ПЕРІОДИЗАЦІЯ РОЗВИТКУ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ КЕРІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ 50–90-ті pp. ХХ ст (original) (raw)
Related papers
СТВОРЕННЯ ЄДИНОГО ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ ЗАКЛАДІВ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ
НЕПЕРЕРВНА ПРОФЕСІЙНА ОСВІТА: ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА, 2019
У статті теоретично обґрунтовано шляхи створення єдиного освітнього простору закладів післядипломної освіти на засадах інтеграції навчально-професійної, науково-дослідницької та соціально-культурної діяльності педагогів як необхідної складової підготовки вчителів початкових класів до інтегрованого навчання, розглянуто різні підходи до визначення дефініції «освітній простір» у дослідженнях вітчизняних і зарубіжних учених у порівняльному аналізі з поняттям «освітнє середовище» та схарактеризовано психолого-педагогічні умови розвитку інтеграційного освітнього простору закладів післядипломного навчання. На основі проведеного аналізу автором запропоновано виділити систему компонентів, які складають структуру простору післядипломної освіти та є інтеграторами в його створенні, зроблено акцент на концептуальних інтеграційних основах створення освітнього простору Ключові слова: вчителі початкових класів; заклади післядипломної освіти; інтеграційний освітній простір; інтеграція; навчально-професійна діяльність; науково-дослідницька діяльність; соціально-культурна діяльність.
КРАЄЗНАВЧА ДІЯЛЬНІСТЬ ЗАКЛАДІВ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ
"Вересень"
Краєзнавча освіта в наш час відкриває педагогові навколишній світ із усією багатогранністю складних відносин природи, суспільства й особистості, задовольняє потреби в самопізнанні, самореалізації, сприяє формуванню особистісних якостей та ціннісних орієнтацій. Це зумовлює необхідність залучення педагогічних працівників до системи засвоєння історико-педагогічних та краєзнавчих знань, формування вмінь і навичок. У науково-інформаційній статті висвітлено краєзнавчо-освітню діяльність Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, а саме: розроблення та впровадження регіональних навчальних програм, краєзнавчої – «Степова Еллада» та програми «Етнонаціональна палітра Степової Еллади» з етнічної історії Миколаївщини, що було зроблено вперше. Звернено увагу на започаткування кафедри філософії освіти, теорії й методики суспільствознавчих предметів інституту нових форм краєзнавчої роботи з педагогічною й учнівською громадськістю з урахуванням сучасних освітніх потреб п...
Вісник науки та освіти
ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА ЩОДО ПІДГОТОВКИ ПЕДАГОГІЧНИХ КАДРІВ У СЕРЕДИНІ 1950-х-ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ 1960-х рр. В УКРАЇНІ Анотація. У статті розкрито проведення державної політики щодо підготовки педагогічних кадрів у середині 1950-хпершій половині 1960-х рр. в Україні. Зазначено, що досліджувана проблема фрагментарно вивчалася радянськими дослідниками, зокрема в ідеологічному обгрунтуванні. Водночас, у сфері культури виразно проявилися властиві цього часу протиріччя, коли ідеологічні послаблення змінювалися грубим адмініструванням, коли партійні керівники відверто втручалися у процес художньої творчості і наукові пошуки, як і раніше вважаючи, що культура і наука повинні обслуговувати інтереси політики з урахуванням завдань комуністичної «пропаганди». Ускладнювали роботу неодноразові структурні зміни у складі цих вишів, які доводилося здійснювати за вказівкою згори. Все ж поступово кількісно і якісно зростали викладацькі склади. Водночас, мали місце і значна плинність кадрів, через що в інститутах переважали викладачі, які мали стаж роботи не більше 10 років. Обов'язковим атрибутом того часу було підвищення ідейно-політичного рівня викладачів. У зв'язку з цим зверталася увага на ріст у їхньому середовищі партійного прошарку. Основною перешкодою в підборі висококваліфікованих науково-педагогічних працівників була відсутність житла. Труднощі були й із комплектацією штатних викладачів. Для того, щоб залучити працюючу молодь і доросле населення до навчання, педагогічні
РОЗВИТОК МЕРЕЖІ ПСИХОЛОГІЧНИХ СЛУЖБ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ
ГРААЛЬ НАУКИ, 2022
У статті представлені результати співпраці Громадської організації «Асоціація психологів вищої школи України» з психологічними службами закладів вищої освіти у вирішення пріоритетних завдань вищої школи з психологічного супроводу освітнього процесу, збереження психічного здоров’я усіх учасників освітнього процесу та підвищення психологічної культури суб’єкт-суб’єктної взаємодії в ході освітнього процесу у вищій школі.
Наукові інновації та передові технології
In the context of large-scale educational reforms, it is important to modernize the entire system of training of teaching and management personnel, including education standards, its structure, content, etc. Today, there is a problem of imbalance between the public demand for qualified teaching and management personnel and the level of their readiness to implement the education system reform. One of the factors that led to this situation is the availability of models and technologies for the professional development of educators that are focused not on their personal and professional growth, but on formal compliance with the established requirements. Therefore, the solution to the problem of the quality of training of pedagogical and managerial staff depends to some extent on the development of general and professional competencies and management of this development in the system of postgraduate pedagogical education in the region. The article presents a model, the implementation of which would allow the subjects of in-service training, and not only, to ensure the systematic and continuous development of civic competencies of heads of general secondary education institutions through formal, informal and informal in-service training, taking into account individual trajectories of their professional development and taking into account the requirements of the professional standard. The developed model for managing the development of civic competencies of general secondary education managers in the system of postgraduate pedagogical education in the region includes theoretical substantiation and interpretation of structural elements (goals, objectives, conceptual foundations, methodological methods and principles, content and technological content, criteria, indicators, levels) and the links between them as an integral system that ensures systematic and continuous development of civic competencies of general secondary education managers. Keywords: civic competencies, professional development of competencies of heads of educational institutions, system of postgraduate pedagogical education.
Molodʹ ì rinok, 2022
Ірина Піц, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки та методики початкової освіти Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Олена Студенець, кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри теорії і методики дошкільної і початкової освіти Хмельницького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ЕФЕКТИВНІ ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ РОЗВИТКУ ОСВІТНЬОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ У статті розглянуто теоретичні і практичні аспекти удосконалення професійної підготовки вчителів початкової школи. Подано роль і значення післядипломної освіти, як обов'язкової ланки в підвищенні професійної компетентності вчителя початкової школи на сучасному етапі розвитку освіти. Визначено основні шляхи удосконалення роботи післядипломної педагогічної освіти: впровадження системного підходу; удосконалення змісту підготовки на основі сучасних вимог до освітнього процесу; впровадження інформаційно-комунікаційних технологій; використання сучасних засобів навчання. Ключові слова: вчителі початкової школи; післядипломна освіта; шляхи удосконалення; новітні технології; засоби навчання. Літ. 10.
Наукові інновації та передові технології
Анотація. В умовах реформування системи освіти відповідно до Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» особливого значення, оновлених професійних стандартів та суттєвих змін щодо професійного розвитку педагогічних та управлінських кадрів набуває питання розвитку та оцінювання ключових, а також загальних та професійних компетентностей. Актуальним є питання розвитку громадянських компетентностей керівників шкіл, особливо в умовах демократизації освіти як складової реформи, та демократизації управління освітою, зокрема й закладом освіти. У статті представлено результати експериментального дослідження чинників розвитку громадянських компетентностей керівників закладів загальної середньої освіти у процесі підвищення кваліфікації, що здійснювалося на базі Полтавської академії неперервної освіти ім. М.В. Остроградського впродовж 2021-2022 років. В основу експериментального дослідження покладено кілька ключових ідей: поперше, розуміння громадянських компетентностей як інтегративної якості особистості, що містить систему цінностей, знання та вміння орієнтуватися в суспільному житті, активно, ефективно взаємодіяти із суспільством, реалізуючи права, обов'язки та свободи з метою розвитку демократичного суспільства; усвідомлювати цінності громадянського суспільства та необхідність його сталого розвитку. Інтегративний підхід визначив необхідність розробки інструментарію експериментального дослідження, а саме: анкети, що містить структуру показники та фактичні індикатори громадянських компетентностей для отримання кількісних оцінок їх розвитку. По-друге: необхідність оновлення змісту, форм, технологій розвитку громадянських компетентностей керівників закладів загальної середньої освіти. Оскільки сама по собі освітня програма курсів підвищення кваліфікації не вирішує повністю завдання розвитку громадянських компетентностей особистості, а, особливо керівника закладу освіти. Професійний розвиток має бути системним, циклічним процесом, що не обмежується певною традиційною формою та поєднується з практикою реалізації компетентностей у власній керівній діяльності директорів шкіл. Таким чином дослідження містить три ряди кількісних оцінок: самооцінка сформованості громадянських компетентностей, оцінка потенціалу освітньої програми у системі післядипломної педагогічної освіти та оцінка розвитку громадянських компетентностей у закладі освіти, який очолюють директори шкіл, що взяли участь в експерименті. Ключові слова: громадянські компетентності, громадянська освіта, розвиток компетентностей керівників закладів освіти, система післядипломної педагогічної освіти.
Pedagogìčnij alʹmanah, 2022
201 to ideologically prepare the population for a change in the socioeconomic formation are analysed. The impact factors on the development of pedagogical thought and forms of organization of public institutions in education are identified, which include, first of all, the following societies such as: sociopolitical, socioeconomic and cultural and educational. It was found that one of the main functions of modern educational activities in communities is to motivate the population to acquire new knowledge and develop relevant skills. The result of educational work has also been and still is self-improvement, gaining additional skills through continuous learning, including analysis of the information received (media literacy). The format of modern educational and awareness-raising initiatives is clarified, which is most often implemented in communities through non-formal education, which includes out-of-school, postgraduate, civic education, school and student self-government, and adult education. The changes that have taken place in the content of educational work and the use of forms of its organisation (regular and irregular) are traced. The efficiency of a systematic approach to the organization of educational activities in communities in the current conditions of crises and disasters is emphasised. The importance of creating conditions under which such activities will be effective is emphasised. Taking into consideration Ukraine's policy of developing educational activities under martial law in the sphere of life safety, trainings, courses, and classes for young people and adults of all ages are the most relevant modern forms. Given the relevance of educational activities for those layers of the population who have already stopped formal education but need to navigate the changing world in which they live and work, one of the promising areas for further research is the development of education in communities through the use of innovative (information and communication) technologies, the organization of educational activities in a digital format.
РОЛЬ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ ЗАКЛАДУ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ
The paper discloses the interrelation between a digital economy, a digital society and digital education. The author focuses on the updated document of the EU – Digital Competence Framework (DigComp 2.0). Correspondingly, the author conducts an analysis of further development of the education system in Ukraine in general and the postgraduate education in particular. The author examines processes of reformation of the education in Ukraine, namely development of the distance education as well as the content and peculiarities of formation of information and digital competence of an applicant. Having done research on application of digital technologies in the education process of enhancing skills of managerial and pedagogical staffs of education, the author determines five factors, which improve efficiency of education, quality of obtained knowledge and constant updating, their ability for lifelong learning and creative abilities for projecting an individual education process as well as an education process at own educational institution. Drawing on a complex of empirical (praximetric, diagnostic, observational, experimental) and theoretical (analysis, content-analysis, synthesis, generalization, abstraction, formalization) methods of research, the author indicates advantages and disadvantages at the current stage of development of the digital postgraduate education in Ukraine.