Емоційно марковані квеситиви в англійській мові XII-XVII ст (original) (raw)

ЕМК мовець, як правило, вживає з метою, по-перше, отримати пораду: Wat shal me to rede? (Havelok, 694) (тут і далі ілюстративний матеріал цитується за: http//www.lib.rochester.edu/camelot/teamsmenu-Л.К.); по-друге, з'ясувати точку зору: what thinks my noble lord? (New Way, IV.I.85); і встановити значення чи зміст вчинків, поведінки: what means this? (Errors, II.II.21). Мовленнєва ситуація, де використовуються досліджувані МА, може бути встановлена за допомогою авторського тексту: авторських ремарок, коментарів, що забезпечують необхідну тональність ситуації і вказують на характер емоцій. Інтенсивність залучення емоційно-забарвлених і табуйованих слів «збільшується в міру наближення життєвих ситуацій, відмічених яскраво вираженою, неприкритою конфліктною напруженістю, здатною зірвати з виведеного зі стану рівноваги індивіда всі культурні покривала» [4, с. 71]. Емотивна складова мовлення виконує регулятивну функцію як для комунікативної поведінки мовця, так і для процесу об'єктивації його особистісних преференцій [6, c. 183]. Слідом за Т. А. Биценко ми вважаємо, що емоції вербалізуються засобами різних рівнів мови. Найважливішим з них є емоційно-забарвлена лексика, завдання якої полягає у відображенні емоційного стану мовця [1, с. 6]. Наявність лайливих (здебільшого безадресатних) та зневажливих слів (на погляд Л. Ф. Кистанової, завжди розрахованих на адресата) [3, c. 119] також може свідчити на користь вживання ЕМК, який ідентифікується нами за формальними показниками, які надають повідомленню необхідну тональність: МЕ2: the erl was swithe wroth (Havelok, 2542); spak with loude gret (Bevis, 3130); and freined him with sight (Tristrem, 743); seyd the douke so bold (Amis, 2161); with blithe mod (Bevis, 460); with grete pitи (Orfeo, 101); grete lordys made this cry (Eglamour, 1088); smylyd and on hym lowgh (там само, 1205); he was ful sorful and sori (Havelok, 2542); wike treitour, fule thef (Bevis, 480) МЕ3: allas (Warwick, 1513); with humble herte (CA, 1.3146); as thogh his world wer al forlore (там само, 4.3405); hellas that I was bore! (там само, 4.3406); with lawfunge cheere (Regiment, 4301); soroufuly thou seist now (Cloud, 357); and seyde to her wythe grete reverence (Nun, 149); said to hym in hye (Chaste Wife, 179); for sorrowe my herte brekyth in sondyr (Tryamour, 1200); The Emperowre felle downe in swown (Tryamour, 952); the maide was meked, and made megre, and with sorwe atteynt (Asneth, 337); For anger, sorrow and shame, and hevynes that he had, / Uneth he myghte speke, but stode halff as mad (Merchant, 1322-1323); Tho began Beryn to drede inwardlich sore, / and thought thus in his hert (там само, 2386-2387). ME4: then wept the qween and was in care and woo (SK, II.23.1037); with ful sad vysage (там само, IV.8.631); swemly and mournyng with ful gret drede (JN, 993-994); therwyth astoynyd (A&C, 1098); prunyit (= puffed) forth in pryde (Fabillis, The Two Mice, 208); ner of witt couth weid (= was nearly driven mad) (Wallace, IV.756); with a soft drede (JN, 429); cryin wyth a lamentabyl voys (Kempe, I.II.81.4637-4638); slawndryd, scornyd, despesed (там само, I.II.50.2828); ENE1: What greveth the? (Gest Rob, 274); ENE2: suche mishapp (Epistle, 268); so muche did me abuse (там само, 162); merry humour (Errors, II.II.7); clappe the traitor by the heeles (Munday, IV.485); dost thou stay to aggravate my woe? (там само, IX.1244); these cannibals, these varlets (Dekker, V.IV.1); brache (=hound) (New Way, I.I.7); Mistress Satan... Nay, she is worse, she is the devil's dam (Errors, IV.III.49-52) (1). Напр.: