Теория интермедиальности в контексте современной гуманитарной науки (original) (raw)
Related papers
Интермедиальность как зонтичный термин: попытка классификации
Культура слова, 2019
В данной статье предпринята попытка целостной классификации различных интермедиальных аспектов, форм и явлений с учётом существующих научных подходов и определений. Предложена классификация интермедиальных связей и взаимодействия различных медиа на основе литературы. Также приведены различные примеры, иллюстрирующие каждое затрагиваемое явление с целью упрощения исследовательских задач.
Об интермедиальности в творчестве Паскаля киньяра
2023
Автор анализирует явление интермедиальности и ее проявления в произведениях современного французского писателя Паскаля Киньяра. Описываются истоки интермедиальности в творчестве Киньяра, приводятся различные планы выражения интермедиальности (план содержания, план композиции, экфрасис, план философского восприятия). Также исследуется поня тие экфрасиса, его определение и возможные классификации, цитируются примеры из произ ведений современного французского писателя. Особое внимание уделяется значению музы ки для Паскаля Киньяра и сюжетов и композиции его произведений.
Круглый стол «Проблемы истории и теории интермедиальных исследований»
RSUH/RGGU BULLETIN. “Literary Theory. Linguistics. Cultural Studies” Series, 2022
The following article describes the April 9, 2022 roundtable “Issues of the History and Theory of Intermedial Studies”. The event was held on the National Research University Higher School of Economics’ St. Petersburg campus under the auspices of the research group “Transmedial Literature Studies”. Participants discussed the history and theory of intermediality in three sessions before delving into traditional (opera, cinema, etc.) and modern (video games, rock music, etc.) media and their multimodal nature. Speakers, panelists, and audience members attempted to determine how literature influences the other media and how fruitful it is to use philological methods to analyze other arts. It was revealed during the discussion that “old” and “new” media strive for syncretism not only within the object, but also at the genre, plurimedial, and cognitive levels. Several approaches to intermedial theory were presented, all of which are primarily interdisciplinary.
Интермедиальность в литературе: к определению понятия
Исагулов Н. Интермедиальность в литературе: к определению понятия / Никита Исагулов // Матеріали Всеукраїнської наукової студентської конференції "Зіставне вивчення германських та романських мов і літератур" (22-23 березня 2011 року) / Ред. колегія В.Д. Каліущенко (відп. ред.), М.Г. Сенів, В.Є. Приседська, А.О. Іванов. – Донецьк: ДонНУ, 2011. – Т.1. – С. 115-117.
Труды Кафедры богословия Санкт-Петербургской духовной академии, 2018
Современная наука стремится в максимальной степени уйти от понятий значения и смысла, занимаясь в первую очередь причинностью. В отличие от значения, причинность указывает лишь на самое себя. В этом случае личностное исчезает из предметного поля ученого, а для анализа Big data и работы с протокольными предложениями уже не нужна герменевтика. Традиционная гуманитаристика сдает свои позиции, что очевидно любому современному ученому. Возможно, на роль ее опоры будет претендовать богословие, которое в средние века заложило фундамент современных гуманитарных дисциплин. Вместе с тем, поскольку наука давно стала элементом власти, вполне явно выраженным материальным, экономическим, общественным фактором, ее нынешнее состояние требует всестороннего богословского осмысления, обнаружения ее места и значения на шкале христианской философии истории. Только сообщество ученых, для которых богословие науки является действительно насущной проблемой, может сделать это. ключевые слова: Значение и причинность, гуманитаристика, современная трактовка границ научности, этика убеждения, богословие науки.
Концепт «современность» в философско-гуманитарном дискурсе
В статье рассматриваются качественные характеристики (имеющие сквозной для модерна и постмодерна характер) интерпретации понятия «современность», часто использующегося в социальных и гуманитарных науках и в философии: его тради-ционная (социально-гуманитарная) и новаторская (философская) трактовки. Под традиционным пониманием современности обозначается взгляд на современность как на эпоху, берущий свое начало, как минимум, с Гегеля. Новаторской означена концепция современности как субъективности А. В. Павлова. Ключевые слова: современность, модерн, постмодерн, Я-субъективность. Y. V. Maltsev The concept of «modernity» in philosophical and humanitarian discourse In the article takes up quality characteristics (which is having a pass-through the nature for modern and postmodern) interpretation of the concept of «modernity», often used in the social sciences and humanities, and philosophy: at its traditional (social and humanitarian) and innovative (philosophical) interpretation. At the traditional understanding of the mo-dernity it's designated as an era, what has origins at least from Hegel. At innovative concept of modernity by A. V. Pavlov, it's signified as subjectivity.
ІНТЕРМЕДІАЛЬНІСТЬ ЯК ПРИНЦИП ПОБУДОВИ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ (ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ)
2023
Статтю присвячено дослідженню поняття інтермедіальності в контексті творення художнього тексту. Інтермедіальність означає взаємодію та перетин різних медіаформатів у творчій роботі, включаючи літературу, образотворче мистецтво, музику, кіно, театр тощо. Розглядається теоретичний аспект інтермедіальності, зосереджуючись на її значенні та текстотвірних потенціях у сфері мистецтва та культури. Спираючись на постмодерністську та постструктуралістську філософії, у статті приділено увагу походженню та розвитку терміна «інтермедіальність» та його концептуальну основу. Такі впливові філософи, як Ролан Барт, Жак Дерріда та Мішель Фуко, зробили свій внесок у дослідження інтермедіальності, наголошуючи на стиранні традиційних кордонів між формами мистецтва та злиттям медіаформатів. А такі науковці, як О. Хансен-Льове, Ю. Мюллер, Ю. Крістева продовжили досліджувати та закріплювати теорію інтермедіальності до літературознавчих досліджень. У статті висвітлюємо еволюцію характеру інтермедіальності в епоху цифрових технологій, де технологічний прогрес і мультимедійне середовище ще більше розширили його сферу. Розглядаємо взаємодію між різними медіа-форматами та використання елементів з одного середовища в інше, розкриваючи динамічну та трансформаційну природу інтермедійних художніх виразів. Крім того, ця стаття досліджує теоретичні значення інтермедіальності, зокрема її вплив на створення, інтерпретацію та рецепцію художніх текстів. Проведено аналіз та з'ясовано, в який спосіб інтермедіальність кидає виклик традиційним способам мистецького продукування, дозволяючи митцям експериментувати з новими формами вираження та залучати аудиторію новими способами. Пропонована стаття проливає світло на теоретичні основи інтермедіальності у створенні художнього тексту завдяки комплексному аналізу теоретичних поглядів, тематичних досліджень і критичних думок. Вона має на меті сприяти глибшому розумінню складних взаємозв'язків між різними медіаформатами, заохочуючи подальші дослідження в цій міждисциплінарній галузі.
DOI 10.31483/r-53790 ТЕХНОЛОГИЯ МАЙНДФУЛНЕСС В КОНТЕКСТЕ СОВРЕМЕННОГО ОБРАЗОВАНИЯ
MINDFULNESS TECHNOLOGY IN THE CONTEXT OF MODERN EDUCATION, 2019
В статье рассматривается зарубежный опыт привлечения технологии осознанности в образовательный процесс. Приводятся данные аме-риканских и британских исследователей, неоднозначно оценивающих практику осознанности. Представлены критические оценки программ «микро-осознанно-сти».