Configurations of the Transition of Postmodernism to Post-Postmodernism: Theoretical Revisions of the Contemporary British Novel (original) (raw)
Related papers
Fìlologìčnì traktati
In the paper, I spotlight the question about the determining the post-postmodern component in the novels that represent the contemporary literary process of the UK. The methodological conflicts that appear during the study of the contemporary literary process in the aspect of the attempts of literary scholars to extrapolate the key phenomena of postmodernism to the literature that has replaced this cultural and historical period is emphasized. It is determined that at the present stage of the functioning of literature it is expedient to outline first of all the changes concerning philosophical parameters of the novel; characteristics of post-postmodernism should be found not in the poetics but in the worldview of the protagonists by analyzing the motive and thematic units represented in the novels after 2000. The stylistic specificity of the post-postmodern novel determined by the intention of the characters to reach the level of comprehension of reality from rational positions, whi...
Post-postmodern identities in contemporary British novels
In the paper, I investigate the psychology of British post-postmodern novels. On the material of contemporary British novels written by S. Waters, I. McEwan, M.J. Hyland, M. Haddon, D. Mitchell the concept of postmodern identities presented in the researches of F. Shteinbuk has been developed. It is emphasized on the perspective of the presented theory in the literary discourse of post-postmodernism. The models of representation of “role identity” as a component of post-postmodern literary identity have been outlined and conflicts between individual identities and group identity have been analyzed. Intensified detection of psychology in contemporary novels is determined by the development of ego-literature, which involves constructing the experiences of the subject of narration, which, by writing a diary, carries out self-knowledge and, at the same time, explains it to others. The possibilities of expanding the theoretical and methodological field of contemporary literary theory by means of psychological approaches and results of psychological studies on personal identity in the aspect of role theory, transactional analysis, etc. have been discussed in the research. Key words: post-postmodernism, British novel, ego-novel, role identity, autism, post-postmodern identities, literature of fact.
Mind and Body in English Post-postmodernistic Novels
2019
Проект виступу на Міжнародній науковій конференції «Тіло як текст та текст тіла: тіло / тілесність у художньому та літературознавчому дискурсах» 29 березня, м. Київ ДИХОТОМІЯ ТІЛА Й СВІДОМОСТІ В СУЧАСНОМУ БРИТАНСЬКОМУ РОМАНІ В АСПЕКТІ КОНЦЕПЦІЇ ГЕҐЕЛІВСЬКОГО «ЗНЯТТЯ»
Scientific notes of Taurida National V.I. Vernadsky University, series Philology. Social Communications, 2020
Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Національної академії наук України ДИСКУРС РЕАЛІЗМІВ ЯК МАРКЕР ПОСТПОСТМОДЕРНОСТІ: БРИТАНСЬКА ТЕОРЕТИЧНА РЕЦЕПЦІЯ РЕАЛІСТИЧНОГО ПИСЬМА В ПАРАДИГМІ ПОСТПОСТМОДЕРНІСТСЬКОГО РОМАНУ У статті наголошено, що дослідники сучасної британської літератури актуалізують дискусію про реалізми в парадигмі британського (й почасти американського) роману. С. Влакос у розділі «Реалізми» в теоретичному компендіумі «The Routledge Companion to Twenty-First Century Literary Fiction» осмислює вектори розвитку реалізму(-ів) у площині постпостмодернізму. Дослідниця вказує на те, що однією з іманентних рис сучасних реалізмів є повернення до об'єктивованого зображення об'єктів. Феномени зовнішнього світу постають важливим чинником формування світосприйняття персонажів, а тому більше не розглядаються як другорядні об'єкти. Світ природи в романах мислиться як такий, що має власну телеологію, свої закони розвитку, які не є другорядними стосовно людини. Дослідження сучасного британського роману періоду постпостмодернізму потверджує, що в них актуалізовано осмислення явищ фізичного й математичного світів, особливості біохімічних процесів, що відбуваються в людині, набувають статусу чинника романного хронотопу, постаючи важливим елементом ідейного поля. Водночас у романах превалює вживання граматичних категорій дієслів у теперішньому часі, що наближає роман до сценарію, а отже, робить текстовим явищем, якому властивий високий ступінь візуалізації. Кінематографічність сучасних романів дає змогу розкрити комунікативну специфіку між персонажами, інтенсифікуючи сприйняття психологічних аспектів художніх творів. Теми, які торкаються питання медикалізації, розуміння природи людини й Всесвіту, актуалізують у дискурсі сучасних реалізмів натуралістичні чинники, які засвідчують, що мікросвіт, який оточує людину, стає важливим об'єктом зображення й осмислення з боку персонажів. Оповідь у романах представлена як поєднання розмислів наратора про закони макро-й мікросвіту. Іронічність стає не головним модусом зображення, а одним з елементів, натомість світогляду персонажів властивий науковий підхід до життя й прагнення з'ясувати природу законів світобудови й принципів функціонування людини, зокрема і в аспекті таких явищ, як любов, творчість, дружба, тероризм тощо.
Traditions of Skepticism and Discourse of Post-Truth in British Post-Postmodern Novels
Pitannâ lìteraturoznavstva, 2019
In the paper, the forms of critical perception of reality inherent to the protagonists of contemporary British novels (“The Curious Incident of the Dog in the Night-Time”, “Carry Me Down”, “Little Stranger”, etc.) have been discussed. The author has analyzed strategies for reactivation of skepticism in British post-postmodern novel “Cloud Atlas” by D. Mitchell. The specificity of the representation of skepticism in literary post-postmodernism is investigated; in particular, theoretical considerations of L. Miroshnychenko, O. Boynitska and other experts in English/British literature have been developed. The peculiarities of dystopia as a part of the metageneric phenomenon of post-postmodernistic novel “Cloud Atlas” have been revealed. The features of representation of propositional and existential truths in contemporary British novel are outlined. The mechanisms of counteraction to the forms of post-truth and the simulacrum “truths” represented in “Cloud Atlas” as part of capitalist ...
Vìsnik Marìupolʹsʹkogo deržavnogo unìversitetu. Serìâ: Fìlologìâ, 2019
In general, he does not evade from existing notions of Ukrainian mentality. His literary characters are first of all kind, romantic, fun, generous and trusting. This is a rich inheritance from the farming past. The symbol of bread is a universal tool, by which the poet expresses, interprets and glorifies all that matters for him. Almost all images (except for the machine ones) that reveal the bread theme (bread, wheat, ear, cereal growers, etc.) have sacred semantics. However, from time to time this idyllic picture becomes monochrome, especially in poetry about war, about memories of it or foreboding. Showing the anxiety of Ukrainian society, M. Tkach's poetry about war became the part of a much wider context. The reason is that since the middle of the twentieth century the whole ruined and frightened world «has started talking about the abandonment of man, the anxiety as his basic feelings, about the anxiety as the forematter of the soul» (M. Shlemkevych). M. Tkach sees the escape in the remembering. He builds pathetic poetic monuments to Unknown Soldier and to Mother who lost her son in the war. And it"s amazing how they remind real monuments. Looking in the depth of history, the poet stresses the continuity of militant (secondary by their nature) traditions, particularly Cossack heroism. Perhaps this is best achieved in the poem «Hands on the wheel», in which the cereal grower, who has recently been making clay toys, is forced to grow up into a warrior and saddles true horse to fight the enemies, protecting his family and land. M. Tkach also demonstrates the eternal, biblical continuity of evil in this poem. Human life is what the poet values most of all. That"s why he is on the side of peace and calls for peace. But at the same time he points out with sadness that it is too early to turn swords into ploughshares, as mentioned in the biblical prophecy. M. Tkach recognized the new-old threat to his motherland in anticipation of the next millennium, and his poems became even more acute and more didactic than before. Anyway he looked to the future with hope, noting us not to let the swords fall from our hands. His Antey is armed.
F. Jameson’s Postmodern Theory as the Introduction to the Theory of Post-Postmodernism
South archive (philological sciences), 2019
Мета статті-здійснити ревізію рецепції праць і поглядів чільного теоретика постмодернізму, американського науковцянеомарксиста Ф. Джеймісона. Ключовим об'єктом аналізу є розвідка В. Чернецького (що є частиною колективної монографії «Модернізм після постмодерну»). Методи: герменевтичний аналіз тексту. Результати. У статті окреслено вектори рецепції постмодерністських поглядів Ф. Джеймісона в сучасному літературознавстві; визначено потенційну значущість поглядів для дослідження постпостмодернізму, схарактеризовано можливі причини звернення Ф. Джеймісона до аналізу постпостмодерністського британського роману «Хмарний атлас» Д. Мітчелла, досліджено актуальність постмодерністських підходів Ф. Джеймісона для кристалізації теоретичних уявлень про природу як модернізму, так і постпостмодернізму. Теоретичні підходи Ф. Джеймісона розглянуто в аспекті їх актуальності для вивчення специфіки постпостмодернізму, зокрема на матеріалі британського роману «Хмарний атлас» Д. Мітчелла, який належить до знакових творів літератури ХХІ ст. Аналізований роман є одним із ключових в аспекті утвердження тези про «кінець постмодернізму» й потреби вивчення нової літератури після постмодернізму в роботі «Антиномії реалізму» Ф. Джеймісона. Наголошено, що окремі погляди теоретика постмодернізму доцільно схарактеризувати як такі, що знайшли своє відображення в поетиці постпостмодернізму, зокрема на рівні композиції «Хмарного атласу» й особливостей хронотопу (а також нової концепції часу тощо). Висновки. Доведено, що увага американського літературознавця й теоретика культури до британського роману Д. Мітчелла детермінована своєрідною прогностичною сутністю самої концепції Ф. Джеймісона, яка на відміну від теорій Ж.-Ф. Ліотара, Р. Барта, І. Гассана та інших не обмежена постмодерністськими наративними практиками й світоглядними позиціями, а укорінена у світоглядно-філософському дискурсі матеріалізму (марксизму), дискусія з яким детермінує кристалізацію проблемно-тематичних комплексів британського постпостмодерністського роману. Визначено причини звернення Ф. Джеймісона до постпостмодернізму та окреслено лінії поетологічного та світоглядно-філософського діалогу між двома культурно-історичними періодами (постмодернізмом і постпостмодернізмом). Крім того, окреслено форми реактуалізації модерністського світогляду та модерністських поетологічно-композиційних особливостей у британському літературному постпостмодернізмі.