ФЕНОМЕН СКАНДАЛУ ЯК СПЕЦИФІЧНОЇ ФОРМИ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ (original) (raw)
Related papers
ФЕНОМЕН КОМУНІКАЦІЇ: РЕЛІГІЙНИЙ КОНТЕКСТ
www-philology.univer.kharkov.ua
УДК 070.482(477):283/289 ФЕНОМЕН КОМУНІКАЦІЇ: РЕЛІГІЙНИЙ КОНТЕКСТ У статті розкрито особливості й роль богословських концепцій у формуванні протестантських ЗМК України. The article describes the peculiarities and role of theological concepts in formation of Protestant mass media of the Ukraine. Ключові слова: комунікація, протестант, журналіст, мас-медіа. Актуальність пропонованої студії обумовлено тим, що протестантів, поруч із православними й католиками, характеризує помітна активність щодо розвою церковних ЗМК й участі у світському медіапросторі. Євангельські християни випускають сотні періодичних видань, кількість назв і наклади яких порівнянні з православними й католицькими часописами, й активно використовують можливості інтернету. Міжконфесійне (для консолідації зусиль і ресурсів) протестантське ТБ використовує кабельне, супутникове й інтернет-мовлення. Вітчизняні програми транслюються українськими й міжнародними протестантськими телеканалами. Євангеліки мовлять у СХ і УКХ (FM)-діапазонах, надають можливість слухати регіональні радіопередачі в інтернет-подкастах.
Fine Art and Culture Studies, 2023
Summary. The purpose of the article is to examine the concept of «public ideal» as a cultural phenomenon of socio-cultural space» in the mythological context. The principles of myth-making in the chronotope of Ukrainian culture of the early XXI century are studied. The specific aspects of the mythological context in the space of existence of modern Ukrainian society are determined. The methodology of the work involves the use of methods and approaches of phenomenological and socio-cultural analysis in the study of the structure of the semantic field of the public ideal as a cultural phenomenon through the phenomenon of myth. The scientific novelty of the article is to consider the concept of «public ideal of the socio-cultural space of Ukraine in the early XXI century» in the context of myth-making of reality and to substantiate the specifics of myth as a universal form of world projection in the syncretic space of the cultural chronotope of Ukraine in the early XXI century. Conclusions. The study of the issue of «public ideal of the socio-cultural space of Ukraine in the XXI century» in the context of myth-making of reality confirms that myth is a universal form of world design in the syncretic space of the chronotope of Ukrainian culture of the early XXI century. It is confirmed that myth is a universal form of world design in the syncretic space of the cultural chronotope of Ukraine in the early XXI century. The connection between the comprehension of universal spiritual meanings of the mythological context of the meaningful values of culture in society and the manifestation and implementation of ideas about the public ideal, the vision of the individual and society of their historical past and goal-setting for the future, the moments of bifurcation in the chronotope of society's culture and the actualisation of the mythological context is revealed. It is established that the mythological context changes and complicates its functional load and influence on the cultural chronotope, is a universal channel for comprehending and understanding the history of human civilisation, one of the sources of creation of the cultural phenomenon «public ideal of Ukraine in the early XXI century» and world design. Key words: cultural phenomenon, cultural aspects, social ideal, mythological context, principles of myth-making, socio-cultural space of Ukraine in the early ХХІ century, chronotope, world design.
ЕКОНОМІЧНА ОСВІТА ЯК ЧИННИК СОЦІАЛІЗАЦІЇ ШКОЛЯРІВ
Молодь і ринок, 2018
ЕКОНОМІЧНА ОСВІТА ЯК ЧИННИК СОЦІАЛІЗАЦІЇ ШКОЛЯРІВ В умовах трансформаційних змін в Україні спостерігаються динамічні та глибокі зміни у соціальних характеристиках населення в цілому, зокрема молодшого покоління. Важливе місце в економічній соціалізації займає економічні потреби, характер і реалізація яких сприяють включенню особистості в соціальну діяльність, формуючи його економічну свідомість. У статті йдеться про актуальність економічної соціалізації учнів, розглядається поняття та складові економічної соціалізації школярів, аналізуються шляхи економічної соціалізації, приділяється значна увага основним вимогам знань і вмінь учнів у галузі економіки. Ключові слова: економічна соціалізація; економічна освіта; ціннісні орієнтації; шляхи формування економічної соціалізації. Літ. 8.
КВАЗІНАУКОВИЙ СЕКОНД-ХЕНД СУЧАСНОГО ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВА: ФАЛЬСИФІКАЦІЙНО-ПЛАГІАТНІ СТРАТЕГІЇ
КВАЗІНАУКОВИЙ СЕКОНД-ХЕНД СУЧАСНОГО ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВА: ФАЛЬСИФІКАЦІЙНО-ПЛАГІАТНІ СТРАТЕГІЇ, 2019
У статті досліджено особливості розгортання і модифікації автометаописовової й авторефлексійної активності як окремого типу інтелектуальних практик, покликаних моніторувати й коригувати літературознавчий процес на рівні теоретико-методологічних й ціннісно-етичних аспектів. За допомогою кейс-методу показано деструктивні спроби входження у поле культурної продукції. Ключові слова: авторефлексія, автометаопис, українське літературознавство, моніторинг, плагіат, культурна практика, теорія і методологія літературознавчих досліджень.
МОДАЛЬНІСТЬ ЯК ФУНКЦІОНАЛЬНО- СЕМАНТИЧНА КАТЕГОРІЯ
WIELOKIERUNKOWOSC JAKO GWARANCJA POSTĘPU NAUKOWEGO - TOM 2, 2020
Усенко Юлія Олександрівна здобувач вищої освіти факультету лінгвістики та соціальних комунікацій Національний авіаційний університет НАУКОВИЙ КЕРІВНИК: Сітко Алла Василівна канд. філ. наук, доцент кафедри англійської філології та літератури Національний авіаційний університет УКРАЇНА Мова є не тільки засобом спілкування, а й засобом впливу на свідомість, а, отже, на поведінку людини. Як відомо, англійська та українська мови є прикладами двох різних типів мов-аналітичної та синтетичної. Показово, що в мовах з аналітичною будовою логіка мислення носія найяскравіше виявляється в зовнішньому оформленні висловлювань, у граматичному навантаженні окремих елементів, що створюють цілісну панораму повідомлення. При цім, як справедливо зазначає А. Сітко, у синтетичних мовах, навпаки, логіка найчастіше виявляється у внутрішньому зв'язку в слові [1]. В англійській мовній системі дієслово займає особливе місце, не властиве жодній іншій частині мови: всі висловлювання формуються на базі дієслівного члена, який і представляє описувану ситуацію. Останніми десятиріччями у мовознавстві спостерігається перенесення акцентів у дослідницьких інтересах з вивчення мови як внутрішньої системи, в якій усе взаємопов'язане на вивчення мови-мовлення як діяльності або як дії [2]. Об'єктом дослідження мовознавчої науки уже довгий час виступає речення як багатоаспектна одиниця. Модальність належить до найсуттєвіших характеристик речення і трактується як категорія, що виражає зв'язок висловлювання з реальною дійсністю. Модальність є важливим елементом комунікації, характеризуючи відношення того, хто говорить до сказаного, виступає невід'ємною властивістю тексту, що визначає відношення автора до реальності, є головною частиною прагматичного компоненту тексту. За допомогою модальності автор може виражати свої думки, адже не можна передати певну інформацію без демонстрування особистого ставлення до сказаного [3]. Термін «модальність» уперше виникнув у праці Аристотеля «Метафізика» (він виокремив три провідних модальних поняття: необхідність, можливість та реальність). Різноманітні визначення про модальність помічаємо в працях Теофаста, Евдема Родоського та інших середньовічних діячів. У філософії Нового часу став традиційним розподіл суджень І. Канта на асерторичні (судження про дійсність), аподиктичні (судження про необхідність), проблематичні (судження про можливість), а також на судження достовірні та вірогідні. М.Н. Епштейн у своїй книзі «Філософія можливого» говорить про способи вивчення модальностей у різних областях прикладного мислення. Він
Проаналізовано процедурні складові органів державної влади, дано оцінку їх функціональності у процесах підтримання суспільної солідарності. Встановлено, що цінністю і суттю політичного інституту є наявність не лише чітко визначених правил гри і його функціональність, а й системи санкцій, які встановлюються у разі порушення правил гри як з боку «сильноресурсних груп», які власне приймають політичні рішення, так і з боку суспільних груп, політичних партій і громадських організацій, чиїм призначенням є захист «слаборесурсних груп». Ключові слова: суспільна солідарність, політичні інститути, функціональність політичних інститутів, «сильноресурсні групи», «слаборесурсні групи». Halina Zełeńko. Solidarność społeczna na Ukrainie w kontekście działania instytucji politycznych: stan formalny i praktyka. Autorka przeanalizowała procedurę postępowania i funkcjonalność organów władzy państwowej w procesach podtrzymywania solidarności społecznej. Autorka doszła do wniosku, że o skuteczności instytucji politycznej decyduje nie tylko przestrzeganie ustalonych reguł, ale i skuteczność działania, w tym system sankcji. Sankcje ustanawiają nie tylko " grupy silne w zasoby " , które podejmują decyzje polityczne, ale grupy społeczne, partie polityczne i organizacje społeczne, których przeznaczeniem jest obrona " grup słabych w zasoby ". Słowa kluczowe: solidarność społeczna, instytucje polityczne, funnkcjonalność instytucji społecznych, " grupy silne w zasoby " , " grupy słabe w zasoby ". Галина Зеленько. Общественная солидарность в Украине в контексте функциональности политических институтов: формальность и реальность. Проанализированы процедурные составляющие органов государственной власти, дана оценка их функциональности в процессах поддержания общественной солидарности. Ценностью и сутью политического института является наличие не только четко определенных правил игры и его функциональности, но и системы санкций, устанавливаемых в случае нарушения правил игры как со стороны «сильноресурсных групп», которые собственно принимают политические решения, так и со стороны общественных групп, политических партий и общественных организаций, чьим назначением является защита «слаборесурсных групп». Ключевые слова: общественная солидарность, политические институты, функциональность политических институтов, «сильноресурсные группы», «слаборесурсные группы». Galyna Zelenko. The Social Solidarity in Ukraine in the Context of the Political Institutions Functionality: the Formality and the Reality. The procedural components of the public authorities has been analyzed. The article contains an estimation of their functionality in the process of the social solidarity supporting. It has been defined that the significance and essence of political institution are formed not only by the existence of clearly defined rules of the game and its functionality, but also by the system of sanctions, which are designated in the case of rule violations, both by the " strong resource groups " , who actually take political decisions, and by the social groups, political parties and public organizations whose role comprises protection of the " weak resource groups. " Key words: social solidarity, political institutions, political institutions functionality, " strong resource groups " , " weak resource groups ". З огляду на перманентно низький рівень довіри до органів державної влади, а також до інструментальних можливостей демократії, які мають місце протягом усіх років існування України як незалежної держави, є підстави стверджувати, що сама конституційна модель організації державної влади є вкрай недосконалою, а точніше такою, яка через власну неузгодженість не здатна підтримувати суспільну солідарність в Україні й відповідно виконувати повноцінно функцію суспільного регулювання. Причому інституційна неспроможність обумовлена:
Гуманізація навчально-виховного процесу, 2019
This article is devoted to the problem of forming a culture of professional communication of the future specialist in the information and educational environment of the institution of higher education. On the basis of theoretical analysis of pedagogical and special literature, practical experience describes the methodological concept of the formation of a culture of professional communication. The qualitative characteristics of the system of training of future specialists in economics in the conditions of specially created information and educational environment, such as: integrity; structural; the interconnection of the education system in higher education institutions and the professional environment; hierarchy. The interaction of various scientific approaches, among them: systemic, andragogic, existential, personal-professional, active, acmeological, technological, axiological, has been studied. It is concluded that each of these approaches complements the other and allows to provide future experts in economics with necessary advanced knowledge to solve professional problems due to high quality professional communication in the context of economic development.
У дослідженні автор розглядає ідеї «електричного буму», запропоновані Маршалом Маклуеном, як такі, що можуть вважатися попередниками трансформації ідей сучасної теорії соціальних комунікацій. Метою дослідження є опис та упорядкування ідеї про «електричний бум» Маршалла Маклуена та доведення того, що вони відіграли провідну роль у трансформації положень сучасної теорії соціальних комунікацій. Для цілеспрямованого й організованого сприйняття положень теорії «електричного буму» М. Маклуена ми звернулися до методу емпіричного дослідження, а саме – до методу спостереження. Крім того, нам знадобилося взяти на озброєння метод опису, завдяки якому вдалося зафіксувати результати спостереження за кореляцією ідей, висунутих М. Маклуеном, і тими ідеями, які становлять підґрунтя сучасної теорії соціальних комунікацій. Проведене дослідження дозволило сформулювати такі висновки: якщо соціальні комунікації є породженням суспільства, то викривлення законів соціальних комунікацій, зміна таких законів трансформують суспільство; телебачення як артефакт і метареальність суспільства трансформує його завдяки соціальним комунікаціям. Було встановлено, що мас-медіа як штучно створена річ (артефакт) є міфотворцем, який творить метареальність завдяки новим правилам соціальних комунікацій. Автор встановив, що за законами комунікації, сформульовані М. Маклуеном («Кожний засіб розвиває певну функцію..., але інша функція старіє, зникає більш давня функція і переходить у протилежну форму...») соціальні комунікації трансформуються, розвиваючись, старіючи, переходячи в іншу форму. Ключові слова: «електричний бум», М. Маклуен, соціальні комунікації, трансформація теорії, телебачення, артефакт.