DEVELOPING STRATEGY OF PUBLIC-PRIVATE PARTNERSHIP IN UKRAINE INNOVATIVE DEVELOPMENT / ФОРМИРОВАНИЕ СТРАТЕГИИ ГОСУДАРСТВЕННО-ЧАСТНОГО ПАРТНЕРСТВА В ИННОВАЦИОННОМ РАЗВИТИИ УКРАИНЫ (in Russian) (original) (raw)
Related papers
DEVELOPING STRATEGY OF PUBLIC-PRIVATE PARTNERSHIP IN UKRAINE INNOVATIVE DEVELOPMENT (in Russian)
Das Sammelwerk der wissenschaftlichen Artikel ist nach den Ergebnissen der wissenschaftlich-praktischen Konferenz "Wirtschaft und Management: Probleme der wissenschaf und praxis" herausgegeben und ist eine wissenschaftlich-praktische Veröffentlichung. Hier gibt es die wissenschaftlichen Artikel der Studenten, Aspiranten, Doktoranten, Kandidaten und Doktoren der Wissenschaften, der Forscher und Praktiker aus Europa, Russland, aus der Ukraine, aus nahem und fernem Ausland.
The article examines the place and role of public-private partnerships in the innovative development of the economy. Theoretical questions of formation of public-private partnerships in innovative development and globalization. The necessity of active implementation of public-private partnerships to accelerate the innovative development of the economy. Keywords: innovation, public-private partnership (PPP), science, innovation development, business, private capital, the state, innovative system. В статье рассматриваются вопросы места и роли государственно-частного партнерства в инновационном развитии экономики. Исследованы теоретические вопросы формирования механизма государственно-частного партнерства в условиях инновационного развитии и глобализации. Обоснована необходимость активного внедрения механизма государственно-частного партнерства для ускорения инновационного развития экономики. Ключевые слова: инновации, государственно-частное партнерство (ГЧП), наука, инновационное развитие, бизнес, частный капитал, государство, инновационная система.
ИННОВАЦИОННОЕ РАЗВИТИЕ МЕТАЛЛУРГИЧЕСКОГО КОМПЛЕКСА УКРАИНЫ В УСЛОВИЯХ ГЛОБАЛЬНОЙ КОНКУРЕНЦИИ
Теоретичні І Практичні Аспекти Економіки Та Інтелектуальної Власності, 2013
ИННОВАЦИОННОЕ РАЗВИТИЕ МЕТАЛЛУРГИЧЕСКОГО КОМПЛЕКСА УКРАИНЫ В УСЛОВИЯХ ГЛОБАЛЬНОЙ КОНКУРЕНЦИИ Подунай В. В., аспирант кафедры «Международная экономика», Донецкий национальный университет, г. Донецк Гайдей Д. А., аспирант кафедры « Международная экономика», Донецкий национальный университет, г. Донецк Подунай В. В., Гайдей Д. O. Інноваційний розвиток металургійного комплексу України в умовах глобальної конкуренції. Дана стаття присвячена огляду металургійної галузі України. У статті розглянута роль металургії в економіці України в цілому, а також її експортноформіруючу і бюджетноформуючу функції зокрема, місце України на світових ринках металу. У дослідженні виокремлені загрози, пов'язані з надмірною залежністю української металургії від змін на глобальних ринках. Розглянуто перспективи металургійного комплексу України в умовах жорсткої конкуренції. Так, в останні роки експорт вітчизняної металопродукції знижується. Причиною є технологічне відставання України від провідних країн-виробників металу. Ситуація в металургії на сьогоднішній день така, що підприємства мають потребу в новітніх технологіях, вимагають впроваджень сучасного обладнання. Про необхідність прискорення модернізаційних зрушень в металургійному виробництві України свідчить наявна низка тенденцій в області, а саме: зростаючі екологічні проблеми, особливо в регіонах, де металургійна галузь є домінуючою; недостатній рівень бюджетного фінансування галузі, низький рівень продуктивності праці на металургійних підприємствах, неефективне використання виробничих потужностей, зокрема в доменному виробництві, скорочення іноземного інвестування галузі, висока ступінь зносу основних фондів, відсутність інноваційних зрушень, занепад галузевої науки та неефективності механізмів залучення потенціалу академічних інститутів для виконання прикладних розробок, висока енергоємність виробництва, неефективне споживання паливноенергетичних ресурсів. Таким чином, для ефективного функціонування на світових ринках в умовах глобальної конкуренції металургійним підприємствам потрібна модернізація виробництва, посилення його інноваційної складової, що зробить можливим підвищення якості та розширення випуску металопродукції з більшою доданою вартістю. Подунай В. В., Гайдей Д. А. Инновационное развитие металлургического комплекса Украины в условиях глобальной конкуренции. Данная статья посвящена обзору металлургической отрасли Украины. В статье рассмотрена роль металлургии в экономике Украины в целом, а также её экспортноформирующую и бюджетнообразующую функции в частности, место Украины на мировых рынках металла. В исследовании выделены угрозы, связанные с чрезмерной зависимостью украинской металлургии от изменений на глобальных рынках. Рассмотрены перспективы металлургического комплекса Украины в условиях жесткой конкуренции. Так, в последние годы экспорт отечественной металлопродукции снижается. Причиной тому технологическое отставание Украины от ведущих стран-производителей металла. Ситуация в металлургии на сегодняшний день такова, что предприятия нуждаются в новейших технологиях, требуют внедрений современного оборудования. О необходимости ускорения модернизационных сдвигов в металлургическом производстве в Украине свидетельствует имеющаяся ряд тенденций в области, а именно: растущие экологические проблемы, особенно в регионах, где металлургическая отрасль является доминирующей; недостаточный уровень бюджетного финансирования отрасли, низкий уровень производительности труда на металлургических предприятиях, неэффективное использование производственных мощностей, в частности в доменном производстве, сокращение иностранного инвестирования отрасли, высокая степень износа основных фондов, отсутствие инновационных сдвигов, упадок отраслевой науки и неэффективности механизмов привлечения потенциала академических институтов для выполнения прикладных разработок, высокая энергоемкость производства, неэффективное потребление топливно-энергетических ресурсов. Таким образом, чтобы эффективно функционировать на мировых рынках в условиях глобальной конкуренции металлургическим предприятиям необходима модернизация производства, усиление его инновационной составляющей, что сделает возможным повышение качества и расширение выпуска металлопродукции с большей добавленной стоимостью. Podunay V., Gaydey D. Innovative development of Ukrainian metallurgy in terms of global competition. This article reviews metallurgical industry in Ukraine. The paper considers the role of metallurgy in Ukrainian economy, as well as its export providing and budget forming functions in particular, the place of Ukraine in world metal markets. The study highlights main threats associated with over-dependence of Ukrainian metallurgy on changes in global markets. This article reviews prospects for the metallurgical complex of Ukraine in a terms of
КОНЦЕПЦИЯ ФОРМИРОВАНИЯ ИННОВАЦИОННОЙ ЭКОНОМИКИ УКРАИНЫ НА ОСНОВЕ КЛАСТЕРНОГО ПОДХОДА
2013
Дерев’янко Т.А. Концепція формування інноваційної економіки України на основі кластерного підходу . Тривале відставання економіки України від економік розвинених країн і необхідність зберегти конкурентоспроможність на зовнішніх і внутрішніх ринках об'єктивують необхідність формування концепції науково-виробничої кооперації виробничих підприємств країни, властивій інноваційній економіці або економіці знань. Зроблений висновок про недостатню ефективність існуючих в економіці України інноваційних структур порівняно з подібними структурами західних країн. На основі аналізу публікацій по темі статті і був зроблений висновок про необхідність подальшого дослідження концептуальних підходів до формування інноваційних структур в економіці України з урахуванням її особливостей. Розглянуті основні параметри інноваційної економіки і характерні для неї інноваційні структури. Приведено обґрунтування доцільності пріоритетного використання інноваційних кластерів в економіці України, правові, еко...
Развитие государственно-частного партнерства в Беларуси
RUDN JOURNAL OF SOCIOLOGY, 2020
В Республике Беларусь в качестве альтернативного варианта приватизации власть выбрала государственно-частное партнерство (далее-ГЧП), которое позволяет сохранить социально значимые объекты в собственности государства. Результаты опроса предпринимателей и госу-дарственных служащих позволяют определить степень готовности представителей власти и биз-неса к равноправному партнерству в условиях провозглашенной социально ориентированной рыночной экономики. На примере столичного региона авторы проанализировали институцио-нально-адаптационный период развития ГЧП в Беларуси. Социологический подход к изучению ГЧП заключается в рассмотрении связки «власть-бизнес-общество» как системы взаимообу-словленных действий госслужащих, предпринимателей и населения. Анализ поведенческих стратегий участников взаимодействия осуществлен через призму их социальных ожиданий. Ме-тоды исследования-экспертный опрос предпринимателей и госслужащих и анкетный опрос населения Минска. Основные выводы: общество в силу низкой информированности является сторонним наблюдателем, а не активным участником ГЧП; поведенческие стратегии предпри-нимателей формируются под влиянием нормативно-правовых факторов, у госслужащих-си-стемно-правовых; главный барьер в реализации ГЧП-проектов-низкая оценка госслужащими и предпринимателями своей квалификации; в конфликтных ситуациях предприниматели вос-принимают госслужащих как конкурентов, поэтому оценивают их стиль поведения как «прес-сингующий»; основным способом взаимодействия в рамках ГЧП государство выбрало соглаше-ние, в котором акцент сделан на самостоятельности партнеров, в итоге риски и ответственность в ГЧП-проекте несут государственный и частный партнеры-в той мере, о какой договорились, а власть сохраняет за собой полный контроль.
Механізм державно-приватного партнерства у сфері транспортної інфраструктури України
Efficiency of public administration
Розглянуто сутнісні ознаки державно-приватного партнерства. Проаналізовано підходи щодо формування механізмів здійснення державно-приватного партнерства. Показано роль і можливості застосування механізмів державно-приватного партнерства у сфері інфраструктурних проектів. Обґрунтовано ефективний механізм реалізації державно-приватного партнерства у сфері транспортної інфраструктури України.
2014
Эволюция человеческой цивилизации в XXI веке убедительно подтверждает тот факт, что главным фактором устойчивого экономического развития страны являются научно-технические инновации, или коммерческое применение новых, более производительных технологий, которые существенно изменяют объемы и качество производства и потребления. Главным блоком экономической политики всех развитых государств является инновационная политика, содействие деятельности предпринимателей инноваторов, которые определяют способность национальной экономики к инновационному развитию, эффективному использованию новейших технологий
The analysis of interregional economic partnership existing simultaneously with the concept of traditional regionalism is proposed in the article. The cases of Trans-Pacific strategic economic partnership agreement (TPSEPA) which is created already for some decades; Transpacific agreement on strategic and economic partnership plan (2012), under which the US and the EU are going to form a Transatlantic FTA (TAFTA); initiative of Asia and Pacific countries (presented at the summit of these countries in 2012) to form a Regional comprehensive economic partnership (RCEP) are described. The case of BRICS is analyzed in details. The economic factors joining the countries — participants of the group are analyzed. The prospects of broadening of its partnership — with participation of economies of South America are highlighted. Russian external trade is touched by machinery production and accompanying services with the countries-partners mentioned. It’s shown that these economic relations can be used by Russia for solving of the tasks of substitution of import, neo-industrialization and export stimulating.
Perspectives of Introduction the State-Private Partnership in Space Sphere of Ukraine
Economics and Law, 2018
Стаття присвячена виявленню резервів активного включення підприємств космічної галузі України у відносини державно-приватного партнерства. У дослідженні враховано особливості правового статусу відповідних підприємств. Крім цього, досліджена синергія між механізмами підбору приватного партнера за якісними показниками та чинниками забезпечення екологічної безпеки космічної діяльності України. Ключові слова: державноприватне партнерство, космічна діяльність, космічний сектор господарювання, безпека, ліцензійні вимоги, страхування. Вступ. 30.10.2010 набув чинності Закон України (далі ЗУ) «Про державно-приватне партнерство» [1], яким створено законодавче підґрунтя для принципово нових відносин співробітництва між державним і приватним секторами економіки України з метою підвищення його конкурентоспроможності та стимулювання залучення до нього інвестиційних капіталовкладень. Відтоді державно-приватне партнерство (далі ДПП) у різних сферах набуло певного поширення в Україні. Однак його упровадження гальмується низкою проблем, насамперед правового характеру. Не оминули ці проблеми і сферу космічної діяльності. Концепція Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми на 2018-2022 рр. (далі Космічна програма), на підставі якої буде плануватися та здійснюватися космічна діяльність в Україні в наступні п'ять років, передбачає упровадження механізмів ДПП [2]. Аналогічне положення було передбачене і Загальнодержавною цільовою науково-технічною космічною програмою України на 2013-2017 рр. [3]. Проте, згідно з даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі, станом на 01.01.2018 на засадах ДПП в Україні було укладено 191 договір, із яких 182 реалізується, але жоден із них не пов'язаний із космічною сферою [4]. Більшість підприємств космічної галузі належить до категорії об'єк тів державної власності, що мають стратегічне значення для еко но міки і безпеки держави [5], а тому їх приватизація здійснюється на індивідуальних засадах, що полягають у вивченні попиту на конкретний об'єкт; визначенні способу продажу, який максимально