Green Infrastructure Management of Urban Ecosystems (original) (raw)

2023, Ekonomìčnì ìnnovacìïï

Актуальність. Суттєві зміни в довкіллі викликають екологічні проблеми, які загострюються, особливо на урбанізованих територіях. Водночас, зростає усвідомлення необхідності призупинення негативних процесів на цих територіях шляхом застосування альтернативних методів та технологій використання природних компонентів для вирішення проблем різного характеру. Зазначеному відповідає концепція зеленої інфраструктури, яка знайшла втілення в багатьох країнах, а застосування її технологій допомогло вирішити екологічні, соціально-економічні проблеми малих та великих міст. Мета та завдання полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних основ управління зеленою інфраструктурою урбоекосистем. Матеріали та методи. Системний та структурний аналіз, просторовий та порівняльний аналізу, методи синтезу знань, абстракції та аналогії. Результати. У статті обґрунтовано визначення зеленої інфраструктури як складової урбоекосистеми, яка об'єднує сукупність природних об'єктів, що виконують економічну, екологічну, безпекову, естетичну, культурну, рекреаційну функції та забезпечує формування сприятливого життєвого простору усім елементам урбоекосистеми. Уточнено сутність та обгрунтовано особливості об'єктів зеленої інфраструктури (стаціонарність, нетранспортабельність, потреба у вкладанні коштів (інвестиційних, експлуатаційних), динамічність у своєму розвитку, здатність до підвищення вартості, інвестиційна привабливість). Обґрунтовано доцільність розгляду зеленої інфраструктури як природних активів міського господарства з усіма передумовами та наслідками (відображення в Генеральних планах розбудови, стратегіях розвитку, планах та проєктах, облік на рахунках муніципалітетів, розподіл відповідальності за створення, експлуатацію, відновлення тощо), що безпосередньо відобразиться на системі управління зеленою інфраструктурою. Обґрунтовано концептуальні основи формування системи управління зеленою інфраструктурою приморських урбоекосистем як сукупності принципів, методів, критеріїв, засобів, форм та інструментів ефективної взаємодії елементів міського середовища та процесів, які в ньому відбуваються, з метою забезпечення високої якості урбоекосистеми загалом, її екологічної безпеки, соціальної привабливості та економічної ефективності зокрема. Розроблено методологічні складові системи управління зеленою інфраструктурою приморських урбоекосистем, а саме: принципи формування, критерії формування та оцінки ефективності; методи, засоби, форми та інструменти забезпечення ефективної взаємодії елементів міського середовища та процесів, які в ньому відбуваються. Висновки. Сучасна екологічна ситуація виступає обмежувальним чинником як для розвитку суспільства загалом, так і для розвитку окремих територій. Тому, формуючи місію та концепцію розвитку міських територій, все більше акцентують увагу на екологічній складовій, що включає створення та підтримання зелених зон, впровадженні безвідходних технологій, екологічно чистого виробництва, впровадження сучасних технологій енерго-та теплозабезпечення, каналізації та утилізації відходів, тобто використання зеленої інфраструктури. На основі сучасних трендів розвитку зеленої інфраструктури обґрунтовано доцільність та правомірність її використання задля поліпшення екологічного середовища, соціально-економічних умов життя та відпочинку, оздоровлення, всебічного розвитку населення міст. Ключові слова: урбоекосистема, зелена інфраструктура, система управління зеленою інфраструктурою урбоекосистем.