Ринок праці, міграція та соціально-економічний розвиток Європейського Союзу та України (original) (raw)
Related papers
Економіка та суспільство, 2023
In this paper I have developed a statistical model for labor migration from Ukraine to the European Union countries using data from State Statistics Office of Ukraine, Eurostat and the World Bank for the period from 2008 to 2021. The model is based on the individual utility maximizing principle, as it was proposed by T. Hatton, from working and earning a higher income abroad rather than in Ukraine. To estimate the model parameters, I applied logistics regression with fixed effects on panel data from 9 European countries which jointly issue about 98% of all work permits to Ukrainian labor migrants in the EU: Poland, Czechia, Hungary, Slovakia, Lithuania, Italy, Germany, Spain, and Portugal. The final model has 8 coefficients for dummy variables for each country except Poland, and three independent explanatory variables: the ratio of GDP per capita in destination country to GDP per capita in Ukraine in constant 2015 US dollars, the employment rate in destination country which is calculated as 1 minus unemployment rate, and the number of Ukrainian labor migrants in the destination country for which as a proxy I used the number of work permits for Ukrainians which were valid at the end of previous year. The employment rate for Ukraine was found to have no statistical significance and it had been excluded from the final model. The model coefficients confirm theoretical assumptions that the flow of labor migrants from Ukraine will increase if GDP per capita declines in Ukraine, if employment rate in destination country increases, and if the number of Ukrainian labor migrants in the destination country increases. I specifically analyzed the sensitivity of migrant flow to changes in Ukrainian GDP per capita. It was shown that this relationship is non-linear and even 50% increase in Ukrainian per capita GDP will not stop labor migration completely, although it will reduce it by about 70%. This is due to the significant income gap between Ukraine and the EU countries. The model can be applied for labor migration forecasting and further forecasting of migrant remittances which in 2021 amounted to 14 bn US dollars and have had a considerable effect on Ukraine balance of payments and exchange rate.
Проблеми трудової міграції в Україні
Ekspert: paradigmi ûridičnih nauk ì deržavnogo upravlìnnâ, 2019
Досліджено стан трудової міграції в Україні. З'ясовано, що кількість емігрантів з української держави постійно збільшується. За офіційними даними у 2018 році за кордоном працювало 17,8% працездатного населення України, а це 3,2 млн громадян країни. В цілому в міграційному процесі щорічно беруть участь в середньому від 7 до 9 млн українців. Все це сприяє збільшенню відтоку працездатних українців до країн-членів Європейського Союзу та інших, з вищим рівнем життя, ніж в Україні, країн світу; зростанню темпів старіння населення та погіршенню демографічної ситуації загалом. В статті визначено основні причини міграції трудової сили в Україні. Звичайно, найчастіше українці наважуються мігрувати в інші країни через більш високий рівень оплати праці, законність працевлаштування та умови праці. Визначено, що найнебезпечнішим для розвитку нашої країни є «відтік мізків» та міграція молоді. Здебільшого молодь та кваліфіковані спеціалісти закордоном займаються виснажливою фізичною працею, що в подальшому може спричинити погіршення їх стану здоров'я. До того ж амбіційні українці, які змогли влаштуватися на роботу закордоном, що відповідає їх потребам (матеріальним, фізичним, моральним), почнуть поступово забирати свої сім'ї до цих країн. З'ясовано, що це проблема не лише України, а і багато європейських країн також відчувають гостру проблему міграції молодих, кваліфікованих кадрів, а саме: Португалія, Італія, Іспанія, Греція, Угорщина, Хорватія, Польща, Румунія, Молдова, Словенія, Словаччина, Литва, Латвія, Естонія. В науковій статті розглянуто позитивний досвід Латвії, Естонії, Польщі, Молдови, Румунії щодо подолання міграційної кризи в країні. Використовуючи позитивний досвід зарубіжних країн, обґрунтовано заходи, щодо поліпшення міграційної ситуації в України. На нашу думку, це підвищення заробітної плати, забезпечення повним соціальним пакетом, медичним страхуванням, доступ до соціальної інфраструктури, можливості самому спланувати собі гідну пенсію, поліпшення умов для
Економіка та суспільство, 2023
The growing flow of international labor migrants from Ukraine has caused an increasing volume of remittances. As migrant remittances have both positive and negative consequences for the Ukrainian economy it is important to evaluate their importance and effects on economic growth. In this paper I analyzed the scale of remittances from Ukrainian labor migrants in the global context, evaluated their consequences for the economy of Ukraine, and estimated parameters of a statistical model for the effect of remittances on GDP growth. Ukraine was on the 11–12 place by the volume of remittances in the world in 2021: it received about the same amount as Vietnam. Among the EU neighbor countries Ukraine was on the second place after Egypt. The ratio of remittances to GDP reached 9% while the ratio of remittances to exports of goods reached 22.2% and almost equaled the share of metallurgy in the total exports. Thus, the export of labor is becoming more and more important which increases the dependency on economic situation in other countries and increases risks for the Ukrainian economy. Remittances in Ukraine are spent mostly on private consumption, purchase of durable goods and real estate. They provide a large inflow of hard currency into the country thus easing the pressure on the national currency caused by trade deficit and external borrowing of the government. At the same time, growing international labor migration puts an extra pressure on public finance because of diminishing income tax receipts and smaller social and pension contributions. Remittances also ease the pressure for structural reforms by providing a temporary relief for the economy and thus making economic and social issues looking less acute. I estimated parameters of a statistical model for the effect of remittances on the GDP per capita in Ukraine. The model expressed the natural logarithm of GDP per capita as a function of the previous year GDP per capita and logarithms of ratios of remittances, gross capital formation and final consumer expenses to GDP. The estimated model coefficients suggest a very weak positive effect of remittances on the economic growth in Ukraine.
Трудовая миграция и продуктивное использование человеческих ресурсов Европейский союз
Трудовая миграция и продуктивное использование человеческих ресурсов. Кыргызская Республика, 2009. ISBN 978-92-2-422910-7 (print) ISBN 978-92-2-422911-4 (web.pdf). ILO Cataloguing in Publication Data, 2009
Цель данного исследования - внести вклад в продуктивное использование человеческих ресурсов в Кыргызской Республике и в регионе посредством анализа текущей ситуации и разработки рекомендаций для повышения качества образования и переподготовки и взаимного признания квалификаций кыргызских рабочих низкой и средней квалификации в профессиях, поль- зующихся спросом в странах СНГ и с избытком предложения в пределах страны. Продуктивное использование человеческих ресурсов позволит улучшить рабочие места для кыргызских работ- ников, а также повысить качество подготовки работников для работодателей, экономики страны и региона. Исследование включает опрос работодателей в России, Казахстане, Кыргызстане, опрос кыргызских трудовых мигрантов в России и Казахстане и опрос потенциальных трудовых мигрантов в Кыргызстане. Опросы проводились в июне - августе 2008 года.
ЕВОЛЮЦІЯ РОЗВИТКУ ВІДНОСИН УКРАЇНИ ТА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
Актуальні питання у сучасній науці
The article is devoted to the study of Ukraine's step-by-step path to European integration and the approximation of the level of compliance with the legislation of the European Union. For many years, our state proved its desire to become a part of the "European family", developing active cooperation in various areas, carrying out legislative reforms and increasing the level of welfare of the population. Ukraine's European integration aspirations are an integral part of the policy of the top management of our country, which is why outlining the most significant events on the way to EU membership is more relevant than ever. In the course of the study, the prerequisites for Ukraine's choice of a European integration course were analyzed, taking into account the Soviet past. The main events that created the ground for the signing of the Association Agreement between Ukraine and the EU are highlighted, taking into account the democratic sentiments of the Ukrainian people and the work of the government. This Agreement is a qualitatively new format of Ukraine-EU relations, and it means in-depth cooperation based on the principle of conditionality. In addition, the authors consider radical changes in the process of European integration, taking into account the events of the "EuroMaidan" and military operations in the east of Ukraine in 2013-2014, as well as the beginning of a fullscale invasion of Russia into the territory of Ukraine in 2022. These events greatly influenced the further course of history, but did not destroy the firm confidence in the landmarks. Special attention should be paid to Ukraine's acquisition of the status of a candidate for membership in the European Union and the unique accelerated "fasttrack" procedure, which has no precedents in the history of waves of EU expansion. The analysis outlined what conditions have already been met on the way to EU membership (as of October 2022) and what is still needed in the future for Ukraine to acquire this status. Considering the great support from the European Union and active actions from Ukraine, we believe that our state has great prospects for quickly acquiring the status of a member state, which is confirmed by the daily work of the Parliament and the Government of Ukraine.
Інтелектуальна міграція з України: історико-економічний нарис
Історія народного господарства та економічної думки України, 2019
У статті здійснено ретроспективний аналіз інтелектуальної міграції українського населення, її рушіїв та мотивів. Авторка виокремила переміщення українських інтелектуалів, які мали найбільш відчутний вплив на розвиток України. На різних історичних етапах такі міграції були зумовлені колоніальним становищем України у складі різних імперій, що спричиняло відтік інтелектуалів до метрополій в силу того, що імперські центри надавали більше можливостей. Починаючи з другої половини XVІI ст., українські інтелектуали здійснювали подорожі до Московії для перекладів, викладання та навчання дітей мовам. На межі XVII – XVIII ст. українці, головно випускники та викладачі Києво-Могилянської академії, стали провідниками європейської культури та освіти у Московії. Одним із важливих чинників інтелектуальної міграції були політичні утиски українців. Найбільш критичними з точки зору інтелектуальних втрат визначено такі події: Мазепинська еміграція на початку XVIІI ст., видання Емського указу у 1876 р., так званий Філософський пароплав 1921–22 рр., утвердження на українських землях більшовицько-радянської влади. Останнє аналізується крізь призму загальноприйнятого підходу до виокремлення хвиль масової міграції українського населення. Найбільший відтік інтелектуалів відбувався у межах другої (міжвоєнної) та третьої (після Другої світової війни) хвиль. Це стало одним із дестабілізуючих чинників для економічного розвитку України та зменшення його інституційного потенціалу. Авторка робить висновок, що відтік інтелектуалів до метрополій та політична еміграція неодмінно призводили до міграції освічених та активних особистостей з етнічних українських земель. Втім, особливо у радянський період, еміграція дала можливість виживання, інтелектуального відтворення та свідомого виховання наступних поколінь. На завершення авторка висловлює застереження, що пропоновані результати не слід сприймати як заклик до обмеження мобільності інтелектуалів, адже це може зашкодити науковій системі в цілому. Натомість пропонує сприяти академічній мобільності як інструменту підвищення професійного рівня українських науковців та формувати конкурентоспроможне наукове середовище в Україні.
Demography and social economy, 2017
Статтю присвячено порівняльній оцінці умов розвитку ринків праці європейських країн та України, аналізу досвіду країн Східної Європи, зокрема Естонії, Латвії, Литви, Польщі, Словаччини та Румунії в процесі інтеграції до Європейського ринку праці, вивченню можливих викликів та наслідків цього процесу як передумови забезпечення готовності українських інституцій до необхідних перетворень. Висвітлено особливості інтеграції ринків праці східноєвропейських країн до загальноєвропейського ринку, подано оцінку загроз, що виникають, визначено перспективи згаданого процесу для України. Дослідження показало, що умови ринку праці в Україні не лише значно гірші, ніж у країнах ЄС, але й змінюються в негативному напрямі, на відміну від європейських країн. Суперечності розвитку ринку праці України перешкоджають його ефективній євроінтеграції. Водночас потрібні перетворення на ринку праці співпадають із заходами, необхідними для євроінтеграції економіки України. Аналіз засвідчив, що в країнах, які приєднались до загальноєвропейського ринку праці, збільшується попит на робочу силу, зростає заробітна плата, чисельність працюючих не зменшується, спадає рівень безробіття. Ефективна євроінтеграція України потребує стратегії готовності до євроінтеграційних викликів, пошуку засобів подолання пов'язаних із ними очікуваних проблем, форм та методів використання нових можливостей. Ця стратегія повинна включати визначення найбільш затребуваних професій для національної економіки в коротко-та довгостроковій перспективі, організацію ефективної профорієнтації та профпідготовки за цими напрямами, впровадження механізмів мотивації праці на вітчизняному ринку, перегляду підходів до виплат соціального забезпечення, податкового навантаження на заробітну плату, інструментів легалізації заробітної плати, залучення трудових мігрантів із-за кордону тощо. Ґрунтовне дослідження наведених у статті тенденцій сприятиме підготовці такої стратегії у найкоротші строки.