ОСМИСЛЕНІСТЬ ЖИТТЯ УЧНІВ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ЯК ЧИННИК ЇХ ЛІДЕРСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ (original) (raw)
Related papers
ОСОБЛИВОСТІ ЖИТТЄСТІЙКОСТІ СТУДЕНТІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ
Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки, 2021
Статтю присвячено аналізу проблеми життєстійкості студентів закладів вищої освіти в умовах дистанційного навчання. Мета дослідження: вивчення особливостей життєстійкості студентів закладів вищої освіти в умовах дистанційного навчання. Методи дослідження: аналіз психологічної літератури, теоретичне узагальнення, порівняння вітчизняних та зарубіжних наукових підходів до визначення життєстійкості та резильєнтності; тест життєстійкості Мадді, анкета оцінки нервово-психічної стійкості «Прогноз-2», опитувальник подолання стресу СОРЕ, методика «Діагностика особистісної креативності», математично-статистичні методи обробки результатів (t-критерій Стьюдента). Результати дослідження: кожна з досліджуваних груп студентів закладів вищої освіти в умовах дистанційного навчання має різні психологічні особливості життєстійкості. Для студентів-першокурсників психологічними особливостями життєстійкості є стратегії подолання стресу, від яких залежить поведінка людини в тих чи інших стресогенних ситуа...
ПРОТЕСТАНТСЬКІ ДУХОВНІ ЗАКЛАДИ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЯК НЕВІД’ЄМНА ЧАСТИНА ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ УКРАЇНИ
Aktualʹnì pitannâ gumanìtarnih nauk, 2020
У статті здійснено ретроспективний огляд становлення вітчизняних духовних закладів вищої освіти, заснованих протестантськими конфесіями України. Простежується шлях від невизнаного існування до повноцінної участі в освітньому просторі. Виокремлюються напрацювання, які варто масштабувати на весь освітній простір України. Проаналізовано досягнення громадської організації «Євро-азійська акредитаційна асоціація» в аспекті виконання функцій, передбачених нереалізованим положенням статті 23 Закону України «Про вищу освіту» щодо незалежних установ оцінювання та забезпечення якості вищої освіти. Здобуття та визнання духовної освіти в репресивні часи Радянського Союзу були неможливі. Ситуація істотно змінилась зі здобуттям незалежності, коли багато християнських та інших конфесій відкрили свої заклади вищої освіти. Духовні заклади пройшли шлях від підпільного існування до входження в освітній простір України. З огляду на численність духовних закладів вищої освіти з'явилася потреба у вивчені досвіду останніх як невід'ємної частини освітнього простору України. При Міністерстві освіти України створена та працює Комісія з державного визнання документів про вищу духовну освіту, а тому освіта, здобута в духовних навчальних закладах до 1 серпня 2018 року, може бути визнана Міністерством освіти і науки України, і багато випускників скористались цим процесом, тому кількість випускників із визнаною духовною освітою швидко зростає. Окрім цього, в офіційному листі Міністерства освіти і науки України від 5 липня 2018 року № 1/9-421, адресованому керівникам усіх вищих навчальних закладів, є перелік 230 духовних навчальних закладів, з яких майже 44% можна кваліфікувати як протестантські. Також у переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, є категорія (04) «богослов'я» із відповідною спеціальністю (041) «богослов'я». Проте системних досліджень повноцінного входження духовної освіти в освітній простір України проведено мало. Ключові слова: духовні заклади вищої освіти, визнання духовної освіти, протестантські конфесії.
ЖИТТЄСТІЙКІСТЬ, ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ СТРЕСОСТІЙКОСТІ СТУДЕНТІВ З ІНВАЛІДНІСТЮ
Всеукраїнське науково-педагогічне підвищення кваліфікації «Інклюзивна освіта та навчання в сучасних умовах трансформацій: психолого-педагогічні основи інклюзивної освіти», 2023
Війна, з якою зіткнулась Україна забирає життя, фізичне здоров’я, руйнує психіку людей. Для збереження свого «Я» та себе у цій ситуації, потрібно розвивати стресостійкість. Стресостійкість – це сукупність якостей, які дозволяють переживати стрес та неприємні ситуації без шкоди для здоров’я людини. Ті хто залишається спокійним, адекватно реагує на складні стресові ситуації, мають шанс вийти фізично та психічно здоровою людиною в кінці війни. Важливим чинником в формуванні стресостійкості є життєстійкість, яка проявляється у творчому підході до задоволення вищих потреб (любити, пізнавати, долати перешкоди, проживати новий досвід, виходити за межі попередньої Я-концепції).
2018
The article is devoted to modern trends of continuing professional development of academic staff in higher education institutions. The continuing professional development of an academic staff as a process of acquiring of new and improving the existing professional competencies is determined. Based on the analysis of strategic documents of the European Higher Education Area, modern trends of educating and teaching in higher education are described, according to them, directions of continuous professional development of an academic staff are determined. These areas include: development of a facilitator qualities, a coach, a moderator, a tutor, change of the authoritarian role of a teacher to a softer pedagogical support in a student-centered model of educating and teaching; improvement of foreign and intercultural competence to implement internationalization of higher education; development of own research competence and research methods usage as well as modes in conditions of organiz...
2017
The article focuses on the optimal conditions of the training of the future teachers for the work with low-status teenagers in the pupils' team. In the article, much attention is paid to the creation of professionally oriented situations in the educational process that reflect the peculiarities of interaction with low-status members of the student collective as a pedagogical condition for the training of a future teacher for the upbringing of adolescents with low status and outsiders in the student community. According to recent scientific research in pedagogy, professionally oriented situations have some shades. Therefore, they are used by different educators and scientists in their works as the situation of success, the modeling of pedagogical situations, the method of cases, and the imitation of technologies of training. Professionally-oriented situations are a way of involving students in active cognitive activity, mastering professional competencies, and clear, conscious, and creative application of the received knowledge in practice. As a result, it is assumed that the inclusion of future teachers in professionally-oriented situations is the catalyst of the creation of conditions under which the latter are able to analyze the pedagogical processes, understand and establish the relationship between the pedagogical influences, the needs and capabilities of students, create a consistent logical scheme of actions and analyze previous knowledge gained from acquired practical experience.
СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ У НАСТУПНОСТІ ПРИРОДНИЧОЇ ОСВІТИ МІЖ ПОЧАТКОВОЮ І БАЗОВОЮ ШКОЛОЮ
Наукові інновації та передові технології
Проблема наступності між першим і другим рівнями загальної середньої освіти, незважаючи на численні дослідження шляхів її вирішення, до сих пір залишається актуальною. Встановлено, що у понятті наступності виділяють три взаємоповʼязані компоненти: необхідний звʼязок і співвідношення між частинами даного освітнього процесу на різних етапах навчання; взаємозвʼязок методів, прийомів, форм навчання; певні послідовно зростаючі вимоги до ефективності навчання, виховання, розвитку. У статті обґрунтовано реалізацію принципу наступності природничої освітньої галузі між початковою та базовою середньою освітою згідно впровадження ідей Концепції Нової української школи. Авторами здійснено аналіз типових програм інтегрованого курсу «Я досліджую світ» (розробленої під керівництвом Савченко О. Я. для 1-4 класів) та модельної програми «Пізнаємо природу» (розробленої під керівництвом Біди Д. для 5-6 класів) з метою виявлення наступності на прикладі астрономічного контенту природничої освітньої галузі. Виявлено, що у змісті інтегрованого курсу «Я досліджую світ» міститься астрономічний контент, об'єм та очікувані результати навчання якого розширюються, поглиблюються і доповнюються з року в рік, забезпечуючи наступність у змісті навчання у початковій і базовій освіті. З'ясовано, що у початковій школі очікувані результати навчання відображають переважно репродуктивний характер виконуваних дій (розуміє, має уявлення, називає, розповідає), а у базовій середній (5-6-класи)характер сформованих компетентностей має діяльнісну основу, що вимагає активного застосування творчого та критичного мислення щодо досліджуваних явищ (описує, створює, порівнює, демонструє, пояснює, наводить приклади тощо).