Оцінка впливу на довкілля для об’єктів відновлюваної енергетики Львівської області = Еnvironmental impact assessment for renewable energy objects in the Lviv region (original) (raw)

Під час реалізації проектів з відновлюваної енергетики важливо у повному обсязі оцінити потенційний вплив на довкілля з метою його мінімізації. Оцінку впливу на довкілля від різних об’єктів відновлюваної енергетики, які розміщені у Львівській області, здійснено на основі авторської методики оцінки впливу на довкілля для об’єктів відновлюваної енергетики (автори: М. Лопушанська, Є. Іванов, А. Вижва, Л. Циганок). Методика носить виключно рекомендаційний оціночно-аналітичний характер та не суперечить чинному нормативно-правовому і нормативно-методичному забезпеченню щодо здійснення оцінки впливу на довкілля в Україні. Для оцінки впливу на довкілля обрано вісім об’єктів відновлюваної енергетики у Львівській області, що перебувають на різних етапах реалізації проектів – їх будівництва, експлуатації і реконструкції. На основі проведеної оцінки впливу на довкілля для цих об’єктів відновлюваної енергетики зроблено висновки, що найвищі показники сумарного впливу на всіх етапах життєвого циклу проекту отримують об’єкти малої гідроенергетики (300–305 балів), а найменший – об’єкти сонячної енергетики (191–211 балів). При реалізації проектів з відновлюваної енергетики найбільший вплив на довкілля простежується на етапі будівництва електростанції (до 33,94 %) та залежить від її географічного положення, специфіки природних умов, близькості територій природно-заповідного фонду та об’єктів Смарагдової мережі. Серед обраних об’єктів відновлюваної енергетики визначено, що найбільша частка припадає на мілітарні впливи, зокрема для об’єктів сонячної енергетики – 86–94 бали, що становить 44–45 % від загального впливу проекту, для об’єктів вітроенергетики – 83–93 бали (38 %), а для об’єктів малої гідроенергетики – 94 бали (31 %). Можливий мілітарний вплив на об’єкти сонячної енергетики зумовлений значними розмірами електростанцій, що робить їх вразливішими до військових атак. When implementing renewable energy projects, it is important to fully assess the potential environmental impacts in order to minimise them. The environmental impact assessment of different renewable energy projects located in the Lviv region was carried out on the basis of the author's methodology for environmental impact assessment for renewable energy facilities (authors: M. Lopushanska, Ye. Ivanov, A. Vyzhva, L. Tsyganok). The methodology is of a purely advisory and analytical nature and does not contradict the current regulatory and methodological framework for environmental impact assessment in Ukraine. For the environmental impact assessment, we selected eight renewable energy objects in the Lviv region that are at different stages of project implementation - their construction, operation and reconstruction. Based on the environmental impact assessment conducted for these renewable energy objects, it was concluded that small hydropower plants have the highest total impact at all stages of the project life cycle (300-305 points), and solar energy plants have the lowest (191-211 points). When implementing renewable energy projects, the greatest environmental impact is seen during the construction phase of a power plant (up to 33.94%) and depends on its geographical location, specific natural conditions, proximity to nature reserves and Emerald Network sites. Among the selected renewable energy objects, it was determined that the largest share on military impacts, in particular for solar energy objects - 86-94 points, which is 44-45% of the total project impact, for wind energy objects - 83-93 points (38%), and for small hydropower objects - 94 points (31%). The possible military impact on solar energy plants is due to the large size of power plants, which makes them more vulnerable to military attacks. Лопушанська М. Р., Іванов Є. А., Вижва А. М., Циганок Л. В. Оцінка впливу на довкілля для об’єктів відновлюваної енергетики Львівської області. Екологічні науки : науково-практичний журнал / гол. ред. О. І. Бондар. Київ : Видавничий дім “Гельветика”, 2024. № 2 (53). С. 123–133. DOI: https://doi.org/10.32846/2306-9716/2024.eco.2-53.18