Assessment of the Effectiveness of the Application of Environmental and Legal Restrictions on Economic Activity in Russia (original) (raw)
Related papers
Legal Regulation of Impact Environmental Assessment in Russia and Abroad
Journal of Foreign Legislation and Comparative Law, 2016
В статье сравниваются правовое регулирование и правоприменительная практика, связанные с проведением экологической оценки в Российской Федерации, с процедурами экологической оценки, применяемыми за рубежом (США, Европейский Союз, Китай). На основе использования исторического, сравнительно-правового методов исследования сделан вывод о том, что национальная система экологической оценки в Российской Федерации, включающая оценку воздействия намечаемой хозяйственной и иной деятельности на окружающую среду и экологическую экспертизу, не является эффективной и не отвечает международным стандартам экологической оценки. Анализируются причины неэффективности экологической оценки в Российской Федерации, выявляются основные отличия российской модели экологической оценки от зарубежных аналогов, которые заключаются в стадиях процесса экологической оценки (отсутствии стадий скрининга и скопинга), проведении экологической оценки не на самой ранней стадии хозяйственной деятельности, а на стадии подготовки проектной документации, отсутствии методологии процесса экологической оценки, отсутствии дифференциации экологической оценки на отдельные направления исследований и т. д. Указанные отличия обусловливают несовершенство и неэффективность экологической оценки в Российской Федерации и нуждаются в устранении. Результаты исследования могут быть использованы в деятельности по подготовке проектов нормативных правовых актов, в образовательной деятельности. Ключевые слова: оценка воздействия на окружающую среду, экологическая оценка, охрана окружающей среды, экологическая экспертиза, общественные слушания, участие общественности.
Ûridičnij naukovij elektronnij žurnal, 2020
Берднік І.В., к.ю.н., доцент, доцент кафедри правоохоронної діяльності та загальноправових дисциплін юридичного факультету Національний університет «Чернігівська політехніка» Головко М.Б., к.ю.н., доцент, начальник юридичної служби Комунальне підприємство «Центр організації дорожнього руху» Стаття присвячена аналізу нормативної регламентації застосування окремих оперативно-розшукових заходів за законодавством України й деяких зарубіжних країн. Актуалізація дослідження зумовлена тим, що вагомим інструментом для досягнення цілей ефективної боротьби зі злочинністю є застосування оперативно-розшукових заходів. Метою статті є дослідження особливостей нормативної регламентації та застосування окремих оперативно-розшукових заходів у діяльності правоохоронних органів України й зарубіжних країн. Позитивним для України, на нашу думку, є досвід Німеччини, де істотно розширені повноваження оперативного працівника, зокрема надано можливість виступати в судовому засіданні як свідка, викладаючи відомості, отримані від негласних співробітників, не розкриваючи їхню особистість. Такий підхід за умови певного законодавчого опрацювання може відбуватися і в нашій країні. Тому пропонуємо законодавчо закріпити можливість допиту конфідента оперативним працівником на підставі доручення слідчого (прокурора). А результати здійснюваних ним дій повинні бути зафіксовані у встановленій законом формі. За таких обставин повинні бути дотримані додаткові умови, що виражаються в необхідності обмеження конфідента від питань, відповіді на які можуть сприяти встановленню його особистості. Під час дослідження нормативної регламентації застосування окремих оперативно-розшукових заходів за законодавством України й деяких зарубіжних країн зроблені такі висновки щодо: 1) констатації факту про те, що в умовах сьогодення, не дивлячись на окремі вади застосування оперативно-розшукових заходів уповноваженими співробітниками оперативних підрозділів правоохоронних органів, проведення оперативно-розшукової діяльності з використанням передбаченого чинним законодавством комплексу оперативно-розшукових заходів залишається одним з ефективних засобів протидії злочинності; 2) необхідності нормативного закріплення правового статусу оперативного працівника, а саме доповненні статті 3 Кримінального процесуального кодексу України пунктом 27 такого змісту: «працівник оперативного підрозділу (оперативний працівник)-це службова особа оперативного підрозділу правоохоронного органу, уповноважена на здійснення оперативно-розшукової діяльності в порядку, визначеному чинним законодавством України». Ключові слова: оперативний працівник, оперативно-розшукова діяльність, оперативно-розшукові заходи, працівник оперативного підрозділу, слідчі дії, правоохоронні органи.
Modern economics, 2024
Діяльність системи Торгово-промислових палат України в напрямі лібералізації умов ведення господарської діяльності Анотація. У статті досліджено діяльність неурядової організації підтримки бізнесу-системи Торговопромислових палат України в контексті лібералізації та покращення умов підприємництва. Розглянуто організаційну структуру та чисельність членської спільноти ТПП України, динаміку її зміни. Досліджено функціональні можливості Торгово-промислових палат, щодо лібералізації підприємництва, зокрема: участь представників ТПП у складі комітетів, комісій при органах влади; залучення до підготовки законів та нормативних актів; аналіз законодавства та організація контролю за його дотриманням тощо. Розглянуто чисельність галузевих комітетів підприємців у системі ТПП в Україні та результати їх діяльності в динаміці. Сформовано механізм взаємодії бізнесу та влади через Комітети підприємців при ТПП України, завдяки якому реалізується робота в напрямі покращення умов підприємництва. Ключові слова: неурядова організація; система Торгово-промислових палат України; лібералізація; бізнес; підприємництво.
Environmental Guidelines of the Constitution of Russia
Вестник Тверского государственного университета. Серия: Право, 2022
Анализируются обновленные в ходе конституционной реформы положения и выделены ориентиры развития в экологической сфере. Автор отмечает усиление идеологического механизма, выступающего элементом духовной культуры общества и выполняющего функцию духовно-нравственной основы материальной жизнедеятельности человека посредством повышения роли Правительства РФ в области распространения экологической культуры. The article analyzes the provisions updated during the constitutional reform and highlights the development guidelines in the environmental sphere. The author notes the strengthening of the ideological mechanism, which acts as an element of the spiritual culture of society and performs the function of the spiritual and moral basis of the material life of a person by increasing the role of the Government of the Russian Federation in the field of environmental culture dissemination.