Проблема формування орфографічної грамотності молодших школярів в умовах місцевої говірки (original) (raw)
Related papers
До питання дослідження будівельної лексики бойківських говірок
О. І. Чаган, викладач кафедри гуманітарних наук Національної академії сухопутних військ НАЗВИ ПІДСОБНИХ ГОСПОДАРСЬКИХ ПРИМІЩЕНЬ У БОЙКІВСЬКИХ ГОВІРКАХ Трансформація традицій народного будівництва на сучасному етапі викликає різноманітні зміни у лексиці, що пов'язана з ним. Вони зумовлені як лінгвальними, так і екстралінгвальними чинниками. Тому дослідження будівельної лексики викликало науковий інтерес у багатьох мовознавців на ґрунті багатьох говірок українського мовного континууму. Однак будівельна лексика бойківських говірок як система ще не була об'єктом окремого дослідження. У статті розглянуто функціонування назв підсобних господарських приміщень як сегмента лексики традиційного народного будівництва бойківських говірок. З'ясовано походження цих слів, виявлено мотиваційні ознаки, що є підставою для номінації, наведено лексичні паралелі в інших говірках української мови. Встановлено, що основу досліджуваної лексико-семантичної групи формують здебільшого власне українські утворення. Меншу кількість складають запозичення з німецької мови та давні запозичення з грецької та латинської мов. З'ясовано, що типовими для творення назв є такі мотиваційні ознаки: 'сільськогосподарська продукція чи предмет зберігання', 'розташування приміщення'. На підставі аналізу встановлено, що більшість назв підсобних господарських приміщень є полісемантичними. Засвідчені лексеми функціонують у літературній мові та поширені в інших говорах української мови. Перспективою дослідження визначено аналіз інших лексико-семантичних груп тематичної групи лексики традиційного народного будівництва. Ключові слова: лексема, лексико-семантична група, семантика, мотивація, назви підсобних господарських приміщень, бойківські говірки. Постановка проблеми. Лексика традиційного народного будівництва завжди привертала увагу мовознавців, оскільки відображає розвиток духовної та матеріальної культури етносу. Елементи лексичної системи, за твердженням В. Німчука, у своєму функціонуванні тісно пов'язані не тільки з внутрішньомовними чинниками, а й із долею денотатів [1], тому трансформація традицій народного будівництва спричинює різні архаїчні та інноваційні зміни в говірках, які потребують детального вивчення.
Культура мовлення як основа правописної грамотності майбутніх учителів початкової школи
Освітній простір України, 2019
Автор статті наголошує на важливості мовно-мовленнєвої підготовки студентів педагогічних вишів на сучасному етапі модернізації вищої освіти в Україні у контексті концептуальних аспектів Нової української школи. У статті проаналізовано типові помилки у мовленні майбутніх учителів початкової школи. Описано суржик, молодіжний сленг, жаргонну лексику в мовленні студентів, висвітлено культуру спілкування в сучасних соціальних мережах. Презентовано сучасний стан інтернетного спілкування, названо поширені пунктуаційні анормативи, запропоновано соціальні мережі для вивчення української літературної мови. Проілюстровано використання ненормативної лексики на текстах художньої літератури сучасних українських письменників. Окреслено основні шляхи вдосконалення культури усного та писемного мовлення сучасної молоді. Автор статті наголошує, що студенти педагогічного факультету повинні досконало знати норми сучасної української літературної мови, уміти користуватися академічними лінгвістичними слов...
2018
У дисертації науково обґрунтовано теоретико- методичні засади та розроблено лінгводидактичну систему підготовки студентів педагогічного коледжу до формування текстотворчих умінь у молодших школярів. Визначено принципи формування текстотворчої компетентності студентів педагогічного коледжу і закономірності формування текстотворчих умінь в учнів початкових класів; розкрито й уточнено сутність базових понять дослідження «текстотворча діяльність», «текстотворча компетентність», «лінгводидактична система підготовки студентів педагогічного коледжу». Створено модель формування текстотворчої компетентності студентів педагогічного коледжу, запропоновано ефективні технології підготовки студентів педагогічного коледжу до формування у молодших школярів текстотворчих умінь; визначено рівні сформованості в учнів текстотворчих умінь та текстотворчої компетентності у майбутніх учителів початкових класів; розроблено лінгводидактичну систему підготовки студентів педагогічного коледжу до формування у ...
Словообразование русского студенческого жаргонa
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica, 2016
Жаргон – это разновидность речи, используемая преимущественно в устном общении какой-то социальной группой, характеризующейся определённым положением в обществе, взаимными интересами или одинаковым возрастом её членов.В данной статье подвергается анализу словообразование имён существительных современного студенческого жаргона. Источником исследуемой лексики послужили словари русского молодёжного, в том числе и студенческого, жаргона, материалы студенческих форумов, а также лексические единицы, полученные от русских студентов в результате опроса.Самые популярные способы образования имён существительных студенческого жаргона – это морфологический способ (вместе с аббревиацией и усечением производящей основы), метафоризация и заимствование иноязычных слов. Важную функцию выполняет также использование фонетической мимикриии. Студенты играют словами, применяют каламбуры. Их языку свойственны шутливость и экспрессия.
Просторічно-жаргонна лексика як складник мовного портрета сучасних студентів
International Science Journal of Education & Linguistics
У запропонованому науковому доробку Світлана Романчук розглядає мовний портрет сучасних студентів. Під мовним портретом вона пропонує розуміти втілену у мові комунікативну (мовну) особистість, що є представником певної соціальної спільності (середовища). Лексикон сучасної молодої людини поєднує у собі різноманітні елементи. Крім загальновживаних слів, до нього входять жаргони, знижена і просторічна лексика, іншомовні слова (найчастіше англіцизми, що виступають у різних модифікаціях і скороченнях), обсценні вкраплення, інвективи, емотивно-експресивні характеристики, слова-паразити, дисфемізи загалом створюють особливу (занижену) стилістичну забарвленість мови. Значну увагу авторка звертає на жаргони, які вважаються специфічною формою мовної реалізації комунікативної особистості. У них відображаються соціально-історичні умови життя молодіжного колективу, рівень його культури, моральні установки, уявлення про життєві цінності, орієнтири, система оцінок, подій, фактів, життєвого укладу ...
Языки меньшинств: юридический статус и повседневные практики. Российский-французский диалог / отд. ред. Елена Филиппова. М.: ФГНУ «Росинформагротех», 2013. С. 73-88., 2013
Данная статья представляет результаты еще не завершенной работы Чувашского государственного института гуманитарных наук по изучению положения чувашского языка в Чувашской Республике, особенно в ее крупнейших населенных пунктах. Анализируются результаты опроса 1900 школьников старших классов практически всех крупных и средних населенных пунктов Чувашской Республики. Исследование ориентировано, прежде всего, на четыре аспекта: владение чувашским языком, межпоколенная передача языка, использование чувашского языка и отношение к нему. Изучается, какие факторы наиболее сильно влияют на языковой сдвиг, и до какой степени этот процесс распространяется в средних населенных пунктах Чувашии. Данная информация может помочь в создании эффективной языковой политики, нацеленной на развитие чувашского и других языков Чувашии при условии сохранения благоприятных межэтнических отношений в республике
Архаїзація лексики традиційного сільського будівництва бойківських говірок.pdf
Дослідження будівельної лексики викликало науковий інтерес у багатьох мовознавців на ґрунті багатьох говірок українського мовного континууму. Однак будівельна лексика бойківських говірок як система ще не була об’єктом окремого дослідження. За свідченням багатьох науковців, найбільше архаїзуються назви конкретних реалій, що відображають матеріальну культуру. Тому актуальним залишається проблема архаїзації будівельної лексики. У статті розглянуто проблему архаїзації лексики традиційного сільського будівництва бойківських говірок. З’ясовано, процес архаїзації у лексиці зазначеної тематичної групи здебільшого пов’язаний з позамовними чинниками, зокрема, з модернізацією будівельних технологій. Встановлено, що на периферію будівельної лексики відходять назви інструментів будівельників, деяких частин будівель та професій. Доведено, що архаїзація лексики традиційного сільського будівництва, пов’язана: зі зникненням реалій, які вони позначають; звуження семантики, що, очевидно, є свідченням тривалого процесу архаїзації лексики говірок; паралельним функціюванням або повною заміною діалектної назви загальнонародною під впливом літературної мови.