СБеленкова Автореферат (original) (raw)
Related papers
НАІР eBooks, 2013
* См. Нива, стихи Старицкаго. Викъ, т. I, стр. 281. ** См. "Зъ Вершинъ и Низинъ", сборникъ стиховъ Франко. * * * Не проводимъ здесь этихъ стихотвореній, такъ какъ они напечатаны въ весьма распрастраненномъ изданіи Викъ и даже были переведены на руській языкъ. * См. стр. 211 "Писання", т. I. * См. Викъ, т. I, стр. 284, его стих. "До молоди". * См. псалмы Давыдовы «Кобзарь». * "За сто літ", т. IV. ст. 318. * * Там же, ст. 315.
OʻZBEK BADIIY NASRINING LINGVO-USLUBIY SHAKLLANISH ASOSLARI//Linguo-stylistic formation basis of the Uzbek literary prose, 2020
Filologiya fanlari doktori dissertatsiya avtoreferati//Content of the abstract of the doctoral (DSc) dissertation
Губайдуллина Мара Шаукатовна, кандидат политических наук, доцент, Факультет международных отношений, Казахский Национальный университет им. аль-Фараби Общая внешняя политика, политика безопасности и обороны ЕС в современной региональной системе безопасности
Батоцыренов, Куклина Известия РГО 2010
РОССИЙСКАЯ АКАДЕМИЯ НАУК РУССКОЕ ГЕОГРАФИЧЕСКОЕ ОБЩЕСТВО ИЗВЕСТИЯ РУССКОГО ГЕОГРАФИЧЕСКОГО ОБЩЕСТВА январь-февраль Том 142. Вып. 1 2010 Санкт-Петербург "НАУКА" доли русских. В ареалах русских КВР и РСО наблюдался лаже рост русского населения ча счет положительного миграционного прироста. По многим показа гелям экономиче скою развития два отмеченных ареала превосходят средние показатели для соответст вующих республик. Данные равнинные ареалы отличаются выгодным экономико-гео-|рафическим положением п наличием значительных площадей для развития высоко товарного растениеводства.
Швачко Світлана Олексіївна: портрет вченого
2010
Людина творить свою долю, про що свідчить життєвий та науковий шлях ювіляра проф. Швачко С.О. Народилася Світлана Олексіївна 25 листопада 1935 року у м. Києвi у сiм'ї військовослужбовця. Батько-Чорноок Олексій Іванович (1907-1943)-загинув на вiйнi. Мати-Антоніна Михайлівна (1919-2001)домогосподарка. Після закінчення середньої школи Чорноок Світлана Олексіївна вступила до Білоцерківського інституту іноземних мов, який закінчила з відзнакою в 1956 р. У 1954 році інститут перевели до м. Горлівки Донецької (в той час-Сталінської) області. Чотири роки по закінченні вузу Швачко С.О. викладає англійську мову в школах Горлівки, доки не закінчився термін вузівського розподілу. В 1961 р. стає викладачем англійської мови Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов (ГДПІІМ). З Горлівкою пов'язані важливі віхи життя ювіляра: у 1956 р.-одруження з К.К. Швачко (1922-2006), 1957 р.-народження доньoк-Віри Швачко, 1963 р.-Ірини Швачко, 1971 р.-захист кандидатської дисертації (спеціальність 10.02.04-германські мови), 1975 р.-присвоєння вченого звання доцента. У 1976 р. сім'я Швачків переїздить до м. Сум, де Карпо Кирилович Швачко працює проректором з наукової роботи Сумського державного педагогічного інституту ім. А.С.Макаренка. До цього 20 років він обіймав посаду ректора ГДПІІМ. С.О. Швачко працює доцентом, професором, а потім і завідувачем кафедри германської філології Сумського державного педагогічного інституту. У 1995 р. Світлана Олексіївна Швачко організовує кафедру перекладу в Сумському державному університеті. На кафедрі на часі здійснюється підготовка за трьома освітньо-кваліфікаційними рівнями: «бакалавр», «спеціаліст», «магістр». Базові мови-англійська та німецька-вивчаються у низці додаткових мов: французької, польської та латини. Мовну практику студенти проходять у Туреччині, Німеччині, Великій Британії, США, Канаді. Створено центр Китайської культури інституту Конфуція. Лінгафонний кабінет, відеозал та комп'ютерний клас забезпечують викладання робочих програм. Діє міжнародний обмін студентами. Кафедру германської філології СумДУ, створену в 2007 році, очолює кандидат філологічних наук Ірина Карпівна Кобякова (Швачко). Зацікавленість питаннями філології привела ювіляра у 1968 р. до заочної аспірантури Київського інституту іноземних мов, у якій у той час навчалися майбутні вчені: проф.
«РОКСОЛАНІЯ» СЕБАСТЬЯНА КЛЕНОВИЧА ТА ОСТРОГ
Studia Methodologica, 2020
Стаття присвячена аналізу «Роксоланії» (1584) Себастьяна Кленовича. В описі міст Русі автор ігнорує Острог попри те, що на той час він був великим центром української культури. Уже 7 років діяла Острозька академія, що була заснована 1576 року. Вчений В. Шевчук припускає, що причиною цього є відсутність серед навчальних предметів закладу латинської мови. Сучасні дослідження доводять, що латинську мову в академії вивчали. В описі мешканців Львова Кленович негативно описав євреїв, звинувативши їх у нечистоті і лихварстві. На початку ХVI століття в Острозі сформувалася велика єврейська громада. Тут діяла Велика синагога і вища талмудична школа (єшибот). Саме Острог у цей час став головним центром іудейства Волині. Тож особиста неприязнь до єврейської національності була справжньою причиною, чому Кленович називає менш значимі на той час міста, але не згадує Острог.
Генеалогический этюд: что могут поведать налоговые документы XVi—XVII вв. исследователю фамильной истории?, 2020
Петрозаводский государственный университет Институт истории, политических и социальных наук Доцент кафедры зарубежной истории, политологии и международных отношений Гуманитарный Инновационный Парк ПетрГУ Руководитель Исследовательской лаборатории локальной и микроистории Карелии, кандидат исторических наук Доцент российской истории в университете Восточной Финляндии (кампус Йоэнсуу) Генеалогический этюд: что могут поведать налоговые документы XVI-XVII вв. исследователю фамильной истории? 1 Аннотация: В статье показана возможность применения эвристического метода в генеалогическом исследовании, обращённом во времена до начала составления книг церковного учёта. Автор утверждает, что в обнаружении и уверенном выстраивании последовательности имён предков конкретного рода крестьянского происхождения могут быть задействованы документальные источники, созданные в целях административного управления отдельно взятой территорией и налогообложения её обитателей. Существенную специфику данному исследованию придаёт то обстоятельство, что изучаемые документальные источники возникли в рамках деятельности как российских, так и шведских властных структур на территории древнего Корельского уезда (Западное и Северо-Западное Приладожье), за владение которым воевали шведские короли и российские государи с конца XVI по начало XVIII века (1580-1721). В центре внимания автора поземельные, обыскные и переписные книги; налоговые регистры; списки имён бежавших в военное лихолетье глав карельских семей, перечисленных землевладельцами-шведами в обращённых к российской власти претензиях; картографические материалы. На основе сопоставительного изучения конкретно-исторической информации, донесённой до наших дней комплексом разнообразных документальных источников, автор раскрывает драму предыстории рода Якушевых, изученного и восстановленного от современности до последней трети XVII века Д. И. Якушевым в составе одиннадцати поколений (88 семей, 280 имён). Ключевые слова: Генеалогическое исследование; XVI-XVII вв.; крестьянский род; «корельские выходцы»; налоговые документы; картографические материалы; Корельский уезд; Кексгольмский лен; Кирьяжский погост; Куркиёкский погост.