ТЕКСТОЛОГИЧЕСКИЕ ФУНКЦИИ ИНОСКАЗАТЕЛЬНЫХ ПЕРЕОСМЫСЛЕННЫХ КОНСТРУКЦИЙ В СМЫСЛООБРАЗОВАТЕЛЬНОМ АСПЕКТЕ (original) (raw)
Related papers
ФОРМУВАННЯ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ ЗАСОБАМИ ПЕРЕКЛАДУ В УМОВАХ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ
Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: педагогіка, 2016
Розглянуто проблеми формування соціокультурної компетенції засобами перекладу та необхідності формування іншомовної комунікативної компетенції в умовах інклюзивного навчання. Особливо гостро стоїть питання підготовки молодого покоління до життя в умовах багатонаціонального і полікультурного простору, формування умінь спілкування і співпраці з людьми різних національностей, то навчання іноземної мови, формування комунікативної та соціокультурної компетенцій є одним з головних завдань сучасної школи з метою задоволення освітніх потреб осіб з особливими потребами. Встановлено, що реалії сьогодення вимагають, щоб учні із особливими освітніми проблемами вивчали іноземну мову й активно використовували її у процесі навчання. Використання засобів перекладу у процесі навчання іноземної мови, допомагає школярам опановувати нові знання, формувати загальні та спеціальні компетенції, зокрема соціокультурну компетенцію, що сприяє соціалізації дітей з особливими потребами, інтегруванню їх в загальноосвітню систему України. Встановлено, що формування соціокультурної компетенції засобами письмового перекладу відбувається завдяки використанню системи вправ. Ґрунтуючись на цій системі, підсистемах, групах і видах вправ, можна розробляти їх комплекси відповідно до сфери людської діяльності, враховуючи цілі та умови навчання. Відзначено, що модернізація освітньої системи, розвиток інклюзивного підходу до навчання вимагають пошуку нових рішень щодо навчання іноземної мови на різних рівнях навчання.
Вес. Нац. акад. навук Беларусi. Сер. гуманiтар. навук., 2022
Интернационализация высшего образования реализуется в различных национальных условиях, понимание которых может пролить свет на интеграционную функцию этого явления. Выделив первичные и вторичные заинтересованные стороны, проанализировав режимы функционирования высшего образования, можно определить возможности для сопряжения и взаимодействия академических учреждений из разных стран мира. Рассмотрев систему принятия решений в конкретных национальных условиях и учреждениях высшего образования, приходит понимание, как образуется взаимодействие между различными заинтересованными сторонами в международной среде, что в дальнейшем позволяет институционализировать каналы международной коммуникации и расширения сотрудничества.
ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ІННОВАЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ТЕРИТОРІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ, 2016
Установлено, що самовдосконалення систем – головна мета їхнього існування. Розвиток є обов'язковим елементом існування систем, що являють собою невпинний рух, еволюцію простору і структур у ньому. Людина та простір (територія) як живі системи, що розвиваються, нерозривно пов'язані з процесом самовдосконалення. Людина, змінюючи себе, змінює середовище свого існування. Життєдіяльність людини можлива лише в гармонії з природою, що досягається завдяки природодоцільній безвідходній життєдіяльності, цілісному біоадекватному підходу до освіти та виховання, веденню органічного землеробства і пермакультурного дизайну.
ИНСТИТУЦИОНАЛИЗАЦИЯ ИСТПРОФОВ В СТРУКТУРЕ СОВЕТСКИХ ПРОФСОЮЗОВ
Вестник Брянского государственного университета, 2018
В статье анализируются особенности формирования и функционирования Комиссий по истории профессионального движения (Истпрофов) в структуре советских профсоюзов 1920-х гг. Делается акцент на вариативности форм организации отдельных комиссий и их относительной независимости от центра. Создание центрального Истпрофа при ВЦСПС в 1921-1922 гг. было связано с определенными организационными и кадровыми трудностями. При этом в отдельных профсоюзах (например, в Союзе рабочих железнодорожного транспорта и в Союзе рабочих-сахарников) историческая работа была налажена уже в самом начале 1921 г. При Петроградском совете профсоюзов в 1921-1924 гг. вместо Истпрофа действовала Ученая комиссия по исследованию истории труда в России, в которую входили такие известные историки «старой школы» как С.Ф. Платонов, Е.В. Тарле и А.Е. Пресняков. Истпроф при ВЦСПС не столько руководил работой различных исторических комиссий в структуре профсоюзов, сколько координировал ее. В отличие от партийной историографии, профсоюзные исторические комиссии представляли собой децентрализованную структуру.
Scientific Studios on Social and Political Psychology, 2019
Соціально-психологічну реабілітацію розглянуто крізь призму технологій, спрямованих на відновлення і підтримання психологічного здоров’я особистості, що погіршується внаслідок довготривалої травматизації, викликаної гібридною війною. Визначено ключові індикатори психологічного здоров’я: цілісність, самореалізованість, самоврегульованість. Названо допоміжні індикатори на індивідуально-психологічному рівні: креативність, збалансованість, адаптивність; на ціннісно-смисловому рівні: пошук нових сенсів, осмислення досвіду, здатність отримувати задоволення від життя; на соціально-психологічному рівні: схильність до співробітництва, здатність співпереживати, відповідальність перед соціумом. Розроблено критерії відновлення психологічного здоров’я: можливість досягнення особистісної цілісності і безперервності, віри в себе, здатності до самопідтримки і самодопомоги; можливість підвищення самоефективності особистості, її здатності до самореалізації; можливість посилення потребово-мотиваційних...