Нові засади мовного регулювання в Україні у дзеркалі конституційно-правового аналізу національного законодавства та міжнародних зобов’язань України (original) (raw)
Related papers
ІЛЮСТРОВАНИЙ ОНЛАЙН-СЛОВНИК НАЦІОНАЛЬНО МАРКОВАНОЇ ЛЕКСИКИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ: ТРУДНОЩІ УКЛАДАННЯ
Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, 2021
У статті розглянуто потребу створення таких допоміж- них дидактичних матеріалів, використання яких допоможе у засвоєнні нового лексичного матеріалу, унаочненні невідомих чи малозрозумілих для іноземців фактів історії та культури того народу, мову якого вони вивчають. Йдеться, зокрема, про універсальні ілюстровані онлайн-словники національно маркова- ної лексики, які могли б стати у нагоді викладачам і вчителям української мови як іноземної, аби наочно продемонструвати студентам та учням ті реалії української культури, на які вони натраплятимуть у навчальних матеріалах, та дати про них максимально доступну інформацію. Мета цієї публікації – запропонувати ідею укладання ілюстрованого онлайн-словника національно маркованої лексики української мови. Проаналізовано праці провідних мовоз- навців, засвідчено суперечності й неоднозначність у трактуванні деяких тер- мінів міжкультурної комунікації. Виявлено, що до складу словникових статей ілюстрованого онлайн-словника національно маркованої...
Конституційно-правове регулювання дії міжнародних договорів в Україні
2007
Терлецький Д. С. Конституційно-правове регулювання дії міжнародних договорів в Україні : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.02 / Д. С. Терлецький; кер. роботи М. П. Орзіх; Нац. ун.-т "Одеська юридична академія". – Одеса, 2007. – 20 с.Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.02 – конституційне право. – Одеська національна юридична академія, Одеса, 2007. На основі системного підходу автор доводить необхідність розширення рамок наукового дослідження і виділення конституційної імплементації міжнародних договорів в цілому як самостійної складової більш загального явища національної імплементації міжнародно-правових норм. У зв’язку з цим комплексно розглядається механізм конституційної імплементації міжнародних договорів, виокремлюються його правова, організаційна та функціональна складові; досліджуються недоліки функціонування механізму конституційної імплементації та пропонуються шляхи їх вирішення. Особливої уваги приділ...
Конституційні права іноземців в Україні: законодавче регулювання та проблеми реалізації
2014
This article analyzes the basic constitutional rights of foreigners in Ukraine, as well as their regulation by applicable law. Identified weaknesses and gaps in the legal consolidation of some of these rights , studied theoretical and practical approaches to the essence of our scientists and features of the constitutional rights granted to foreigners in Ukraine.
Нестерович В.Ф. Конституційно-правові засади впливу громадськості на прийняття нормативно-правових актів: зарубіжний та український досвід: Дис.... доктора юрид. наук: 12.00.02 / ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка. Суми, 2015. 456 с.
НЕСТЕРОВИЧ Володимир Федорович УДК 342.572(477) КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ВПЛИВУ ГРОМАДСЬКОСТІ НА ПРИЙНЯТТЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ: ЗАРУБІЖНИЙ ТА УКРАЇНСЬКИЙ ДОСВІД 12.00.02 -конституційне право; муніципальне право Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук Науковий консультант: доктор юридичних наук професор Козюбра М. І.
«Конституційне право»: четвертий том «Великої української юридичної енциклопедії»
«Конституційне право»: четвертий том «Великої української юридичної енциклопедії», 2023
Четвертий том «Великої української юридичної енциклопедії» присвячений конституційному праву як основі національного права. Цінності та принципи сучасного конституційного права мають загальносвітове значення, спираючись на чітке розуміння співвідношення людської гідності, свободи та демократії. Втілюючи споконвічні національні демократичні традиції та світовий досвід конституціоналізму, українське конституційне право, є віддзеркаленням тенденцій прогресивного розвитку сучасної цивілізації. Мета укладачів тому – допомогти читачеві розібратися у складній системі сучасних конституційно-правових дефініцій. До підготовки видання залучені представники всіх провідних правничих шкіл нашої держави, а також науковці, які працюють суддями Конституційного Суду України, Верховного Суду, займають відповідальні посади в інших органах державної влади. Світоглядне сприйняття авторського колективу тому базується на розумінні конституційного права, як регулятора суспільних відносин, заснованого на таких цінностях та принципах правового лібералізму, як демократія, верховенство права, права людини, свобода та людська гідність. Саме під таким кутом зору подавався матеріал щодо сутності тих чи інших термінів конституційно-правової науки. Центральне місце в цьому Томі ВЮЕ займає українське конституційне право, що цілком природно. Водночас у ньому широко представлений порівняльно-правовий аспект, який покликаний ознайомити читача з загальновизнаними принципами та стандартами зарубіжного конституціоналізму. У томі представлено також терміни, які стосуються інститутів, явищ та процесів, різногалузевої юридичної спрямованості у їх конституційному вимірі. Адже значна термінів сучасної юриспруденції мають трансгалузевий характер, тобто вони мають не тільки конституційно-правові значення та зміст, а й активно використовуються у інших галузях національного права. Автори в цих випадках намагались зосереджуватись саме на їх конституційно-правовому змісті. Редакційна колегія ставила собі за мету продемонструвати читачеві все різноманіття підходів в академічній доктрині та конституційній юриспруденції з питань інтерпретації та застосування норм конституційного права. Тому окрім суто теоретичних характеристик, продемонстровано розуміння відповідних конституційних принципів та інститутів в практиці Конституційного Суду України та органів конституційної юстиції зарубіжних країн. Лише таке поєднання науки та «живого» права дозволяє отримати цілісне уявлене про інтерпретовані явища. Редакція колегія так само намагалась вийти за межі усталеного для подібного роду довідникових видань термінологічного ряду та запропонувати читачеві сучасну інтерпретацію таких новітніх для вітчизняного конституційно-правового дискурсу категорій, як континуїтет, принцип солідарності, сутнісний зміст прав людини, конституційна економіка та низка інших. Варто усвідомлювати й те, що сучасне конституційне право в цілому, його термінологія та понятійний апарат, система та джерела, доволі рухливі та здатні до перманентних змін. У конституційному праві під впливом часу та викликів сьогодення, наприклад, розвитком біомедичних або інформаційних технологій, з’являються нові інститути. Деякі з існуючих інститутів поступово втрачають своє значення, а відповідні поняття – поступово зникають із наукового обігу. Відбувається еволюція у сприйнятті таких термінів та значенні відповідних конституційно-правових інститутів та процесів
УКРАЇНСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО В УМОВАХ НАЦІОНАЛЬНОГО КАРАНТИНУ: ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНИЙ АНАЛІЗ
2020
У статті проаналізовано лексико-семантичні особливості українських законопроєктів, ухвалених протягом березня-червня 2020 року в умовах національного карантину у зв'язку зі світовою пандемією COVID-19. Ця подія та її наслідки (а саме: економічна криза, самоізоляція, дистанційна форма комунікації) стали екстралінгвальними факторами впливу на мову українського законодавства, зокрема на його лексичну систему. У процесі дослідження було встановлено, що в українських законах актуалізувались за цей період такі лексико-тематичні групи: медична термінологія, назви санітарно-гігієнічних заходів, темпоральні та просторові поняття, кількісні поняття, дієслова із семантикою інтенсифікації дії, заборони, обмеження, слова із заперечною часткою не тощо. Активно почали вживатись іншомовні слова та неологізми, серед яких найчастотнішими стали назви інформаційних технологій, ліків, речовин, методів лікування тощо, котрі свідчить про нові реалії дійсності, які потребують номінації. Розгляд семантики законодавчої лексики в офіційно-діловій комунікації показав, що тут вона вживається як первинна нейтральна номінація, розрахована на раціональне сприйняття. Проте в масмедійному середовищі ця лексика набуває вторинної номінації, пов'язаної з переосмисленням значень і появою емоційно-оцінних смислових відтінків. Проаналізовано також дериваційний і комунікативно-прагматичний потенціал нових лексем, які ввійшли до текстів українських законопроєктів і водночас набули поширення в масмедійній сфері з модифікованою семантикою, наприклад, «коронавірус», «карантин», «пандемія» та інші, утворивши низку неологізмів, що виникли внаслідок народної мовотворчості. У статті доведено думку про функціонування правознавчої лексики в різних стилях, динамізм лексичної системи мови та її безпосередній зв'язок із суспільнополітичними, економічними, культурними й іншими значущими подіями, які відбуваються у світі; вплив інтралінгвальних та екстралінгвальних чинників на трансформації в лексико-семантичній системі мови. Ключові слова: українські законопроєкти, світова пандемія COVID-19, національний карантин, лексикосемантична система, екстралінгвальні чинники, первинна та вторинна номінації, неологізми, масмедійна комунікація.
Джерела міжнародно-правового регулювання інвестиційних відносин в Україні
2016
Проаналізовано наддержавний рівень регулювання реалізації інвестиційної діяльності на території України. Показано, що міжнародно-правове регулювання спрямоване на захист інвесторів від націоналізації, експропріації та інших форм вилучення їх інвестицій. Основним джерелом міжнародно-правового регулювання інвестицій є міжнародний інвестиційний договір, який укладається на невизначений строк, здатний пристосовуватися до особливих економічних взаємовідносин між державами, а також часто містить особливі правила «руху» інвестицій, що відмінні від національних. Досліджено двосторонні інвестиційні договори, які посідають особливе місце серед договорів, включають визначену систему базових положень і дають змогу врахувати специфіку відносин держав-підписантів
Slavia Occidentalis
The study of the links between the style of Ruthenian deeds from the second half of the 16th – the mid-17th centuries and their Polish counterparts have just been started in Ukrainian historical linguistics. This paper aims to analyse the role of Polish acts and act language in the development of certain linguistic formulas in the Ruthenian privilege deeds from the second half of the 16th – the mid-17th centuries. The sections of inscriptio, promulgatio, salutatio, sanctio, datum, and subscriptio are at the heart of the research. At the stylistic level, in Ukraine the Ruthenian privilege deeds were proved to clearly follow the Polish documents, possibly due to the expansion of the Polish documents and the language: compulsory and prestigious among educated people. The influence manifests itself in the following way: the deeds where the inscriptio has a list of addressees became typical; the promulgatio went after the inscriptio; the salutatio received Polish-like linguistic formulas...