Аспекты проблем гендерной физиологии (original) (raw)
Related papers
Проблемы стандартизации в здравоохранении, 2021
Рассматриваются вопросы, возникающие при разработке клинических рекомендаций по гендерной дисфории и гендерному несоответствию, такие как выбор терминологии, поиск и оценка убедительности доказательств эффективности медицинских процедур трансгендерного перехода, правомерности включения в клинические рекомендации юридической процедуры изменения гражданского пола, а также модель информированного согласия для назначения заместительной гормональной терапии без психиатрической диагностики. Ключевые слова: трансгендерность; транссексуальность; гендерная дисфория; гендерное несоответствие; клинические рекомендации. Авторы заявляют об отсутствии конфликта интересов. Финансирование: исследование не имело спонсорской поддержки.
Контрфактуальное мышление и проблема идентичности: казус коммуникации о генетических рисках
Контрфактуальное мышление и проблема идентичности: казус коммуникации о генетических рисках , 2022
Предметом данной статьи является контрфактуальное мышление как инструмент в коммуникации врача-генетика и пациента в условиях неопределенности. Особое внимание в статье уделяется использованию контрфактуального нарратива в качестве одной из основных составляющих коммуникации врача-пациента в рамках принятия решений относительно будущего лечения. Рассмотрены условия применения контрфактуального нарратива с учетом двух особенностей: логики предрешенности и воздействия надличных сил и представлений о кровной связи, способствующих деиндивидуализации пациента. С опорой на формулировку понятия возможности, предложенной А.С. Карпенко, обозначен эвристический подход к набрасыванию вероятных сценариев для лечения в ходе генетического консультирования. Новизна исследования заключается в анализе проблемы идентичности себя-будущего, выстраиваемой пациентом в рамках контрфактуального нарратива. Данная проблема рассмотрена на примере двух мысленных экспериментов. Первый мысленный эксперимент (о судьбе еще нерожденного ребенка - Д. Бунин) раскрывает саму проблему идентичности. Второй (касающийся недерменистического поведения подброшенной монетки - К. Дорст) показывает, как эта проблема раскрывается в условиях неопределенности. Показано, что в рамках создания возможных сценариев развития заболевания и его лечения с помощью контрфактуалов важно учитывать «необходимые свойства» (У. Эко) пациента, ориентируясь при этом на качественное, а не нумерическое тождество. В последнем разделе статьи данный вывод обоснован в свете концепции нарративной идентичности, в рамках которой может быть развернуто контрфактуальное набрасывание потенциальных сценариев.
До проблеми зарплатних очікувань: гендерний аспект
2021
Шатілова О. С. До проблеми зарплатних очікувань: гендерний аспект. Pedagogy and psychology in the modern world: the art of teaching and learning : conference proceedings, Włocławek, 26–27 lutego 2021 r. Riga, 2021. V. 1. S. 120–123. DOI: https://doi.org/10.6084/m9.figshare.20173199.v1
Погляд на проблему гендерної археології крізь призму різних наукових підходів
Не лише професійних істориків, але й більшість звичайних людей цікавить історія нашого минулого, неважливо наскільки далеким від нас воно є. Найдавнішим періодом – " кам'яним віком " – почали цікавитись від самого моменту його виокремлення Крістіаном Томпсоном у 1836 р., хоча уявлення про первісні форми організації суспільства вперше вивів Люїс Г. Морган, засновуючи свої висновки на даних етнографічних матеріалів [Морган, 1935, с. 8–10]. Виокремлення нової епохи в історії людства поставило чимало питань, у тому числі і тих, що стосувалися не лише способу ведення господарства чи технології виготовлення знарядь праці, а самої організації способу життя суспільства, його світоглядної чи релігійної культури. На деякі з цих питань могла дати відповідь археологія, так як має справу з єдиними свідками минулого – артефактами, але їхня інформативність стосовно досліджуваного періоду обмежена і не може бути вичерпною. Але чи стало це причиною відмови від пошуку відповідей на питання, чи зумовило постання нових гіпотез? Однозначно, що ні. Сьогодні, ми маємо достатньо літератури, зокрема, і популярної, в якій в той чи інший спосіб здійснені спроби реконструкції життя суспільства доби каменю. Ця розвідка зосереджена на історії пошуку відповідей на питання про місце та роль жінки у суспільстві кам'яного віку, про підходи різних шкіл до проблеми та потенційний діалог між ними у процесі її вивчення. Багато в чому результат дослідження залежить від правильного формулювання проблеми та методів її вирішення. У пошуку відповіді на питання розвідки автору довелося мати справу з двома різними підходами до проблеми – школою радянської історіографії та підходом пост-процесуальної археології за напрямком ". Інтерпретація і реконструкція життя та суспільного устрою первісного суспільства є складнішими, ніж це може нам видатись на перший погляд. Дослідницька складність насамперед полягає в тому, що під час студіювання тих чи інших археологічних джерел багатьом авторам важко утриматись від фантазії та заперечити їх досить низьку й фрагментарну інформативність. Але на момент, коли археологія як наука знаходилась лише на початкових етапах свого розвитку, така думка мало цікавила дослідників, які намагалися у своїх працях відтворити життя первісної людини, базуючись час від часу на сумнівних методах. До таких методів сьогодні прийнято відносити ретроспективу – перенесення способу ведення життя і суспільних відносин від сьогодення на минуле [Conkey, Spektor, 1984], або зловживання етнографічними паралелями без відповідної методологічної підготовки [Grahame, 1939, s. 187–190]. Таким чином, вже на початку ХХ ст. постала до життя схема, що визначала місце жінки в суспільстві кам'яного віку, яка у професійній літературі панувала довгий час і в деяких публікаціях соціальних реконструкцій пам'яток простежується і сьогодні. Відповідно до неї первісна жінка виступала збиральницею їжі рослинного характеру, берегинею вогнища, займалася виховуванням дітей та обробкою шкір тварин для пошиття одягу. Жіночі фігурки, які знайдені на пам'ятках, головним чином верхнього палеоліту, були трактовані як предмети релігійного характеру, за що і отримали назву " венери " a b c d e f g. Тому в багатьох соціальних реконструкціях і досі такі знаряддя як, наприклад, скребачки та проколки, що потенційно використовувались для обробки шкіри та пошиття одягу, асоціювалися виключно із працею жінок. Ми не знаємо чи є ця схема правильною, оскільки джерел, що можуть заперечити чи довести саме такий стан речей, у нас немає. Незважаючи на історіографічну живучість цієї схеми статевої спеціалізації праці, у досліджуваних двох школах ми можемо спостерігати принципово різний підхід, результати
Аннотация. В статье рассматриваются вопросы становление такого междисциплинарного предмета как биоэтика от момента появления и его генезис. Появившись в начале 70-х прошлого века биоэтика быстро вышла за круг узкопрофессионального сообщества и стала одним из предметов, который обсуждается в широком пространстве от науки до СМИ в разнообразных дискурсивных практиках. По мере развития науки и технологий в век глобализации круг обсуждаемых вопросов постоянно растет, выявляя те проблемы, что становятся необычайно важными для дальнейшего выживания человечества как вида. Ключевые слова. Биоэтика, генезис, выживание, человечество, биотехнологии. PROBLEMATIC BIOETHICS FIELD Egorov Vladimir Alexandrovich Russian Christian Academy for Humanitarians, St. Petersburg, Russia, egorov1@mail.ru Annotation. The article deals with the formation of the interdisciplinary subject of bioethics from the appearance and its genesis. Introduced in the early 70s of the last century Bioethics quickly went beyond narrow professional circle of the community and was one of the subjects being discussed in a wide area from science to the media in a variety of discursive practices. With the development of science and technology in the age of globalization, issues to be discussed is constantly growing, identifying the problems that are extremely important for the future survival of mankind as a species. Keywords. Bioethics, genesis, survival, humanity, biotechnology.