП и наступление отрицательных последствий для субъекта международнопротивоправного деяния, установленных международным правом. Общие начала юридической ответственности государств за международно-противоправные деяния отражены в Проекте статей об ответственности государств за международно-противоправные деяния 2001 года (далее -Проект статей 2001 года). 2 В свою очередь, Проект статей об ответственности международных организаций 2011 года 3 адаптирует соответствующие правила к реалиям международных организаций, а отраслевые особенности права международной ответственности отражены в соответствующих подотраслях МЭП -в международном торговом праве, международном нефтегазовом праве, международном банковском праве и т.д. В данной главе рассматриваются общие положения права международной ответственности, 4 а также механизм урегулирования споров в рамках Всемирной торговой организации (ВТО). Актуальность указанных общих положений проявляется, в первую очередь, в двусторонних экономических отношениях государств, а механизм урегулирования споров в рамках ВТО, в свою очередь, является наиболее эффективным и потенциально универсальным механизмом урегулирования международных экономических споров.
Concept of State Sovereignty in International Law
ACTUAL PROBLEMS OF INTERNATIONAL RELATIONS, 2017
In the article is studied of concept ≪state sovereignty≫, his international legal properties and features of conception of state sovereignty in an international law on the modern stage. The special value undertaken a study acquires in connection with a loss Ukraine of sovereignty above separate parts of territory of Ukraine. Given the international legal acts, which contain legal opinion of the events of 2014 in Crimea. The legal envisaged concept of state sovereignty is absent in an international law formally. The analysis of doctrine approaches of lawyers-specialists in international law is conducted to the concept ≪state sovereignty≫. The analysis of legal literature witnessed, that a concept ≪state sovereignty≫ in an international law is characterized by next signs: political and legal independence, value as primary international legal subject; needed for exceptional supremacy of state power and envisages insubordination of power of other state; conditioned by legal equality of ...
THE INFLUENCE OF SCIENTIFIC HERITAGE OF PROFESSOR OLEKSANDR ZADOROZHNIY TO THE DEVELOPMENT DOCTRINE OF INTERNATIONAL CONSTITUTIONAL LAW AND INTERNATIONAL CRIMINAL LAW Summary The authors of the article analyzed various models of interaction between states and international organizations and the emergence of universal values, which shaped relations between the Russian Federation and Ukraine. Special contribution to the identification of these models belongs to professor Oleksandr Zadorozhniy. His works substantially contributed to the development of international constitutional law and international criminal law. In particular, some relevance may be found in arbitration cases against RSC “Gazprom” when building an argument concerning principles of constitutional justice and their influence at principles of social market economy. Professor Zadorozhniy explored the nature of the Agreement on United Economic Area (with the Russian Federation), which for a long time was considered as an instrument of integration between Ukraine and Russia. In particular, the scholar pointed out at the existing economic contradictions, the change of conceptual views on the processes of integration, as well as the order of transferring part of the authorities’ of the states to the single regulatory body of the UEA. Regarding the act of aggression of Russia professor Zadorozhniy emphasized that the Russian Federation maliciously used the argument related to the protection of rights of compatriots abroad. It may be a poor precedent for similar interventions in domestic affairs of other states.
Correlation of Responsibility and Sanctions in International Law: Doctrinal Approaches
Journal of Russian Law, 2014
The doctrine of international law lacks a clear estimate on the ratio of the international legal sanctions and international legal responsibility. This moment has been reflected in the variety of theories and views in the domestic and foreign literature. Based on the analysis of the international legal doctrine in the development, three main trends interpretation of international legal sanctions in connection with the problem of international responsibility. It is noted that the ratio of treatment embodiments investigated these legal phenomena blur the boundaries between sanctions and responsibility, preventing improved understanding of the nature of these institutions and the proper understanding of the role of each of them in the system of international regulation. Determined by the provisions of that properly take into account the features of international law and based on the trends of contemporary practice of international relations. Substantiates the necessity making a distinc...
THE METHODOLOGY OF INTERDISCIPLINARY RESEARCH AND THE SCIENCE OF INTERNATIONAL LAW
Introduction: interdisciplinarity comes in two forms: as a tool in relation to the subject of research and as a methodology of interdisciplinarity. The question of the need to develop a general theory of interdisciplinarity and the theoretical basis for its application in the science of international law is raised. Methods: historicism, system, analysis and comparative law. Results: an attempt to systematize the interdisciplinary methods and approaches, examples of interdisciplinarity in the development of new systemic and author's approaches and terms within the framework of international legal studies. Conclusions: the essential connection between the issues of interdisciplinarity and the grounds of scientific novelty, which are important in terms of specific relationship between the theory of international law and its subject, is established. Key words: theory of interdisciplinarity, science of international law, theory of integration, professional competence, problems of higher education.
Міжнародно-правові засади структурування концепції "обов'язок захищати"
2018
Розглянута еволюція нормативного закріплення структури концепції "обов'язок захищати" в цілому та в її окремих складових, також як і доктринальні підходи фахівців щодо структури концепції. Окрема частина роботи присвячена аналізу функціональних зв’язків норм і практик постконфліктної розбудови миру (обов’язку відновлювати) з іншими компонентами концепції "обов'язок захищати"; на цій основі робиться висновок про необхідність включення обов’язку відновлювати у структуру концепції "обов'язок захищати". За результатами аналізу автор наголошує на необхідності нормативного закріплення чотирьохстовпної структури концепції "обов'язок захищати": (1) обов’язок держави захищати населення; (2) обов’язок міжнародного співтовариства попереджати порушення основоположних прав і свобод; (3) обов’язок міжнародного співтовариства реагувати на невиконання первинного обов’язку державою; та (4) обов’язок міжнародного співтовариства відновлювати постконфліктну країну.