Поляки в СССР в 1919 – 1939 гг. (original) (raw)

Дезертирство військовослужбовців польської армії до УСРР/УРСР (1922-1939 рр.)

Вісник Львівського університету. Серія історична. Спеціальний випуск: На пошану професора Романа Шуста. Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2019. - С. 604-617, 2019

Дезертирство стало важливою проблемою польської армії у міжвоєнний період, особливо у перші повоєнні роки. Регламентованість життя у війську, недостатнє матеріальне забезпечення, зловживання з боку командирів, особисті проблеми спонукали рядовиків дезертирувати. У випадку українців додатковою причиною дезертирства були свіжі спогади про події польсько-української війни 1918-1919 рр., політична агітація напередодні призову і під час служби. Однією з країн, до якої прямували дезертири, став СРСР, зокрема радянська Україна. Потрапивши до СРСР, колишні рядовики проходили перевірку радянськими органами держбезпеки, їх реєстрували з правом тимчасового проживання і перспективою отримати громадянство. Подальша доля дезертирів була різною: одні пристосовувались до життя в країні Рад, інколи навіть намагаючись зробити кар'єру, інші, придивившись, до більшовизму прагнули повернутися до Польщі, незважаючи навіть на те, що їх очікувало покарання.

Обмундирование советских военнопленных в польском плену (1919–1921)

История военного костюма: от древнего мира до наших дней. Материалы IV Международной военно-исторической конференции, Санкт-Петербург, с. 142–157, 2019

на основании данных из польских и российских архивов проанализирована ситуация с одеждой и обувью красноармейцев, оказавшихся в польском в плену в 1920 г. документы показывают, что большинство красноармейцев было одето и обуто недостаточно хорошо. В силу острого недостатка обмундирования и обуви на складах польское руководство не смогло обеспечить пленных, даже тех, кто выполнял работы для нужд польской армии.

Україна й українці в постімперську добу (1917—1939)

Україна й українці в постімперську добу (1917—1939), 2021

Вузлові проблеми націє- і державотворення розкрито в концепті хроното- пу українського «довгого ХХ сторіччя», що є гібридною проєкцією «довгого ХІХ сторіччя». Сутнісною ознакою цього етапу в історії України та українців є реалізація інтенцій соціально-економічної, етнокультурної та політичної еман- сипації — власне, завершення Української революції, яка розпочалася в кон- тексті Першої світової війни, та започаткування руйнації колоніальної системи. Феномен Української революції, причини і обставини перемоги кому- нобільшовизму, трагедія найбільшої розділеної нації Східної Європи в епоху становлення і зміцнення тоталітаризму є вузловими сюжетами книги. Міжвоєн- ний період розглянуто як час культивування і критичного загострення внутріш- ніх проблем української нації під дією асиміляційних і репресивних практик контрoверсійних державних організмів. Для широкої аудиторії.

Odnosi između Kraljevine SHS/Jugoslavije i Republike Poljske (1919-1939). Pogled iz Beograda

Jugoslovensko-poljski odnosi u XX veku, 2015

APSTRAKT: U radu se daje prikaz odnosa između jugoslovenske kraljevine i Republike Poljske u periodu između dva svjetska rata. Dvije nove države na evropskom tlu tražile su svoje mjesto na međunarodnoj diplomatskoj pozornici i u tom periodu često bile upućene jedna na drugu. Njihovi odnosi su bili prožeti srdačnošću, nad kojom je stajala sjenka panslavizma, ali i opreznošću. Ipak, fizička udaljenost, sličan karakter njihovih ekonomskih sistema, ali i drugačiji problemi sa kojima su se suočavali, doprinijeli su da njihovi odnosi, osim na riječima, ne postignu značajniju razinu. Članak je nastao na osnovu neobjavljenih dokumenata iz Arhiva Jugoslavije, objavljenih dokumenata, štampe i relevantne literature. KLJUČNE RIJEČI: Kraljevina Jugoslavija, Republika Poljska, Poljskojugoslovenska liga, Vojislav Marinković, Avgust Zaleski

Русины і їх путь до Чехословакії (1918-1919)

Rocznik Ruskiej Bursy

Rusyns and Their Way to CzechoslovakiaThe first great military conflict of the 20th century in Europe, World War I, also affected the area of north‑ eastern Slovakia and present‑day Transcarpathia and, to a great extent, those villages where Rusyns lived. These Rusyns were later, after the Russian army retreated, accused of supporting it and many were, thus, persecuted and victimised by the Hungarian government. That, later, played a considerable role in the way Rusyns thought of the future position of the territory they lived in. When the war ended, Rusyns considered several ways of changing their position in Central Europe. From their viewpoint, there were the following options: 1) Subcarpathian Rus as an autonomous part of historical Hungary, or Hungarian Republic; 2) Subcarpathian Rus as part of the Russian Empire; 3) Subcarpathian Rus΄ as part of a united Ukraine; 4) Subcarpathian Rus as an independent state; 5) Subcarpathian Rus as part of the Czechoslovak state. What came to ...

Українці в Сеймі та Сенаті Польщі (1922-1939) [Вступ і Розділ I]

Львів: Видавництво Українського католицького університету , 2022

Книжка професора Українського католицького університету Олександра Зайцева є першим монографічним дослідженням, яке охоплює всю парламентську діяльність українських партій у міжвоєнній Польщі. У міжвоєнну добу «польські» українці мали принаймні одну суттєву перевагу перед «радянськими»: вони жили в державі, яка еволюціонувала від парламентарної демократії до авторитаризму, але ніколи не стала тоталітарною. У ній вони користувалися реальним правом обирати й бути обраними та могли легально боротися за свої права, зокрема і в парламенті. Ця боротьба рідко приносила практичні плоди і не запобігла фактичній дискримінації українців, але навіть сама лише можливість легально протестувати, захищаючи свою людську і національну гідність, вигідно відрізняла українців Польщі від радянських громадян. За п’ять каденцій Сейму та Сенату протягом 1922-1939 рр. статус послів і сенаторів отримали 129 українців, які в сумі посідали 137 посольських та 36 сенаторських мандатів і сформували політичну еліту української спільноти в Польщі. Досвід їхньої діяльності продемонстрував неможливість вирішити українське питання парламентським шляхом, проте сприяв зміцненню національної ідентичності українців у Польщі, поширенню ідей державної самостійності і соборності України та збереженню традицій багатопартійної демократії в українському суспільстві.

Relations between UNR and Poland in 1918-1919 (in Ukrainian)

PAPAKIN, A. (2004) Stosunky mizh UNR ta Pol'shcheyu v 1918-1919 rr. "Naukovi zapysky Kyyevo-Mohylyans'koyi akademiyi", 27 "Istorychni nauky", p. 38-41. Папакін, А. (2004) Стосунки між УНР та Польщею в 1918–1919 рр. "Наукові записки Києво-Могилянської академії", 27 "Історичні науки", с. 38–41.