Етнологія міста в Україні: історія та становлення (original) (raw)

МЕТАЛЕВІ АКСЕСУАРИ ЛЮЛЬОК (за етнографічними та археологічними матеріалами з Полтавщини). Місто: історія, культура, суспільство. Київ, 2022. — № 2 (14).

2022

У публікації розглянуто процес поширення моди на куріння люльок форми «штумель» (stummel), які були популярними на території підросійської території України від кінця XVIII ст., а особливо, в першій чверті ХІХ ст., й побутували аж до витіснення їх цигарками у ХХ ст. Із залученням археологічних і етнографічних джерел встановлено технологію виготовлення аксесуарів до цих люльок, з’ясовано назви структурних частин. Подано фото та розшифрування рукопису з експедиції відомого археолога, етнографа, керамолога кінця XIX — XX ст. Іван Зарецького, присвяченого процесу виготовлення люльки із дерева, із металевими прикрасами та кришечкою. Запис зробив майстер Лука Мелешка з с. Велика Павлівка на Зіньківщині. У цьому документі є малюнок люльки із кришкою та прикріпленою протичкою із підписами частин виробу. Проведено аналіз виготовлення металевих частин люльок. Вивчено деталі — збережені частини від 19 люльок із археологічних досліджень на Полтавщині, переважно у місті Полтаві. На основі стратиграфічних спостережень і європейських аналогій встановлено час їхнього побутування — кінець XVIII — 1830-ті рр

Місто: історія, культура, суспільство. - Київ, 2017. № (4). – 189 с.

Місто: історія, культура, суспільство. Е-журнал урбаністичних студій / Інститут історії України НАН України, Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка; редкол.: Мирослав Борисенко (гол. ред.), Тетяна Водотика (шеф-редактор). – Київ, 2017. № 2 (4). – 189 с., 2017

Від мегапоселень Трипілля до універмагів у радянських містах 1920-30-х років – запрошуємо до ознайомлення зі статтями 4 номера. Спеціальна тема також присутня – ранньомодерне місто.

Записав В. Саєнко у м. Токмак Запорізької обл. від Чернявського Олександра Миколайовича. Записав В. Саєнко від Кавуна Дмитра Івановича. // Етнографічний образ сучасної України. Корпус експедиційних фольклорно-етнографічних матеріалів. Т. 1. Усна історія. – Київ, 2021. - c. 165-167, 423.

Задокументована інформація фольклорно-етнографічних джерел – це частина історико-культурної спадщини українців. Отже, увесь корпус матеріалів видавничого проєкту «Етнографічний образ України» слід розглядати саме як національне надбання. У цьому томі представлено усноісторичні свідчення, які переважно становлять цілісні біографічні сюжети. В окремих випадках допускалися записи з польових щоденників за розповідями респондентів. Через представлені наративи та відповідні фотодокументи добре простежуються регіональні особливості перебігу історичних подій і соціокультурних процесів, психологічні стратегії виживання у складні часи, моделювання поведінки, приклади життєвого вибору українців тощо. Значущими також є генеалогічні, меморіалізаційні, етнографічні, фольклорні, діалектні, краєзнавчі, мистецькі, географічні, соціально-економічні та міграційні деталі біографічних оповідей. Матеріали збирали впродовж останніх десятиліть під час комплексних експедицій переважно співробітники ІМФЕ; долучалися викладачі й студенти з вишів України, представники наукових та культурно-освітніх установ, а також окремі записувачі. Видання призначене для широкого кола читачів, шанувальників української культури та фахівців із царини етнології та суміжних галузей гуманітаристики.